Постанова

від 05.12.2017 по справі 902/135/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року Справа № 902/135/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіХодаківської І.П., суддівПоляк О.І., Корсака В.А., розглянувши касаційну скаргуУправління соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації на постанову від 19.09.2017 Рівненського апеляційного господарського суду у справі№902/135/17 господарського суду Вінницької області за позовомПублічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Управління соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1) Чечельницька районна рада; 2) Департамент фінансів Вінницької обласної державної адміністрації; 3) Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області простягнення 30 748,91 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача - Беліменко О.О. - договір від 20.10.2017

Від відповідача - не з'явились

Від 3-ї особи -1 - не з'явились

Від 3-ї особи -2 - не з'явились

Від 3-ї особи -3 - не з'явились

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариством "Укртелеком" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до Управління соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації про стягнення 30 748,91 грн. боргу з компенсації витрат на надання послуг зв'язку пільговим категоріям споживачів за період з серпня 2015 по грудень 2015 року.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 18.04.2017 (суддя Банасько О.О.) позов задоволено повністю, стягнуто з Управління соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації на користь ПАТ "Укртелеком" 30 748, 91 грн. боргу та 1 600,00 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Постановою колегії суддів Рівненського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 у складі: філіпова Т.Л., Бучинська Г.Б., Гудак А.В. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ПАТ "Укртелеком" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати повністю і передати справу на новий розгляд, мотивуючи касаційну скаргу порушенням норм матеріального та недотримання норм процесуального права, зокрема, статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526, 610 Цивільного кодексу України, вказуючи на вжиття відповідачем всіх заходів в межах своєї компетенції з метою дотримання умов договору.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.01.2015 р. між Управлінням соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації (Замовник) (Головний розпорядник коштів, УСЗН) та суб'єктом підприємницької діяльності Вінницької філії ПАТ "Укртелеком" (Виконавець) укладено договір № 3 на відшкодування витрат, проведення обліку та розрахунків за послуги електрозв'язку, надані пільговим категоріям громадян Чечельницького району на 2015, відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 якого Виконавець надає послуги електрозв'язку пільговим верствам населення, а замовник компенсує вартість наданих пільг за рахунок субвенції з державного бюджету.

Відповідно до пункту 1.3 вказаного договору орієнтовна сума договору на 2015 рік складає 64 770,00 грн.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що Замовник проводить компенсацію наданих пільг за користування послугами зв'язку окремим категоріям населення, які мають право на пільги, передбачені чинним законодавством у відповідності представлених розрахунків та списків громадян, які виконавець зобов'язується подавати щомісячно.

Згідно з пунктом 2.4 договору щомісячно, до 6 числа місяця, наступного за звітним, надає Замовнику не електронних носіях інформацію про фактичне використання послуг електрозв'язку населенням, яке користується пільгами за минулий місяць.

Зобов'язання за даним договором вважаються виконаними повністю при наданні Виконавцем відповідних розрахунків підтверджених списками громадян, яким надано право пільгового користування послугами електрозв'язку у відповідності до чинного законодавства та проведенні Замовником відшкодування у повному обсязі (пункт 2.7 договору).

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що у період з серпня по грудень (включно) 2015 року ПАТ "Укртелеком" надавало телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам, вартість яких підлягає відшкодуванню за рахунок субвенції з бюджету на суму 93 535,35 грн., що підтверджується звітом про надходження та використання коштів загального фонду (форма № 2д, № 2м).

Крім того, впродовж 2015 року між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Вінницькій області (сторона 1), Департаментом фінансів Вінницької обласної державної адміністрації (сторона 2), Вінницькою філією Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (сторона 3), Публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" (сторона 4) та Державним підприємством "Енергоринок" (остання сторона) підписувались спільні протокольні рішення №20/2802 130815; №20/3349 160915; №20/4005 131115; №20/4419 151215 про організацію взаєморозрахунків, якими визначався порядок взаєморозрахунку між сторонами на загальну суму 79 104,00 грн.

Листами вих. № 06-9 від 04.09.2015 р., № 06-10 від 05.10.2015 р., № 06-11 від 05.11.2015 р., № 06-12 від 04.12.2015 р., № 06-01 від 05.01.2015 р. позивачем надіслано відповідачу розрахунки з відповідним пакетом документів (акт звірки по пільговим категоріям населення, звіти щодо послуг наданих пільговим категоріям населення, розрахунок наданих послуг) за лютий-листопад 2015 р. та запропоновано останньому підписати відповідні акти звірки розрахунків.

Проте, у зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості за надані послуги зв'язку пільговим категоріям населення, ПАТ "Укртелеком" звернулось до суду з позовом про примусове стягнення боргу в сумі 30 748,91 грн.

Законом України "Про телекомунікації" встановлено правову основу діяльності у сфері телекомунікацій. Закон визначає повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами.

Частинами 1, 3 статті 63 вказаного Закону передбачено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Статтею 19 вказаного Закону визначено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для ряду категорій громадян встановлено такими Законами України: "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

За приписами підпункту б) пункту 4 частини 1 статті 89 Бюджетного кодексу України ( редакції, чинній на моменту виникнення спірних правовідносин) до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення державних програм соціального захисту.

Відповідно до частини 1 статті 102 вказаного Кодексу видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг з послуг зв'язку за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", пунктом 3 якого передбачено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" житлових субсидій населенню, допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям та допомоги по догляду за інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, а також здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг є Управління соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації, а отже, на підставі вищезазначених норм законодавства відшкодування витрат понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.

Згідно з частиною 6 статті 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Відповідно до статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно зі статтями 525, 526 вказаного Кодексу, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Аналогічні приписи містить і стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За змістом частини 2 статті 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446.

Крім того, судами було встановлено, що рішенням 31 сесії 6 скликання Вінницької обласної ради № 805 від 16.01.2015 року "Про обласний бюджет на 2015 рік" сума субвенції, передбачена Законом України "Про державний бюджет України на 2015 рік" для Вінницького обласного бюджету розподілена між місцевими бюджетами Вінницької області, зокрема місцевому бюджету Чечельницького району із суми субвенції на надання пільг, в тому числі на послуги зв'язку, на 2015 рік виділено 90 770 грн. Відповідно до уточненого розподілу показників міжбюджетних трансфертів між обласним бюджетом та іншим бюджетами області на 2015 р. уточнений план асигнувань Чечельницького району на надання пільг, в тому числі на послуги зв'язку (додаток 3 до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 30.11.2015 р. № 729) збільшився на 17,351 тис. грн. та складає 106,699 тис. грн., з яких на послуги зв'язку профінансовано 79,104, грн.

Враховуючи викладене, суди обґрунтовано дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову про стягнення з Управління соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації на користь ПАТ "Укртелеком" 30 748, 91 грн. боргу за надані послуги зв'язку пільговим категоріям споживачів за період з серпня по грудень 2015 року.

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків судів, зроблених на підставі дослідження всіх обставин справи, пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції та зводяться до непогодження із судовими рішеннями.

З огляду на вищевикладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації залишити без задоволення.

Постанову від 19.09.2017 Рівненського апеляційного господарського суду у справі №902/135/17 господарського суду Вінницької області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді О. Поляк

В. Корсак