Рішення

від 27.11.2017 по справі 910/17846/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2017Справа №910/17846/17 За позовом Приватного підприємства "ТехноКом"

до Публічного акціонерного товариства "Північно-східна будівельна компанія"

про повернення 2 406 593,79 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

Від позивача не з?явився

Від відповідача Полуніна Л.А., довіреність № 8/2017 від 25.10.2017

Суть спору:

Приватне підприємство "ТехноКом" (далі-позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Публічного акціонерного товариства "Північно-східна будівельна компанія" про повернення 2 406 593,79 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2017 порушено провадження у справі № 910/17846/17 та призначено розгляд на 10.11.2017.

06.11.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про забезпечення участі представника в режимі відео конференції.

07.11.2017 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано відзив на позовну заяву.

В судове засідання 10.11.2017 представник відповідача з'явився, надав свої усні пояснення по суті спору.

Ухвалою суду від 10.11.2017 відкладено розгляд справи на 27.11.2017.

16.11.2017 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано додаткові документи у справі.

В судове засідання 27.11.2017 представник позивача не з'явився, вмотивованих заяв та клопотань до суду не направив.

В судове засідання 27.11.2017 представник відповідача з'явився, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 27.11.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з'ясовано наступне.

29.04.2016 між Приватним підприємством ТехноКом та Публічним акціонерним товариством Північно-східна будівельна компанія було укладено Договір купівлі-продажу № 0416/1 (далі - Договір), предметом якого є зобов'язання ПАТ ПСБК передати у власність ПП ТехноКом козловий кран підіймальний КС 50-42В, що був у вживанні, у кількості 1 штука (товар) та зобов'язання ПП ТехноКом прийняти зазначений кран і своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов Договору.

За умовами п. 1.2 Договору товар поставляється на умовах самовивозу з виробничих баз ПАТ ПСБК , розташованих за адресою: Сумська обл., м. Конотоп, вул. Рябошапка, 5-7 (металоконструкції) та Київська обл., м. Бориспіль, вул. Ушакова, 21 (електрообладнання).

Відповідно до п. 2.1 Договору кран придатний до експлуатації відповідно до призначення, відповідає вимогам ПП ТехноКом .

Днем поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару (п. 3.1 Договору).

Згідно з п. 3.2 Договору товар поставляється протягом десяти днів з моменту стовідсоткової оплати ціни за Договором.

Як встановлено п. 4.1 Договору, загальна ціна Договору складає 500000 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 83333 грн. 33 коп.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що розрахунки за товар здійснюються у безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування ціни Договору, вказаної у п. 4.1 Договору, протягом чотирнадцяти днів з моменту укладення Договору.

Позивач зазначив, що виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості товару, що підтверджується платіжними дорученнями № 716 від 29.04.2016р. на суму 175000 грн., № 717 від 10.05.2016р. на суму 230000 грн. та № 720 від 11.05.2017р. на суму 95000 грн. ПП ТехноКом .

Листом від 22 червня 2017 року позивач повідомив ПАТ ПСБК про свою готовність здійснити вивезення придбаного обладнання з виробничих баз відповідача та просив протягом найкоротшого терміну надати повідомлення про його готовність до передання та забезпечити участь повноваженого представника у переданні обладнання.

06 липня 2017 року відповідачеві була направлена претензія, якою ПП Техноком заявило вимогу негайно надати в розпорядження Приватного підприємства ТехноКом придбаний за Договором козловий кран підіймальний КС 50-42В, що був у вживанні, у кількості 1 штука, у тому числі металоконструкції, розташовані за адресою: Сумська обл., м. Конотоп, вул. Рябошапка, 5-7 та електрообладнання, розташоване за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Ушакова, 21, про що письмово поінформувати приватне підприємство ТехноКом .

Позивач зазначив, що станом на день звернення до суду відповідач обладнання не передане.

Крім того, позивач зазначив, що 20.03.2017 ПП ТехноКом із компанією Какулія енд Компані (Грузія) було укладено договір купівлі-продажу крану козлового № 20/03, на підставі п. 1.1 якого позивач прийняв на себе обов'язок передати на умовах і в строк, встановлений зазначеним договором у власність компанії Какулія енд Компані замовлений у ПАТ ПСБК кран козловий КС 50-42В виробництва Запорізького енергомеханічного заводу, що був в експлуатації, у кількості одна штука, а також здійснити його монтаж (встановлення) та пусконалагоджувальні роботи з навчанням персоналу експлуатації, для використання його в господарській діяльності компанії.

У свою чергу компанія Какулія енд Компані на підставі п. 1.2 договору № 20/03 від 20.03.2017р. зобов'язалася прийняти та оплатити вказане обладнання на умовах договору.

За умовами п. 3.1 договору № 20/03 від 20.03.2017р. товар поставляється шляхом самовивозу зі складу ПП ТехноКом автомобільним транспортом силами та за рахунок компанії Какулія енд Компані на умовах ЕХW.

Продавець зобов'язаний надати покупцеві товар на власному складі у строк до 20 липня 2017 року (п.п. 3.3, 6.2 договору № 20/03 від 20.03.2017р.).

Як встановлено п. 4.1 договору № 20/03 від 20.03.2017р., валютою договору є долар США.

Відповідно до п. 4.3 договору № 20/03 від 20.03.2017р. загальна вартість товару, що поставляється, та послуг з його встановлення й проведення пусконалагоджувальних робіт складає 90000 доларів США, що включає в себе вартість товару - 75000 доларів США, а також вартість послуг з його встановлення та проведення пусконалагоджувальних робіт - 15000 доларів США. До вартості послуг з встановлення обладнання та проведення пусконалагоджувальних робіт на ньому включені затрати ПП ТехноКом на відрядження бригади у складі чотирьох осіб з усім необхідним їм обладнанням, а також їх проживання на території Грузії протягом одного місяця.

Позивач зазначив, що в зв'язку із невиконанням ПАТ ПСБК свого зобов'язання щодо передачі крану на його користь у встановлений договором строк не зміг поставити обладнання на користь компанії Какулія енд Компані до 20 липня 2017 року строк виконання вказаного обов'язку за погодженням з грузинською компанією був продовжений до 20 серпня 2017 року.

Пунктом 10.4 договору № 20/03 від 20.03.2017р. компанія Какулія енд Компані наділена правом у випадку невиконання ПП ТехноКом будь-якого зі своїх зобов'язань за договором відмовитись від договору.

Керуючись зазначеним правом листом від 20.08.2017р. компанія Какулія енд Компані повідомила позивача про свою відмову від договору купівлі-продажу крану козлового №20/03 від 20.03.2017р. з причини невиконання ПП ТехноКом своїх договірних зобов'язань та про втрату договором сили здати відправлення зазначеного повідомлення.

Позивач мотивує позовні вимоги тим, що в зв'язку із невиконанням ПАТ ПСБК власних договірних зобов'язань він був позбавлений можливості отримати дохід від продажу обладнання, який за вирахуванням вартості його придбання у відповідача станом на день подачі позову до суду становить 1906593 грн. 79 коп. В зв'язку із чим просить стягнути із відповідача суму попередньої оплати за Договором купівлі продажу №0416/1 від 29.04.2016 в розмірі 500000 грн., стягнути збитки у розмірі 1906593,79 грн.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначив, що останні є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню. Відповідач зазначив, що відповідно до умов Договору товар поставляється протягом 10 (десяти) днів з моменту 100% оплати ціни за договором. Відповідачем було порушено взяті на себе зобов'язання , щодо оплати товару передбаченого п. 4.2 Договору, оскільки Договір був укладений 29 квітня 2016 року, позивач зобов'язаний був здійснити повну оплату за товар не пізніше 13 травня 2016 року. Проте, здійснив повну оплату за товар лише 11 травня 2017 року - майже через рік після настання строку платежу за договором. Відповідно до п. 7.5 Договору у випадку несвоєчасної плати за товар, постачальник (відповідач) має право відмовитись від договору, а покупець втрачає право на повернення раніше сплаченого авансу. Крім того, на думку відповідача посилання позивача на упущену вигоду в зв'язку із відмовою від договору купівлі-продажу крану козлового №20/03 від 20.03.2017р. компанією Какулія енд Компані є не доречними, оскільки договір №20/03 укладено 20.03.2017, тоді як зобов'язання позивача перед відповідачем вже було прострочене та не було виконано повністю.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими проте підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В даному випадку спірні правовідносин між сторонами виникли на підставі Договору купівлі-продажу № 0416/1 від 29.04.2016, а тому вони підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України .

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. (ч. 1 ст. 665 ЦК України).

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем на виконання вимог Договору від 29.04.2016 №0416/1 здійснено оплату товару відповідно до платіжних доручень №716 від 29.04.2016 на суму 175000 грн., №717 від 10.05.2016 на суму 230000 грн. №720 від 11.05.2017 на суму 95000 грн.

Відповідачем листом №49 від 03.11.2017 було повідомлено позивача про відмову від Договору купівлі-продажу №0416/1 від 29.04.2016 відповідно до п. 7.5 Договору, крім того зазначено про повернення грошових кошова в розмірі 95 000 грн.

Відповідачем було повернуто06.11.2017 позивачеві грошові кошти в розмірі 95000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5940 від 06.11.2017.

Враховуючи вище зазначене, суд дійшов висновку що вимога позивача про повернення попередньої оплати за товар підлягає задоволенню частково, а саме в розмірі 405000, 00 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення із відповідача збитків у розмірі 1906593,79 грн. слід зазначити наступне.

Як встановлено ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 ЦК України).

Згідно зі ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частиною 2 ст. 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 4 ст. 623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Як було встановлено судом, позивачем було прострочене виконання взятого на себе зобов'язання щодо оплати вартості товару в повному обсязі, оскільки здійснене із порушенням визначених Договором строків.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи предмет договору був протиправно пошкоджений третьою особою, в зв'язку із даним фактом 28.02.2017 відкрите кримінальне провадження № 12017200080000291. Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 03.03.2017 у справі №577/919/17 на предмет договору був накладений арешт.

Враховуючи вище зазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення упущеної вигоди, оскільки позивачем не було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання щодо оплати товару в зв'язку із чим відповідача згідно умов договору не міг передати товару в установлений договором строк, тому дії відповідача на які посилається позивач не є причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, , 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Північно-східна будівельна компанія (03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 28 А, ідентифікаційний номер 32690473) на користь Приватного підприємства ТехноКом (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Першотравнева, буд. 51 А, кВ. 68, ідентифікаційний номер 23901556) грошові кошти в розмірі 405 000 (чотириста п'ять тисяч) грн., судовий збір у розмірі 6136 (шість тисяч сто тридцять шість) грн. 81 коп.

3. В іншій частині відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.12.2017

Суддя В.І.Мельник