Рішення

від 06.12.2017 по справі 913/841/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

06 грудня 2017 року Справа № 913/841/17

Провадження №18/913/841/17

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю Аеро-Транс , м. Краматорськ Донецької області

до товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Ровенькиантрацит , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 54654,98 грн.

Суддя Корнієнко В.В.

Секретар судового засідання Рвачов О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: не прибув;

від відповідача: ОСОБА_1 за дов від 27.04.2017.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 46368 грн. за роботи, виконані за договором від 30.12.2015 № 6-РА-АБ, пені в сумі 5774,73 грн., інфляційних втрат в сумі 1831,87 грн. та трьох процентів річних в сумі 680,38 грн. та за прострочення платежів.

Відзивом на позовну заяву від 22.11.2017 та додатковим відзивом від 06.12.2017 відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що роботи були виконані в грудні 2016 р. поза межами строку дії договору, який припинився з 01.01.2017; останній акт від 04.01.2017 підписано після припинення договору.

Відповідач також зазначив, що 13.03.2017 було отримано повідомлення про необхідність перереєстрації підприємства в так званої ЛНР ; з цієї дати позивач не контролює роботу свого підприємства; майно підприємства знаходиться на тимчасово окупованій території Луганської області; ці обставини мають ознаки форс-мажору про що, йому видано ОСОБА_2 ТПП України № 7600; тому є підстави для звільнення його від відповідальності (пені) за невиконання зобов'язань.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору від 30.12.2015 № 6-РА-АБ (з додатковою угодою від 30.06.2016), укладеному між сторонами за позовом, позивач в період: січень 2016 р. - грудень 2017 р. виконав для відповідача роботи з формування породного відвалу та плануванню аварійного складу вугілля на суму 734119,34 грн., що підтверджується належним чином оформленими актами виконаних робіт, наданих послуг (завірені копії актів залучено до матеріалів справи ).

Пунктом 2.5. договору встановлено, що оплата робіт здійснюється відповідачем протягом 5 робочих днів з 90-го календарного дня з моменту підписання акта виконаних робіт.

У порушення умов договору відповідач своєчасно вартість виконаних у грудні 2016 р. робіт в сумі 46368 грн. позивачу не сплатив.

Виконання позивачем у грудні 2016 р. робіт для відповідача на суму 46368 грн. підтверджується актами виконаних робіт, наданих послуг (робіт), які підписані повноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств, зокрема:

акт від 12.12.2016 № АТ-776 на суму 10260 грн.;

акт від 12.12.2016 № АТ-777 на суму 3600 грн.;

акт від 21.12.2016 № АТ-802 на суму 8208 грн;

акт від 21.12.2016 № АТ-803 на суму 7200 грн.;

акт від 04.01.2017 № АТ-008 на суму 17100 грн.

Борг відповідача по оплаті позивачу вартості робіт складає 46368 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Доводи відповідача про те, що останній акт від 04.01.2017 підписано після припинення договору і тому прийняті роботи за цим актом не підлягають оплаті, не приймаються судом до уваги, в зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Пунктом 8.1. договору, з урахуванням додаткової угоди до нього від 30.06.2016, строк договору - до 31.12.2016.

Актом виконаних робіт, наданих послуг (робіт) від 04.01.2017 № АТ-008 (а.с. 86, т. 1) сторони за договором визначили, що позивачем у грудні 2016 р. (з розбивкою по дням; останній день виконання робіт - 30.12.2016 ) були виконані певні роботи вартістю 17100 грн., акт підписано і затверджено повноважними представниками сторін за договором.

Таким чином, роботи були виконані позивачем до закінчення строку дії договору і їх вартість підлягає оплаті за умовами, визначеними у договорі.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 46368 грн. підлягають задоволенню.

Відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем, в зв'язку з чим, на вимогу позивача, на підставі п. 6.2. договору та ст. 625 Цивільного кодексу України несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, та три проценти річних від простроченої суми.

Згідно обґрунтованому, перевіреному судом розрахунку позивача втрати від інфляції (за період: квітень 2017 р. - серпень 2017 р. ) складають 1831,87 грн., три проценти річних за 190 днів прострочення (це максимальна кількість днів; за кожним актом кількість днів є різною ) складають 680,38 грн. та підлягають стягненню з відповідача.

Розрахунок пені виконано позивачем не вірно - не враховано вимоги п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, яким встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач нарахував відповідачу пеню за 190 днів прострочення, що є більшим ніж 6 місяців.

Розрахунок пені виконаний судом:

Два акти від 12.12.2016 на загальну суму 13860 грн. ; позивач у розрахунку застосував 190 днів прострочення, з 20.03.2017 по 25.09.2017, тоді як слід було застосувати 6 місяців - 184 дня з 20.03.2017 по 19.09.2017.

Облікова ставка НБУ за цей період:

з 20.03. по 13.04.2017 - 14 %, 25 днів прострочення;

з 14.04. по 25.05.2017 - 13 %, 42 дні прострочення;

з 26.05. по 19.09.2017 - 12,5 %, 117 днів прострочення.

Розрахунок:

13860 х (14% х 2 : 365) : 100 х 25 = 265,81

13860 х (13% х 2 : 365) : 100 х 42 = 414,66

13860 х (12,5% х 2 : 365) : 100 х 117 = 1110,70

Всього 1791,17 грн.

Два акти від 21.12.2016 на загальну суму 15408 грн. прострочення 181 день з 29.03.2017 по 25.09.2017

з 29.03. по 13.04.2017 - 14 %, 16 днів прострочення;

з 14.04. по 25.05.2017 - 13 %, 42 дні прострочення;

з 26.05. по 25.09.2017 - 12,5 %, 123 днів прострочення.

Розрахунок:

15408 х (14% х 2 : 365) : 100 х 16 = 189,12;

15408 х (13% х 2 : 365) : 100 х 42 = 460,97;

15408 х (12,5% х 2 : 365) : 100 х 123 = 1298,07.

Всього 1948,16 грн.

Акт від 04.01.2017 на суму 17100 грн. прострочення 167 днів з 12.04.2017 по 25.09.2017,

з 12.04. по 13.04.2017 - 14 %, 2 дні прострочення;

з 14.04. по 25.05.2017 - 13 %, 42 дні прострочення;

з 26.05. по 25.09.2017 - 12,5 %, 123 днів прострочення.

Розрахунок:

17100 х (14% х 2 : 365) : 100 х 2 = 26,24;

17100 х (13% х 2 : 365) : 100 х 42 = 511,60;

17100 х (12,5% х 2 : 365) : 100 х 123 = 1440,62.

Всього 1978,46 грн.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача пеня в сумі 5717,79 грн.

В решті вимог про стягнення пені (до стягнення була заявлена пеня в сумі 5774,73 грн.) слід відмовити в зв'язку з їх необґрунтованістю.

Суд відхиляє доводи відповідача про наявність форс-мажору та звільнення його від стягнення пені за наступних підстав:

Відповідно до ст. 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом , що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України .

Пунктом 6.2. регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії Торгово-промислової палати України 18 грудня 2014 року № 44(5) встановлено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору , податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин .

Таким чином, відповідно до вимог закону, єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору) у спірних відносинах, є сертифікат Торгово-промислової палати України, виданий відносно договору від 30.12.2015 № 6-РА-АБ, який укладено між сторонами за позовом.

Відповідач подав суду ОСОБА_2 ТПП України № 7600 про форс-мажорні обставини за концесійним договором від 01.12.2011, який укладено з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, поданий відповідачем ОСОБА_2 ТПП України № 7600, в силу закону, є неналежним доказом обставин непереборної сили за спірними відносинами, і за цих підстав не приймається судом до уваги.

Іншого ОСОБА_2 ТПП України відповідач суду не подав.

Всього підлягають стягненню з відповідача грошові кошти в сумі 54598,04 грн. ( 46368 грн. (борг) + 5717,79 грн. (пеня) + 1831,87 грн. (втрати від інфляції) + 680,38 грн. (три проценти річних) ).

Згідно абз.4 пп. 4.1 п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України , правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 1598,40 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог; заявлено до стягнення 54654,98 грн., стягнуто судом 54598,04 грн.; позов задоволено на 99,9 %; позивачем було сплачено судовий збір за мінімальною ставкою в сумі 1600 грн. ) підлягають відшкодуванню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Ровенькиантрацит , м. Сєвєродонецьк Луганської області, пр. Гвардійський, 30/1, ідентифікаційний код 37713861, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Аеро-Транс , м. Краматорськ Донецької області, вул. Орджонікідзе, 10, ідентифікаційний код 39704948, борг в сумі 46368 грн. за виконані роботи, пеню в сумі 5717,79 грн. , інфляційні втрати в сумі 1831,87 грн. , три проценти річних в сумі 680,38 грн. , витрати на судовий збір в сумі 1598,40 грн. ; наказ видати .

3. В решті позову відмовити.

06 грудня 2017 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 11 грудня 2017 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко