Рішення

від 06.12.2017 по справі 916/2743/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" грудня 2017 р.Справа № 916/2743/17

За позовом Чорноморської міської ради Одеської області

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ІН-КОМ-БУД

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_2- довіреність;

Від відповідача: ОСОБА_3- довіреність;

В судовому засіданні 06.12.2017р. приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_2- довіреність;

Від відповідача: ОСОБА_3- довіреність;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Чорноморська міська рада Одеської області, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ІН-КОМ-БУД в якому просить суд зобов'язати відповідача привести земельну ділянку на яку встановлено сервітут площею 0,034 га з координатами: точка 10, координати Х - 5121346,64, координати Y - 3389990,35; точка 11, координати Х - 5121348,98, координати Y - 3389987,01; точка 24, координати Х - 5121418,08, координати Y - 3390032,45; точка 25, координати Х - 5121415,26, координати Y - 3390036,19 яка є складовою земельної ділянки кадастровий номер 5110800000:02:026:0086 у первісний стан шляхом демонтажу з ділянки на яку встановлено сервітут частин будівлі рекреаційного комплексу, літера А вул. Пляжна, 11, м. Чорноморськ.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на результати проведеної 14.02.2017р. Управлінням комунальної власності та земельних відносин Чорноморської міської ради перевірки з питання дотримання вимог діючого земельного законодавства України ТОВ ІН-КОМ-БУД за адресою: м. Чорноморськ, вул. Пляжна, 11, 13 оформлені Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20 лютого 2017 року. За результатами якої було встановлено самовільний демонтаж асфальтового покриття та знищення частини самої вулиці Пляжної м. Чорноморська на площі 0,0340 га та розміщення на її території частини будівлі рекреаційного комплексу, а своїми діями ТОВ ІН-КОМ-БУД порушив вуличну мережу. ТОВ ІН-КОМ-БУД під час користування земельною ділянкою площею 0,0340 га за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Пляжна, 11 яка є частиною земельної ділянки площею 0,5760га (кадастровий номер 5110800000:02:026:0086) збудувало на ній об'єкт нерухомості - рекреаційний комплекс, який фактично займає частину вулиці Пляжної у м. Чорноморську. Вказаним, на думку позивача, порушується право проїзду та проходу по наявному шляху, передбачене договором оренди земельної ділянки з ТОВ ІН-КОМ-БУД .

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.11.2017р. було порушено провадження у справі №916/2743/17.

01.12.2017р. до суду від позивача надійшло клопотання (вх. № 2-6295/17) в порядку ст. 41 ГПК України про призначення по справі судової землевпорядної експертизи.

В задоволені вищезазначеного клопотання судом було відмовлено з огляду на наступне.

Так, ч. 1 ст. 41 ГПК України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики призначення судової експертизи» № 4 від 23.03.2012р. судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входить до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватись лише після ґрунтованого вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

На думку суду для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування у дійсні справі спеціальні знання не потрібні.

Оскільки як вбачається з позивних вимог, позивач вказує на наявність права земельного сервітуту на право проходу та проїзду на транспортному засобі по наявному шляху щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5110800000:02:026:0086, суду перш за все необхідно встановити наявність існування належним чином зареєстрованого право земельного сервітуту на відповідну земельну ділянку, що не потребує необхідності признання судової землевпорядної експертизи, як то клопоче позивач.

Що ж стосується, встановлення обставин щодо забудови відповідачем частини вулиці Пляжної, яка проходить по орендованій ним земельній ділянці, необхідно встановити чи визначені межі (координати) проїзної частини цієї вулиці. Засобом доказування в даному випадку міг бути Технічний паспорт вулиці, який містить первісні технічні і експлуатаційні параметри побудованої або реконструйованої вулиці (дороги) і штучні споруди на основі акта пор прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та проектно-технічної документації (наказ Мінрегіонбуду від 14.02.2012р. № 54 Про затвердження Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів ), які на думку суду при призначені судової експертизи буде витребуваний судовим експертом. Разом з тим, як зазначив сам позивач в судовому засідання 27.11.2017р. відповідний документ не розроблявся, а тому надати їх експерту для дослідження буде не можливе.

