Постанова

від 05.12.2017 по справі 813/1942/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2017 року № 813/1942/17

о 16 год., 15 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Палюк М.М., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Настоятеля Релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області Щирби Ігоря Богдановича, представник - Домбровський В.Ф. до Львівської обласної державної адміністрації, представник - Брильовська О.Р. за участю третіх осіб: Департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації, представник - Гринчишин Т.Ю. Релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Собору Пресвятої Богородиці С. Великополе Яворівського району Львівської області, представник - Лещишин Б.І. про визнання протиправним і скасування розпорядження

ВСТАНОВИВ:

Настоятель Релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області Щирба Ігор Богданович звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом у якому просив:

- Визнати протиправним та скасувати пункт 1 Розпорядження Львівської обласної державної адміністрації №918/0/5-16 від 28 листопада 2016 року Про статути релігійних громад відповідно до якого зареєстровано у новій редакції статут релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області (статут зареєстровано рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 17 вересня 1991 року № 495, код СДРПОУ 40394000), виклавши його, з урахуванням зміни громадою юрисдикційної належності, як статут релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Собору Пресвятої Богородиці с. Великополе Яворівського району Львівської області;

- Скасувати державну реєстрацію нової редакції Статуту релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Собору Пресвятої Богородиці с. Великополе Яворівського району Львівської області, зареєстрованого пунктом 1 Розпорядження Львівської обласної державної адміністрації №918/0/5-16 від 28 листопада 2016 року Про статути релігійних громад ;

- Відновити державну реєстрацію Статуту Релігійної Громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області, зареєстрованого Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 17 вересня 1991 року № 495.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача з листом від 15.12.2016 року про надання копії спірного розпорядження та інших документів, що послугували підставою для прийняття такого розпорядження. Позивач зазначає, що з отриманої відповіді Львівської обласної державної адміністрації від 22 грудня 2016 року вбачається, що спірне розпорядження винесено нібито з дотриманням вимог чинного законодавства, реєстрація та затвердження нової редакції статуту відбулася у зв'язку з втратою оригіналів статуту та Свідоцтва про державну реєстрацію № 495 від 17.09.1991 року, а також переходом під юрисдикцію Української православної церкви Київського патріархату.

Позивач вважає, що Львівська обласна державна адміністрація видала Розпорядження від 28 листопада 2016 року №918/0/5-16 Про статути релігійних громад з порушенням вимог чинного законодавства України, яке регулює підстави і порядок внесення змін до статуту релігійної організації та затвердження його у новій редакції, а також своїм Розпорядженням порушила права та інтереси Релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області.

Згідно п. 1 Статуту Релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області (у редакції 1991 року, чинній на момент проведення парафіяльних зборів 28.08.2016 року) релігійну громаду створено з метою спільного сповідання (визнання) та поширення православної християнської віри і складається з кліру та мирян. Парафія входить до складу Львівсько-Дрогобицької єпархії Української Православної Церкви і знаходиться під канонічним управлінням правлячого архієрея Української Православної Церкви та під керівництвом настановленого ним священика-настоятеля.

Пунктом 4 цього ж Статуту, передбачено, що Парафія, що являється юридичною особою, володіє правоздатністю у відповідності до діючого законодавства.

Парафіяльні збори, очолювані настоятелем, складають Парафіяльну раду. Голова Парафіяльної ради затверджується єпархіальним архієреєм.

Парафіяльна рада на чолі зі своїм головою являється виконавчим і розпорядчим органом парафії як юридичної особи.

Парафіяльна рада і від її імені голова представляють парафію в громадянських та інших правових відносинах. Голова парафіяльної ради представляє парафію в ділових стосунках і в суді, в необхідних випадках видає доручення для виконання відповідних поручень.

З 31.12.1988 року і по сьогоднішній день Настоятелем храму та керівником Релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області являється Щирба Ігор Богданович.

