Рішення

від 06.12.2017 по справі 904/8549/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.12.2017 Справа № 904/8549/17

За позовом Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, м. Новомосковськ в інтересах держави Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро

до відповідача -1 - Мар'янівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, с. Мар'янівська, Новомосковський район, Дніпропетровська область

відповідача -2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Орільський об'єднаний елеватор", м. Київ

про визнання недійсним договору та зобов'язання звільнити земельну ділянку

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від прокуратури - ОСОБА_1, посвідчення № 040413 від 20.01.16р.;

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 9-4-061-6189/2-17 від 18.04.17р.;

від відповідача -1 - не з'явився;

від відповідача -2 - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Новомосковська місцева прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача -1 - Мар'янівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів та відповідача -2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Орільський об'єднаний елеватор", у якому просить суд:

- визнати недійсним договір про спільну діяльність від 04.10.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Орільський об'єднаний елеватор" та Мар'янівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів та додаткові угоди до вказаного договору від 10.04.2017 та від 22.12.2015 до нього;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Орільський об'єднаний елеватор" звільнити займану ним земельну ділянку державної форми власності загальною площею 60 га, яку воно займає на підставі договору від 04.10.2011;

- стягнути з відповідачів на користь прокуратури Дніпропетровської області судовий збір в сумі 3 200, 00 грн.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, в поясненнях від 06.12.2017 року вказує, що Мар'янівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів організоване господарське використання земельної ділянки в інтересах ТОВ "Орільський об'єднаний елеватор" для здійснення підприємницької діяльності, в той час як на підставі державного акту серії Б№097060, виданого Виконавчим комітетом Новомосковської міської ради, Мар'янівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів належить право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 60,0 га для учбово-дослідного господарства.

Відповідач-1 проти позову заперечує, у відзиві вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Орільський об'єднаний елеватор" спірну земельну ділянку не отримував у користування та володіння, натомість вказана ділянка використовується спільно з Мар'янівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів для розвитку обох підприємств відповідно до цільового призначення земельної ділянки. Разом з тим, відповідач-1 вказує, що договір про спільну діяльність від 04.10.2017 відповідає вимогам Цивільного кодексу України, а відтак підстави для визнання його недійсним в судовому порядку відсутні.

Відповідач-2 проти позову заперечує, у відзиві вказує, що обумовлена в договорі спільна діяльність в галузі сільського господарства не наділяє Товариство з обмеженою відповідальністю Орільський об'єднаний елеватор правом володіння та користування земельною ділянкою, що полягає у самостійному виробничому застосуванні та споживанні корисних властивостей природного об'єкта. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, що підтверджують вибуття земельної ділянки з володіння та користування Мар'янівської освітньої школи І-ПІ ступенів у володіння або користування Товариства з обмеженою відповідальністю Орільський об'єднаний елеватор . Так, відповідач-2 вказує на хибність позиції прокурора щодо удаваності правочину - договору про спільну діяльність, в той час як між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір простого товариства.

Ухвалою суду від 20.11.2017 року строк вирішення спору продовжено на 15 днів згідно приписів статті 69 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що під час вивчення стану законності додержання земельного законодавства України на території м. Новомосковська та Новомосковського району Новомосковською місцевою прокуратурою Дніпропетровської області виявлено факт порушення в частині використання земельних ділянок навчальними закладами Новомосковського району.

04 жовтня 2011 року між відповідачем-1(школою) та відповідачем-2 (елеватором) укладено договір про спільну діяльність №31-1 (далі - Договір), за умовами якого сторони зобов'язуються спільно діяти в галузі сільськогосподарського виробництва з метою розвитку обох підприємств та отримання прибутку. Для цього школа зобов'язується надати у обробіток земельну ділянку загальною площею 60 га, з яких 50 га пашні та 10 га саду (багаторічних насаджень), якою навчальний заклад користується відповідно до акту на право постійного користування, а елеватор зобов'язується проводити комплексні роботи по обробітку землі власними засобами (розділ 1 Договору)

Згідно з п.2.2 Договору школа зобов'язана не втручатись у господарську діяльність та виконання умов цього договору.

Відповідно до п.2.4 Договору ТОВ Орільський об'єднаний елеватор зобов'язаний: використовувати земельну ділянку згідно до умов цього договору та її цільового призначення; додержуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства.

За виконаний комплекс робіт елеватор здійснює школі плату в грошовій формі, залишаючи в своєму розпорядження весь вирощений об'єм сільськогосподарської продукції. Розмір оплати визначається за домовленістю сторін, але не може бути меншим від розміру орендної плати встановленого чинним законодавством з урахуванням індексів інфляції на день розрахунків та змінами в законодавстві, згідно нормативно-грошової оцінки землі. Повний розрахунок по договору здійснюється до 31 грудня поточного року. (п.п.3.1, 3.2 Договору)

Додатковою угодою №1 від 10 квітня 2014 року внесено зміни до Договору в частині реквізитів оплати.

Додатковою угодою №2 до Договору від 22 грудня 2015 року продовжено строк дії Договору до 31 грудня 2023 року.

Прокурор посилається на порушення інтересів держави, яке полягає у тому, що спірний договір про спільну діяльність та додаткові угоди до нього, укладено з грубим порушенням вимог законодавства, не дотримано встановлений законодавством порядок набуття та реалізації прав на землю, а також майнові інтереси держави щодо володіння, розпорядження та користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.

Наведені обставини стали підставою для звернення прокуратури з даним позовом до суду.

Суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.

На підставі державного акту на право користування землею №097060, виданого Виконавчим комітетом Новомосковської міської ради, відповідачу-1 надано в безстрокове та безоплатне користування 60 Га землі вартістю19 793 820, 00 грн. в межах згідно з планом землекористування. Зазначена земельна ділянка надана відповідачу-1 для навчально-дослідного господарства.

Згідно приписів частини 2 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Таким чином, відповідач-1 наділений правом постійного користування земельною ділянкою, а не розпорядження нею.

Аналіз укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2 Договору дає підстави вважати, що зміст погоджених сторонами спірного договору умов свідчить, що взявши на себе зобов'язання допустити ТОВ Орільський об'єднаний елеватор до земельної ділянки для її обробки та збору врожаю, Мар'янівська ОСОБА_3 ступенів, фактично усунулась від права самостійного господарювання на земельній ділянці та надала право обробки земельної ділянки і збору врожаю ТОВ Орільський об'єднаний елеватор .

Таким чином, відповідач-1, уклавши договір із відповідачем-2, надав передбачене приписами статті 92 Земельного кодексу України право володіння та користування земельною ділянкою відповідачу-2, яким, за умовами оспорюваного договору, має здійснюватись обробка землі та збір врожаю.

При цьому, право самостійного господарювання, надане положеннями частини 1 статті 95 Земельного кодексу України саме землекористувачеві, згідно з умовами спірного договору використовується не землекористувачем, якому належить земельна ділянка на праві постійного користування, а ТОВ Орільський об'єднаний елеватор , що суперечить вимогам вказаної норми права.

Таким чином, договір про спільну діяльність від 04 жовтня 2011 року не відповідає вимогам ст.ст. 92, 95 Земельного кодексу України.

Разом з тим, статтею 4 Закону України Про управління об'єктами державної власності суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності; міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи; Фонд державного майна України; органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації; Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Так, приписами статті 6 Закону України Про управління об'єктами державної власності передбачено, уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань погоджують підприємствам, установам, організаціям, що належать до сфери їх управління, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, повноваження з управління корпоративними правами держави яких він здійснює, договори про спільну діяльність, договори комісії, доручення та управління майном, зміни до них та контролюють виконання умов цих договорів.

Всупереч викладеному, укладення договору про спільну діяльність між відповідачем-1 та відповідачем-2 відбулось без відповідного погодження Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України земельні ділянки можуть бути надані у користування або на праві оренди, або на праві постійного користування.

Всупереч викладеному, ТОВ Орільський об'єднаний елеватор використовує земельну ділянку за відсутності законодавчо визначеної підстави.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що використання земельної ділянки, наданої відповідачу-1 для ведення навчально-дослідного господарства порушує принцип цільового використання землі.

Так, за змістом приписів частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Згідно положень частини 3 статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема:

а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства;

в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства.

Згідно державного акту на право користування землею №097060 Мар'янівській ОСОБА_3 ступенів, на праві безстрокового та безоплатного користування належить земельна ділянка із цільовим призначенням - для навчально-дослідного господарства, отже, дана земельна ділянка повинна використовуватися користувачем виключно для вказаних цілей.

Крім того, відповідно до частині 1 статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Всупереч викладеному, з огляду на умови спірного договору, земельна ділянка фактично використовується Товариством з обмеженою відповідалністю Орільський об'єднаний елеватор для ведення сільгоспвиробництва з метою отримання прибутку, в той час як використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням суперечить положенням пункту а частини 1 статті 96 Земельного кодексу України.

Між тим, що у спільній діяльності беруть участь дві сторони, одна з яких, ТОВ Орільський об'єднаний елеватор за своєю правовою природою є юридичною особою, яка для ведення господарської діяльності має на меті отримання прибутку, в той час як Мар'янівська ЗОШ І-ІП ступенів є неприбутковою установою.

Згідно приписів статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання і іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За змістом положень оспорюваного договору суд дійшов висновку, що відсутня будь-яка участь відповідача-1 у спільній діяльності при обробці зазначеної земельної ділянки.

Згідно статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України Про оренду землі встановлено істотні умови договору оренди землі та зазначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору оренди недійсним відповідно до закону.

Відповідно до положень ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до п.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлено частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.ч.1, 4, 5 ст. 203 ЦК України,)

Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 3 статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що оспорюваний договір укладений всупереч приписам ст.ст. 92, 95, 96 Земельного кодексу України, а також не спрямований на настання обумовлених ним наслідків, відповідно до ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що прокурор та позивач належним чином довели наявність вини відповідача-1 в порушенні чинного законодавства України щодо укладання договору про спільну діяльність та неправомірності використання відповідачем-1,-2 земельної ділянки, яка є предметом цього договору.

Заперечення відповідача-1, -2 відхиляються судом з наступних підстав.

Згідно з державним актом на право постійного користування землею Мар'янівській ЗОШ І-Ш ступенів земельна ділянка належить на праві постійного користування з цільовим призначенням - для навчально-дослідного господарства, тому і повинна використовуватися виключно для вказаних цілей.

Всупереч викладеному відповідачем-1 укладено з відповідачем-2 договір про спільну діяльність.

За змістом оспорюваного договору відповідач-1, -2 зобов'язались спільно діяти в галузі сільськогосподарського виробництва з метою розвитку обох підприємств та отримання прибутку.

Разом з тим, суд зазначає, що приписами статті 1139 Цивільного кодексу України передбачено, що прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників. Умова про позбавлення або відмову учасника від права на частину прибутку є нікчемною.

Оспорюваним договором не визначено порядку розподілу прибутку, одержаного від її здійснення, а також порядку реалізації продукції, що є результатом спільної діяльності, порядку використання доходів, отриманих в результаті спільної діяльності учасників.

При цьому, оспорюваним договором не визначено участі відповідача-1 у розподілі прибутку від здійснення спільної діяльності з відповідачем-2, обумовленої оспорюваним договором.