Отже, на думку суду для встановлення фактичних даних, по дійсні справі не існує потреба у спеціальних знаннях, оскільки обставини що входять в предмет доказування можуть бути встановлені судом за наявними в матеріалах справи доказами.

В свою чергу подавши відповідне клопотання позивач належним чином його не обґрунтував та не підтвердив належними доказами необхідність наявності спеціальних знань для вирішення відповідної справи.

Відповідач в судове засідання з'явився, надав відзив на позов, відповідно якого позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, безпідставними в зв'язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити.

Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач посилається на наступне.

Так, по-перше, право земельного сервітуту у вигляді права проходу та проїзду на велосипеді та право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху на земельній ділянці з кадастровим номером 5110800000:02:026:0086 за адресою м. Чорноморськ, вул. Пляжна, 11 не виникало, оскільки таке речове право не зареєстровано у встановленому законодавством порядку, що підтверджується довідкою з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку площею 0,5760 га з кадастровим номером 5110800000:02:026:0086 станом на 23.11.2017р. та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 23.11.2017р. № 104880229.

По-друге, позивачем не надано належних доказів розташування ТОВ ІН-КОМ-БУД будівлі рекреаційного комплексу на проїзній частині по вул. Пляжній, оскільки згідно чинного законодавства, межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, встановлюється лише на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту. Відповідного документу позивачем надано до суду не було.

По-третє, сама перевірка та складений по її результатам Акт є незаконними. Так, при проведені перевірки перевіряючими було перевищено повноваження, надані їм наказом Управління комунальної власності та земельних відносин ЧМР від 09.02.17р. № 9, оскільки перевірки підлягало дотримання вимог земельного законодавства України при використанні земельних ділянок, які розташовані за адресою: м. Чорноморськ, вул. Пляжна, 11, 13, що використовуються ТОВ ІН-КОМ-БУД . Тоді як під час перевірки фактично також перевірялось використання ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: м. Чорономорськ, вул. Пляжна 11, 13. Окрім того, до перевірки залучалась землевпорядна організація ТОВ Проекти, технічні документації та кадастр , яка не є комунальним підприємством, інформація щодо укладання з нею договору відсутня, а її працівники не були включені до переліку осіб, що міститься у наказі та направлені на проведення перевірки.

По-четверте, між сторонами у даній справі вже було вирішено спір із тотожними позовними вимогами. Так, господарським судом Одеської області розглядалась справа № 916/1355/17 за позовом Чорономорської міської ради до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ІН-КОМ-БУД про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (загальною площею 0,0340 га, що розташована за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Пляжна, 11, 13, кадастровий номер 5110800000:02:026:0087), шляхом демонтажу будь-яких споруд та об'єктів нерухомості, розташованих по проїзній частині вул. Пляжна м. Чорноморська та приведення її до первісного стану, що існував на момент будівництва рекреаційного комплексу. Рішенням суду від 24.07.2017р. в позові відмовлено, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.09.2017р. висновок викладений у рішенні суду від 24.07.2017р. у справі 916/1355/17 залишено без змін за мотивами викладеними у вказаній постанові.

В судовому засіданні 27.11.2017р. в порядку ст. 77 ГПК України проголошувалась перерва до 06.12.2017р.

У судовому засіданні 06.12.2017р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив .

26.08.2004р. виконавчим комітетом Іллічівської міської ради прийнято рішення № 497 Про затвердження переліку вулиць та території населених пунктів, підпорядкованих Іллічівській міській раді . Відповідно якого було вирішено затвердити перелік вулиць та території населених пунктів, підпорядкованих Іллічівській міській раді.

19.04.2007р. виконавчим комітетом Іллічівської міської ради було прийнято рішення № 375 Про внесення доповнення до рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 26.08.2004р. № 497 Про затвердження переліку вулиць та території населених пунктів, підпорядкованих Іллічівській міській раді . Згідно якого вирішено внести доповнення до рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 26.08.2004р. № 497 Про затвердження переліку вулиць та території населених пунктів, підпорядкованих Іллічівській міській раді , а саме в Реєстр вулиць Іллічівської міської ради внести назву: - м. Іллічівськ, вул. Пляжна.

