Ухвала

від 05.11.2018 по справі 905/3396/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

05.11.2018р. Справа № 905/3396/16

За скаргою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Промислова фірма «Дніпропетровська трубна компанія» , м.Дніпро №б/н від 24.10.18р.

на дії та бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві ОСОБА_2 під час виконання судового рішення у справі №905/3396/16

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Промислова фірма «Дніпропетровська трубна компанія» , м.Дніпро,

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Корум Горлівський машинобудівний завод» , м.Горлівка Донецької області,

про стягнення 1000782,00грн.

Суддя Лейба М.О.

Представники сторін:

від скаржника (позивача): не з'явився

від відповідача: не з'явився

від ВДВС: не з'явився

Суть спору:

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.01.17р. у справі №905/3396/16 позов задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Корум Горлівський машинобудівний завод» на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Промислова фірма «Дніпропетровська трубна компанія» основний борг у розмірі 505130,35грн., 3% річних у розмірі 33291,37грн., інфляційні втрати у розмірі 338683,64грн. та судовий збір у розмірі 13156,58грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

09.02.17р. на виконання вказаного рішення господарським судом Донецької області видано відповідний наказ.

25.10.18р. до господарського суду Донецької області надійшла скарга ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Промислова фірма «Дніпропетровська трубна компанія» , м.Дніпро №б/н від 24.10.18р. на дії та бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві ОСОБА_2 під час виконання судового рішення у справі №905/3396/16, у якій просить:

- визнати незаконною постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 від 10.09.2018р. про повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадженню №54570257 та скасувати її;

- зобов'язати Печерське районне відділення державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві поновити виконавче провадження №54570257 із примусового виконання рішення виконання наказу господарського суду Донецької області №905/3396/16 від 09.02.2017р. про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Корум Горлівський машинобудівний завод» на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Промислова фірма «Дніпропетровська трубна компанія» ;

- зобов'язати Печерське районне відділення державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві вжити усіх необхідних заходів згідно законодавства України стосовно фактичного виконання рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2017р. по справі №905/3396/16 на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Промислова фірма «Дніпропетровська трубна компанія» .

У зв'язку із закінченням повноважень судді Кротінової О.В., розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 25.10.18р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №905/3396/16.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.18р. визначений новий склад суду: суддя Лейба М.О.

Ухвалою господарського суду від 26.10.18р. прийнято скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Промислова фірма «Дніпропетровська трубна компанія» , м.Дніпро №б/н від 24.10.18р. на дії та бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві ОСОБА_2 під час виконання судового рішення у справі №905/3396/16, до розгляду; розгляд скарги призначено на 05.11.2018р.

У судове засідання 05.11.18р. представник органу ДВС та боржника не з'явились, про причину неявки суд не повідомили; про місце, час та дату розгляду скарги учасники судового процесу були повідомлені належним чином.

Відповідач - ТОВ «Корум Горлівський машинобудівний завод» про місце, час та дату судового засідання був повідомлений шляхом розміщення відповідної інформації на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі «Новини та події суду» ) офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет ( www .court.gov.ua/sudu/ ), оскільки відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням даної юридичної особи є: м.Горлівка, Донецька область.

Відповідно до ст.342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950р., ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997р. №475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що всіх учасників судового процесу належним чином було повідомлено про місце, час та дату розгляду скарги, а також з огляду на те, що відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд беручи до уваги обмежені процесуальні строки розгляду скарги, встановлені ст.342 Господарського процесуального кодексу України, вважає можливим розглянути скаргу за наявними матеріалами.

Розглянувши скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Промислова фірма «Дніпропетровська трубна компанія» , м.Дніпро №б/н від 24.10.18р. та додані до неї документи суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.01.2017р. по справі №905/3396/16 (повний текст складено та підписано 23.01.2017р.) позов задоволено частково, а саме стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Корум Горлівський машинобудівний завод» на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Промислова фірма «Дніпропетровська трубна компанія» основний борг у розмірі 505130(п'ятсот п'ять тисяч сто тридцять) грн. 35коп., 3% річних у розмірі 33291 (тридцять три тисячі двісті дев'яносто одна) грн. 37коп., інфляційні втрати у розмірі 338683 (триста тридцять вісім тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 64коп. та судовий збір у розмірі 13156(тринадцять тисяч сто п'ятдесят шість) грн. 58коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

09.02.2017р. на виконання даного процесуального документу господарського суду Донецької області по справі №905/3396/16 видано відповідний наказ на примусове виконання рішення суду.