Відповідно до підпункту й) пункту 3 Розділу VIII, А Статуту про управління УПЦ до обов'язків настоятеля належить представлення інтересів парафії перед органами державної влади. Голова Парафіяльної ради також представляє Парафіяльну раду в ділових, фінансово - господарських та адміністративних питаннях; у разі потреби видає довіреності, (пункт 8 Розділу VIII. Д Статуту про управління УПЦ)

Згідно п. 9 Розділу VIII. Д Статуту про управління УПЦ усі документи парафії підписуються настоятелем або головою Парафіяльної ради.

Відтак лише настоятель та голова парафіяльної ради має законні повноваження представляти інтереси релігійної громади, як юридичної особи.

Позивач дослідивши протокол парафіяльних зборів від 28.08.2016 року, яким прийнято нову редакцію Статуту релігійної громади, який послугував підставою для прийняття відповідачем спірного розпорядження, зазначає, що парафіяльні збори 28.08.2016 року були проведені з порушенням порядку їх проведення та всупереч вищенаведеними нормам, виходячи з наступного:

- діючий настоятель Релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області протоієрей Щирба І.Б. не скликав парафіяльні збори 28.08.2016 року та, відповідно, не приймав в них участі, не визначав порядок денний цих парафіяльних зборів та не керував на них. Про проведення таких зборів настоятель не повідомлявся;

- участь у так званих парафіяльних зборах 28.08.2016 року приймали сторонні особи, Церкви Парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області та не беруть участь у літургійному житті цієї парафії;

- протокол парафіяльних зборів 28.08.2016 року не підписаний настоятелем протоієреєм Щирбою І.Б.;

- протокол парафіяльних зборів 28.08.2016 року не затверджений єпархіальним архієреєм, а саме, Єпископом Львівським і Галицьким Філаретом (Кучеровим), відповідно, ухвалені рішення не набули чинності;

- цей протокол підписаний сторонніми особами, які не мають відношення до Релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області, оскільки не визнають статут Парафії, Статут про управління УПЦ, не являються членами цієї Релігійної громади та не беруть участь у літургійному житті даної парафії, не відвідують богослужіння та, відповідно, не перебувають у канонічному послухові настоятелю, отже не мають права вирішувати питання про зміну юрисдикційної (конфесійної) належності позивачем;

- ні ОСОБА_6, ні ОСОБА_7 не мали законного права та повноважень проводити збори Релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області;

- парафіяни Релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області не приймали участі в загальних зборах 28.08.2016 року та згоди на зміну юрисдикційної (конфесійної) належності та перехід в Українську Православну Церкву Київського Патріархату не давали.

Отже, рішення щодо Релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області прийняте сторонніми особами.

Позивач вказує, що нова редакція Статуту може бути зареєстрована в державних органах влади тільки після затвердження його єпархіальним архієреєм Львівської єпархії Української Православної Церкви, про те, як вбачається з копії нової редакції Статуту, такий затверджений керуючим Львівської Сокальської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату митрополитом Димитрієм, який не був керуючим Львівською єпархією УПЦ та не мав повноважень вчиняти такі дії з врахуванням іншої канонічної належності Церкви, єпархію якої він очолює.

Разом з тим, Преосвященний Філарет (Кучеров) Єпископ Львівський і Галицький, Керуючий Львівською єпархією Української Православної Церкви не надавав згоди на внесення змін до Статуту Релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області та не затверджував його нову редакцію.

Позивач вважає, що оскільки скликання Парафіяльних зборів, проведення зборів та, відповідно, прийняття на зборах рішень відбулось з грубим порушенням положень Статуту Релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області та Статуту про управління УПЦ, протокол прийнятий 28.08.2016 року не може вважатися належною підставою для прийняття відповідачем спірного розпорядження.

