Рішення

від 24.11.2009 по справі 38/359

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьког о,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 38/359 24.11.09

За позовом Заступника військового пр окурора Центрального регіон у України в інтересах держав и в особі Міністерства оборо ни України

До Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Трейдлінкс »

Про визнання недійсним догово ру

Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від прокуратури Хруленко О.В.

Від позивача Коваль О.Б.

Від відповідача не з' явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор звернувся до суду з позовною заявою до Від повідача про визнання недійс ним договору №23/9-03/15 від 15.03.06р., укл аденого між Позивачем та Від повідачем про спільну діяльн ість шляхом будівництва (рек онструкції) об`єктів житлово -цивільного призначення, роз ташованих на території війсь кового містечка №138, створення інженерної інфраструктури д ля їх будівництва (реконстру кції) відповідно до розробле ного і затвердженого у встан овленому порядку проекту шля хом пайової участі сторін.

Заявлений позов Прок урор обґрунтовує наступним. 15.03.2006р. між Позивачем та Відпові дачем був укладений договір №23/9-03/15 про спільну діяльність ш ляхом будівництва (реконстру кцію) об' єктів житлово-циві льного призначення, розташов аних на території військовог о містечка №138 (м. Київ, вул. Арте ма, 59), створення інженерної ін фраструктури для їх будівниц тва (реконструкції) відповід но до розробленого і затверд женого у встановленому поряд ку проекту шляхом пайової уч асті сторін.

Згідно з п.2.5. предметом догов ору є спільна діяльність по п роектуванню та будівництву ( реконструкції) об' єктів жит лово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими п риміщеннями соціально-побут ового, торгівельного та адмі ністративного призначення, п ідземним паркінгом та інжене рними мережами на будівельно му майданчику.

Власником спірного військ ового майна, що розташоване н а території військового міст ечка №138, користувачем земельн ої ділянки є держава, уповнов аженим органом управління є Позивач.

Особливості статусу війсь кового майна полягають в том у, що його облік, інвентаризац ія, зберігання, списання, вико ристання та відчуження здійс нюється в спеціальному поряд ку, що визначається Кабінето м Міністрів України від 28.12.2000р. №1919 «Про затвердження положен ня про порядок відчуження та реалізації військового майн а Збройних Сил». Відповідно д о умов Положення про відчуже ння військового майна це, сер ед іншого, вилучення військо вого майна із Збройних Сил у р езультаті його реалізації че рез уповноважені підприємст ва (організації). Завдання з уп равління державним майном П озивач зобов' язаний здійсн ювати лише відповідно до зак ону. Виходячи з наведеного, По зивач не уповноважений на ре алізацію військового нерухо мого майна.

Відповідно до ст.84 Земельно го кодексу України цільове п ризначення земель оборони та виконання ними специфічних соціально-економічних функц ій обумовлює їх перебування виключно у державній власнос ті. У приватну власність земл і оборони передаватись в жод ному разі не можуть.

Укладення договору №23/9-03/15 сто ронами фактично змінено ціль ове призначення земельної ді лянки, із земель оборони на зе млі житлової та громадської забудови, що суперечить вимо гам ст.20 Земельного кодексу Ук раїни. Рішення про зміну ціль ового призначення вказаної з емельної ділянки чи відведен ня її під забудову не приймал ися. Наслідками порушення по рядку зміни цільового призна чення земель, відповідно до с т.21 Земельного кодексу Україн и є визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Отже, Позивач не наділений п овноваженнями відчужувати с пірне майно, шляхом передачі його як внесок у спільну діял ьність, а також вчиняти дії що до передачі та зміни цільово го призначення земельної діл янки.

Позивач заявлений П рокурором позов повністю під тримав та просить господарсь кий суд його задовольнити.

Ухвалою від 04.09.09р. проваджен ня у справі було порушено, поз овна заява прийнята до розгл яду, розгляд справи був призн ачений на 08.10.09р. Цією ж ухвалою с торони було зобов' язано под ати суду документи вказані в цій ухвалі.

Ухвалою від 08.09.09р. розгляд спр ави був відкладений на 29.10.09р. в з в`язку з неявкою представник а Відповідача та неподанням сторонами всіх витребуваних судом документів у справі.

Ухвалою від 29.10.09р. розгляд спр ави був відкладений на 10.11.09р., у зв' язку з неявкою представн ика Відповідача та неподання м сторонами всіх витребувани х документів у справі.

