Ухвала

від 05.12.2017 по справі 905/3396/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

05.12.2017р. Справа №905/3396/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В. у відкритому судовому засіданні розглянув матеріали за скаргою за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Горлівський машинобудівний завод", м.Горлівка Донецької області, №137юр від 05.10.2017р. на незаконні дії Печерського районного відділу ДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києві у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова фірма "Дніпропетровська трубна компанія", м.Дніпро,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Горлівський машинобудівний завод", м.Горлівка Донецької області,

про стягнення 1000782,00 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача (стягувача): не з'явився;

від відповідача (заявника): Ковальчук Д.М. - за довіреністю;

від Печерського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.01.2017р. по справі №905/3396/16 (повний текст складено та підписано 23.01.2017р.) позов задоволено частково, а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Горлівський машинобудівний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова фірма "Дніпропетровська трубна компанія" основний борг у розмірі 505130(п'ятсот п'ять тисяч сто тридцять) грн. 35коп., 3% річних у розмірі 33291 (тридцять три тисячі двісті дев'яносто одна) грн. 37коп., інфляційні втрати у розмірі 338683 (триста тридцять вісім тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 64коп. та судовий збір у розмірі 13156(тринадцять тисяч сто п'ятдесят шість) грн. 58коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

09.02.2017р. на виконання даного процесуального документу господарського суду Донецької області по справі №905/3396/16 видано відповідний наказ на примусове виконання рішення суду.

10.10.2017р. через канцелярію господарського суду Донецької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Горлівський машинобудівний завод", м.Горлівка Донецької області, отримано скаргу №137юр від 05.10.2017р. на незаконні дії Печерського районного відділу ДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києві, відповідно до якої просить суд:

- визнати незаконними дії Печерського РВ ДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києві по винесенню постанови про арешт коштів боржника від 29.08.2017р., якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку №26002620649715 в ПАТ КБ "Приватбанк", винесеної в межах виконавчого провадження №54570257 з виконання наказу №905/3396/16, виданого господарським судом Донецької області від 09.02.2017р., в межах сум грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного внеску та податку з доходів фізичних осіб, військового збору;

- визнати недійсною постанову Печерського РВ ДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києві по винесенню постанови про арешт коштів боржника від 29.08.2017р., якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку №26002620649715 в ПАТ КБ "Приватбанк", винесеної в межах виконавчого провадження №54570257 з виконання наказу №905/3396/16, виданого господарським судом Донецької області від 09.02.2017р., в межах сум грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного внеску та податку з доходів фізичних осіб, військового збору.

Обґрунтуванням наведеного є посилання на неправомірність дій органу виконавчої служби, оскільки кошти, щодо яких винесено постанову про накладення арешту від 29.08.2017р. у ВП №54570257, використовуються боржником, зокрема, для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб, військового збору. Накладення арешту на грошові кошти підприємства порушує права і законні інтереси членів трудового колективу.

До матеріалів скарги додано у копіях: постанова про арешт коштів боржника від 29.08.2017р. у ВП №54570257, банківські виписки за 25.09.2017р., з 01.08.2017р. по 11.09.2017р., з 01.01.2017р. по 30.06.2017р., договір банківського рахунка №20-2/10-38 від 23.01.2017р.

Нормативним підґрунтям визначено ст.43 Конституції України, ст.ст.10, 18, 19, 48, 56, 74 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст.24, 97, 115 Кодексу законів про працю України, ст.1 Закону України Про оплату праці , ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, ст.175 Кримінального кодексу України, п.7 оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/131/16 від 28.01.2016р. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням господарськими судами Закону України Про виконавче провадження (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ) , ст.ст.2, 10 Конвенції про захист заробітної плати №95 від 01.07.1949р., ратифікованої Україною 04.08.1961р.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Донецької області №01-02/1119 від 10.10.2017р., відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в господарському суді Донецької області, затверджених протоколом зборів суддів №4 від 14.09.2016р., у зв'язку із закінченням повноважень судді Огороднік Д.М., для розгляду скарги №137юр від 05.10.2017р. по справі №905/3396/16 визначено суддю Кротінову О.В. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2017р.).

13.10.2017р. ухвалою господарського суду Донецької області означена скарга прийнята до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

19.10.2017р. від відповідача (заявника) через канцелярію господарського суду Донецької області отримано уточнення до скарги №154юр від 19.10.2017р., в яких зазначає, що при складанні скарги було допущено описку в найменуванні банку, замість ПАТ КБ "Приватбанк" необхідно читати ПАТ "Промінвестбанк".

Керуючись ст.22 ГПК України відомості викладені у заяві скаржника №154юр від 19.10.2017р. враховано судом.

