Рішення

від 28.11.2017 по справі 917/1742/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2017 Справа №917/1742/17

Господарський суд Полтавської області

в складі головуючого судді Кульбако М.М.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "П'ятий бастіон",

с. Сем'янівка, вул. Набережна, 4, Полтавський район, 38721

до Полтавської районної державної адміністрації,

вул. Шевченка, 5, м. Полтава, Полтавська область, 36011

про визнання договору оренди землі б/н від 21.08.2007 поновленим та визнання укладеною додаткової угоди, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "П'ятий бастіон" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавської районної державної адміністрації про визнання договору оренди землі б/н від 21.08.2007 поновленим на новий строк на умовах додаткової угоди в редакції позивача, посилаючись на зволікання відповідача в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі.

Ухвалою суду від 23.10.2017 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 15.11.2017.

14.11.2017відповідачем подано заперечення на позовну заяву відповідно до якої вказує, що позивача було проінформовано про необхідність звернення до Полтавської обласної державної адміністрації для вирішення питання про поновлення договору оренди.

В судовому засіданні 28.11.2017 представник позивача виклав зміст позовних вимог та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що між Полтавською районною державною адміністрацією (орендодавець, відповідач) та Приватним підприємством "П'ятий бастіон" (орендар, позивач) 21.08.2007 було укладено договір оренди землі (Договір), який зареєстрований у Полтавському реєстраційному кущовому офісі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.08.2007 за №040754600155.

Відповідно п. 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під обслуговування бази відпочинку «Росинка» , яка знаходиться за межами населених пунктів на території Кротенківської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

В оренду передана земельна ділянка загальною площею 1,8560 га (прибережна захисна смуга), з них: забудовані землі - 0,0566 га., двір - 0,1717 га., ліс - 1,4602 га., сіножаті - 0,1675 га. (п. 2Договору).

Договір укладено на термін 10 (десять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 Договору).

Згідно п. 15 Договору земельна ділянка передається в оренду для - обслуговування бази відпочинку (прибережна захисна смуга).

Цільове призначення земельної ділянки - рекреаційного призначення (1.17 - рекреаційного призначення - згідно УКЦВЗ) (п. 16 Договору).

Згідно п. 37 Договору його дія припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як зазначає позивач, у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди землі 20.07.2017 орендар звернувся з клопотанням від 19.07.2017 (а.с. 19) до Полтавської РДА з проханням поновити оренду земельної ділянки площею 1,8560 га кадастровий номер 5324082400:00:028:0007 на новий строк згідно додаткової угоди до договору оренди. До клопотання було приєднано проект додаткової угоди до договору оренди землі, витяг з ДЗК та правовстановлюючі документи.

Полтавська РДА своїм листом від 08.09.2017 за вих. № 3045/01-31 повідомила, що вирішення питання поновлення оренди земельної ділянки площею 1,8560 га (кадастровий номер 5324082400:00:028:0007) згідно договору оренди від 21.08.2007 відноситься до компетенції Полтавської ОДА.

Позивач стверджує, що відповідач фактично зволікає в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі від 21.08.2007 шляхом ухилення від її підписання з надуманих підстав, так як укладення додаткової угоди до договору оренди від 21.08.2017 належить до компетенції Полтавської районної державної адміністрації, а не Полтавської обласної державної адміністрації.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

За приписом частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з статтею 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди припиняється в разі, зокрема закінчення строку на який його було укладено.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

При цьому орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист - повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Як вбачається з п. 16 Договору цільове призначення орендованої земельної ділянки "- рекреаційного призначення (1.17 - рекреаційного призначення - згідно УКЦВЗ)".

Згідно відомостей Публічної кадастрової карти земельна ділянка з кадастровим номером 5324082400:00:028:0007 відноситься до земель державної власності для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення.

Згідно статті 50 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Згідно частини 3 статті 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

З вказаного вбачається, що передача земель рекреаційного призначення не відноситься до повноважень Полтавської районної державної адміністрації, про що і було повідомлено позивача листом від 08.09.2017 за вих. №3045/01-31.

Порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими; обов'язком позивача, відповідно до статті 33 ГПК України є доведення (підтвердження) в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Оцінивши усі обставини справи у їх сукупності та перевіривши доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, судом встановлено, що позивач не довів порушення відповідачем своїх прав і охоронюваних законом інтересів, тому відсутні підстави для правового захисту його інтересів в межах даного спору, з огляду на заявлені позовні вимоги.

При вирішення даного спору судом приймається до уваги те, що під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Виходячи із змісту статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладається на позивача.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позову відмовити..

2. Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом 10 днів.

Суддя Кульбако М.М.