Крім цього, позивач зазначає, що посадовим особам відповідача і третьої особи була відома інформація про те, коли була зареєстрована його релігійна громада, хто є її настоятелем, які в неї органи управління і хто правомочний підписувати документи та законно представляти її інтереси. Департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації веде облік (реєстр) релігійних організацій, що діють у регіоні, має доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з метою перевірки цих даних.

Спірним розпорядженням відповідача релігійну громаду позивача позбавлено статусу юридичної особи, власного Статуту, на підставі якого вона здійснювала свою юридичну діяльність з 1991 року, оскільки перереєстровано в іншу релігійну організацію Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Позивач, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду додаткові докази та пояснення, просили суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову, з підстав, що розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації № 918/0/5-16 від 28.11.2016 року Про статут релігійної громади є законним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідач зазначає, що до Львівської обласної державної адміністрації звернулися представники Релігійної громади парафії Собору Пресвятої Богородиці УПЦ КП с. Великополе Яворівського району Львівської області із заявою десяти осіб - членів громади, які досягли 18 років, як передбачено ст. 14 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації .

Рішення про внесення змін до статуту Релігійної громади Української Православної церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в с. Великополе Яворівського району Львівської області було прийнято відповідними парафіяльними зборами, які відбулися 28.08.2016 року, що засвідчується протоколом таких зборів.

Із протоколу загальних парафіяльних зборів від 28.08.2016 щодо прийняття статуту в новій редакції Релігійної громади Української Православної церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в с. Великополе Яворівського району Львівської області випливає, що цими зборами було прийнято рішення про зміну конфесійної належності в юрисдикцію Української Православної церкви Київського патріархату.

Також, релігійною громадою було подано Додаток до Протоколу загальних зборів від 28.08.2016 року, з якого вбачається, що на загальних зборах було присутні 214 осіб, з кількістю близько 250-280 мешканців с. Великополе, які підтвердили рішення громади перейти під юрисдикцію УПЦ КП.

Відповідач зазначає, що разом із зверненням мешканців с. Великополе було долучено заяву про втрату оригіналу статуту та свідоцтва релігійної громади від 17.09.1991 № 495 та довідку з Яворівського відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області від 21.06.2016 року з підтвердженням звернення представника релігійної громади щодо втрати статуту та свідоцтва.

Відповідач вказує, що саме рішення парафіяльних зборів є правомірною підставою для внесення змін чи доповнень до статуту релігійної громади.

Реєстрація змін до Статуту від 17.09.1991 року була здійснена Львівською обласною державною адміністрацією відповідно до вимог чинного законодавства.

Як вбачається зі Статуту православної парафії (релігійної громади) церкви собору пресвятої Богородиці с. Великополе, затвердженого 23.07.1991 року парафія може припинити свою діяльність за рішенням Парафіяльних зборів при дотримані правил, встановлених Статутом про управління Української Православної Церкви, та при підтвердженні правлячого архієрея.

В такому ж порядку можуть прийматися зміни та доповнення парафіяльного Статуту, а рівно ж з боку парафії вносяться поправки або до поповнення до угоди про використання культових споруд. Проте, не зазначено, що зміни та доповнення до Статуту повинні вноситись з дотриманням правил, встановлених Статутом про управління Української Православної Церкви.

На парафіяльних зборах від 28.08.2016 обговорювалось питання щодо переходу з канонічного підпорядкування УПЦ в підпорядкування УПЦ КП. Прийняття рішення щодо переходу з одного канонічного підпорядкування в інше є волею кожної особи та внутрішньою справою громади, яка у спірному випадку висловилася про зміну канонічного підпорядкування та перехід з УПЦ до УПЦ КП.