07.11.2017р. від відповідача (заявника) через канцелярію господарського суду Донецької області отримано клопотання №б/н від 07.11.2017р., яким долучено документи наведені у переліку.

28.11.2017р. від позивача через канцелярію господарського суду Донецької області отримано письмові пояснення б/н б/д на скаргу відповідача (боржника), у яких вказано, що відповідачем пропущено строк на звернення зі скаргою до суду; зазначено, що матеріали справи не містять підтверджень того, що відповідач звертався до державного виконавця із вимогою про зняття арешту та надав йому документальне підтвердження, що рахунок боржника №26002620649715 в ПАТ Промінвестбанк має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; відповідачем не доведено, що розмір суми коштів, необхідний для виплати заробітної плати та пов'язаних платежів, з якої слід зняти арешт, оскільки на банківському рахунку акумулюються грошові кошти на інші потреби боржника, і цей рахунок не є рахунком зі спеціальним режимом використання; звернуто увагу, що попри накладений арешт на грошові кошти зв іншими виконавчими провадженнями відповідач відкрив 23.01.2017р. новий банківський рахунок, що свідчить про злісне ухиляння від виконання судових рішень, як по цій так і по іншим справах; висловлено прохання здійснювати розгляд скарги без його участі.

05.12.2017р. відповідачем (заявником) через канцелярію господарського суду Донецької області подано клопотання б/н від 05.12.2017р., до якого додано копію повідомлення - клопотання вих. №167 від 09.11.2017р. про арешт коштів боржника з якого виплачується заробітна плата на адресу Печерського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві.

Представник заявника (боржника) у судовому засіданні 05.12.2017р. підтримав вимоги скарги у повному обсязі.

Представник позивача (стягувача) у судове засідання 05.12.2017р. не з'явився, причин неявки не повідомив.

Представник Печерського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві у судове засідання 05.12.2017р. не з'явився, причин неявки не повідомив, витребувані судом документи не надав.

Керуючись приписами ч.2 ст.121-2 господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розгляд скарги за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

З огляду на таке, клопотання представника позивача (стягувача) про здійснення розгляду скарги без його участі задоволено судом.

Дослідив матеріали поданої скарги та обставини на які, посилається заявник, судом встановлено таке.

Згідно із ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписом ст.115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому, відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження", як спеціальний нормативний акт, що регулює порядок здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до приписів згаданого Закону, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень в Україні покладається на органи державної виконавчої служби.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст.42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області від 17.01.2017р. по справі №905/3396/16 (повний текст складено та підписано 23.01.2017р.) позов задоволено частково, а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Горлівський машинобудівний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова фірма "Дніпропетровська трубна компанія" основний борг у розмірі 505130(п'ятсот п'ять тисяч сто тридцять) грн. 35коп., 3% річних у розмірі 33291 (тридцять три тисячі двісті дев'яносто одна) грн. 37коп., інфляційні втрати у розмірі 338683 (триста тридцять вісім тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 64коп. та судовий збір у розмірі 13156(тринадцять тисяч сто п'ятдесят шість) грн. 58коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

09.02.2017р. на виконання даного процесуального документу господарського суду Донецької області по справі №905/3396/16 видано відповідний наказ на примусове виконання рішення суду.

29.08.2017р. Печерським районним відділом державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві винесено постанову про арешт коштів боржника у ВП №54570257 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 09.02.2017р. по справі №905/3396/16 на суму 979288,13 грн.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закону України "Про виконавче провадження", як спеціальний нормативний акт, що регулює порядок здійснення виконавчого провадження.

Згідно зі ст.10 Закону України Про виконавче провадження №1404-19 від 02.06.2016р. заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

За змістом ч.1-2 ст.48 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

В силу приписів ч.1-ч.3 ст.52 Закону України Про виконавче провадження виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Тобто положеннями ст.ст.48, 52 Закону України Про виконавче провадження визначено порядок звернення стягнення на кошти боржника - юридичної особи та обмеження звернення такого стягнення, а саме: зазначено, які саме кошти не підлягають стягненню в порядку встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.1, 2 ст.56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

За умов ст.73 Закону України Про виконавче провадження стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв'язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною-інвалідом, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

Стягнення не здійснюється також із сум:

1) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;

2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;

3) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;

4) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;

5) грошової допомоги, пов'язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, який втратив функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої учасниками антитерористичної операції, незалежно від її розміру та джерела походження.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.01.2017р. між Приватним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корум Горлівський машинобудівний завод" (клієнт) укладено договір банківського рахунка №20-2/10-38, відповідно до п.1.1 якого банк, на підставі заяви клієнта, встановленої форми, відкриває клієнту поточні(ий) рахунки(ок) в національній та/або іноземній(их) валюті(ах) (поточні рахунки) та здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до ліцензії наданої банку, тарифів, законодавства України.

