Постанова

від 14.02.2018 по справі 813/1942/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/143/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Федчук М.Р.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4,

представника третьої особи ОСОБА_5,

представника третьої особи ОСОБА_6,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу настоятеля Релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у справі за позовом настоятеля Релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області ОСОБА_1 до Львівської обласної державної адміністрації, треті особи Департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації, Релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Собору Пресвятої Богородиці с. Великополе Яворівського району Львівської області, про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

суддя в 1-й інстанції Гавдик З.В.,

час ухвалення рішення - 05.12.2017 року, 16:15 год.,

місце ухвалення рішення - м.Львів,

дата складання повного тексту рішення - 11.12.2017 року,

в с т а н о в и в :

Настоятель Релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Львівської обласної державної адміністрації, треті особи Департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації, Релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Собору Пресвятої Богородиці с. Великополе Яворівського району Львівської області, про визнання протиправним та скасування розпорядження.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про задоволення позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що Львівська обласна державна адміністрація видала Розпорядження від 28 листопада 2016 року №918/0/5-16 «Про статути релігійних громад» з порушенням вимог чинного законодавства України, яке регулює підстави і порядок внесення змін до статуту релігійної організації та затвердження його у новій редакції, а також своїм Розпорядженням порушила права та інтереси Релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області. Вважає, що парафіяльні збори 28.08.2016 року були проведені з порушенням порядку їх проведення. Так, діючий настоятель Релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області протоієрей ОСОБА_1 не скликав парафіяльні збори 28.08.2016 року та, відповідно, не приймав в них участі, не визначав порядок денний цих парафіяльних зборів та не керував на них. Про проведення таких зборів настоятель не повідомлявся. Участь у так званих парафіяльних зборах 28.08.2016 року приймали сторонні особи. Протокол парафіяльних зборів 28.08.2016 року не підписаний настоятелем протоієреєм ОСОБА_1. Протокол парафіяльних зборів 28.08.2016 року не затверджений єпархіальним архієреєм, а саме, Єпископом Львівським і Галицьким Філаретом (Кучеровим), відповідно, ухвалені рішення не набули чинності. Парафіяни Релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області не приймали участі в загальних зборах 28.08.2016 року та згоди на зміну юрисдикційної (конфесійної) належності та перехід в Українську Православну Церкву Київського Патріархату не давали. Оскільки скликання Парафіяльних зборів, проведення зборів та, відповідно, прийняття на зборах рішень відбулось з грубим порушенням положень Статуту Релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області та Статуту про управління УПЦ, протокол прийнятий 28.08.2016 року не може вважатися належною підставою для прийняття відповідачем спірного розпорядження.

Позивач та його представник в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали, просять постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Представник відповідача та представники третіх осіб в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечили, просять постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

28.11.2016 року Львівською обласною державною адміністрацією винесено Розпорядження №918/0/5-16 «Про статути релігійних громад» , відповідно до статей 8 та 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» , враховуючи документи, подані релігійними громадами: Зареєструвати у новій редакції статут релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області (статут зареєстровано рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 17 вересня 1991 року № 495, код СДРПОУ 40394000), виклавши його, з урахуванням зміни громадою юрисдикційної належності, як статут релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Собору Пресвятої Богородиці с. Великополе Яворівського району Львівської області.

Згідно ст. 35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.

Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 4 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» , громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії. В офіційних документах ставлення громадянина до релігії не вказується.

Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав, встановлення прямих чи непрямих переваг громадян залежно від їх ставлення до релігії, так само як і розпалювання пов'язаних з цим ворожнечі й ненависті чи ображання почуттів громадян, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.

Ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов'язків. Заміна виконання одного обов'язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України.

Згідно ст. 8 цього ж Закону, релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості.

Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов'язковим

Згідно ст. 14 цього ж Закону, для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим.

Релігійні центри, управління, монастирі, релігійні братства, місії та духовні навчальні заклади подають на реєстрацію статут (положення) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії.

Орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення і не пізніш як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам.

У необхідних випадках орган, який здійснює реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, може зажадати висновок місцевої державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, а також спеціалістів. У цьому разі рішення про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій приймається у тримісячний термін.

Перевищення встановленого цим Законом терміну прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України.

Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень).

У разі необхідності в розгляді питання про реєстрацію статуту (положення) можуть брати участь з дорадчим голосом представники релігійної організації.

Згідно ст. 15 цього ж Закону, у реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути відмовлено, якщо її статут (положення) або діяльність суперечать чинному законодавству.

Рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації із зазначенням підстав відмови повідомляється заявникам письмово в десятиденний термін. Це рішення може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України.

Згідно ст. 30 цього ж Закону, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, забезпечує проведення державної політики щодо релігій і церкви шляхом:

здійснення реєстрації статутів (положень) релігійних організацій, зазначених у частині другій статті 14 цього Закону, а також змін і доповнень до них;

офіційного погодження можливості зайняття проповідницькою чи іншою канонічною діяльністю, виконання релігійних обрядів священнослужителями, релігійними проповідниками, наставниками, іншими представниками зарубіжних релігійних організацій, які є іноземними громадянами і тимчасово перебувають в Україні;

контактів і координаційних зв'язків із відповідними органами інших держав;

забезпечення релігієзнавчої експертизи за участю представників релігійних організацій та відповідних спеціалістів;

сприяння зміцненню взаєморозуміння і терпимості між релігійними організаціями різних віросповідань;

сприяння участі релігійних організацій у міжнародних релігійних рухах, форумах, ділових контактах із міжнародними релігійними центрами та зарубіжними релігійними організаціями.

Судом встановлено, що 17.09.1991 року зареєстровано Статут релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області.