23.08.2017р. державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 09.02.2017р. у справі №905/3396/16 про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Корум Горлівський машинобудівний завод» на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Промислова фірма «Дніпропетровська трубна компанія» суму в розмірі 890261,94 грн.

29.08.2017р. державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 винесено постанову про арешт коштів боржника у ВП №54570257 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 09.02.2017р. по справі №905/3396/16 на суму 979288,13 грн.

10.09.2018р. державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 винесено постанову на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» про повернення виконавчого документа стягувачу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням органу державної виконавчої служби ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Промислова фірма «Дніпропетровська трубна компанія» , м.Дніпро, звернулось до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця.

Скарга, зокрема, мотивована тим, що дії державного виконавця, щодо завершення 10.09.2018р. виконавчого провадження на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» , вчиненні в порушення вимог діючого законодавства, а тому на думку скаржника є неправомірними, а постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 10.09.2018р. - незаконною, та такою, що підлягає скасуванню.

В обґрунтування своїх доводів, викладених у поданій скарзі, скаржник зазначає, що державний виконавець повинен провести усі можливі дії з встановлення майна та коштів боржника, на яких може бути звернено стягнення, що не було здійснено державним виконавцем.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст.79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п.1 ст.86 Господарського процесуального Кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали скарги та інші надані документи, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга та докази, за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд, на підставі приписів чинного законодавства, дійшов висновку про те, що скарга ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Промислова фірма «Дніпропетровська трубна компанія» , м.Дніпро підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.129 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають зокрема накази, що видаються господарськими судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Вказаний закон є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій органу державної виконавчої служби.

Зазначеним законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Згідно ч.1 ст.339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За змістом поданої скарги предметом оскарження є постанова державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 10.09.2018р. у ВП №54570257 щодо повернення виконавчого документа з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 09.02.2017р. у справі №905/3396/16 згідно п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» з посиланням на те, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатним.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» , як спеціальний нормативний акт, що регулює порядок здійснення виконавчого провадження.

Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р. набрав чинності 05.10.2016р.

Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р. основними стадіями виконавчого провадження є: 1) відкриття виконавчого провадження; 2) підготовка до примусового виконання; 3) вжиття заходів примусового виконання рішення; 4) закінчення виконавчого провадження.

Відкриття виконавчого провадження це стадія, яка полягає у діях державного виконавця, що спрямовані на визначення підстав для відкриття виконавчого провадження.

Підготовка до примусового виконання - це дії державного виконавця, спрямовані на встановлення місця знаходження (проживання) боржника, наявності рухомого або нерухомого майна, грошових коштів в установах банків, пропозиції виконати рішення добровільно, створення умов для подальшого виконання виконавчого документу. Мета цієї стадії - створити належні умови для своєчасного й ефективного виконання документів, що надійшли до державного виконавця, а також забезпечити умови для добровільного виконання рішення боржником.

Примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) - це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації припису юрисдикційного акта способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов'язаних із виконанням.

Закінчення виконавчого провадження - це дія державного виконавця, що полягає у завершенні проведення виконавчих дій у певному виконавчому провадженні, за певним виконавчим документом.

Отже, здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Відповідно до ч.5 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р. під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

У відповідності до п.3 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р. виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (ст.10 Закону №1404-VІІІ від 02.06.2016р.).

У відповідності до ч.2 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Оскаржувана постанова в рамках виконавчого провадження ВП №54570257 не містить відомостей про звернення державного виконавця із запитами до відповідних органів щодо наявності зареєстрованих цінних паперів, катерів, яхт, повітряних суден, сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання, іншого рухомого майна, корпоративних прав, майнових прав інтелектуальної власності, об'єктів інтелектуальної, творчої діяльності, іншого майна (майнових прав) належних на праві власності відповідачу.

