Рішення

від 26.06.2018 по справі 910/17708/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2018 р.Справа № 910/17708/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Косенко К.Д.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторанснаб", м. Харків (Україна) до Компанії "ОСОБА_1 Гаваї Інк." ("Mikoshi Trading Hawaii, Inc"), м. Торенс (Сполучені Штати Америки) про стягнення 74400,00 дол. США за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 22.09.2017), ОСОБА_3 (директор; наказ № 4К від 25.03.2015);

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресторанснаб", м. Харків (далі за текстом - позивач), звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Компанії "Мікоши ОСОБА_1 Гаваї Інк." ("Mikoshi Trading Hawaii, Inc") Торенс, Сполучені Штати Америки (далі за текстом - відповідач) в якій просить суд стягнути з останнього на свою користь передоплату у сумі 74400,00 дол. США за контрактом №1-К від 19.11.2014, що за курсом Національного банку України на дату подання позову становить 1572072,00 грн.

Заявлений позов обґрунтовано з посиланням на те, що позивач на виконання умов укладеного між сторонами контракту №1-К від 19.11.2014 перерахував на користь відповідача передоплату в сумі 74400,00 дол. США в рахунок товару, який останній мав поставити, проте відповідач свої зобов'язання з поставки товару не виконав, та відмовився повертати позивачу раніше сплачену передоплату.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.07.2015 по справі № 910/17708/15 у прийнятті позовної заяви відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 ухвалу господарського суду міста Києва від 13.07.2015 по справі № 910/17708/15 скасовано; справу № 910/17708/15 направлено до господарського суду міста Києва для виконання ним вимог ч. 1 ст. 17 ГПК України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.05.2017 матеріали справи № 910/17708/15 направлено за територіальною підсудністю до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.06.2017 по справі № 910/17708/15 у прийнятті позовної заяви відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 ухвалу господарського суду Харківської області від 13.06.2017 по справі № 910/17708/15 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду Харківської області від 06.12.2017 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 та ухвалу господарського суду Харківської області від 13.06.2017 по справі № 910/17708/15 скасовано; справу № 910/17708/15 передано на розгляд господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.01.2018 зазначену позовну заяву прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 14.05.2018; вирішено звернутися до Уповноваженого Центрального органу Сполучених Штатів Америки з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду даної справи; провадження у справі № 910/17708/15 зупинено до проведення підготовчого судового засідання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.05.2018 провадження у справі № 910/17708/15 поновлено та відкладено проведення підготовчого судового засідання на 13.06.2018.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов в порядку та строк, визначений ухвалою господарського суду від 02.01.2018 по даній справі.

Ухвалою господарського суду від 13.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 26.06.2018.

На судове засідання 26.06.2018 прибули представники позивача, які підтримують позицію викладену в позовній заяві, просять суд її задовольнити.

Відповідач на судове засідання 26.06.2018 свого представника не направив, хоча судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення останнього про час та місце проведення підготовчого засідання.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно з вимогами ст. 367 ГПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Оскільки місцем реєстрації відповідача у даній справі є м. Торенс, штат Каліфорнія, Сполучені Штати Америки, з метою його повідомлення про час та місце розгляду справи суд звернувся до Уповноваженого Центрального органу - компанії АВС Legal, (яка за дорученням Департаменту юстиції США здійснює вручення судових документів на території США) із судовим дорученням про надання правової допомоги від 02.01.2018 в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (Гаазькою конвенцію 1965 року).

Компанія АВС Legal надала повідомлення, що з метою виконання судового доручення та вручення поштового відправлення господарського суду Харківської області представнику відповідача, її працівником здійснено вихід на адресу місця реєстрації Компанії "ОСОБА_1 Гаваї Інк.". Однак, за даною адресою її повідомили, що суб'єкт переїхав вісім місяців назад.

Крім того, судом було здійснено направлення копії ухвали від 02.01.2018 безпосередньо на адресу відповідача, однак зазначена ухвала повернулась на адресу суду з відміткою пошти повідомити відправника про зміну адреси отримувача .