Крім того, господарський суд зазначає, що на підтвердження факту спільного використання земельної ділянки з відповідачем-2, відповідачем-1 надано: Методичні рекомендації Організація зміст роботи та орієнтовне ведення шкільної документації навчально-дослідної земельної ділянки 2011 рік; Положення про учнівську виробничу бригаду Мар'янівської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів; План роботи на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці Мар'янівської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів на 2016-2017 навчальний рік; Графіки проведення навчально-виробничої практики на 2016-2017, 2014-2015,2012-201З навчальні роки; Графік проведення навчальних екскурсій на 2013-2014 навчальний рік, а також витяги з класних журналів, перелік наказів з загальної (основної) діяльності закладу за 2017. 2016, 2015, 2014, 2013, 2012, 2011 роки.

Так, з наданих документів вбачається, що навчально-дослідну земельну ділянку Мар'янівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів можна вважати організованою у 2011 році, про що свідчить наявність методичних рекомендацій Організація зміст роботи та орієнтовне ведення шкільної документації навчально-дослідної земельної ділянки .

У методичних рекомендаціях зазначено, що робота на навчально-дослідній земельній ділянці ведеться згідно плану. План роботи 2016-2017 навчальний рік містить посилання на те, що заходи на навчально-дослідній земельній ділянці проводяться за участю ТОВ Орільський об'єднаний елеватор .

Порядок організації діяльності учнівських навчально-дослідних земельних ділянок на даний час регламентується Положенням про учнівські навчально-дослідні земельні ділянки, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України №68 від 30.01.2015 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.03.2015 за № 337/26782.

Станом на час створення навчально-дослідної земельної ділянки Мар'янівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів діяльність навчально-дослідних земельних ділянок загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів регламентувалась Положенням, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 01.11.1995 р. № 307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.05.1996 р. за № 256/1281, яке не містить будь-яких посилань на те, що до роботи на навчально-дослідній земельній ділянці можуть залучатися сторонні особи, крім учнів та педагогічного колективу.

Враховуючи те, що за змістом оспорюваного договору земельна ділянка у повному обсязі обробляється технікою та робітниками ТОВ Орільський об'єднаний елеватор , можливість залучення учнів школи, які є неповнолітніми, до робіт на земельній ділянці виключається з огляду на вимоги техніки безпеки та забезпечення безпечних та нешкідливих умов навчання.

Надані графіки проведення навчально-виробничої практики на 2016-2017, 2014-2015, 2012-2013 навчальні роки; графіки проведення навчальних екскурсій на 2013-2014 навчальний рік, а також витяги з класних журналів, переліки наказів з загальної (основної) діяльності закладу за 2017, 2016, 2015, 2014, 2013, 2012, 2011 роки, накази про проведення навчальної практики для учнів на кожен навчальний рік стосуються начального плану школи та не відображають інформації щодо спільного використання земельної ділянки відповідачем-1 та відповідачем-2.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог.

Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на відповідача-1,-2 у рівних частинах - 1 600, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір №31-1 про спільну діяльність від 04.10.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Орільський об'єднаний елеватор" (01030, м.Київ, провул. Георгіївський, 2/12, код ЄДРПОУ 30921733) та Мар'янівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів (51261, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Мар'янівка, вул. Шкільна, 1, код ЄДРПОУ 25003063) та додаткові угоди до вказаного договору від 10 квітня 2014 року та від 22 грудня 2015 року.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Орільський об'єднаний елеватор" (01030, м.Київ, провул. Георгіївський, 2/12, код ЄДРПОУ 30921733) звільнити земельну ділянку держаної форми власності площею 60,0 га, кадастровий номер 1223855100:01:001:7165.

Стягнути з Мар'янівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (51261, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Мар'янівка, вул. Шкільна, 1, код ЄДРПОУ 25003063) на користь Прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, буд. 38, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172; код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800) витрати по сплаті судового збору у сумі 1 600,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орільський об'єднаний елеватор" (01030, м. Київ, провул. Георгіївський, 2/12, код ЄДРПОУ 30921733) на користь Прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, буд. 38, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172; код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800) витрати по сплаті судового збору у сумі 1 600,00 грн.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 11.12.2017

Суддя ОСОБА_4