Постанова

від 06.12.2017 по справі 910/17708/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2017 року Справа № 910/17708/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач) суддіЄмельянова А.С., суддіНєсвєтової Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні: касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Ресторанснаб" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.06.2017 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 року у справі№ 910/17708/15 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ресторанснаб" доКомпанії "Микоши Трейдинг Гаваї Інк. "Mikoshi Trading Hawaii Inс" про стягнення 74 400,00 дол. США ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресторанснаб" (надалі - ТОВ "Ресторанснаб", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Компанії "Микоши Трейдинг Гаваї Інк. "Mikoshi Trading Hawaii Inс" (надалі - Компанія "Микоши Трейдинг Гаваї Інк., відповідач) про стягнення 74400 доларів США попередньої оплати, сплаченої на виконання контракту № 1-К від 19.11.2014 року.

13.07.2015 року Господарський суд міста Києва постановив ухвалу про відмову в прийнятті позовної заяви на підставі ст. 62 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), оскільки дійшов висновку, що спір не підлягає розгляду в господарських судах України. Суд виходив з того, що сторони не передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом Господарському суду міста Києва, а зміст п. 6.1 контракту №1-К від 19.11.2014 року свідчить про те, що сторони мали намір передати спір на вирішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - Промисловій палаті України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2015 року скасовано, а справу № 910/17708/15 направлено до Господарського суду міста Києва для виконання ним вимог ч.1 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Скасовуючи ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви та передаючи справу на розгляд місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції, керуючись п. 3 ст. ІІ Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 1958 рік), який передбачає, що суд може порушувати провадження у справі за наявності арбітражного застереження, якщо визначить, що таке застереження є недійсним, втратило силу або не може бути виконане, а також ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", дійшов висновку, що в цьому випадку у місцевого господарського суду не було підстав для відмови у прийняті позовної заяви до розгляду, оскільки арбітражна угода є такою, що не може бути виконана з огляду на відсутність в застереженні точної назви судової установи, на вирішення до якої сторони мають передавати спір за контрактом.

Одночасно, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позов у справі поданий з порушенням правил територіальної підсудності, тому передав матеріали справи до Господарського суду міста Києва для виконання ним вимог ч. 1 ст. 17 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2016 року було порушено провадження у даній справі та прийнято позовну заяву до розгляду.

26.05.2017 року Господарський суд міста Києва прийняв ухвалу про передачу матеріалів справи за підсудністю до Господарського суду Харківської області.

13.06.2017 року Господарський суд Харківської області (суддя Байбак О.І.) постановив ухвалу про відмову в прийнятті позовної заяви ТОВ "Ресторанснаб" з підстав відсутності у Господарського суду Харківської області повноважень на розгляд існуючого між сторонами у справі спору та непідвідомчості його Господарському суду Харківської області.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Ільїна О.В., суддів: Гетьман Р.А., Хачатрян В.С.) апеляційна скарга ТОВ "Ресторанснаб" була залишена без задоволення, а ухвала Господарського суду Харківської області від 13.06.2017 року у справі №910/17708/15 - без змін.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду і постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на розгляд по суті до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм ч. 1 ст. 17 ГПК України, ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" та ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Представник позивача подав 05.12.2017 року через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом відхилено, оскільки неявка представника позивача, позиція якого викладена у касаційній скарзі, не перешкоджає розгляду поданої касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши згідно ч. 2 ст. 111 5 , ч. 1 ст. 111 7 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити, виходячи з таких підстав.

Згідно зі ст. 61 ГПК України питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею. Питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2 1 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62, ч. 4 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України. Ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду.

Згідно з ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Отже, ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви суд може постановити лише до винесення ухвали про порушення провадження у справі. У випадку скасування ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, місцевий господарський суд повинен порушити провадження у справі та розглянути справу. Повторна відмова у прийнятті позовної заяви не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 17 ГПК України якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

У пп. 20.8 пункті 20 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 N 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" роз'яснено, що у разі коли непідсудність справи даному місцевому господарському суду виявлено під час апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення і останнє в зв'язку з цим скасовується, то матеріали справи підлягають поверненню до місцевого господарського суду, який прийняв рішення, для виконання ним вимог частини першої статті 17 ГПК, про що зазначається в резолютивній частині постанови апеляційної чи касаційної інстанції.

Непідсудність справи, що розглядається, Господарському суду міста Києва була виявлена під час апеляційного перегляду ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2015 року. У резолютивній частині постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 року зазначено: "справу 910/17708/15 направити до Господарського суду міста Києва для виконання ним вимог ч. 1 ст. 17 ГПК України". У цій же постанові суд встановив, що справа підлягає розгляду в господарських судах України, а арбітражне застереження, яке викладене у п. 6.1 контракту, не може братися до уваги, оскільки відсутня точна назви судової установи, на вирішення до якої сторони мають передавати спір. Окрім того, у цій постанові суд апеляційної інстанції чітко зазначив, що у місцевого господарського суду не було підстав для відмови у прийняті позовної заяви до розгляду.

Згідно з п. 3 ст. 2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 1958) суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Постанова суду апеляційної інстанції, як і ухвала Господарського суду міста Києва від 26.05.2017 року про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Харківської області не були оскаржені та скасовані в установленому порядку, відповідно до ч. 1 ст. 4 5 ГПК України є обов'язковими до виконання на усій території України, в тому числі для Господарського суду Харківської області.

Переоцінка, повторне з'ясування обставин, пов'язаних з неможливістю її виконання, не може бути здійснене господарським судом першої інстанції після скасування перевірки цих обставин судом апеляційної інстанції.

Застосовуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України та відмовивши у прийнятті позовної заяви з огляду на те, що спір не підлягає розгляду в господарських судах, за наявності у цій справі ухвали про порушення провадження у цій справі від 21.03.2016 року, а також постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 року, Господарський суд Харківської області порушив норми процесуального права та всупереч ст.ст. 19, 55 Конституції України, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод безпідставно відмовив позивачу у доступі до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Зокрема, у п. 7 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

Договір, який став підставою для подання позову, був укладений у місті Харкові. Отже, спір у справі, що розглядається, може бути вирішений господарським судом.

Статтею 111 13 ГПК України передбачено, що касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч. 1 ст. 111 10 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 111 13 ГПК України у випадках скасування касаційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви, справа передається на розгляд суду першої інстанції.

За таких обставин, ухвала та постанова, що оскаржуються, підлягають скасуванню, як такі, що прийняті внаслідок порушення норм процесуального права, а справа - передачі до Господарського суду Харківської області.

Керуючись ст.ст. 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторанснаб" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.06.2017 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 року скасувати, а справу № 910/17708/15 передати на розгляд до Господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя Кондратова І.Д. Суддя Ємельянов А.С. Суддя Нєсвєтова Н.М.