У відповідності до ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів. Органи доходів і зборів зобов'язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.

Доказів відповідного звернення суду не надано.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем 29.08.17р. винесено постанову про арешт коштів боржника.

В той же час, доказів вжиття інших заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду встановлених ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» суду не надано.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Суд зауважує, що звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду посадових осіб юридичної особи-боржника за кордон є правом, проте реалізація якого нерозривно пов'язана з обов'язком виконавця вжити останнім усі необхідні заходи задля виконання судових актів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції Закону України №1404-VІІІ від 02.06.2016р.) виконавчий документ повертається стягувачу у разі, якщо, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною 2 цієї норми передбачено, що про наявність обставин, зазначених у п.п.2-6 ч.1 цієї статті, державний виконавець складає акт.

Проте, такий акт матеріали справи не містять.

Як вже зазначалось вище, Печерським районним відділом державної виконавчої служби м.Київа Головного територіального управління юстиції у місті Києві було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення.

Проте, дослідивши фактичні обставини, не можна дійти висновку про вжиття виконавчим органом усіх необхідних та можливих заходів для належного примусового виконання рішення господарського суду Донецької області, а тому оскаржувана заявником постанова державного виконавця від 10.09.2018р. про повернення виконавчого документу стягувачу ВП №54570257 винесена передчасно. Доказів протилежного суду не представлено.

При цьому висновок щодо «безрезультатності» та/або «неможливості» розшуку майна чи встановлення/з'ясування певних обставин буде обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України у справах №14/492 від 04.02.2015р. та №9/38-10 від 21.10.2014р.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верхового Суду України №14 від 26.12.2003р. «Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Відповідно до пункту 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи приписи Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження» , пункту 7 постанови Пленуму Верхового Суду України №14 від 26.12.2003р. «Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» та пункту 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» , у суду відсутні повноваження скасовувати рішення органів Державної виконавчої служби. Натомість встановивши обґрунтованість доводів заявника, суд може визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку щодо правомірності доводів заявника, та приймаючи до уваги таке, задовольняє скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Промислова фірма «Дніпропетровська трубна компанія» , м.Дніпро №б/н від 24.10.18р. шляхом визнання постанови державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м.Київа Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 від 10.09.2018р. про повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадженню №54570257 недійсною.

При цьому, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Внаслідок встановлення обґрунтованості скарги та керуючись приписами ст.343 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про зобов'язання Печерське районне відділення державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві вжити усіх необхідних заходів згідно законодавства України стосовно фактичного виконання рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2017р. по справі №905/3396/16 на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Промислова фірма «Дніпропетровська трубна компанія» .

Відповідно до вимог ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Отже, Законом встановлено обов'язок саме державного виконавця здійснити дії направлені на відновлення виконавчого провадження у разі визнання недійсною відповідної постанови судом у певний строк.

Враховуючи те, що відновлення виконавчого провадження є передбаченим законом наслідком визнання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу недійсною (незаконною), та з огляду на відсутність доказів ухилення державного виконавця від вчинення дій щодо відновлення виконавчого провадження, вимоги скаржника щодо зобов'язання поновити виконавче провадження є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Аналогічної правової позиції дотримується й Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 11.04.2018р. по справі №905/268/15.

Згідно ст.345 Господарського процесуального кодексу України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Керуючись ст.ст.73, 74, 79, 86, 234, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, беручи до уваги п.9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Промислова фірма «Дніпропетровська трубна компанія» , м.Дніпро №б/н від 24.10.18р. на дії та бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві ОСОБА_2 під час виконання судового рішення у справі №905/3396/16 задовольнити частково.

2. Визнати недійсною постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м.Київа Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 від 10.09.2018р. про повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадженню №54570257.

3. Зобов'язати Печерське районне відділення державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві вжити усіх необхідних заходів згідно законодавства України стосовно фактичного виконання рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2017р. по справі №905/3396/16 на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Промислова фірма «Дніпропетровська трубна компанія» .

4. В іншій частині вимог скарги відмовити.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення - 05.11.2018р.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів відповідно до ст.256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 05.11.2018р.

Суддя М.О. Лейба