Рішення

від 11.12.2017 по справі 910/15675/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2017Справа №910/15675/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська будівельна компанія -

Плюс"

про стягнення 690025,01 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача Закірова К.М. (за дов.)

від відповідача Пономаренко Н.Л. (за дов.)

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.12.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані" до товариства з обмеженою відповідальністю "Київська будівельна компанія - Плюс" про стягнення заборгованості за договором поставки №К108/07-16 від 08.07.2016 в сумі 690025,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором поставки №К108/07-16 від 08.07.2016, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення суми основного боргу та штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 19.09.2017 порушено провадження у справі № 910/15675/17, розгляд останньої призначено на 11.10.2017.

Відповідач в судове засідання 11.10.2017 не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 11.10.2017 розгляд справи відкладено на 15.11.2017.

Через загальний відділ діловодства суду 13.11.2017 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує посилаючись на те, що товар був поставлений йому не належної якості і йому за власний рахунок довелось усувати недоліки.

В судовому засіданні 15.11.2017 представник відповідача подав додаткові документи до матеріалів справи.

За спільним клопотанням сторін ухвалою суду від 15.11.2017 продовжено строк вирішення спору.

В судовому засіданні 15.11.2017 оголошено перерву до 11.12.2017.

Представник позивача в судовому засіданні 11.12.2017 підтримано позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська будівельна компанія - Плюс" (покупець) було укладено договір поставки №К108/07-16 від 08.07.2016, п.1.1, 1.2, якого передбачає, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність Покупцю визначену цим Договором Продукцію, а Покупець зобов'язується приймати цю Продукцію та своєчасно здійснювати її оплату. Партією Продукції є Продукція, що поставляється за однією Специфікацією або однією видатковою накладною.

Постачання Продукції за цим Договором відбувається після обов'язкового узгодження між сторонами асортименту, кількості, ціни Продукції, строків та умов поставки, що зазначаються у специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору або після підтвердження Постачальником замовлення Покупця. В разі відсутності затверджених специфікацій оплачений рахунок є достатньою підставою для визначення істотних умов партії товару, що постачалася. Поставка Продукції здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту підписання відповідної специфікації, отримання передплати, або підтвердженні замовлення Покупця. Датою поставки Продукції - є дата видаткової накладної Постачальника. Право власності на Продукцію, а з ним і ризик випадкового знищення або пошкодження Продукції переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі Продукції Покупцю відповідно до видаткової накладної (п. 2.1, 2.2, 2.5, 2.6. договору).

Пунктами 3.1, 3.2 договору визначено, що загальна сума договору складає загальну вартість продукції, яка зазначена у всіх специфікаціях та/або видаткових накладних, які були підписані постачальником та покупцем. Оплата Продукції здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у Договорі, специфікації, у рахунку-фактурі чи інших додатках до Договору на умовах 100 % передплати, якщо інше не зазначено в Специфікації.

Продукція вважається поставленою Постачальником і прийнятою Покупцем з моменту підписання Сторонами видаткової накладної. Постачальник передає, а Покупець приймає Продукцію: за кількістю - відповідно до ваги, зазначеній у видатковій накладній; за якістю - згідно з сертифікатом якості заводу - виробника. Приймання Покупцем Продукції за якістю здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання Товару виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю , затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966р. №П-7 зі змінами та доповненнями та застосовується Сторонами з врахуванням

особливостей, встановлених в Договорі. В разі незгоди Покупця з якістю відвантаженої Продукції проти якості Продукції, вказаної у товаросупровідних документах, виклик представника Постачальника для складання акту є обов'язковим. Акт повинен бути складений у відповідності з вимогами Інструкції П-7. Після отримання Покупцем Продукції, претензії по кількості, якості, сортаменту поставленої Продукції Постачальник не приймає та не розглядає, крім випадків виявлення прихованих виробничих дефектів Продукції (4.1, 4.2, 4.5, 4.6, 4.7 договору).

Договір набуває чинності з дати його укладання, шляхом його підпису уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2016, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання зобов'язань. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію договору, він автоматично подовжується на наступний календарний рік. (п. 8.1, 8.2. договору).

На підтвердження факту поставки товару позивач надав до матеріалів справи копії видаткових накладних, підписаних та скріплених печатками контрагентів: № 15009 від 09.09.2016 на суму 430843,92; № 25109 від 23.09.2016 на суму 255975,71 грн; № 57109 від 28.09.2016 на суму 445905,82 грн; № 910 від 03.10.2016 на суму 514439,71 грн; № 1010 від 03.10.2016 на суму 306660,86 грн. Загальна вартість поставленого товару становить 1953826,02 грн.

Відповідач частково оплатив вартість поставленого товару у сумі 1280000,00 грн, що підтверджується копіями банківських виписок, долучених до матеріалів справи.

