Ухвала

від 22.11.2017 по справі 816/1759/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 р.Справа № 816/1759/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника відповідача - Курило В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.07.2017 по справі № 816/1759/16

за позовом Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.07.2017 відмовлено у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" (далі - позивач, ДП ПУГР ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (відповідач, ГУ ДФС у Полтавській обл.) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позивач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що ДП ПУГР заключило договір від 15.06.2015 № 52 з ТОВ Науково-виробничий центр Укргеотехнології (далі - ТОВ НВЦУ на виконання промислово-геофізичних прострілювально-вибухових робіт. Фінансово-господарські відносини ДП "ПУГР" та ТОВ НВЦУ грунтувались на підставі договірних відносин з виконання геофізичних досліджень. Оплата за виконані роботи проводилась згідно з актами здачі-приймання і виставлення рахунків протягом 10 календарних днів з моменту підписання вказаних актів. На підставі підтвердження виконання умов договору для перевірки було надано податкові накладні, на підставі яких позивачем включено до податкового кредиту суму ПДВ 64 560,00 грн. Розрахунок за виконані дослідження проводився шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок, про що свідчать платіжні доручення, вказане підтверджується виписками з банківського рахунку. Зазначене свідчить про реальність господарської операції з ТОВ НВЦУ . Апелянт, посилаючись на Інформаційний лист Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 Щодо підтвердження даних податкового обліку вказав, що висновки суду першої інстанції про те, що акти приймання-передачі виконаних робіт не є доказами реальності господарської операції з ТОВ НВЦУ є безпідставними та необгрунтованими. Господарські операції з ТОВ НВЦУ носили реальний характер та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів. Крім того, позивачем під час перевірки, а також до суду надано копію протоколу обшуку від 21.12.2015, згідно з яким у ДП "ПУГР" вилучено ряд документів. Відтак, позивач вважає, що наявність актів приймання-передачі виконаних робіт та податкових накладних є обов'язковою підставою для визначення правильності формування податкового кредиту та підтвердження реальності вчиненої господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємств.

Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином.

До суду надійшло клопотання від представника позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням.

Ухвалою колегії суддів, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, дане клопотання залишено без задоволення, враховуючи положення ч. 4 ст. 196 КАС України.

З урахуванням положень ст.195-1, ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута без участі позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та письмових заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для їх задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що у період з 22.08.2016 по 29.08.2016 відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП ПУГР з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ НВЦУ за липень 2015 року, за результатами якої складено акт від 05.09.2016 № 378/16-31-14-06-09/00147921.

Згідно акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем підпунктів 44.1, 44.6 ст. 44, підпункту а пункту 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ за липень 2015 року у розмірі 44825,00 грн. та завищення від'ємного значення за липень 2015 року у розмірі 19735,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 16.09.2016 № 0003521406, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19735,00 грн. та № 0003531406, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 56031,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 44825,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 11206,00 грн.

Перевіряючи правомірність доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.10 ст. ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Судовим розглядом встановлено, що позивачу податковим органом було направлено запит № 2551/10/16-01-14-02-21 від 23.03.2016 Про надання документів з проханням надати копії документів, завірених належним чином, щодо проведених операцій, відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ НВЦУ у липні 2015 року.

Листом від 16.08.2016 вих. № 05-436 ДП ПУГР повідомило податковий орган про неможливість надання витребуваних документів у зв'язку з тим, що на підставі ухвали Київського районного суду м. Полтави 23.12.2015 працівниками прокуратури Полтавської області та СУ ГУ Національної поліції в Полтавській області вилучені необхідні документи у рамках проведення досудового розслідування кримінального провадження за № 12015170000000816.

Фактичною підставою винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень контролюючим органом стали висновки акту перевірки про відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ НВЦУ , а також порушення позивачем податкового законодавства щодо надання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п. 85.2 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Посилання в апеляційній скарзі на неможливість надання документів до перевірки у зв'язку з їх вилученням в рамках кримінального провадження № 12015170000000816, колегія суддів вважає необгрунтованими з огляду на наступне.

Згідно протоколу обшуку від 21.12.2015 у позивача вилучено ряд документів, зокрема: первинна документація (акти виконаних робіт) рахунки, кошториси та податкові накладні по бухгалтерському рахунку № 377 (розрахунки з іншими кредиторами) за період з січня 2015 року по вересень 2015 року в 4 томах (п. 21 Розділу В приміщенні кабінету № 14 виявлено ); первинна документація (акти виконаних робіт) рахунки, кошториси та податкові накладні по бухгалтерську рахунку № 685/3 (розрахунки з іншими кредиторами) за період з січня 2014 по вересень 2015 року в 9 томах (п. 22 Розділу В приміщенні кабінету № 14 виявлено ); підшивка первинної документації по обліку матеріалів (в тому числі вибухових) за період січень-вересень 2015 року на 6 томах та в 6 файлах (п. 24 Розділу В приміщенні кабінету № 14 виявлено ); акт № 3 приймання-передачі виконаних робіт ТОВ НВЦУ від 16.08.2015 по договору № 52 на 1 арк. (п. 11 Розділу В кабінеті бухгалтерії за № 22 виявлено ); акт № 2 приймання-передачі виконаних робіт ТОВ НВЦУ від 03.08.2015 по договору № 52 на 1 арк. (п. 13 Розділу В кабінеті бухгалтерії за № 22 виявлено ); акт № 4 приймання-передачі виконаних робіт ТОВ НВЦУ від 16.09.2015 по договору № 52 на 1 арк. (п. 14 Розділу В кабінеті бухгалтерії за № 22 виявлено ); додаток № 4 до договору № 52 (Протокол узгодження ціни від 16.08.2015) на 1 арк. (п. 15 Розділу В кабінеті бухгалтерії за № 22 виявлено ).