18.02.2008р. було проведено технічну інвентаризацію будівель та споруд пляжної зони, складено технічний паспорт інв. № 2190 , реєстровий № 728-ГН-8-98. Серед будівель та споруд проінвентаризовано споруду № ІV проїжджу частину дороги вул. Пляжна.

13.05.2008р. на комунальні будівлі та споруди, у тому числі на споруду № ІV проїжджу частину дороги вул. Пляжна видано свідоцтво про право власності № 32030.

27.11.2009р. Іллічівською міською радою було прийнято рішення № 625/50-V Про передачу в оренду товариству з обмеженою відповідальністю ІН-КОМ-БУД земельної ділянки загальною площею 0,900 га. Відповідно до якого було вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в короткострокову оренду товариству з обмеженою відповідальністю ІН-КОМ-БУД для реконструкції існуючих будівель та для за благоустрою прилеглої території за адресою: м. Іллічівськ, вул. Пляжна, 11, вул. Пляжна, 13. Вирішено передати товариству з обмеженою відповідальністю ІН-КОМ-БУД , із земель житлової та громадської забудови м. Іллічівська - площею 0,6325 га та із земель водного фонду (прибережно захисна смуга Чорного моря) - площею 0,2675 га, в короткострокову оренду, терміном на 5 років, земельну ділянку загальною площею 0,9000 га, у тому числі: 0,4099 га для реконструкції існуючих будівель та 0,4901 га для благоустрою прилеглою території за адресою: м. Іллічівськ, вул. Пляжна, 11, вул. Пляжна 13.

В подальшому на підставі вищезазначеного рішення 26.04.2010р. між Іллічівською міською радою та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ІН-КОМ-БУД був укладений договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 5110800000020260037, несільськогосподарського призначення, із земель житлової та громадської забудови та водного фонду, яка знаходиться за адресою: м. Іллічівськ, вул. Пляжна, 11, вул. Пляжна 13.

Згідно з пунктом 2 договору оренди землі від 26.10.2010 року в оренду передано земельну ділянку загальною площею 0,9000 га, в тому числі 0,9000 га землі, які використовуються в комерційних цілях.

За умовами пункту 8 договору оренди землі від 26.10.2010 року договір укладено на 5 років.

У пункті 14 договору оренди землі від 26.10.2010 року визначено, що земельна ділянка передається в оренду 0,4099 га для реконструкції існуючих будівель та 0,4901 га для благоустрою прилеглої території.

Рішенням Іллічівської міської ради від 14.11.2014р. № 555/2-VI ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ІН-КОМ-БУД надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,9000 га для реконструкції існуючих будівель та для благоустрою прилеглої території за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Пляжна, 11, вул. Пляжна, 13.

26.12.2014р. Іллчівською міською радою прийнято рішення № 571/41-VI Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,9000 га товариству з обмеженою відповідальністю "ІН-КОМ-БУД" за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Пляжна 11, вул. Пляжна 13.

Відповідним рішенням було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,9000 га на земельні ділянки площами 0,5760 га (кадастровий номер 5110800000:02:026:0086) для реконструкції існуючих будівель та для благоустрою прилеглої території, та 0,3240 га (кадастровий номер 5110800000:02:026:0087) для реконструкції існуючих будівель та для благоустрою прилеглої території, а також розірвано договір оренди землі від 26.04.2010 року між Іллічівською міською радою та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ІН-КОМ-БУД , вирішено укласти з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ІН-КОМ-БУД договір оренди землі на земельну ділянку площею 0,5760 га (кадастровий номер 5110800000:02:026:0086) для реконструкції існуючих будівель та для благоустрою прилеглої території за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Пляжна, 11, 13, строком на 49 років та договір оренди землі на земельну ділянку площею 0,3240 га (кадастровий номер 5110800000:02:026:0087) для реконструкції існуючих будівель та для благоустрою прилеглої території за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Пляжна, 11, 13, строком на 49 років.

21.01.2015р. між Іллічівською міською радою Одеської області та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ІН-КОМ-БУД укладено договір № 1 про розірвання договір оренди від 26.04.2010р.