Тобто матеріалами підтверджено, що відповідач не оплатив вартість отриманого товару у сумі 673826,02 грн.

06.04.2017 ТОВ "Альфа-Метал-Компані" та ТОВ "Київська будівельна компанія - Плюс" укладено додаткову угоду до договору поставки №К108/07-16 від 08.07.2016.

Додатковою угодою визначено наступний порядок погашення Покупцем заборгованості перед Постачальником в сумі 673826 (шістсот сімдесят три тисячі вісімсот двадцять шість) грн. 02 коп.:

1.1. Платіж в сумі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. - до 28.04.2017 р.;

1.2. Платіж в сумі 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп. - до 15.05.2017 р.;

1.3. Платіж в сумі 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп.-до 31.05.2017 р.;

1.4. Платіж в сумі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. - до 15.06.2017 р.;

1.5. Платіж в сумі 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп. - до 30.06.2017 р.;

1.6. Платіж в сумі 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп. - до 30.07.2017р.;

1.7. Платіж в сумі 73826 (сімдесят три тисячі вісімсот двадцять шість) грн. 02 коп. - до 15.08.2017 р.

Отже сторони за взаємною згодою змінили порядок розрахунків за договором №К108/07-16 від 08.07.2016 щодо суми заборгованості у розмірі 673826,02 грн.

Відповідачем у погоджені сторонами строки вартість товару не сплачена.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 74 від 16.06.2017, в якій просив сплатити суму боргу у розмірі 673826,02 грн.

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму боргу не сплатив.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставлено відповідачу товар на суму 673826,02 грн., що підтверджується матеріалами справи.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів п. 2 додаткової угоди визначено чіткі дати сплати конкретних сум боргу.

Відповідача не оплатив вартість товару, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем існує заборгованість у розмірі 673826,02 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному розмірі.

Судом встановлено, що відповідач обов'язку зі сплати грошових коштів у визначений договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Позивач просить стягнути з відповідача суму 3 % річних у розмірі 4544,66 грн, втрати від інфляції у розмірі 6125,00 грн, пеню у розмірі 5529,33 грн за період 03.05.2017 по 11.09.2017 з урахуванням збільшення суми заборгованості згідно графіку оплати.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевірив розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних за період з 03.05.2017 по 11.09.2017 та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним. В зв'язку з вище викладеним на користь позивача з відповідача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 4544,66 грн.

Згідно перерахунку суду втрати від інфляції за період 03.05.2017 по 11.09.2017 становлять 5064,06 грн і підлягають стягненню в такому розмірі з відповідача на користь позивача.

Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 ГК України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 ГК України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктами 2, 3 додаткової угоди визначено, що у випадку прострочення Покупцем встановленого в п. 1 порядку здійснення платежу, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,01% від суми, строк сплати якої порушено, за кожен день прострочення. Сторони дійшли згоди, що санкції за цією Додатковою угодою нараховуються за весь період прострочення виконання зобов'язання.

Суд перевірив розрахунок позивача та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а суму пені за період з 03.05.2017 по 11.09.2017 у розмірі 5529,33 грн такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки щодо оплати поставленого товару, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині.

Заперечення відповідача щодо того, що товар був поставлений неналежної якості та за власний рахунок відповідач виправляв недоліки, судом не приймаються до уваги. Оскільки, відповідач не підтвердив свої заперечення будь-якими доказами. Договором між сторонами чітко встановлений порядок прийомки товару за якістю та порядку встановлення обставин щодо неналежної якості товару, зокрема, шляхом складання акту згідно вимог інструкції П-7 та участю представника постачальника. До матеріалів справи не долучено будь-яких актів на підтвердження неналежної якості поставленої продукції та на вказані докази відповідач і не посилається у своїх запереченнях. Долучений до матеріалів справи договір субпідряду не підтверджує неналежну якість поставленого за договором №К108/07-16 від 08.07.2016 товару. Тобто відповідач не надав належних та допустимих доказів поставки товару не належної якості.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Будівельна компанія-Плюс" (02192, м. Київ, вулиця Миропільська, будинок 19; ідентифікаційний код 39402510) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані" (08132, Київська область, м. Вишневе, вулиця Київська, будинок 8Д; ідентифікаційний код 34202711) 673826 (шістсот сімдесят три тисячі вісімсот двадцять шість) грн. 02 коп. основного боргу, 4544 (чотири тисячі п'ятсот сорок чотири) грн. 66 коп. 3 % річних, 5529 (п'ять тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 33 коп. пені, 5064 (п'ять тисяч шістдесят чотири) грн. 06 коп., інфляційних втрат, 10334 (десять тисяч триста тридцять чотири) грн. 47 коп. судових витрат.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України.

Повне рішення складено 12.12.2017.

Суддя І.В.Усатенко