Ухвалою від 10.11.09р. розгляд спр ави був відкладений на 24.11.09р., у зв' язку з неявкою представн ика Відповідача та неподання м ним витребуваних документі в у справі.

Відповідач повідомлявся у хвалами суду про час та місце розгляду даної судової спра ви, проте відзиву на позовну з аяву та жодного іншого витре буваного судом доказу не под ав, в судові засідання своїх п редставників не направляв, д оказів на підтвердження пов ажних причин зазначених обст авин суду не подав. Заявлені п озовні вимоги не заперечив.

За цих обставин, згідно з ст .75 Господарського процесуаль ного кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом досліджені надані су ду докази та матеріали. В резу льтаті дослідження наданих с уду доказів та матеріалів, сл ухання Прокурора та Позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.03.2006р. між Позивачем та В ідповідачем був укладений ін вестиційний договір №23/9-03/15, від повідно до п.2.5. якого предмето м договору є спільна діяльні сть сторін по проектуванню т а будівництву (реконструкції ) об' єктів житлово-цивільно го призначення з вбудовано-п рибудованими приміщеннями с оціально-побутового, торгове льного та адміністративного призначення, підземним парк інгом та інженерними мережам и на будівельному майданчику , що знаходяться за адресою: ві йськове містечко №138 (м. Київ, ву л. Артема, 59) та подальша їх експ луатація відповідно до призн ачення. Площа території стан овить 1,23 га.

Відповідно до п.2.6. договору н ерухоме майно, що знаходитьс я на будівельному майданчику (території, що підлягає забуд ові за цим договором) є держав ною власністю і складає пайо вий внесок (пай) Позивача по ць ому договору. Оцінка вартост і вказаного нерухомого майна складає 558500,00 грн.

Відповідно до п.6.1. договору П озивач забезпечує оформленн я за рахунок Відповідача зем левпорядної документації, оф ормлення користування земел ьною ділянкою, цільовим приз наченням якої є будівництво об' єкту, а також отримання н еобхідних дозволів, технічни х умов та іншої необхідної до кументації для знесення існу ючих будівель, споруд і зелен их насаджень, а також у зв' яз ку з винесенням інженерних м ереж з території забудови, пр иведенням земельної ділянки у стан, придатний до початку б удівництва та виконання Відп овідачем своїх зобов' язань по договору. Позивач передає Відповідачу майно, що є його п айовим внеском у будівництві об' єкту. Передає у спільну в ласність будівлі та споруди військового містечка №138, яке знаходиться за адресою: м. Киї в, вул. Артема, 59.

Згідно з п.6.6. договору Відпов ідач здійснює реєстрацію нер ухомого майна спільної діяль ності та перереєстрацію облі ку земельної ділянки, що підл ягає забудові за цим договор ом у Державному земельному к адастрі України з права кори стування Позивача на таку, що віднесена до спільної діяль ності за цим договором.

Спір по справі виник з прич ин того, що Заступник прокуро ра вважає, що спірний договір укладений з порушенням зако нодавства України та в зв' я зку з чим порушують інтереси держави.

Оцінюючи подані учасникам и судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанн ям, що ґрунтується на всебічн ому, повному і об' єктивному розгляді в судовому засідан ні всіх обставин справи в їх с укупності, та враховуючи, що к ожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси лається як на підставу своїх вимог і заперечень, Господар ський суд міста Києва вважає , що позов Прокурора підлягає задоволенню з наступних під став.

Згідно з ст.15 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни справи у спорах, що виник ають при укладанні, зміні та р озірванні господарських дог оворів, справи у спорах про ви знання договорів недійсними розглядаються господарськи м судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за дого вором здійснити на користь д ругої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати р оботу, надати послуги, сплати ти гроші тощо.

Як встановлено судом за спі рним договором Позивач зобов ' язаний здійснити на корист ь Відповідача певні дії, а сам е передати в якості паю війсь кове нерухоме майно та право користування земельною діля нкою з метою подальшого буді вництва відповідачем на цій земельній ділянці об' єктів житлово-цивільного призначе ння з вбудовано-прибудованим и приміщеннями соціально-поб утового, торговельного та ад міністративного призначенн я, підземним паркінгом та інж енерними мережами.

