Ухвала

від 11.12.2017 по справі 201/9123/13-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 201/9123/13-ц

провадження 2-р/201/29/17

УХВАЛА

11 грудня 2017 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

за участі секретаря Дашкевич Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 01 серпня 2013 року звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі недійсним.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 серпня 2013 року по справі вжито заходи забезпечення позову.

Ухвалою Жовтневого районного суду м Дніпропетровська від 23 грудня 2013 року позовну заяву залишено без розгляду.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2014 року скасовано заходи забезпечення позову, які було вжито ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 серпня 2013 року.

ОСОБА_1 06 грудня 2017 року звернувся до суду з заявою про роз'яснення судового рішення, а саме: ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2014 року.

В судове засідання особи, які брали участь у справі, у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 221 ЦПК України неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) держаного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Перевіривши матеріали справи та заяву, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає його необґрунтованим і не підлягаючим задоволенню. При цьому виходить з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2014 року заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 201/9123/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі недійсним, - задоволено, а саме: заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 серпня 2013 року по цивільній справі № 201/9123/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі недійсним, - скасувано. Заборону реєстраційній службі України Головного управління юстиції Дніпропетровської області проводити державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «ФОТОЛЮКС - УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 33115691, 49000, м.Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Білостоцького, буд. 159), вносити зміни та інші відомості про підприємство до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до моменту постановлення судового рішення по справі, - знято.

Зазначене судове рішення у встановленому законом порядку набрало законної сили.

Судом також було встановлено, що ухвалене судове рішення суду по справі є зрозумілим, судом при розгляді справи досліджені всі обставини справи, розглянуті конкретно всі заявлені вимоги, їх формулювання знайшли своє вірне відображення в зазначеному судовому рішенні, в ньому конкретно відображено аналіз обставин справи та правового обґрунтування, проаналізовано надані та добуті судом докази, по заявленим вимогам надано висновок суду та в ухвалі містять посилання на відповідні норми процесуального права, а тому з урахуванням зазначеного та вище викладеного постановлена судом ухвала не є незрозумілою.

Також слід зазначити, що заявник просить суду роз'яснити ухвалу суду, а не рішення суду, яким закінчено розгляд справи, однак ЦПК України передбачено роз'яснення саме рішення суду, а не ухвали.

Крім того в п. 21 постанови № 14 пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі зазначено, що відповідно до ст. 221 ЦПК України роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що підстав для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення не має, а заява не підлягає задоволенню.

Не може суд прийняти до уваги наполягання заявника по справі на задоволенні зазначеної вище заяви, оскільки вони спростовуються вищенаведеним, не ґрунтуються на фактичних даних та об'єктивно нічим не підтверджені.

Таким чином суд приходить до висновку , що заява про роз'яснення судового рішення не обґрунтована, не підтверджена, безпідставна і не ґрунтується на вимогах закону, передбачених законом підстав для її задоволення немає, а тому суд вважає за необхідне в її задоволенні відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209, 212-215, 218, 221 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі недійсним - відмовити.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України вказана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.А ОСОБА_3