Рішення

від 29.04.2010 по справі 3/32/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2010 р. Справа № 3/32/10

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Чесна Музика

01042, м. Київ, бульвар Лихачова, 1/27

Представник позивача: ОСОБА_1

54034, АДРЕСА_1

До : Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2

54058, АДРЕСА_2

Про: захист авторських прав і виплату компенсації за порушення майнових авторських прав в сумі 100 800,00 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом: відповідно до п. «г» ч. 2 ст. 52 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» , стягнути з відповідача на р/р товариства з обмеженою відповідальністю «Чесна Музика» , компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 100 800 гривень 00 коп.; відповідно до ч. 3 ст. 52 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» , накласти на відповідача штраф у розмірі 20 % суми, присудженої судом на користь позивача та направити відповідну суму до Державного бюджету України.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі ліцензійного договору №ИК-09-14-2 від 01.01.2009р., ст.ст. 15, 50, 51, 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» , ст. 426 Цивільного кодексу України, та мотивовані тим, що відповідачем порушені майнові авторські права товариства.

Відповідач жодного разу в судове засідання не з'явився хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив по суті спору не надав.

Отже, суд на підставі ст. 75 Господарсько процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши витребувані докази, вислухавши представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява про захист авторських прав і виплату компенсації за порушення майнових авторських прав обґрунтована тим, що товариство з обмеженою відповідальністю «Чесна Музика» є юридичною особою, якій на підставі ліцензійного договору правоволодарем передані виключні авторські права щодо використання спірних творів на території України.

Після того, як представником ТОВ «Чесна Музика» було подано заяву до головного державного інспектора з питань інтелектуальної власності ДДІВ МОН України в Миколаївської та Херсонської областях з проханням провести перевірку наявності у відповідача прав на розповсюдження об'єктів авторського права «Чесна Музика» та законності такого розповсюдження, 04 вересня 2009 року державний інспектор з питань інтелектуальної власності провів відповідну перевірку та контрольну закупку СD дисків в присутності представника ТОВ «Чесна Музика» , двох свідків та безпосередньо відповідача.

Перевірка проводилась в приміщенні магазину пункту-продажу DVD/СD дисків, що знаходиться на першому поверсі торгівельного Центру КІТ (м.Миколаїв, вул. Мала Морська, 108), з 16 годин 00 хвилин до 17 годин 30 хвилин.

В ході проведення перевірки були встановлені порушення відповідачем законодавства щодо авторського права та правил розповсюдження аудіовізуальних творів, фонограм та комп'ютерних програм та виявлено, вилучено й опечатано 5 СD диска та 32 DVD диска без контрольної марки, що містять в собі 8 аудіовізуальних творів, зазначених в Акті фіксації.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що виключні авторські права, включаючи право на розповсюдження, деяких із творів, розповсюдження яких здійснював відповідач, на території України були передані ТОВ «ОСОБА_3 Договором №ИК-09-14-2 від 01.01.2009 року з ТОВ «Издательство Монолит» (Російська Федерація). Перевіркою же було зафіксовано розповсюдження примірників наступних творів, які передані за цим договором :

1. «Антидурь» (автори тексту та музики ОСОБА_4, ОСОБА_5, виконавець -гурт «Фактор-2» ) код 00923 у додатку №2 до Договору;

2. «Люби меня» (автор тексту та музики ОСОБА_6, виконавець -Єлена Терлеєва) код 01624 у додатку №2 до Договору;

3. «Не изменяй мне» (автори тексту та музики ОСОБА_4, ОСОБА_5, виконавець -гурт «Фактор-2» ) код 00922 у додатку №2 до Договору;

4. Осталась одна (автори тексту та музики ОСОБА_4, ОСОБА_5, виконавець -гурт «Фактор-2» ) код 00917 у додатку №2 до Договору;

5. На работу (автори тексту та музики ОСОБА_4, ОСОБА_5, виконавець -гурт «Фактор-2» ) код 00910 у додатку №2 до Договору;

6. Подними же трубку (автори тексту та музики ОСОБА_4, ОСОБА_5, виконавець -гурт «Фактор-2» ) код 00919 у додатку №2 до Договору;

7. Родной город (автори тексту та музики ОСОБА_4, ОСОБА_5, виконавець -гурт «Фактор-2» ) код 00918 у додатку №2 до Договору;

8. Ядовитая (автори тексту та музики ОСОБА_4, ОСОБА_5, виконавець -гурт «Фактор-2» ) код 00920 у додатку №2 до Договору.