22.01.2015р. між Іллічівською міською радою Одеської області (Орендодавець) і ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ІН-КОМ-БУД (Орендар) було укладено договір оренди землі № 9, за умовами якого Орендодавець на підставі Закону України Про оренду землі і рішення Іллічівської міської ради від 26.12.2014 року № 571/41-VІ надав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,5760 га несільськогосподарського призначення із земель житлової та громадської забудови (кадастровий номер 5110800000:02:026:0086), що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Пляжна, 11, вул. Пляжна, 13 строком на 49 років для реконструкції існуючих будівель та для благоустрою прилеглої території.

Право оренди зареєстровано 08.07.2015р. номер запису про інше речове право 10358738, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 584660551108.

За умовами пункту 9.1 відповідного договору оренди враховуючи ОСОБА_2 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку Відділу Держземагенства у м. Іллічівську Одеської області від 18.12.2014р. №НВ-51016609 72014 на земельну ділянку (її частину) діє: обмеження прибрежно захисна смуга площею 0,2675 га та сервітут - площею 0,0340 га.

Крім того, між Іллічівською міською радою Одеської області (Орендодавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ІН-КОМ-БУД (Орендар) було укладено договір оренди землі від 22.07.2015 року № 97, за умовами якого Орендодавець на підставі Закону України Про оренду землі і рішення Іллічівської міської ради від 26.12.2014 року № 571/41-VІ надав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3240 га несільськогосподарського призначення із земель рекреаційного призначення (кадастровий номер 5110800000:02:026:0087), що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Пляжна, 11, вул. Пляжна, 13 згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору, строком на 49 років для розташування рекреаційного комплексу. Право оренди зареєстровано 25.03.2015р. номер запису про інше речове право 9208228, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 584660551108.

Будівництво на земельній ділянці площею 0,5760 га (кадастровий номер 5110800000:02:026:0086) здійснювалось ТОВ ІН-КОМ-БУД відповідно до Декларації про початок виконання будівельних робіт від 26.08.2011 №ОД083110329134 виданої Інспекцією ДАБК в Одеській області.

04.12.2015р. за № ОД143153371441 ТОВ ІН-КОМ-БУД зареєстрував в Департаменті ДАБІ в Одеській області Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта.

12.12.2015р. на будівлю рекреаційного комплексу літери А видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 49723752 та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 49723956.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.02.2017р. Управлінням комунальної власності та земельних відносин Чорноморської міської ради встановлено, зокрема, що станом на 14.02.2017р. встановлено самовільний демонтаж асфальтового покриття знищення частини самої вулиці Пляжної м. Чорноморська на площі 0,0340 га та розміщення на території рекреаційного комплексу.

Чорноморська міська рада вважає, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ІН-КОМ-БУД під час користування земельною ділянкою площею 0,0340 га за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Пляжна, 11 (кадастровий номер 5110800000:02:026:0086) збудувало на ній частину об'єкту нерухомості рекреаційний комплекс, який фактично займає частину вулиці Пляжної у м. Чорноморську, що спричинило утруднення вільного проходу або проїзду на автомобілі, велосипеді на даній проїзній частині для мешканців міста Чорноморськ.

Враховуючи вищенаведені обставини, посилаючись на умови договору оренди № 9, а саме п. 9.1 яким встановлено земельний сервітут площею 0,0340 га, положення ст. 100, 152 Земельного кодексу України, ст. 391 Цивільного кодексу України, Чорноморська міська рада Одеської області звернулась за захистом свого порушеного права до господарського суду Одеської області з позовом про зобов'язання відповідача привести ділянку, на яку встановлено земельний сервітут площею 0,340 га, яка є складовою земельної ділянки з кадастровим номером 5110800000:02:026:0086, у первинний стан шляхом перебудови та демонтажу з ділянки, на яку встановлено сервітут, частини будівлі рекреаційного комплексу, літера А , вул. Пляжна 11, м. Чороморськ.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з наступних підстав.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає і обґрунтовує у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і, в залежності від встановлених обставин, вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для судового захисту.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог Чорноморської міської ради є зобов'язання відповідача привести ділянку, на яку встановлено земельний сервітут площею 0,340 га, яка є складовою земельної ділянки з кадастровим номером 5110800000:02:026:0086, у первинний стан шляхом перебудови та демонтажу з ділянки, на яку встановлено сервітут, частини будівлі рекреаційного комплексу, літера А , вул. Пляжна 11, м. Чороморськ.