Пункт 1 Розпорядження Львівської обласної державної адміністрації № 918/0/5-16 від 28 листопада 2016 року «Про статути релігійних громад» прийнято у зв'язку із зверненням десяти мешканців села с. Великополе Яворівського району Львівської області, членів релігійної громади, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, заяви до Львівської обласної державної адміністрації про реєстрацію статуту релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Собору Пресвятої Богородиці С. Великополе Яворівського району Львівської області, прийнятого парафіяльними зборами 28.08.2016 року.

До заяви додано рішення, оформлене протоколом парафіяльних зборів релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці С. Великополе Яворівського району Львівської області про перехід в юрисдикцію Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Також, на парафіяльних зборах прийнято у новій редакції статут релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Собору Пресвятої Богородиці с. Великополе Яворівського району Львівської області, визначено членів релігійної громади на подання її установчих документів на реєстрацію в органи державної влади.

Згідно протоколу парафіяльних зборів релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці с. Великополе Яворівського району Львівської області від 28.08.2016 року, такі були проведені за участю 214 присутніх в тому числі і голови зборів, секретаря зборів. За рішення про перехід релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці с. Великополе Яворівського району Львівської області в юрисдикцію Української Православної Церкви Київського Патріархату проголосували 214 чоловік, проти - немає, утримались - немає. Аналогічний результат голосування за рішення про прийняття статуту релігійної громади в новій редакції та обрання 10 осіб для подання установчих документів на реєстрацію в органах державної влади.

Релігійною громадою парафії Собору Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви подано Голові Львівської ОДА заяву про втрату оригіналу статуту та/чи свідоцтва релігійної громади зареєстрованого рішенням/розпорядженням Виконавчого комітету Львівської області ради Народних депутатів від 17.09.1991 року № 495.

Згідно довідки Яворівського відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області № 8309/02/63-16 від 21.06.2016 року, проведеними пошуковими заходами, встановити знаходження церковного статуту та довідки про реєстрацію УПЦ собору «Собору Пресвятої Богородиці» с. Великополе Яворівського району Львівської області не вдалось.

Аналізуючи дії відповідача, колегія суддів зазначає, що спірне розпорядження було прийняте з дотриманням процедури та законодавства, яке регулює порядок прийняття та реєстрацію статуту релігійної громади, за наявністю всіх необхідних документів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що право релігійної громади на зміну канонічної належності, що мало місце 28.08.2016 року на парафіяльних зборах, свідчить про дотримання визначених ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» , принципів на спільне задоволення релігійних потреб і на вільну зміну підлеглості у канонічних питаннях.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 14 червня 2007 року у справі Свято-Михайлівська Парафія проти України зазначив, що в той час, як свобода віросповідання - це, перш за все, особиста справа кожного, вона також означає, серед іншого, свободу "сповідувати релігію" самому або в об'єднанні з іншими, публічно та в колі тих, хто поділяє цю віру. Оскільки релігійні громади традиційно існують у вигляді організованих структур, стаття 9 має тлумачитися в світлі статті 11 Конвенції, яка захищає об'єднання від невиправданого втручання з боку держави.

З цієї точки зору право віруючих на свободу віросповідання, яке включає право кожного сповідувати релігію разом з іншими, передбачає очікування, що віруючі матимуть змогу вільно об'єднуватися без жодного свавільного втручання з боку держави. Будь-які повноваження держави оцінювати легітимність релігійних поглядів є несумісними з її обов'язком, визначеним у практиці Суду, бути нейтральною та безсторонньою (див. Metropolitan Church of Bessarabia, cited above, paragraphs 118 and 123; and Hasan and Chaush v. Bulgaria [GC], no. 30985/96, paragraph 62, ECHR 2000-XI).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що враховуючи рішення жителів села Великополе про зміну конфесійної належності та подання усіх необхідних документів для реєстрації нової редакції статуту, у відповідача були відсутні підстави для відмови в реєстрації змін до статуту, і відмова в такому випадку могла бути розцінена саме як протиправне втручання держави у справи релігійної організації.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що твердження позивача в позовній заяві та апеляційній скарзі, а також при наданні пояснень про те, що скликання Парафіяльних зборів, проведення зборів та, відповідно, прийняття на зборах рішень відбулось з грубим порушенням положень Статуту Релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області та Статуту про управління УПЦ, протокол прийнятий 28.08.2016 року не може вважатися належною підставою для прийняття відповідачем спірного розпорядження, не можуть бути взяти до уваги, оскільки у справі відсутні будь-які належні та допустимі докази, про те що згадане рішення парафіяльних зборів визнане судом недійним. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції як позивач та і його представник визнали те, що рішення парафіяльних зборів 28.08.2016 року оскаржені ними не були.

Відтак, колегія суддів не наділена правом в даному випадку давати оцінку процедурі скликань і проведенню парафіяльних зборів 28.08.2016 року, оскільки рішення таких є чинними та не скасованими.

Під час судового розгляду не підтверджено та не надано колегії суддів доказів, що статут або діяльність Релігійної громади Української Православної Церкви Київського патріархату Парафії Собору Пресвятої Богородиці с.Великополе Яворівського району Львівської області суперечить чинному законодавству, а відтак реєстрація ЛОДА статуту цієї релігійної громади є правомірною, оскільки відсутні нормативно визначені підстави для відмови в реєстрації.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу настоятеля Релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу настоятеля Релігійної громади Української Православної Церкви парафії Собору Пресвятої Богородиці в селі Великополе Яворівського району Львівської області ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у справі № 813/1942/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_16 судді ОСОБА_17 ОСОБА_18 Повне судове рішення складено 15 лютого 2018 року.