Скаржником представлено суду банківські виписки по рахунку №26002620649715 з 01.01.2017р. по 30.06.2017р., з 01.08.2017р. по 11.09.2017р., за 25.09.2017р., з яких вбачається, що кошти на цьому рахунку боржник використовував також і на інші цілі, не пов'язані з виплатою заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб, військового збору, у тому числі, на оплату за договорами поставки №65/47 від 01.07.2013р., №50/290 від 02.09.2013р., №2 від 15.05.2012р., №64/49 від 01.07.2013р., за договором №105-20-2-18/432 від 03.06.2014р. тощо.

Відтак, скаржником не надано належних доказів на підтвердження доводів про те, що рахунок №26002620649715 використовується виключно для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб, військового збору, а також того, що він є рахунком із спеціальним режимом використання.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Конституцією України гарантовано право на своєчасне одержання винагороди за працю (стаття 43); право на соціальний захист, що включає право на забезпечення громадян у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (стаття 46).

Частиною 5 статті 97 Кодексу законів про працю України встановлено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до статті 115 Кодексу законів про працю України, статті 24 Закону України "Про оплату праці", кожен громадянин має право на заробітну плату, яка повинна виплачуватися регулярно у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим трудовим колективом органом. Отримання заробітної плати працівниками гарантовано Основним законом держави - Конституцією України.

Згідно ч.3 ст.15 Закону України "Про оплату праці", оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 2 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами, зокрема, обов'язковості сплати; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб (ч.1 ст.3 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

За змістом ч.ч.7, 12 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Податковим кодексом України встановлено порядок сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору.

При цьому, ані в Кодексі законів про працю України, ані в Податковому кодексі України, ані в Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ані в іншому нормативно-правовому акті немає заборони на накладення арешту на рахунки, відкриті для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб, військового збору.

Отже, дії державного виконавця відповідають вищевказаним положенням Закону України Про виконавче провадження .

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що, беручи до уваги банківські операції за спірним рахунком, їх призначення платежу, постанова Печерського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві про арешт коштів боржника від 29.08.2017р. ВП №54570257 винесена у межах суми стягнення, є правомірною, суд не вбачає в діях державного виконавця порушення приписів Закону України "Про виконавче провадження".

До того ж, з огляду на обмеження суми виконання, не відстежується перешкод у виплаті заробітної плати, сплати єдиного внеску та податку з доходів фізичних осіб, військового збору.

Відтак, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Горлівський машинобудівний завод", м.Горлівка Донецької області, №137юр від 05.10.2017р. (з урахуванням уточнень №154юр від 19.10.2017р.) на незаконні дії Печерського районного відділу ДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києві, про визнання незаконними дії Печерського РВ ДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києві по винесенню постанови про арешт коштів боржника від 29.08.2017р., якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку №26002620649715 в ПАТ Промінвестбанк , винесеної в межах виконавчого провадження №54570257 з виконання наказу №905/3396/16, виданого господарським судом Донецької області від 09.02.2017р., в межах сум грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного внеску та податку з доходів фізичних осіб, військового збору; визнання недійсною постанову Печерського РВ ДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києві по винесенню постанови про арешт коштів боржника від 29.08.2017р., якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку №26002620649715 в ПАТ Промінвестбанк , винесеної в межах виконавчого провадження №54570257 з виконання наказу №905/3396/16, виданого господарським судом Донецької області від 09.02.2017р., в межах сум грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного внеску та податку з доходів фізичних осіб, військового збору, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 86,121-2 Господарського процесуального кодексу України, приписами постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Горлівський машинобудівний завод", м.Горлівка Донецької області, №137юр від 05.10.2017р. (з урахуванням уточнень №154юр від 19.10.2017р.) на незаконні дії Печерського районного відділу ДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києві, про визнання незаконними дії Печерського РВ ДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києві по винесенню постанови про арешт коштів боржника від 29.08.2017р., якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку №26002620649715 в ПАТ Промінвестбанк , винесеної в межах виконавчого провадження №54570257 з виконання наказу №905/3396/16, виданого господарським судом Донецької області від 09.02.2017р., в межах сум грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного внеску та податку з доходів фізичних осіб, військового збору; визнання недійсною постанову Печерського РВ ДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києві по винесенню постанови про арешт коштів боржника від 29.08.2017р., якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку №26002620649715 в ПАТ Промінвестбанк , винесеної в межах виконавчого провадження №54570257 з виконання наказу №905/3396/16, виданого господарським судом Донецької області від 09.02.2017р., в межах сум грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного внеску та податку з доходів фізичних осіб, військового збору, відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в день її прийняття.

Суддя О.В. Кротінова