Отже за спірним договором П озивач є особою, яка зобов'яза на за спірним договором здій снити на користь Відповідача певні дії, а саме передати май но, тому даний спір є підсудни м Господарському суду міста Києва, оскільки місцезнаходж енням Позивача є місто Київ.

Згідно з ст.190 Цивільного ко дексу України майном як особ ливим об'єктом вважаються ок рема річ, сукупність речей, а т акож майнові права та обов'яз ки. Майнові права є неспоживн ою річчю. Майнові права визна ються речовими правами.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону У країни «Про Збройні Сили Укр аїни»Збройні Сили України ма ють таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних С ил України як основний орган військового управління; вид и Збройних Сил України - Сухоп утні війська, Повітряні Сили , Військово-Морські Сили; об'єд нання, з'єднання, військові ча стини, військові навчальні з аклади, установи та організа ції, що не належать до видів Зб ройних Сил України.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону Україн и «Про Збройні Сили України» органи військового управлін ня, об'єднання, з'єднання, війс ькові частини, військові нав чальні заклади, установи та о рганізації Збройних Сил Укра їни дислокуються на територі ї держави або тимчасово за її межами відповідно до завдан ь оборони, стратегічного пла ну застосування і завдань Зб ройних Сил України з урахува нням військово-адміністрати вного поділу території Украї ни та соціально-економічних умов районів дислокації.

Відповідно до ст.14 Закону Ук раїни «Про Збройні Сили Укра їни»Збройні Сили України мож уть здійснювати господарськ у діяльність згідно із закон ом. Земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріп лені за військовими частинам и, військовими навчальними з акладами, установами та орга нізаціями Збройних Сил Украї ни, є державною власністю, нал ежить їм на праві оперативно го управління та звільняютьс я від сплати усіх видів подат ків.

Згідно з ст.1 Закону України «Про використання земель об орони»землями оборони визна ються землі, надані для розмі щення і постійної діяльності військових частин, установ, в ійськово-навчальних закладі в, підприємств та організаці й Збройних Сил України, інших військових формувань, утвор ених відповідно до законів У країни (далі - військові части ни).

Відповідно до ст.4 Закону Ук раїни «Про використання земе ль оборони»військові частин и за погодженням з органами м ісцевого самоврядування або місцевими органами виконавч ої влади і в порядку, визначен ому Кабінетом Міністрів Укра їни, можуть дозволяти фізичн им і юридичним особам вирощу вати сільськогосподарські к ультури, випасати худобу та з аготовляти сіно на землях, на даних їм у постійне користув ання.

Згідно з ст.77 Земельного код ексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діял ьності військових частин, ус танов, військово-навчальних закладів, підприємств та орг анізацій Збройних Сил Україн и, інших військових формуван ь, утворених відповідно до за конодавства України. Землі о борони можуть перебувати у д ержавній та комунальній влас ності. Порядок використання земель оборони встановлюєть ся законом.

Відповідно до ст.84 Земельно го кодексу України до земель державної власності, які не м ожуть передаватись у комунал ьну власність, належать земл і оборони, крім земельних діл янок під об'єктами соціально -культурного, виробничого та житлового призначення. До зе мель державної власності, як і не можуть передаватись у пр иватну власність, належать з емлі оборони.

Згідно з ст.92 Земельного код ексу України право постійног о користування земельною діл янкою - це право володіння і ко ристування земельною ділянк ою, яка перебуває у державній або комунальній власності, б ез встановлення строку. Прав а постійного користування зе мельною ділянкою із земель д ержавної та комунальної влас ності набувають: а) підприємс тва, установи та організації , що належать до державної та к омунальної власності; б) гром адські організації інваліді в України, їх підприємства (об 'єднання), установи та організ ації.

Відповідно до ст.95 Земельно го кодексу України землекори стувачі, якщо інше не передба чено законом або договором, м ають право: а) самостійно госп одарювати на землі; б) власнос ті на посіви і насадження сіл ьськогосподарських та інших культур, на вироблену продук цію; в) використовувати у вста новленому порядку для власни х потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені ко рисні копалини, торф, ліси, вод ні об'єкти, а також інші корисн і властивості землі; г) на відш кодування збитків у випадках , передбачених законом; ґ) спор уджувати жилі будинки, вироб ничі та інші будівлі і споруд и.

