Ухвала

від 11.12.2017 по справі 578/1035/17

КРАСНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 578/1035/17

провадження № 2-з/578/1/17

УХВАЛА

І м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2017 року смт Краснопілля

Суддя Краснопільського районного суду Сумської області Косар А.І., розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Краснопільського району Сумської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Краснопільська районна державна адміністрація Сумської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Краснопільського районного суду Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_2 сільської ради Краснопільського району Сумської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Краснопільська районна державна адміністрація Сумської області, ОСОБА_3про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку .

11 грудня 2017 року позивачем ОСОБА_1 було подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зобов'язання відповідача ОСОБА_2 сільської ради Краснопільського району Сумської області припинення будь-яких дій щодо узаконення спірної земельної ділянки, в тому числі встановлення межових знаків, створення комісій, видачі актів, тощо, розташованої за адресою: с. Мезенівка, вул. Набережна, буд. 19 Краснопільського району Сумської області належної ОСОБА_3. Заяву обґрунтовує тим, що у разі незастосування заходів забезпечення позову відповідач може вищевказану земельну ділянку узаконити, може утруднити чи унеможливити захист його порушеного права.

Згідно положень частини першої статті 153 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК України/ заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно до частини першої та третьої статті 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями частини першої статті 152 ЦПК України.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, зміст позовної заяви та матеріали цивільної справи, суд прийшов до висновку, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно вимог пункту 1 частини першої статті 152 ЦПК України передбачено можливість забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

При цьому частина третя статті 152 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Також, слід зазначити, що згідно роз'яснень, які містяться в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляд заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

У вирішенні питання про забезпечення позову, відповідно суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (зокрема реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Суд встановив, що спірна земельна ділянка межує з земельною ділянкою ОСОБА_3, яка перебуває у останнього на праві приватної власності. Твердження позивача про те, що відповідач у період розгляду справи може вчинити дії, спрямовані на узаконення спірної земельної ділянки, що в подальшому може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду, носить характер припущення.

Крім того, враховуючи, що позовні вимоги стосуються саме скасування Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, накладення судомзаборони на узаконення земельної ділянки за адресою: с. Мезенівка, вул. Набережна, буд. 19 Краснопільського району Сумської області, буде означати, по суті, визначення судом позиції щодо позовних вимог до судового розгляду та без встановлення всіх обставин справи.

Позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, що можуть унеможливити захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 151-153, 208-210 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали суду направити позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Краснопільський районний суд Сумської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя А.І. Косар