Ухвала

від 04.12.2017 по справі 308/11713/17

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/11713/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 грудня 2017 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши позовну заяву Ужгородської місцевої прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1, треті особи які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішень Ужгородської міської ради, витребування земельної ділянки ,-

встановив:

Ужгородська місцева прокуратура звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1, треті особи які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішень Ужгородської міської ради, витребування земельної ділянки .

У контексті права на справедливий суд, визначеного ст. 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Крім того, у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12.06.2009 р. № 2 роз'яснено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ст. 119 ЦПК . У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Нормами статті 119 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Водночас, позовна заява подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України , а саме: у позовній заяві відсутня ціна позову, щодо вимог про витребування земельної ділянки; до позовної заяви не долучено документ, що підтверджує сплату судового збору виходячи із розміру ціни позову, визначеного виходячи із вартості спірного майна станом на час подання позову до суду.

Відповідно до норм п.2 ч.1 ст. 80 ЦПК України - ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Таким чином, зазначена позивачем ціна позову повинна бути підтверджена відповідними доказами - вартістю майна станом на час подання позову до суду.

Від ціни позову залежить розмір судового збору , що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду.

У зв'язку з цим, суд позбавлений можливості оцінити правильність сплати позивачем судового збору в сумі 34 001,60 грн. згідно квитанції приєднаної до позовної заяви.

Варто також зазначити, що згідно п. 10 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17.10.2014 року №10, судам надані роз'яснення: Подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору .

Як вбачається із змісту прохальної частини позовної заяви в такій об'єднано п'ять позовних вимог: майнового характеру , а саме: витребування від ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 1, 946 га вартістю 1840106, 40 грн., яка об'єднана за рахунок земель за кадастровим номером 2110100000:10:001:0294 площею 0, 0995 га та 2110100000:10:001:0293 площею 0, 0951 га на користь територіальної громади міста Ужгорода, скасувавши державну реєстрацію права власності; та чотири вимоги немайнового характеру, а саме: визнання незаконним та скасування пункту 1.9 рішення 5 сесії 7 скликання Ужгородської міської ради від 14.07.2016 за №282 та пункт 2.13 рішення 6 сесії 7 скликання Ужгородської міської ради за №360 від 30.08.2016 року; визнання незаконним та скасування пункту 1.47 рішення 5 сесії 7 скликання Ужгородської міської ради від 14.07.2016 за №282 та пункт 2.14 рішення 6 сесії 7 скликання Ужгородської міської ради за №360 від 30.08.2016 року, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

Водночас не зрозуміло з чого виходив позивач визначаючи в прохальній частині позову вартість земельної ділянки загальною площею 1, 946 га в сумі 1840106, 40 грн. і чим саме підтверджується визначення вартості.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Статтями 3 і 4 Закону України Про судовий збір № 3674-VI визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Відповідно до ст.1 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року , який набрав чинності з 1 листопада 2011 року (далі - Закон), з наступними змінами та доповненнями судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Відповідно до п.1.1 ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року (в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015 року, що набрав чинності з 01.09.2015 року із змінами внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.2.2. ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року (в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015 року, що набрав чинності з 01.09.2015 року із змінами внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який позивачу необхідно сплатити за подання позову до суду.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1600 гривень.

Варто також зазначити, що згідно п.12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах судам роз'яснено, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Судовий збір за подачу позовної заяви до Ужгородського міськрайонного суду повинен бути перерахований за наступними реквізитами: Отримувач коштів - УК у м. Ужгороді / м. Ужгород, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610, Банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, Код банку отримувача (МФО) 812016, Рахунок отримувача 31216206700002, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Отже, судовий збір сплачується у розмірах, установлених згідно із статтею 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" за подання позову немайнового та майнового характеру.

Таким чином, сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою.

Отже, враховуючи характер спору, за кожну заявлену вимогу немайнового характеру позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1600,00 гривень.

Варто також зазначити, що згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17.10.2014 року №10, судам надані роз'яснення: Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК).

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст.ст. 119 , 120 ЦПК України та зазначених недоліків.

Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу , або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз'яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись ст. 119 , ст. 121 , 208-210 ЦПК України , суддя,-

ухвалив:

Позовну заяву Ужгородської місцевої прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1, треті особи які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішень Ужгородської міської ради, витребування земельної ділянки - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви в строк, що не перевищує п'яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_7