Згідно з ст.96 Земельного код ексу України землекористува чі зобов'язані: а) забезпечува ти використання землі за ціл ьовим призначенням.

Відповідно до ст.122 Земельно го кодексу України сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особ ам із земель комунальної вла сності відповідних територі альних громад для всіх потре б. Київська та Севастопольсь ка міські державні адміністр ації надають земельні ділянк и із земель державної власно сті у постійне користування юридичним особам у межах їх т ериторій для всіх потреб, крі м випадків, визначених части ною сьомою цієї статті.

Згідно з ст.125, 126 Земельного ко дексу України право постійно го користування на земельну ділянку виникає після одержа ння її користувачем документ а, що посвідчує право постійн ого користування земельною д ілянкою, та його державної ре єстрації. Право постійного к ористування земельною ділян кою посвідчується державним и актами. Форми державних акт ів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

З наведених правових норм вбачається, що до майна відно сяться речі та майнові права і обов' язки, право користув ання земельною ділянкою є ма йновим правом. Майно, закріпл ене за військовими частинами , установами та організаціям и Збройних Сил України, є держ авною власністю, належить їм на праві оперативного управ ління. Землі оборони можуть п еребувати виключно у державн ій власності, у певних випадк ах в комунальній власності, у приватній власності землі о борони перебувати не можуть. У постійне користування зем лі оборони в залежності від ї х власності можуть надаватис ь виключно міськими радами а бо міськими державними адмін істраціями лише підприємств ам, установам, організаціям д ержавної, комунальної власно сті та громадських організац ій інвалідів України. Постій ні користувачі земель оборон и отримують право постійного користування після одержанн я державного акту, та повинні використовувати надані їм з емлі самостійно виключно за цільовим призначенням. Вони не мають права передавати от римані у постійне користуван ня землі оборони у будь-який с посіб іншим особам, крім дозв олення вирощувати сільськог осподарські культури, випаса ти худобу і заготовляти сіно , та лише за попереднім погодж енням на це органів місцевог о самоврядування або місцеви х органів виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабін етом Міністрів України.

Згідно з ст.3 Закону Укра їни «Про правовий режим майн а у Збройних Силах України»в ійськове майно закріплюєтьс я за військовими частинами З бройних Сил України на праві оперативного управління (з у рахуванням особливостей, пер едбачених частиною другою ці єї статті). З моменту надходже ння майна до Збройних Сил Укр аїни і закріплення його за ві йськовою частиною Збройних С ил України воно набуває стат усу військового майна. Війсь кові частини використовують закріплене за ними військов е майно лише за його цільовим та функціональним призначен ням. Облік, інвентаризація, зб ерігання, списання, використ ання та передача військового майна здійснюються у спеціа льному порядку, що визначаєт ься Кабінетом Міністрів Укра їни.

Відповідно до п.6 Положення про порядок відчуження т а реалізації військового май на Збройних Сил, затверджено го постановою Кабінету Мініс трів України від 28.1200р. №1919, рішен ня про відчуження військовог о майна приймає Кабінет Міні стрів України із затвердженн ям за пропозицією Міноборони погодженого з Мінекономіки переліку такого майна за фор мою згідно з додатком 1. У разі коли внаслідок скорочення т а реорганізації Збройних Сил , переформування військових частин, їх переозброєння, пла нового поновлення військово го майна тощо вивільняється військове майно, Міноборони за необхідності, але не рідше ніж один раз на квартал, подає Кабінетові Міністрів Україн и погоджений з Мінекономіки додатковий перелік військов ого майна, яке може бути відчу жено, за формою згідно з додат ком 2.

З наведених норм вбачаєтьс я, що військове майно можу від чужуватись лише за рішенням Кабінету Міністрів України з а пропозицією Міноборони, по годженою з Мінекономіки упов новаженими підприємствами.

Відповідно до ч.1 ст.1130 Ци вільного кодексу України за договором про спільну діяльн ість сторони (учасники) зобов 'язуються спільно діяти без с творення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Згідно з ст.1132 Цивільного код ексу України за договором пр остого товариства сторони (у часники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спіл ьно діяти з метою одержання п рибутку або досягнення іншої мети.

Відповідно до ч.1 ст.1133 Цивіль ного кодексу України вкладом учасника вважається все те, щ о він вносить у спільну діяль ність (спільне майно), в тому ч ислі грошові кошти, інше майн о, професійні та інші знання, н авички та вміння, а також діло ва репутація та ділові зв'язк и.

Згідно з абз.2 ч.1 ст.1134 Цивільн ого кодексу України внесене учасниками майно, яким вони в олоділи на підставах інших, н іж право власності, використ овується в інтересах усіх уч асників і є їхнім спільним ма йном.

Вказаними нормами передба чено, що за договором про спіл ьну діяльність його учасники об' єднують свої вклади. Вкл адом учасника може бути майн о, в тому числі земельні ділян ки, право користування цими д ілянками, яке в цьому разі наб уває статусу спільного майна (а не майна виключно державно ї чи комунальної власності) т а вже використовуються в інт ересах усіх учасників, що об' єднали свої вклади для досяг нення спільної мети.

Як встановлено судом р ішенням Київського міськвик онкому №37 від 29.01.48р. земельна ді лянка площею 1,23 га по вул. Артем а, 59, на якій розташоване війсь кове містечко №138 була відведе на в користування Позивачу.

Як встановлено судом 15.03.2006р. м іж Позивачем та Відповідачем був укладений інвестиційний договір №23/9-03/15, відповідно до п .2.5. предметом договору є спіль на діяльність сторін по прое ктуванню та будівництву (рек онструкції) об' єктів житлов о-цивільного призначення з в будовано-прибудованими прим іщеннями соціально-побутово го, торговельного та адмініс тративного призначення, підз емним паркінгом та інженерни ми мережами на будівельному майданчику, що знаходяться з а адресою: військове містечк о №138 (м.Київ, вул. Артема, 59) та под альша їх експлуатація відпов ідно до призначення. Площа те риторії становить 1,23 га. Відпо відно до п.2.6. договору нерухом е майно, що знаходиться на буд івельному майданчику (терито рії, що підлягає забудові за ц им договором) є державною вла сністю і складає пайовий вне сок (пай) Позивача по цьому дог овору. Оцінка вартості вказа ного нерухомого майна склад ає 558500,00 грн.

Як встановлено судом відпо відно до п.6.1. договору Позивач забезпечує оформлення за ра хунок Відповідача землевпор ядної документації, оформлен ня користування земельною ді лянкою, цільовим призначення м якої є будівництво об' єкт у, а також отримання необхідн их дозволів, технічних умов т а іншої необхідної документа ції для знесення існуючих бу дівель, споруд і зелених наса джень, а також у зв' язку з вин есенням інженерних мереж з т ериторії забудови, приведенн ям земельної ділянки у стан, п ридатний до початку будівниц тва та виконання Відповідаче м своїх зобов' язань по дого вору. Позивач передає Відпов ідачу майно, що є його пайовим внеском у будівництві об' є кту. Передає у спільну власні сть будівлі та споруди війсь кового містечка №138, яке знахо диться за адресою: м. Київ, вул . Артема, 59. Згідно з п.6.6. договор у Відповідач здійснює реєстр ацію нерухомого майна спільн ої діяльності та перереєстра цію обліку земельної ділянки , що підлягає забудові за цим д оговором у Державному земель ному кадастрі України з прав а користування Позивача на т аку, що віднесена до спільної діяльності за цим договором .

За встановлених обстав ин, враховуючи наведені прав ові норми Господарський суд міста Києва вважає, що Позива ч не мав права домовлятись пр о спільну діяльність з особа ми приватного права, з іншою м етою, ніж цільове призначенн я цієї земельною ділянки, та в икористовувати цю земельну д ілянку в інтересах осіб прив атного права, в тому числі у сп ільних інтересах, оскільки т ака земельна ділянка має вик ористовуватись виключно для розміщення і постійної діял ьності військових частин, ус танов, військово-навчальних закладів, підприємств та орг анізацій Збройних Сил Україн и, інших військових формуван ь, утворених відповідно до за конів України, які дислокуют ься на території держави від повідно до завдань оборони, с тратегічного плану застосув ання і завдань Збройних Сил У країни з урахуванням військо во-адміністративного поділу території України та соціал ьно-економічних умов районів дислокації. Позивач також не мав права без рішення Кабіне ту Міністрів України на відч уження військового майна та уповноваження Позивача на це , домовлятись про спільну дія льність з особами приватного права та внесення військово го майна у якості паю у спільн у діяльність внаслідок чого таке майно перестає бути вла сністю держави та набуває ст атуту спільного майна, яке пе ребуває у спільній власності .