CD диски з даними творами були вилучені державним інспектором з питань інтелектуальної власності на підставі протоколу огляду та вилучення від 04.09.2009 р. та акту закупки від 04.09.2009 р.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо факту та наслідків порушення відповідачем майнових авторських прав позивача на спірні твори.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до умов договору №ИК-09-14-2 від 01.01.2009року укладеного між ТОВ «Издательство Монолит» (Російська Федерація) та позивачем, Ліцензіар (ТОВ «Издательство Монолит» ) передав Ліцензіату (ТОВ «Чесна Музика» ) виключне майнове право розповсюджувати примірники творів (пункт 3.1.1.5 договору), визначених у додатках до цього договору, на території України (пункт 1.23 договору), строком до 31.12.2009 року (пункт 1.22 договору).

За змістом статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України, статей 7, 15, 31-33 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Використання ж твору без дозволу суб'єкта авторського права є порушенням авторського права, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону № 3792, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Водночас частиною першою статті 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За приписами частини першої статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, відповідно до п.4.1 Договору №ИК/09-14/2 від 01.01.2009 року між Ліцензіатом ТОВ "ОСОБА_3 музика" та Ліцензіаром ТОВ "Издательство Монолит" (Російська федерація), Ліцензіар гарантує наявність майнових прав/ліцензій на Твори/Фонограми/Кліпи, Ліцензію на використання яких Ліцензіар надає за цим договором та відповідними додатками до нього. За п.4.2 цього ж договору Ліцензіар гарантує, що на момент укладання договору він не зв'язаний яким-небудь договором або угодою, що може тим чи іншим шляхом перешкодити повному або частковому здійсненню всіх положень даної угоди.

Відповідач же не надав суду жодного доказу, який би свідчив про недійсність існуючого договору.

Відповідно до приписів, встановлених п.п. 1-3 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» , в редакції Закону від 20.11.2003р. (далі - Закон):

1. До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:

а) виключне право на використання твору;

б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

2. Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

3. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:

1) відтворення творів;

2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;

3) публічну демонстрацію і публічний показ;

4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою

організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;

5) переклади творів;

6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;

7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;

8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;

9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;

10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також: творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер;

11) імпорт примірників творів.

Частиною 5 статті 1 Закону визначено, що виключне право - це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Отже, право на стягнення компенсації є самостійним майновим авторським правом, яке входить до виключних авторських прав саме на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. При цьому, виключне право, за своєю юридичною природою, може належати тільки одній особі, а тому право на стягнення компенсації може бути передано з боку правовласника іншій особі за авторським договором, або не передаватися та залишатися виключним правом правовласника.

Виходячи зі змісту позовних вимог по даній справі, вирішальними обставинами є встановлення наявності чи відсутності у Компанії статусу суб'єкта авторського права та факту набуття позивачем відповідно до чинного законодавства виключних майнових прав на вищевказані твори.

Відповідно до статті 440 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦК України та ст. 1 Закону первинним суб'єктом авторського права є автор твору -фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір, за відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Частиною 1 ст. 31 Закону передбачено, що автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

За змістом частин 1,2,3 ст. 32 Закону автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору, використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону. Передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору, за авторським договором про передачу виключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має виключне авторське право) передає право використовувати твір певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам, при цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються.