Відповідач у спірних правовідносинах виступає лише реєструючим органом, та не наділений компетенцією перевіряти правомірність рішень релігійної громади

Крім того, позивачем не надано доказів, які б могли бути підставою для скасування розпорядження голови Львівської ОДА № 918/0/5-16 від 28.11.2016 р., оскільки Львівська ОДА, як виконавчий орган, дотрималася процедури і реалізувала право релігійної громади вільно переходити з одного канонічного підпорядкування до іншого. Дане розпорядження стосується лише третьої особи та впливає на її права, інтереси, а позивач в даному випадку не є суб'єктом та учасником правовідносин щодо реєстрації проведених змін до статуту релігійної громади.

Також, відповідач вказує, що позивач посилається на те, що спірне розпорядження прийнято на підставі недійсних документів (зокрема, рішення парафіяльних зборів про зміну конфесійної належності).

Рішення парафіяльних зборів не скасовано в порядку чинного законодавства, а посилання позивача на їх недійсність є голослівними та носять характер суб'єктивних припущень.

Враховуючи рішення жителів села Великополе про зміну конфесійної належності та подання усіх необхідних документів для реєстрації нової редакції статуту, у відповідача були відсутні підстави для відмови зареєструвати статут чи зміни до нього, і відмова у такому випадку могла бути розцінена саме як протиправне втручання держави у справи релігійної організації.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити в задоволенні позову повністю.

Представником третьої особи - Релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Собору Пресвятої Богородиці С. Великополе Яворівського району Львівської області надано заперечення на адміністративний позов, вважає позовні вимоги безпідставними та такими що не підлягають задоволенню. Вказане заперечення обґрунтоване тим, що з 01.04.2016 року Релігійна громада Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області зареєстрована як юридична особа. Однак, через істотні суперечності членів релігійної громади, із тодішнім настоятелем Щирбою Ігорем Богдановичем, та повним ігноруванням позиції громади останнім, більшістю громади було прийнято рішення скористатися гарантованим статтею 8 закону України Про свободу совісті та релігійні організації правом на зміну підлеглості релігійним центрам (управлінням), а саме перехід із підлеглості Українській Православній Церкві, у підлеглість Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Враховуючи той факт, що з моменту пожежі у будівлі Церкви Собору Пресвятої Богородиці, громада не володіла достовірною інформацією про місце перебування оригіналів установчих документів громади, а також фактичне самоусунення настоятеля Щирби І Б. від обов'язків, співслужіння та спілкування із громадою взагалі, а також на несформованість органів управління громадою було прийнято рішення скликати парафіяльні збори релігійної громади.

28 серпня 2016 року відбулися парафіяльні збори релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області, за участю 214 осіб, що становить більше, ніж від кількості членів громади. Зборами одноголосно було прийнято рішення: Релігійній громаді Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області перейти в юрисдикцію Української Православної Церкви Київського Патріархату . Також було прийнято новий Статут та обрано 10 осіб для подання установчих документів на реєстрацію в органах державної влади, а саме таких: ОСОБА_6, ОСОБА_8 , ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15

Вказані представники громади звернулися до Львівської обласної державної адміністрації із заявою десяти осіб - членів громади, які досягли 18 років, як передбачено ст. 14 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації . Також, було долучено заяву про втрату оригіналу статуту та свідоцтва, релігійної громади від 17.09.1991 року за № 495 та довідку з Яворівського відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівський області від 21.06.2016 року з підтвердженням звернення представника релігійної громади щодо втрати статуту та свідоцтва.

Таким чином, третя особа - Релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Собору Пресвятої Богородиці С. Великополе Яворівського району Львівської області, вважає розпорядження голови Львівської ОДА № 918/0/5-16 від 28.11.2016 року правомірним та винесеним, із дотриманням процедури. Рішення стосується правового статусу лише громади третьої особи, та ніяким чином не обмежує прав позивача на свободу совісті та віросповідання, а також прав жодних інших осіб. Позивач не надав жодних доказів, які б могли бути підставою для скасування спірного розпорядження. Позивачем не підтверджено, що статут або діяльність Релігійної громади Української Православної церкви Київського патріархату Парафії Собору Пресвятої Богородиці с. Великополе Яворівського району Львівської області суперечить чинному законодавству, відповідно немає жодних підстав сумніватися у правомірності спірного рішення.