Відповідно до ч.1 ст.203 Цив ільного кодексу України зміс т правочину не може суперечи ти цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам сус пільства.

Згідно з ч.1 ст.215 Цивільного к одексу України підставою нед ійсності правочину є недодер жання в момент вчинення прав очину стороною (сторонами) ви мог, які встановлені частина ми першою - третьою, п'ятою та ш остою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.217 Цивільно го кодексу України недійсніс ть окремої частини правочину не має наслідком недійсност і інших його частин і правочи ну в цілому, якщо можна припус тити, що правочин був би вчине ний і без включення до нього н едійсної частини. Згідно з ч.1 ст.236 Цивільного кодексу Украї ни нікчемний правочин або пр авочин, визнаний судом недій сним, є недійсним з моменту йо го вчинення.

Враховуючи все вищевиклад ене Господарський суд міста Києва вважає, що спірний дого вір суперечить вищенаведени м ст.3, 6, 14 Закону України «Про Зб ройні Сили України», ст.1, 4 Зако ну України «Про використання земель оборони», ст.3 Закону У країни «Про правовий режим м айна у Збройних Силах Україн и», ст.77, 84, 92, 95, 96, 122, 125, 126 Земельного ко дексу України та ст.190, 1130, 1132, 1134 Цив ільного кодексу України, п.6 По ложення про поряд ок відчуження та реалізації військового майна Збройних С ил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.1200р. №1919, а тому підлягає виз нанню судом недійсним, а позо в Заступника військового про курора Центрального регіону України задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.20 Земельно го кодексу України зміна ціл ьового призначення земель пр овадиться органами виконавч ої влади або органами місцев ого самоврядування, які прий мають рішення про передачу ц их земель у власність або над ання у користування, вилучен ня (викуп) земель і затверджую ть проекти землеустрою або п риймають рішення про створен ня об'єктів природоохоронног о та історико-культурного пр изначення.

Відповідно до п.б) ст.21 Земель ного кодексу України порушен ня порядку встановлення та з міни цільового призначення з емель є підставою для визнан ня недійсними угод щодо земе льних ділянок.

Як встановлено судом сторо ни домовились про спільну ді яльність по проектуванню та будівництву (реконструкції) об' єктів житлово-цивільног о призначення з вбудовано-пр ибудованими приміщеннями со ціально-побутового, торговел ьного та адміністративного п ризначення, підземним паркін гом та інженерними мережами на будівельному майданчику, що знаходяться за адресою: ві йськове містечко №138 (м. Київ, ву л. Артема, 59) та подальша їх експ луатація відповідно до призн ачення. Площа території стан овить 1,23 га.

Отже, спірним договором Поз ивач та Відповідач змінили ц ільове призначення вказаних земель, які відносяться до зе мель оборони.

За встановлених обставин, Господарський суд міста Києв а вважає, що спірний договір с уперечить ст.20 Земельного код ексу України, а тому підлягає визнанню судом недійсним з ц ієї підстави.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82, 84 Господа рського процесуального коде ксу України, Господарський с уд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повні стю.

2. Визнати недійсним договір №23/9-03/15 від 15.03.2006р. про спільну діял ьність шляхом будівництва (р еконструкцію) об' єктів житл ово-цивільного призначення, розташованих на території ві йськового містечка №138 (м.Київ , вул. Артема, 59), створення інже нерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановлен ому порядку проекту шляхом п айової участі сторін, укладе ного між Державою України в о собі органу, уповноваженого управляти майном, Міністерст ва оборони України, від імені якого діяв директор філії Це нтрального спеціалізованог о будівельного управління «У кроборонбуд»Мельник В.Л. та Товариством з обмеженою в ідповідальністю «Трейдлінк с»

3. Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю «Т рейдлінкс»(м.Кривий Ріг, вул. С ірка, 44/19; код 31224250) до Державного б юджету України державне мито в сумі 85 (вісімдесят п' ять) гр н. 00 коп. та витрати на інформац ійно-технічне забезпечення с удового процесу в сумі 236 (двіс ті тридцять шість) грн. 00 коп.

Суддя Ю.Л.Власов

Рішення підписане 14.12.09р.