Таким чином, дослідивши ліцензійний договір №ИК/09-14/2 від 01.01.09р. суд дійшов висновку, що, по-перше, за цим договором позивач набув статусу суб'єкта авторського права, а саме - виключних майнових прав на спірні твори, по-друге, відповідачем під час здійснення комерційної діяльності в приміщенні магазину пункту-продажу DVD/СD дисків, дійсно були порушені норми ст. 3 Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних» , п.19 Правил роздрібної торгівлі примірниками аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1997 р. N 1209, ст. 426 Цивільного Кодексу України, ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» , а також майнові авторські права, які були передані товариству з обмеженою відповідальністю «Чесна Музика» за Договором №ИК-09-14-2 від 01.01.2009 року з ТОВ «Издательство Монолит» (Російська Федерація) .

Факт порушення законодавства про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм був також підтверджений Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва по справі № 3-43/2009 від 24 листопада 2009 року.

Крім того, дослідивши та прослухавши в судовому засіданні за допомогою технічних засобів СіДі диски ліцензійні та з ознаками контрафактності, суд дійшов висновку, що 2 (два) СіДі диски, які були вилучені у відповідача дійсно є контрафактними примірниками творів на які має виключні авторські права позивач.

Так, по цим двом дискам: перший Імперія звезд - Фактор-2 та другий Танцевальные летние каникулы , виступає виробником ТОВ Звук Рекордс та ТОВ Ice Records . В судовому засіданні представник позивача зазначив, що жодних прав зазначеним виробникам на відтворення творів та їх реалізацію не було надано. Контрольні марки та посилання на ліцензії на цих дисках відсутні.

Пунктом "г" частини другої статті 52 Закону № 3792 передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Керуючись ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» , ст. 1166 Цивільного Кодексу України, ст. 216 Господарського кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача компенсацію за порушення його майнових авторських прав у розмірі 100 800,00 грн.

Виходячи з розміру компенсації за порушення авторських прав згідно ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, товариство з обмеженою відповідальністю «Чесна Музика» , вважає, що за порушення авторських прав товариства розмір компенсації за один об'єкт авторського права складає 20 мінімальних заробітних плат за кожне порушення авторського права товариства.

Враховуючи кількість творів (обсяг порушення) розповсюдження яких здійснював відповідач - 8 (вісім) з порушенням майнових авторських прав, які були передані і належать позивачу, беручи до уваги те, що відповідна сума компенсації дійсно складає: (20 X 630 грн.) X 8 = 100 800 гривень 00 коп., де 630 грн. є мінімальна заробітна плата, на момент вчинення порушення, у відповідності до ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 № 835-VІ з 01 липня 2009 року становить 630 грн. на місяць, 8 - кількість творів розповсюдження яких здійснював відповідач (що є обсягом порушення авторських прав), 20 - кількість мінімальних заробітних плат.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, встановивши фактичні обставини набуття позивачем майнових авторських прав стосовно кожного із 8 спірних творів, перевіривши наявність доказів визнання недійсним в установленому порядку укладеного договору ліцензіаром з позивачем, дослідивши примірники двох СД дисків зі спірними творами, що реалізовувались відповідачем, з метою встановлення ознак їх контрафактності, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог на предмет порушення відповідачем майнових авторських прав ТОВ «ОСОБА_3 музика» .

Отже, керуючись ст. ст. 32, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (54058, АДРЕСА_2 , код 20020338300) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Чесна Музика» ( 01042, м. Київ, бульвар Лихачова, 1/27, код 33628584) компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 100 800 гривень 00 коп.

3. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (54058, АДРЕСА_2 , код 20020338300) на користь Державного бюджету України штраф у розмірі 10 % (десять відсотків) суми, присудженої судом на користь позивача, а саме - 10 080,00 грн.

4. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (54058, АДРЕСА_2 , код 20020338300) на користь державного бюджету України 1 008,00 грн. державного мита та 236,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня його прийняття.

Суддя О.Г. Смородінова