Представник третьої особи - Релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Собору Пресвятої Богородиці С. Великополе Яворівського району Львівської області в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Представник третьої особи - Департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

28.11.2016 року Львівською обласною державною адміністрацією винесено Розпорядження №918/0/5-16 Про статути релігійних громад , відповідно до статей 8 та 14 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , враховуючи документи, подані релігійними громадами:

1. Зареєструвати у новій редакції статут релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області (статут зареєстровано рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 17 вересня 1991 року № 495, код СДРПОУ 40394000), виклавши його, з урахуванням зміни громадою юрисдикційної належності, як статут релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Собору Пресвятої Богородиці с. Великополе Яворівського району Львівської області.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України Про свободу совісті та релігійні організації , КАС України.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно ст. 35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.

Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 4 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії. В офіційних документах ставлення громадянина до релігії не вказується.

Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав, встановлення прямих чи непрямих переваг громадян залежно від їх ставлення до релігії, так само як і розпалювання пов'язаних з цим ворожнечі й ненависті чи ображання почуттів громадян, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.

Ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов'язків. Заміна виконання одного обов'язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України.

Згідно ст. 8 цього ж Закону, релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості.

Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов'язковим

Згідно ст. 14 цього ж Закону, для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Релігійні центри, управління, монастирі, релігійні братства, місії та духовні навчальні заклади подають на реєстрацію статут (положення) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії.

Орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення і не пізніш як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам.

У необхідних випадках орган, який здійснює реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, може зажадати висновок місцевої державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, а також спеціалістів. У цьому разі рішення про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій приймається у тримісячний термін.

Перевищення встановленого цим Законом терміну прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України.

Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень).

У разі необхідності в розгляді питання про реєстрацію статуту (положення) можуть брати участь з дорадчим голосом представники релігійної організації.

Згідно ст. 15 цього ж Закону, у реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути відмовлено, якщо її статут (положення) або діяльність суперечать чинному законодавству.

Рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації із зазначенням підстав відмови повідомляється заявникам письмово в десятиденний термін. Це рішення може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України.

Згідно ст. 30 цього ж Закону, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, забезпечує проведення державної політики щодо релігій і церкви шляхом:

здійснення реєстрації статутів (положень) релігійних організацій, зазначених у частині другій статті 14 цього Закону, а також змін і доповнень до них;

офіційного погодження можливості зайняття проповідницькою чи іншою канонічною діяльністю, виконання релігійних обрядів священнослужителями, релігійними проповідниками, наставниками, іншими представниками зарубіжних релігійних організацій, які є іноземними громадянами і тимчасово перебувають в Україні;

здійснення контактів і координаційних зв'язків із відповідними органами інших держав;

забезпечення релігієзнавчої експертизи за участю представників релігійних організацій та відповідних спеціалістів;

сприяння зміцненню взаєморозуміння і терпимості між релігійними організаціями різних віросповідань;

сприяння участі релігійних організацій у міжнародних релігійних рухах, форумах, ділових контактах із міжнародними релігійними центрами та зарубіжними релігійними організаціями.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього ж Кодексу. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Судом встановлено, що 17.09.1991 року зареєстровано Статут релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області.

Пункт 1 Розпорядження Львівської обласної державної адміністрації № 918/0/5-16 від 28 листопада 2016 року Про статути релігійних громад прийняте у зв'язку із зверненням десятьма мешканцями села с. Великополе Яворівського району Львівської області, членами релігійної громади, ОСОБА_6, ОСОБА_8 , ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, заяви до Львівської обласної державної адміністрації про реєстрацію статуту релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Собору Пресвятої Богородиці С. Великополе Яворівського району Львівської області, прийнятого парафіяльними зборами 28.08.2016 року. До заяви додано рішення, оформлене протоколом парафіяльних зборів релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці С. Великополе Яворівського району Львівської області про перехід в юрисдикцію Української Православної Церкви Київського Патріархату. Також, на парафіяльних зборах прийнято у новій редакції статут релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Собору Пресвятої Богородиці с. Великополе Яворівського району Львівської області, визначено членів релігійної громади на подання її установчих документів на реєстрацію в органи державної влади.