Оцінюючи заявлені Чорноморською міською радою Одеської області вимоги, суд зазначає наступне.

Так, як вказує позивач на частину земельної ділянки площею 0,5760 га (кадастровий номер 5110800000:02:026:0086) у відповідності до п. 9.1 договору оренди № 9 встановлено земельний сервітуту площею 0,0340 га. Межі ділянки на яку встановлено сервітуту визначено планом меж зон обмежень земельної ділянки виконаним ТОВ Праймконсалт .

Пунктом 2.3 розділу 2 рішення міської ради про затвердження технічної документації із землеустрою про поділ ділянки від 26.12.2014р. № 571/41-VI на відповідача покладено обов'язок подати на реєстрацію документів, що посвідчують право оренди . Договір оренди № 9 зареєстровано, що підтверджується витягом від 10.07.2015р. № 40420110.

Статтею 50 Закону України передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: перелік обмежень у використанні земельних ділянок.

Отже на думку позивача, зважаючи що проектом землеустрою обмеження встановлені, визначені координати обмежень, а сервітут є частиною діючого та належним чином зареєстрованого договору - реєстрація сервітуту відбулась одночасно з реєстрацією договору.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 401 Цивільного кодексу України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Згідно ч. 2 ст. 402 Цивільного кодексу України, земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Приписами ч. 1 ст. 404 вказаного кодексу встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Відповідно до положень ст. 403 Цивільного кодексу України, сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не підлягає відчуженню. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.

Згідно з пунктом 1 статті 98 Земельного кодексу України, право земельного сервітуту це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений (пункт 4 статті 98 Земельного кодексу України).

Статтею 100 Земельного кодексу України передбачено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

За приписами статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно зі статтею 202 Земельного кодексу України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Відповідно до частини 2 статті 144 Господарського кодексу України, право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частинами 1, 4 статті 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Статтею 3 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено обов'язковість державної реєстрації речових та інших прав та їх обтяжень на нерухоме майно та визначає, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації підлягають право власності; речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; право власності на об'єкт незавершеного будівництва; заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Згідно ч.11 ст. 79-1 Земельного кодексу України, державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру.

Відповідно п.13 ч. 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2012р. №1051, до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про земельну ділянки: відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди: координати поворотних точок меж; міри ліній по периметру; площа; вид земельного сервітуту згідно із статтею 99 Земельного кодексу України та його зміст; інформація про документи, на підставі яких встановлено сервітут чи право суборенди (назва, дата та номер рішення про затвердження технічної документації із землеустрою згідно із статтею 55 -1 Закону України "Про землеустрій", найменування органу (особи), що його прийняв), електронні копії таких документів; відомості про зареєстровані права сервітуту та суборенди відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 6 ст. 21 Закону України Про Державний земельний кадастр встановлено, що відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту.

Відомості про суборенду, сервітут, які поширюються на частини земельних ділянок, вносяться до Державного земельного кадастру до здійснення державної реєстрації цих прав. Відомості про суборенду, сервітут, які поширюються на частини земельних ділянок, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви правонабувача, сторін (сторони) правочину, за яким виникає право суборенди, сервітуту, або уповноважених ними осіб. (ч.1 ст. 29 Закону України Про Державний земельний кадастр ).

На підтвердження внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, органом, що здійснив їх внесення, заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (ч. 7 ст. 29 Закону України Про Дрежавний земельний кадастр ).

