Ухвала

від 12.12.2017 по справі 916/590/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"12" грудня 2017 р.Справа № 916/590/13-г

За заявою Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Одеса" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Одеської області від 24.05.2013р. у справі № 916/590/13-г

За позовом: Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Одеса"

До відповідача : Приватного підприємства з іноземною інвестицією "Агенція з спеціальних авіаційних послуг АВІАСПЕЦСЕРВІС"

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - на підставі довіреності №01.20-25 від 02.08.2017р.

Від відповідача: ОСОБА_2 - директор.

Суть спору: Рішенням господарського суду Одеської області від 07.05.2013р. (суддя Панченко О.Л.) позовні вимоги Комунального підприємства (далі-КП) "Міжнародний аеропорт Одеса" задоволено частково: стягнуто з Приватного підприємства з іноземною інвестицією "Агенція з спеціальних авіаційних послуг АВІАСПЕЦСЕРВІС" на користь Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Одеса" заборгованість у сумі 6 269 грн. 71 коп., 3% річних у сумі 185 грн. 27 коп., пеню у сумі 472 грн. 67 коп., судовий збір у сумі 1 613 грн. 99 коп. В решті позову відмовлено.

24 травня 2013р. господарським судом Одеської області видано відповідний наказ.

08 листопада 2017р. до господарського суду Одеської області надійшла заява Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Одеса" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Одеської області від 24.05.2013р. у справі № 916/590/13-г.

Обґрунтовуючи дану заяву, КП "Міжнародний аеропорт Одеса" посилається на те, що 24.05.2013р. господарським судом Одеської області був виданий наказ про стягнення суми боргу за договором № 793/10 від 11.05.2010 р. у сумі 6 269 грн. 71 коп., 3% річних у сумі 185 грн. 27 коп., пені у сумі 472 грн. 67 коп., судового збору у сумі 1 613 грн. 99 коп., який був направлений на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області. Заявник зазначає, що 27.06.2014р. державним виконавцем ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Однак, як вказує заявник, вказана постанова була отримана ним лише 02.11.2017 р. разом із супровідним листом Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 24.10.2017 р. № 36-26594. Відтак, заявник вказує, що отримав наказ господарського суду фактично із пропуском строку для пред'явлення наказу до виконання не з власної вини.

Розпорядженням керівника апарату суду №933 від 08.11.2017р., згідно з п.п. 2.3.44., 2.3.47. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п.п. 4.2.7., 4.2.8., 9.3. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в господарському суді Одеської області, в редакції від 20.06.2017р. (протокол №17-09/2017), приймаючи до уваги відрахування судді Панченко О.Л. зі складу суду, призначено повторний автоматичний розподіл заяви у справі №916/590/13-г. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2017р. заяву передано на розгляд судді Рога Н.В., яка своєю ухвалою від 09.11.2017р. прийняла дану заяву до розгляду.

Відповідач - Приватне підприємство з іноземною інвестицією "Агенція з спеціальних авіаційних послуг АВІАСПЕЦСЕРВІС" проти задоволення зазначеної заяви заперечував, посилаючись на те, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VІІІ виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Так, відповідач зазначає, що строк виконання наказу про стягнення з ПП з іноземною інвестицією „Агенція з спеціальних авіаційних послуг „Авіаспецсервіс» на користь КП „Міжнародний аеропорт Одеса» суми боргу за договором №793/10 від 11.05.2010р. у розмірі 8 541 грн. 64 коп. сплинув щонайпізніше 24.05.2016 р. Як зазначає відповідач, КП „Міжнародний аеропорт Одеса» в обґрунтування своєї заяви щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу суду до виконання вказує на отримання (повернення) оригіналу наказу від ВДВС лише 02.11.2017р., тобто після закінчення строку для пред'явлення до виконання. Проте відповідач зауважує, що в період дії наказу стягувач не звертався до ВДВС з вимогами виконати наказ або повернути його, також стягувач не звертався до суду із заявою про видачу дублікату наказу та не оскаржував дії або бездіяльність державного виконавця. З огляду на вищевикладене, ПП з іноземною інвестицією „Агенція з спеціальних авіаційних послуг „Авіаспецсервіс» просить суд відмовити у задоволенні заяви стягувача.

