Постанова

від 06.12.2017 по справі 917/261/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2017 р. Справа № 917/261/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н.В.

при секретарі Бєлкіній О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 146 від 29.09.17 р.);

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №0-16-0.6-841/2-17 від 06.02.2017 року),

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх.№3028П/3-38) на рішення господарського суду Полтавської області від 16.06.2017 року у справі №917/261/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко", м. Заводське, Лохвицький район, Полтавська область,

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м. Полтава,

про визнання додаткових угод укладеними,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовами до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок №1, 2, 4, 7, 9, 12, 18, 19 від 29.11.2011р. в редакції позивача.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.06.2017 року у справі №917/261/17 (суддя Кульбако М.М.) в позові відмовлено.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги інформаційні довідки, створені у внутрішній електронній системі документообігу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, оскільки належним доказом надсилання позивачу листів, на які посилається відповідач, є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку.

Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, зокрема, що у зв'язку із обмеженим фінансуванням управління, листи надсилалися позивачу простим поштовим відправленням, яке приймається до пересилання без видачі розрахункового документу, а жодний законодавчий акт не зобов'язує відповідача надсилати кореспонденцію рекомендованими листами. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

29.11.2011 року між Чорнухинською районною державною адміністрацією Полтавської області (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" (орендар ) укладено наступні договори оренди земельних ділянок:

- договір оренди земельної ділянки №1, який зареєстрований у Відділі Держкомзему у Чорнухинському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №532510004001644 від 18.01.2012р. (а.с.7 т.7).

Відповідно до п.п.1, 2, 5 вказаного договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 24,5 га ріллі (кадастровий номер 5325185500:00:003:0006), яка знаходиться на території Хейлівщинської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 287612 грн. 77 коп.

19.01.2012 року сторони підписали акт прийому-передачі земельної ділянки за вказаним договором (а.с.11 т.7);

- договір оренди земельної ділянки №3, який зареєстрований у Відділі Держкомзему у Чорнухинському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №532510004001630 від 18.01.2012р. (а.с.8 т.2).

Відповідно до п.п.1, 2, 5 вказаного договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 10,3 га ріллі (кадастровий номер 5325185500:00:003:0079), яка знаходиться на території Хейлівщинської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 152734 грн.66 коп.

19.01.2012 року сторони підписали акт прийому-передачі земельної ділянки за вказаним договором (а.с.12 т.2);

- договір оренди земельної ділянки №4, який зареєстрований у Відділі Держкомзему у Чорнухинському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №532510004001631 від 18.01.2012р. (а.с.7 т.8).

Відповідно до п.п.1, 2, 5 вказаного договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 21,0 га ріллі (кадастровий номер 5325185500:00:004:0080), яка знаходиться на території Хейлівщинської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 311400 грн.

19.01.2012 року сторони підписали акт прийому-передачі земельної ділянки за вказаним договором (а.с.11 т.8);

- договір оренди земельної ділянки №7, який зареєстрований у Відділі Держкомзему у Чорнухинському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №532510004001636 від 18.01.2012р. (а.с.8 т.3).

Відповідно до п.п.1, 2, 5 вказаного договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 16,7 га ріллі (кадастровий номер 5325185500:00:003:0003), яка знаходиться на території Хейлівщинської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 196046 грн. 24 коп.

19.01.2012 року сторони підписали акт прийому-передачі земельної ділянки за вказаним договором (а.с.12 т.3);

- договір оренди земельної ділянки №9, який зареєстрований у Відділі Держкомзему у Чорнухинському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №532510004001639 від 18.01.2012р. (а.с.8 т.5).

Відповідно до п.п.1, 2, 5 вказаного договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 238,7 га ріллі (кадастровий номер 5325185500:00:003:0004), яка знаходиться на території Хейлівщинської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 454310 грн. 75 коп.

19.01.2012 року сторони підписали акт прийому-передачі земельної ділянки за вказаним договором (а.с.12 т.5);

- договір оренди земельної ділянки №12, який зареєстрований у Відділі Держкомзему у Чорнухинському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №532510004001633 від 18.01.2012р. (а.с.8 т.6).

Відповідно до п.п.1, 2, 5 вказаного договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 9,3 га ріллі (кадастровий номер 5325185500:00:003:0041), яка знаходиться на території Хейлівщинської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 163763 грн. 33 коп.

19.01.2012 року сторони підписали акт прийому-передачі земельної ділянки за вказаним договором (а.с.12 т.6);

- договір оренди земельної ділянки №18, який зареєстрований у Відділі Держкомзему у Чорнухинському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №532510004001637 від 18.01.2012р. (а.с.8 т.1).

Відповідно до п.п.1, 2, 5 вказаного договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 46,6 га ріллі (кадастровий номер 5325185500:00:003:0024), яка знаходиться на території Хейлівщинської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 691013 грн. 12 коп.

19.01.2012 року сторони підписали акт прийому-передачі земельної ділянки за вказаним договором (а.с.12 т.1);

- договір оренди земельної ділянки №19, який зареєстрований у Відділі Держкомзему у Чорнухинському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №532510004001641 від 18.01.2012р. (а.с.8 т.4).

Відповідно до п.п.1, 2, 5 вказаного договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 23,8 га ріллі (кадастровий номер 5325185500:00:003:0017), яка знаходиться на території Хейлівщинської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 419093 грн. 25 коп.

19.01.2012 року сторони підписали акт прийому-передачі земельної ділянки за вказаним договором (а.с.12 т.4).

За умовами вказаних договорів (п. п.8, 8.1), вони є укладеним на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п.42 договорів оренди земельних ділянок, договори набирають чинності після їх підписання сторонами та їх державної реєстрації.

З матеріалів справ вбачається, що листами від 09.08.2017 р. №1639 (а.с.13 т.2); 10.08.2016р. №1651 (а.с.12 т.7); 10.08.2016р. №1652 (а.с.12 т.8); 11.08.2016р. №1660 (а.с.13 т.6); 16.08.2016р. №1686 (а.с.13 т.3);16.08.2016р.№1687 (а.с.13 т.5); 17.08.2016р. №1709 (а.с.13 т.1); 23.08.2016р. №1759 (а.с.13 т.4) позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області з повідомленням про намір продовжити дію договорів оренди земельних ділянок №1, 3, 4, 7, 9, 12, 18, 19 від 29.11.2011 р., терміном на сім років.

Позивач в позові зазначає, що відповідач не надіслав йому відповіді на вказані листи.

Як вказує позивач, на час звернення до суду із позовом він продовжує користуватись земельною ділянкою, повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договорів оренди земельних ділянок після закінчення строку їх дії позивачу не надходили, у зв'язку з чим договори оренди земельних ділянок є поновленим та той самий строк на тих самих умовах на підставі ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі .

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що листами від 11.10.2016 року №19-16-7777.5-7266/2-16 (а.с.57 т.8), №19-16-7777.5-7263/2-16 (а.с.47 т.3), №19-16-7777.5-7267/2-16 (а.с.45 т.5), №19-16-7777.5-7270/2-16 (а.с.45 т.6), №19-16-7777.5-7254/2-16 (а.с.45 т.1), №19-16-7777.5-7271/2-16 (а.с.45 т.4), №19-16-7777.5-7265/2-16 (а.с.47 т.2), №19-16-7777.5-7264/2-16 (а.с.57 т.7) він запропонував позивачу внести зміни до договору, а саме: встановити орендну плату у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки 1 гектара відповідного сільськогосподарського угіддя та термін дії договору 7 років. Крім того, відповідач вказав, що для прийняття ним рішення про поновлення договору на новий строк, до клопотання позивач повинен надати витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та проект додаткової угоди до договору оренди землі.

Крім того, відповідач зазначає, що 27.01.2017 року надіслав позивачу лист №19-16-0.332-649/2-17 (а.с.46 т.1), в якому повідомив позивача про неможливість поновлення договорів оренди земельних ділянок №1, 3, 4, 7, 9, 12, 18, 19 від 29.11.2011 р., оскільки позивачем не прийнято до уваги пропозиції відповідача щодо зміни умов договорів, які викладені в попередніх листах.

Як вказує відповідач, поштова кореспонденція направлялась ним позивачу простими поштовими відправленнями, які приймаються до пересилання без видачі розрахункового документу, а доказом її направлення позивачу є інформаційні довідки та реєстраційно-контрольні картки, які створені у системі електронного документообігу Управління Держгеокадастру у Полтавській області ДОК ОСОБА_3 2.0 (а.с.179, 182 т.8, 42 т.7, 44 т.6, 43 т.5, 43 т.4, 44 т.3, 44 т.2, 44 т.1).

Судова колегія враховує наступне.

Підставами набуття громадянами та юридичними особами права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності у відповідності до ст. 116 Земельного кодексу України є рішення виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, у тому числі розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом (ст. 17 Земельного кодексу України).

Земельний кодекс України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлював, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади (пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень).

Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Отже, враховуючи, що земельні ділянки, які є предметом договорів оренди, належать до земель державної власності сільськогосподарського призначення та знаходяться за межами населеного пункту (на території Мелехівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області) Чорнухинська районна державна адміністрація була належним державним органом виконавчої влади по розпорядженню земельними ділянками на час укладення спірних договорів.

В подальшому, Законом України від 06.09.2012 за № 5245- VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", який набрав чинності 01.01.2013р., внесено зміни до Земельного кодексу України.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Наказом від 25.01.2013р. №40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з пунктом 4.32 якого Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.

Відповідно до пунктів 1 та 5 частини першої постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014р. № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" було передбачено реорганізацію територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2015р. № 294-р "Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" функції та повноваження Державного агентства земельних ресурсів у зв'язку з розформуванням покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Враховуючи, що земельні ділянки, які є предметом договорів оренди, належать до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності та знаходяться за межами населеного пункту, розпорядником земель за договорами оренди землі на час вирішення даного спору є Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Позивач в позові просить суд поновити договори оренди земельних ділянок на підставі ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі .

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди може бути оскаржена в суді.

Як свідчать матеріали справи, договори оренди землі укладено між ПАТ Райз-Максимко та Чорнухинською районною державною адміністрацією 29.11.2011 року.

Відповідно до п.8, п.8.1 договорів, вони є укладеними строком на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно п.42 договорів оренди землі, договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації (п.42 договору).

Вказані договори зареєстровані у Відділі Держкомзему у Чорнухинському районі Полтавської області 18.01.2012 року.

Таким чином, строк дії спірних договорів спливав 18.01.2017 року.

Позивач зазначає, що після закінчення строку дії договорів оренди землі він продовжує користуватись земельними ділянками, а відповідач не надсилав йому заперечень в поновленні таких договорів.

Однак, для поновлення договорів оренди землі на підставі ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі сторони в обов'язковому порядку укладають додаткову угоду в місячний строк.

В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача як зацікавленої особи до відповідача з проектами додаткових угод про поновлення договорів оренди землі після спливу строку їх дії.

За приписами частини 9 статті 33 Закону України Про оренду землі , відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди може бути оскаржена в суді.

Таким чином, особа звертається до суду за захистом свого порушеного права на поновлення договору оренди землі у разі відмови орендодавця в укладенні додаткової угоди чи зволіканні в її укладенні.

Разом із тим, позивачем не надано суду доказів відмови відповідача в укладенні додаткових угод відповідно до ч.8 ст.33 вказаного Закону чи зволікання в їх укладенні.

Позивач зазначає, що у серпні 2016 року він звертався до відповідача з листами про намір продовжити дію договорів оренди землі та надсилав проекти додаткових угод.

Як вбачається із листів, на які посилається позивач, він ініціював внесення змін до договорів в частині терміну дії договору та запропонував укласти їх на 7 років, а не 5, як це було передбачено договорами.

Тобто, позивач не звертався до відповідача з вимогою поновити договори оренди на тих самих умовах та на той самий строк.

Відповідач під час розгляду справи також заперечує проти поновлення договорів оренди землі на тих самих умовах і на той саме строк та зазначає, що 11.10.2016 року він надіслав позивачу листи з пропозицією укласти договори терміном на 7 років та встановити оренду плату в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Крім того, відповідач вказує, що листом від 27.01.2017 року він повідомив позивача про неможливість поновлення спірних договорів.

В якості доказів направлення відповідачу вказаних листів відповідач надав суду реєстраційно-контрольні картки, які створені у системі електронного документообігу Управління Держгеокадастру у Полтавській області ДОК ОСОБА_3 2.0 .

Судова колегія приймає до уваги, що згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі» , істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч.3 ст.19 Закону України Про оренду землі ( в редакції з 12.02.2015 року) при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

Згідно ч. 10 ст. 93 Земельного кодексу України строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства не може бути меншим як 7 років.

Статтею 288.5.1 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків та більше 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок №1, 3, 4, 7, 9, 12, 18, 19 від 29.11.2011 р., які надані позивачем до позову передбачають поновлення договору терміном на 5 років та орендну плату в розмірі, встановленому договорами, що не відповідає вказаним вище вимогам закону.

Отже, запропоновані позивачем умови суперечать ч.10 ст.93 ЗК України, ч.3 ст.19 Закону України Про оренду землі , статті 288.5.1 Податкового кодексу України.

Оскільки додаткові угоди не відповідають вимогам чинного законодавства та волевиявленню сторін, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необгрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків господарського суду Полтавської області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 16.06.2017 року у справі №917/261/17 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 11.12.2017 року.

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н.В