Згідно протоколу парафіяльних зборів релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці с. Великополе Яворівського району Львівської області від 28.08.2016 року, такі були проведені за участю 214 присутніх в тому числі і голови зборів, секретаря зборів. За рішення про перехід релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці с. Великополе Яворівського району Львівської області в юрисдикцію Української Православної Церкви Київського Патріархату проголосували 214 чоловік, проти - немає, утримались - немає. Аналогічний результат голосування за рішення про прийняття статуту релігійної громади в новій редакції та обрання 10 осіб для подання установчих документів на реєстрацію в органах державної влади.

Релігійною громадою парафії Собору Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви подано Голові Львівської ОДА заяву про втрату оригіналу статуту та/чи свідоцтва релігійної громади зареєстрованого рішенням/розпорядженням Виконавчого комітету Львівської області ради Народних депутатів від 17.09.1991 року № 495.

Згідно довідки Яворівського відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області № 8309/02/63-16 від 21.06.2016 року, проведеними пошуковими заходами, встановити знаходження церковного статуту та довідки про реєстрацію УПЦ собору Собору Пресвятої Богородиці с. Великополе Яворівського району Львівської області не вдалось.

Судом не враховуються обґрунтування позовних вимог позивача, оскільки спірне розпорядження було прийняте з дотриманням процедури та законодавства, яке регулює порядок прийняття та реєстрацію статуту релігійної громади, за наявністю всіх необхідних документів.

Право релігійної громади на зміну канонічної належності, що мало місце 28.08.2016 року на парафіяльних зборах, свідчить про дотримання визначених ст. 8 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , принципів на спільне задоволення релігійних потреб і на вільну зміну підлеглості у канонічних питаннях.

З цих же підстав, судом враховуються надані заперечення представником відповідача та третьої особи, оскільки враховуючи рішення жителів села Великополе про зміну конфесійної належності та подання усіх необхідних документів для реєстрації нової редакції статуту, у відповідача були відсутні підстави для відмови зареєструвати статут чи зміни до нього, і відмова у такому випадку могла бути розцінена саме як протиправне втручання держави у справи релігійної організації.

Судом не враховуються посилання позивача на те, що був порушений порядок проведення парафіяльних зборів та прийнятих на них рішень, оскільки у справі відсутні будь-які належні та допустимі докази, про те що згадане рішення парафіяльних зборів визнане судом недійним.

Також судом встановлено, що у відповідача не було законих підстав відмовити у реєстрації статуту релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Собору Пресвятої Богородиці с. Великополе Яворівського району Львівської області, оскільки саме її статут або діяльність не суперечать чинному законодавству.

З цих же підстав судом не враховуються обґрунтування позивача позовних вимог про скасування державної реєстрації нової Статуту релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Собору Пресвятої Богородиці с. Великополе Яворівського району Львівської області, оскільки атка проведена у відповідно до вищевказаних вимог законодавства.

Судом не враховуються позовні вимоги про відновлення державної реєстрації Статуту Релігійної Громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області, оскільки позивач такими вимогами помилився в обраному способі захисту своїх прав та інтересів, тому що суд не наділений повноваженнями відновлення держаної реєстрації установчих документів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані відповідачем переконують в правомірності спірного рішення.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із врахуванням повноважень суду згідно ст. 162 КАС України, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 94 КАС України, судові витрати та витрати на правову допомогу покладають на позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 11.12.2017 року.

Суддя Гавдик З.В.