Також судом здійснено повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання шляхом розміщення відповідного оголошення в мережі інтернет на офіційному веб-сайті господарського суду Харківської області.

Таким чином, судом вжито всіх можливих та передбачених законом заходів з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, а документи надіслані судом на адресу відповідача в розумінні ст. 120 ГПК України вважаються врученими останньому.

Оскільки неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, 19.11.2014 між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як продавцем, укладено контракт № 1-К (далі - за текстом), за умовами якого продавець продає, а покупець приймає товар відповідно до положень (специфікацій), які є невід'ємною частиною цього контракту ( п. 1.1 контракту).

Згідно з п. п. 2.1-2.3 контракту кількість товару складає 1200 метричних тон. Найменування товару, ціни, кількість вказуються в додатках. Поставка товару здійснюється партіями, відповідно до додатків даного контракту. Відвантаження кожної партії здійснюється протягом 21 (двадцяти одного) дня після внесення 30% попередньої оплати покупцем. Валюта контракту та платежів - долари США.

Відповідно до п. п. 4.1, 4.3. контракту, повна вартість контракту складає суму підписаних та сплачених додатків (специфікацій). У відповідності до п. 2 цього контракту, кількість та ціна товару вказуються у додатках до цього контракту, які повинні бути погоджені обома сторонами для набуття юридичної сили. Покупець зобов'язаний перерахувати 30% від загальної вартості, вказаної у додатку, на банківський рахунок продавця протягом 7 банківських днів після підписання відповідного додатку. Інші 70% попередньої оплати відповідно до додатку повинні бути сплачені проти виставлення коносаменту.

Згідно з п. 4.4. Контракту, товар повинен бути готовий до відправлення через 21 день після отримання попередньої оплати на розрахунковий рахунок продавця. Якщо через 21 день після отримання попередньої оплати вантаж не готовий до відправлення, то на продавця покладаються штрафні санкції в розмірі 0,4% в день від вартості недопоставленого товару. У випадку неготовності товару до відвантаження протягом 50 днів з моменту зарахування попередньої оплати на рахунок продавця, продавець повертає суму попередньої оплати та штрафні санкції на рахунок покупця. Комісії банку продавця при поверненні попередньої оплати та штрафних санкцій сплачуються продавцем.

Згідно з п. 10.1 контракту цей договір набуває законної сили з моменту його підписання сторонами, укладається на п'ять років та діє до виконання сторонами всіх покладених на них обов'язків за цим договором.

Специфікацією до контракту № 00182 сторонами узгоджено найменування, кількість та вартість товару, який відповідач зобов'язався поставити позивача в рамках цього контракту.

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов зазначеного контракту перерахував на користь відповідача попередню оплати товару у загальній сумі 74400,00 дол. США на виставлений останнім коносамент платежами від 12.12.14 від 30.12.2014 та від 06.01.2015, що підтверджується виписками з по банківському рахунку АТ ТАС комбанк .

Однак, відповідач своїх зобов'язань щодо поставки товару, визначеного додатком № 1 від 19.11.2014 до контракту, не виконав.

В зв'язку з невиконанням відповідачем умов контракту, позивач звернувся до відповідача з досудовою претензією від 05.03.2015 в якій, в зв'язку з невиконанням відповідачем умов контракту щодо поставки товару, вимагав повернути сплачену ним передоплату в сумі 74400 дол. США.

У відповідь на претензію відповідач надав позивачу лист від 11.03.2015 в якому зазначив, що товар поставити відповідач не може через його пошкодження в порту м. Лос-Анджелес з якого він мав бути відправлений кораблем позивачу. Зазначені обставини відповідач просив вважати форс-мажорними. Крім того відповідач зазначив, що він не може повернути позивачу отриману передоплату, оскільки витратив її на придбання товару який мав бути поставлений позивачу.

Обставини щодо відмови відповідача повернути передоплату стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Суд зазначає, що за змістом Постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015, ухвали господарського суду міста Києва від 26.05.2017 та Постанови Вищого господарського суду Харківської області від 06.12.2017 по справі № 910/17708/15 дана справа підлягає розгляду Господарським судом Харківської області.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За змістом п. 6.1. укладеного між сторонами Контракту, всі спори за цим контрактом підлягають розгляду в відповідності з законодавством України.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 626 та ст. 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вже було зазначено вище, п. 4.4. Контракту передбачено, що товар повинен бути готовий до відправлення через 21 день після отримання попередньої оплати на розрахунковий рахунок продавця. У випадку неготовності товару до відвантаження протягом 50 днів з моменту зарахування попередньої оплати на рахунок продавця, продавець повертає суму попередньої оплати та штрафні санкції на рахунок покупця.

Факт порушення відповідачем своїх зобов'язань з поставки товару на користь позивача підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовується. Зазначене надає право позивачу вимагати повернення раніше сплаченої передоплати.

Посилання відповідача в листі від 11.03.2015 на наявність форс-мажорних обставин в зв'язку з пошкодженням товару в порту м. Лос-Анджелес суд вважає безпідставними, оскільки п. 9.3. контракту передбачає, що настання форс-мажорних обставин повинно бути підтверджено письмово Торгово-промисловою палатою тієї країни, в якій вони настали, або іншим уповноваженим державним органом, тоді як матеріали даної справи не містять доказів отримання відповідачем документів уповноваженого державного органу про наявність форс-мажорних обставин.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 74400 дол. США передоплати.

Разом з тим, згідно з ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України.

Іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. ч. 1, 2 ст.192 ЦК України).

Такі випадки передбачені статтею 193, частиною четвертою статті 524 ЦК України, Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» , Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» , Законом України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» .

Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом з тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України у справі за № 6-284цс17 та у справі за № 6-1672цс16.

В позовній заяві позивач просить суд визначити гривневий еквівалент заборгованості станом на момент направлення його позовної заяви до суду.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таким чином, заборгованість, що стягується згідно з даним судовим рішення підлягає визначенню в гривні згідно з офіційним курсом НБУ станом на дату направлення позивачем позовної заяви до суду, тобто 07.05.2015.

Згідно з відомостями на офіційному сайті НБУ (https://bank.gov.ua/) станом на 07.05.2015 офіційний курс гривні по відношенню до долара США становить 2102,5503 грн. за 100 доларів США.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на дату надсилання позивачем позову в гривневому еквіваленті становить 1564297,42 грн.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд керується положеннями ст. ст. 123, 129 ГПК України, та враховує факт понесення позивачем судових витрат у вигляді сплати судового збору за подання позовної заяви, апеляційних скарг на судові ухвали та касаційної скарги на постанову апеляційного господарського суду.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 35200,44 грн. судових витрат

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Компанії "ОСОБА_1 Гаваї Інк." ("Mikoshi Trading Hawaii, Inc") (адреса: 22416, Майорі авеню, Торренс, Ка 90505, Сполучені Штати Америки / address 22416 Marjorie Ave, Torrance, Ca 90505, USA) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторанснаб" (адреса: 61145, Харківська обл., м. Харків, вул. Шатилова дача, буд. 4, кім. 8; код ЄДРПОУ 39372104) 74400,00 дол. США (еквівалент гривні до дол. США згідно з офіційним курсом НБУ станом на дату направлення позовної заяви до суду - 1564297,42 грн.) попередньої оплату за контрактом № 1-К від 19.11.2014;

Стягнути з Компанії "ОСОБА_1 Гаваї Інк." ("Mikoshi Trading Hawaii, Inc") (адреса: 22416, Майорі авеню, Торренс, Ка 90505, Сполучені Штати Америки / address 22416 Marjorie Ave, Torrance, Ca 90505, USA) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторанснаб" (адреса: 61145, Харківська обл., м. Харків, вул. Шатилова дача, буд. 4, кім. 8; код ЄДРПОУ 39372104) 31441,44 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 04.07.2018 р.

Суддя ОСОБА_4