Ухвала

від 18.10.2017 по справі 545/2266/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УхвалА

іменем україни

18 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Хопти С.Ф., Закропивного О.В., Штелик С.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області, головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, треті особи: селянське (фермерське) господарство Золотий колос , Полтавська районна державна нотаріальна контора, Полтавська районна рада, Полтавська районна державна адміністрація, про визнання в порядку спадкування правонаступником засновника, права на корпоративні права на селянське (фермерське) господарство, права постійного користування на земельну ділянку за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 16 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 23 лютого 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У червні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його брат ОСОБА_5, якому належала на підставі державного акту на право постійного користування землею земельна ділянка, площею 50,57 га, розташована на території Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області . Зазначав, що він є спадкоємцем брата та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок по АДРЕСА_1. Проте, нотаріусом відмовлено йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на право користування вказаною земельною ділянкою та право на корпоративні права на селянське (фермерське) господарство Золотий Колос , оскільки державний акт та статут господарства мають неповну інформацію.

У звґязку з цим позивач, уточнивши позовні вимоги, просив суд визнати за ним право постійного користування вищевказаною земельною ділянкою в порядку спадкування після померлого ОСОБА_5, визнати його правонаступником померлого засновника селянського (фермерського) господарства Золотий Колос ОСОБА_5 в порядку спадкування, визнати за ним в порядку спадкування право на корпоративні права на селянське (фермерське) господарство Золотий Колос .

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 16 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 23 лютого 2017 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано ОСОБА_4 правонаступником померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року засновника селянського (фермерського) господарства Золотий Колос ОСОБА_5 в порядку спадкування. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання за ним права постійного користування земельною ділянкою скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити його вимоги про визнання за ним права постійного користування земельною ділянкою у порядку спадкування після померлого ОСОБА_5

Інші учасники справи судові рішення не оскаржили .

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи ОСОБА_4 у задоволенні позову про визнання за ним права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування, суди на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), вірно застосувавши положення ст. ст. 407, 1216, 1218, 1225 ЦК України, ст. 92, 102-1, 116, 118, 122, 126 ЗК України, дійшли до правильного висновку про те, що право користування земельною ділянкою, яке виникло у ОСОБА_5 лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припинилося зі смертю ОСОБА_5, якому належало таке право, і не входить до складу спадщини.

Зазначений висновок судів відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постанові від 5 жовтня 2016 року у справі № 6-2329цс16, яка згідно зі ст. 360-7 ЦК України є обов'язковою для всіх судів України.

При цьому суди правильно зазначили, що позивач не позбавлений можливості звернутися до сільської ради, яка є розпорядником спірної земельної ділянки, щодо укладення договору користування спірною земельною ділянкою.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 16 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 23 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С.Ф. Хопта

О.В. Закропивний

С.П. Штелик