Підсумовуючи вищенаведене, для виникнення права земельного сервітуту необхідна його державна реєстрація як речового права на нерухоме майно. До цього відомості щодо частини земельної ділянки, на яку поширюється право земельного сервітуту (координати поворотних точок меж, міри ліній по периметру площа , вид земельного сервітуту, інформація про затвердження технічної документації із землеустрою, тощо) мають бути внесені до Державного земельного кадастру. Вказані відомості, в свою чергу, вносяться на підставі розробленої технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що реєстрація земельного сервітуту відбувається в порядку окремо визначеної законодавством процедури, а не одночасно з реєстрацією договору оренди земельної ділянки.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку площею 0,5760 га з кадастровим номером 5110800000:02:026:0086 станом на 23.11.2017р. та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 23.11.2017р. № 104880229 відомості щодо зареєстрованого земельного сервітуту на земельній ділянці, що орендується відповідачем по вулю Пляжна 11, 13 у м. Чорноморськ площею 0,5760 га (кадастровий номер 5110800000:02:026:0086) ані в Державному земельному кадастрі, ані в Державному речових прав на нерухоме майно не містяться.

Більш того, жодних належних та допустимих доказів, які могли б свідчити про наявність належно зареєстрованого сервітуту на вказаній земельній ділянці позивачем до суду надано не було.

З урахуванням наведеного вище суд доходить висновку, про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, з огляду на той факт, що право земельного сервітуту у вигляді права проходу, проїзду на велосипеді та права проїзду на транспортному засобі по наявному шляху на земельній ділянці з кадастровим номером 5110800000:02:026:0086 за адресою м. Чорноморськ, вул. Пляжна, 11 не виникло, оскільки таке речове право не зареєстроване у визначеному договором порядку.

Що стосується посилань позивача відносно розміщення ТОВ ІН-КОМ-БУД будівлі рекреаційного комплексу на проїзній частині по вул. Пляжній, суд зазначає наступне.

Межі частини земельної ділянки на яку поширюється право сервітуту, встановлюються на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється сервітут. В той же час відповідачем відповідних доказів надано не було.

Більш того, згідно наказу Мінрегіонбуду від 14.02.2012р. № 54 Про затвердження Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів , первісні технічні і експлуатаційні параметри побудованої або реконструйованої вулиці (дороги) і штучні споруди на основі акта про прийняття в експлуатацію зазначеного будівництвом об'єкта та проектно-технічної документації зазначаються у технічному паспорті вулиці.

Проте, в наданих позивач до позовної заяви документах відсутній діючий технічний паспорт вулиці Пляжна у м. Чорноморськ, а тому твердження позивача про порушення її конфігурації та технічних параметрів є такими, що не підтверджуються належними доказами.

Крім того, суд критично оцінює надані позивачем в якості підтвердження своєї позиції докази, а саме копію свідоцтва про право власності від 30.03.2012р. та копію рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 29.03.2012 року № 168 оскільки з них вбачається засвідчення права власності на об'єкти за адресою, відмінною від адреси земельної ділянки, яка є предметом позову. Інша адреса земельної ділянки зазначена і в наданій позивачем копії схематичного плану земельної ділянки (викопіровка з плану кварталу) за адресою м. Іллічівськ, по вул. Пляжна, 15, 19, а із копії технічного паспорту станом на 18.02.2008 року вбачається, що даний документ погашено 28.03.2012 року. Відповідно, такі документи також не можуть вважатись належними доказами у даній справі.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Разом з тим, ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

З огляду на вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Чороморської міської ради Одеської області про зобов'язання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ІН-КОМ-БУД привести земельну ділянку на яку встановлено сервітут площею 0,034 га з координатами: точка 10, координати Х - 5121346,64, координати Y - 3389990,35; точка 11, координати Х - 5121348,98, координати Y - 3389987,01; точка 24, координати Х - 5121418,08, координати Y - 3390032,45; точка 25, координати Х - 5121415,26, координати Y - 3390036,19 яка є складовою земельної ділянки кадастровий номер 5110800000:02:026:0086 у первісний стан шляхом демонтажу з ділянки на яку встановлено сервітут частин будівлі рекреаційного комплексу, літера А вул. Пляжна, 11, м. Чорноморськ є не обґрунтовані, матеріалами справи не підтверджені, а тому задоволенню не підлягають.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача по справі згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Повний текст рішення складено та підписано 11 грудня 2017 р.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя К.Ф. Погребна