Розглянувши вищезазначену заяву, матеріали справи, суд доходить до наступного висновку:

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1ст. 119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Так, п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України закріплено, що однією із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду, а відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Положення ст. ст. 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 р. вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 р. зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

За пунктом 5 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", який набрав чинності 30.11.2016 р. виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Пунктом 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 травня 2013р. господарським судом Одеської області був виданий наказ про стягнення з Приватного підприємства з іноземною інвестицією „Агенція з спеціальних авіаційних послуг „Авіаспецсервіс» суми боргу за договором № 793/10 від 11.05.2010 р. у розмірі 6 269 грн. 71 коп., 3% річних у розмірі 185 грн. 27 коп., пені у розмірі 472 грн. 67 коп., судового збору у розмірі 1 613 грн. 99 коп. Зазначений наказ був пред'явлений стягувачем до примусового виконання до Відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області.

27 червня 2014р. державним виконавцем ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження» , та наказ господарського суду Одеської області від 24.05.2013 року на примусове виконання рішення суду у справі № 916/590/13-г щодо стягнення з Приватного підприємства з іноземною інвестицією „Агенція з спеціальних авіаційних послуг „Авіаспецсервіс» на користь Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Одеса» суми боргу за договором № 793/10 від 11.05.2010 р.у розмірі 6 269 грн. 71 коп., 3% річних у розмірі 185 грн. 27 коп., пені у розмірі 472 грн. 67 коп., судового збору у розмірі 1 613 грн. 99 коп., був повернутий КП „Міжнародний аеропорт Одеса» у зв'язку з відсутністю у боржника коштів та майна, на яке може бути звернуто стягнення.

За матеріалами справи, вказану постанову ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області та оригінал наказу господарського суду Одеської області від 24.05.2013р. було направлено стягувачу лише 24.10.2017р. разом із супровідним листом ВДВС № 36-26594 від 24.10.2017 р.

Згідно з ч. 5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент винесення ВДВС постанови про повернення наказу стягувачу) повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Також, відповідно до положень ст. 23 Закону України „Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент винесення ВДВС постанови про повернення наказу стягувачу) строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення , а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Отже, виходячи з вищенаведеного, суд доходить до висновку, що строк пред'явлення наказу господарського суду Одеської області від 24.05.2013 р. у справі №916/590/13-г на момент отримання стягувачем оригіналу наказу в листопаді 2017 року також сплинув, оскільки міг бути пред'явлений повторно позивачем (стягувачем) протягом року з дня його повернення згідно вимог ч. 3 ст. 23 Закону України „Про виконавче провадження» .

Згідно ч. 4, 5 ст. 12 вказаного Закону строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

В свою чергу, з огляду на вищенаведені положення чинного законодавства, наказ господарського суду Одеської області від 24.05.2013р. у справі № 916/590/13-г, який було видано судом до набрання чинності Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р., міг бути повторно пред'явлений стягувачем до виконання протягом трьох років згідно з п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про виконавче провадження» , перебіг яких розпочався з моменту повернення наказу ВДВС. Між тим з урахуванням винесення ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області постанови про повернення виконавчого документа від 27.06.2014р., відповідно строк пред'явлення наказу господарського суду Одеської області від 24.05.2013р. у справі № 916/590/13-г сплинув у червні 2017 року.

Однак, ті обставини, що супровідний лист ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області від 24.10.2017 р. разом з постановою про повернення виконавчого документа від 27.06.2014 р. та оригіналом наказу було отримано стягувачем 02.11.2017р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції стягувача, відповідне це унеможливило своєчасне пред'явлення заявником до виконання наказу господарського суду Одеської області від 24.05.2013р. у справі № 916/590/13-г у встановлений законодавством строк.

В п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду"

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд доходить до висновку щодо наявності поважних причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання, у зв'язку з чим заява Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Одеса» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Одеської області від 24.05.2013р. у справі № 916/590/13-г підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 119 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Одеса" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу суду від 24.05.2013р. у справі № 916/590/13-г - задовольнити.

2. Поновити строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Одеської області від 24.05.2013 р. у справі № 916/590/13-г про стягнення з Приватного підприємства з іноземною інвестицією "Агенція з спеціальних авіаційних послуг АВІАСПЕЦСЕРВІС" (Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Кірова, 35, код ЄДРПОУ 32478557) на користь Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Одеса" (м. Одеса-54, Аеропорт ЦА, код ЄДРПОУ 30441902, р/р 26004114404865 у ПАТ "ФІНБАНК" м. Одеси, МФО 328685) заборгованості у сумі 6269 (шість тисяч двісті шістдесят дев'ять) грн. 71 коп., 3% річних у сумі 185 (сто вісімдесят п'ять) грн. 27 коп., пені у сумі 472 (чотириста сімдесят дві) грн. 67 коп., судового збору у сумі 1 613 (одна тисяча шістсот тринадцять) грн. 99 коп.

Суддя Н.В. Рога