Як слідує із акту перевірки, перевіряючими було здійснено вихід до СУ ГУ НП в Полтавській обл. для ознайомлення з документами, які були вилучені під час обшуку в ДП ПУГР з метою ознайомлення з документами щодо взаємовідносин з ТОВ НВЦУ в липні 2015 року. В ході дослідження були виявлені: договір № 52 від 15.06.2015 на виконання промислово-геофізичних та прострілювально-вибухових робіт; протокол узгодження договірної ціни на виконання робіт в свердловині № 52 Гадяцького НГКР від 17.07.2015; протокол узгодження договірної ціни на виконання робіт в свердловині Яблунівського НГКР від 28.07.2015.

Згідно акту від 19.07.2017 приймання-передачі речей та документів, вилучених під час обшуку, здійсненого 21.12.2015 в ході досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12015170000000816 від 31.10.2015, ДП ПУГР прийняло речі та документи, вилучені під час обшуку, здійсненого 21.12.2015 в ході досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12015170000000816 від 31.10.2015, без зауважень.

Позивачем до суду були надані копії акта № 2 приймання-передачі виконаних робіт ТОВ НВЦУ від 03.08.2015 по договору № 52 на 1 арк., журнал ордер та відомість по рахунку № 685/3 (розрахунки з іншими кредиторами) за період за липень 2015 року на 4 арк., акта № 3 приймання-передачі виконаних робіт ТОВ НВЦУ від 16.08.2015 по договору № 52 на 1 арк., акта № 4 приймання- передачі виконаних робіт ТОВ НВЦУ від 16.09.2015 по договору № 52 на 1 арк., які згідно з протоколом обшуку від 21.12.2015 були вилучені у позивача, а також акт № 1 приймання-передачі виконаних робіт ТОВ НВЦУ від 30.07.2015 по договору № 52 на 1 арк., рахунки - фактури № СФ-0000013 від 20.07.2015 та № СФ-0000017 від 28.07.2015, банківські виписки, податкові накладні № 25 від 20.07.2015, № 28 від 30.07.2015, № 29 від 30.07.2015, № 31 від 03.08.2015.

З наведеного вбачається, що позивач частково надав до суду копії документів, які були вилучені у підприємства під час обшуку, але які, за твердженням позивача, не були йому повернуті.

Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції про відсутність первинних документів у позивача на момент проведення перевірки та, як наслідок, щодо правомірності прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень

Доводи апелянта про те, що наявність актів приймання-передачі виконаних робіт та податкових накладних доводить реальність господарської операції між позивачем та ТОВ НВЦУ колегія суддів вважає необгрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судовим розглядом встановлено, що акти приймання-передачі виконаних робіт складені з порушенням вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а саме не містять конкретно визначеного змісту та обсягу операцій (відсутні відомості щодо деталізації виконуваних робіт (зазначено лише Виконання промислово-геофізичних досліджень і прострілювальних робіт у свердловині 9 Яблунівського НГКР , Виконання прострілювальних робіт свердловини 76 Котелевського ГКР тощо), даних осіб, які здійснювали виконання таких робіт, що не дає можливості пов'язати надані документи з конкретною господарською операцією.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів узгодження між повноваженими представниками позивача та ТОВ Науково-виробничий центр Укргеотехнології детального обсягу робіт, часу та порядку виконання тих чи інших робіт, а також направлення співробітників на виконання таких робіт та їх допуску до таких об'єктів.

З урахуванням наведеного, реальність господарської операції між позивачем та контрагентом, дотримання учасниками господарських відносин норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку господарських операцій не підтверджено належними доказами у справі.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що право на формування податкового кредиту виникає лише за реально проведеною господарською операцією, яка спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання, за умови, що проведення господарської операції підтверджується також і іншими документами, складання яких передбачено законодавством, а сама наявність податкових накладних, наданих позивачем, за відсутності здійснення господарської операції позбавляє позивача права на формування податкового кредиту.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Полтавське управління геофізичний робіт" - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року по справі № 816/1759/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.І. Сіренко О.А. Спаскін Повний текст ухвали виготовлений 27.11.2017