Рішення

від 29.12.2010 по справі 2-1125/10

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 2-1125/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2010 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Мички Б.Р.

при секретарі Диді М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати шлюб, зареєстрований 14 лютого 2004 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського обласного управління юстиції, актовий запис №213, недійсним. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачка ввела його в оману, знаючи його високі моральні принципи, змусила одружитись на ній, керуючись не бажанням створити сім'ю, а наміром отримати відповідний статус для безперешкодного виїзду за кордон (що і в подальшому зробила), а також шляхом зловживання довірою заволодіти належним йому майном та спадком. Крім цього, покликається на те, виходячи із дати народження доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та даних довідки №2462 для дитячої консультації вбачається, що дитина народилась на 37-38 тижні вагітності, а відтак зачаття відбулось в другій половині січня 2004 року, тобто до одруження. Виходячи з наведеного, вважає, що шлюб був укладений без його вільної згоди та відповідачкою порушено умови укладення шлюбу, а саме реєстрація шлюбу без наміру створити сім'ю та набуття права на обов'язки подружжя.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_4 підтримали позовні вимоги в повному обсязі, дали пояснення аналогічні фабулі позовної заяви, просять такий задоволити.

Відповідач у судовому засіданні, будучи допитаною як свідок, позов заперечила та пояснила, що кохала позивача та одружилась щоб створити міцну сім'ю. Після великого та розкішного весілля прожили разом з чоловіком три з половиною років без жодних ознак удаваності та примусу. Зазначила, що позивач подав разом із нею заяву до РАЦСу та добровільно уклав шлюб. Від шлюбу 06.10.2004 року народилась дитина. Просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_5 підтримав пояснення своєї довірительки - ОСОБА_2, просить в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши її дійсні обставини, причини позову та фактичні взаємини сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.30 Сімейного кодексу України, наречені зобов'язані повідомити один одного про стан свого здоров'я. З вимог ст.ст. 32, 33, 34 Сімейного кодексу У країни вбачається, що шлюб реєструється у приміщенні державного органу актів цивільного стану після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу у обов'язковій присутності нареченого та нареченої.

В судовому засіданні встановлено, що шлюб між сторонами було укладено 14.02.2004 року та зареєстровано у міському відділі РАЦС Львівського обласного управління юстиції, актовий запис №213. Позивач та відповідач особисто подали заяву про намір зареєструвати шлюб, заява підписувалась ними особисто, що підтвердили в судовому засіданні сторони. Сторони особисто були присутні при реєстрації шлюбу, реєстрація шлюбу проводилась урочисто, позивач та відповідач прийняли обряд вінчання у церкві св.Миколая, справили весілля. Вказане підтверджено в судовому сторонами та показаннями свідків.

Після реєстрації шлюбу сторони більше трьох років проживали разом почергово за адресами на вулицях Науковій, Кульпарківській та Пильникарській, вели сумісне господарство, підтримували шлюбні відносини. Однак, при цьому в сторін часто виникали сварки, суперечки та бійки.

Як вбачається з пояснень сторін, показань свідків та матеріалів справи фактичне спільне проживання у шлюбі сторони припинили на початку червня 2007 року - відразу після повернення їх з відпочинку з Туреччини. У вересні цього ж року відповідач з дитиною виїхали в Італію, де і проживають на даний час.

Відповідно до ст.37 Сімейного кодексу України шлюб є правозгідним, крім випадків, встановлених ч.І-З ст. 39 Сімейного кодексу України, а також, якщо він не визнаний недійсним за рішенням суду.

Відповідно до ст.38 Сімейного кодексу України підставою недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених ст.ст. 22, 24-26 цього Кодексу - відсутність шлюбного віку, добровільність шлюбу, одношлюбність, наявність родинних відносин прямої лінії споріднення - рідні брат та сестра, двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця, а також у шлюбі не можуть бути усиновлювач та усиновлена ним дитина.

Відповідно до ст.40 Сімейного кодексу України шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка та у разі його фіктивності, тобто якщо шлюб укладено жінкою та чоловіком або одного з них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.

В судовому засіданні не добуто доказів наявності порушення вимог, встановлених ст.ст. 22, 24-26 Сімейного кодексу України при реєстрації шлюбу - позивач та відповідач досягли шлюбного віку, шлюб укладено на вільній згоді позивача та відповідача, доказів примушення відповідачем позивача до шлюбу судом не добуто, позивач та відповідач є дієздатними особами, у шлюбах до реєстрації шлюбу позивач та відповідач не перебували, позивач та відповідач не є родичами прямої лінії споріднення, іншими родичами, не є усиновлювачем та усиновленою особою.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позову, так як він не довів суду обставин, та не надав жодних доказів щодо фіктивності шлюбу, укладеного з відповідачем. Позивач не довів суду обставини, що у відповідачки не було наміру створити сім'ю до реєстрації шлюбу, та що такі з'явились після реєстрації шлюбу. Суд вважає, що між сторонами був укладений шлюб згідно їх вільної згоди.

На підставі ст.ст. 38, 40 Сімейного Кодексу України та керуючись ст.ст. 10, 60, 212- 215,218 ЦПК України, с у д, -

вирішив:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий