Рішення

від 07.12.2017 по справі 917/1647/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2017р. Справа № 917/1647/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватні сади" (вул. Садова, буд. 1, с. Серпневе, Валківський район, Харківська область, 63053; адреса для листування : вул. Харківська, буд. 8, м. Валки, Харківська область, 63002)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивний банк" (вул. Красіна, буд. 79, м. Полтава, 36023)

про стягнення 69 460,41 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява про стягнення 69 460,41 грн., з них: 30971,40 грн. основного боргу згідно договору купівлі-продажу № 4 від 11.02.2016р., 19988,94 грн. -інфляційних, 1708,00 грн. - 3 % річних, 16792,07 грн. -пені.

Ухвали суду від 05.10.2017р., від 07.11.2017р., від 23.11.2017р., надіслані відповідачу на адресу: вул. Красіна, буд. 79, м. Полтава, 36023, повернулися до суду з відміткою поштового відділення про закінчення терміну зберігання.

За даними спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.11.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Пивний банк" зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.90).

Відповідно до ст. 64 ГПК України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

На дану адресу судом надсилалися ухвали по цій справі. Отже, відповідач належно повідомлений про час та місце розгляду даної справи.

Засобами електронного зв"язку до суду надійшла копія заяви про відкладення розгляду справи та копія заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Згідно п.1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України (затвердженої наказом Державної судової адміністрації України за №28 від 20.02.2013р.) документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв"язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Оскільки копії вказаних заяв не посвічені електронним цифровим підписом, оригінали заяв до суду не надійшли, то вони не може бути прийнята судом згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України.

Нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено подання та розгляд копій заяв чи копій клопотань сторін.

Відповідач відзив на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Підставою для відкладення є не відсутність представника сторони, а саме, неможливість вирішити спір у судовому засіданні, тобто відкладення справи є правом, а не обов'язком суду. Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, надані сторонами докази є достатніми для вирішення спору, підстави для відкладення розгляду справи згідно ст. 77 ГПК України відсутні.

В судовому засіданні 07.12.2017р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватні сади" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пивний банк" було укладено договір купівлі-продажу № 4 від 11.02.2016р. (далі - Договір); (а.с.17-19).

За умовами п. 1.1 Договору позивач як продавець зобов'язався протягом дії договору передати продукцію окремими партіями (товар) за цінами та номенклатурою згідно асортименту, а відповідач (покупець за договором) зобов'язаний прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених вищевказаним договором (далі - товар).

Згідно п. 1.2. Договору загальний обсяг товару, що продається за договором визначається протягом строку дії договору з урахуванням кількості та асортименту товару за всіма переданими відповідно до умов договору, окремими партіями товару.

Відповідно до п. 2.1. Договору асортиментна кількість і якість замовленого товару визначається документально: кількість видатковими товарними накладними, якість -сертифікатами відповідності і посвідченнями якості або іншими документами, передбаченими діючим законодавством України.

Згідно п.2.2. Договору вартість кожного замовлення формується виходячи з цін, що діють у пропозиціях продавця на момент оформлення товарної накладної.

За п. 2.4 Договору товар вважається зданим продавцем і прийнятим покупцем по кількості - згідно окремої накладної.

Згідно з п. 3.1 Договору постачання товару здійснюється продавцем на підставі замовлення на постачання товару, форма якого визначається у додатку № 2 до договору.

За п.3.3. Договору, кожна партія товару передається покупцю після 100% передоплати вартості партії товару або згідно з умовами вказаними у додаткових угодах до договору.

В п. 3.4 Договору вказано, що передавання товару і його приймання покупцем проводиться представниками сторін на підставі накладних.

Покупець зобов"язаний подати продавцю згідно додатку № 1 інформацію на тих працівників, які мають право приймати товар. В додатку № 1 вказуються всі паспортні дані та зразки підписів таких працівників покупця, а також зразки печаток та штампів, якими завіряються вказані підписи (п. 3.5 Договору).

Перехід права власності на товар відбувається відповдіно до норм законодавства України (п. 3.7 Договороу).

Згідно п.5.2. Договору оплата партії поставленого товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що він передав відповідачу товар на загальну суму 342160,44 грн. В підтвердження передачі товару на вказану суму позивач надав видаткові накладні № 5 від 11.02.2016р. на суму 6000,00 грн., № 10 від 10.03.2016р. на суму 6000,00грн., № 20 від 13.04.2016р. на суму 5754,00 грн., № 23 від 21.04.2016р. на суму 5626,80 грн., № 23 від 21.04.2016р. на суму 3751,20 грн., № 42 від 24.05.2016р. на суму 15595,20 грн., № 45 від 03.06.2016р. на суму 13879,44 грн., № 50 від 15.06.2016р. на суму 15609,60 грн., № 53 від 22.06.2016р. на суму 23257,44 грн., № 57 від 29.06.2016р. на суму 23632,56 грн., № 59 від 01.07.2016р. на суму 41263,20 грн., № 68 від 21.07.2016р. на суму 59535,00 грн., № 74 від 12.08.2016р. на суму 56700,00 грн., № 98 від 09.09.2016р. на суму 20250,00 грн., № 101 від 20.10.2016р. на суму 12150,00 грн., № 118 від 30.11.2016р. на суму 8100,00 грн., № 5 від 12.01.2017р. на суму 4050,00 грн. (а.с. 27-54).

Позивач у позові зазначає, що відповідач за вказаний товар розрахувався частково, сплативши 311189,04 грн.

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача становить 30971,40 грн.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В статті 334 ЦК України встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна , якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

За ч. 8 ст. 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи.

Відповідно до частин першої та другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (зі змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Однак, судом встановлено, що додані до позову накладні на суму 53161,44 грн. не підписані відповідачем та не посвідчені його печаткою, а саме накладні: № 5 від 11.02.2016р. на суму 6000,00 грн., № 10 від 10.03.2016р. на суму 6000,00 грн., № 20 від 13.04.2016р. на суму 5754,00 грн., № 53 від 22.06.2016р. на суму 23257,44 грн., № 118 від 30.11.2016р. на суму 8100,00 грн., № 5 від 12.01.2017р. на суму 4050,00 грн. (а.с.52-54).

Тобто, вказані накладні не підтверджують прийняття відповідачем (представником відповідача) товару на вказану суму та набуття відповідачем права власності на даний товар.

Оскільки вказані накладні не підписані, дані накладні не є належним доказом поставки (передачі) товару відповідачу згідно вимог договору та законодавства.

Також, позивачем не надано жодних доказів наступного схвалення відповідачем правочину з поставки товару за накладними № 5 від 11.02.2016р. на суму 6000,00 грн., № 10 від 10.03.2016р. на суму 6000,00 грн., № 20 від 13.04.2016р. на суму 5754,00 грн., № 53 від 22.06.2016р. на суму 23257,44 грн., № 118 від 30.11.2016р. на суму 8100,00 грн., № 5 від 12.01.2017р. на суму 4050,00 грн.

Позивачем не надано довіреностей, за якими відповідач уповноважував свого представника на одержання вказаних у накладних товару.

Також, позивачем не надано товарно-транспортних накладних, за якими перевозився вказаний товар відповідачу.

Інших доказів в підтвердження факту передачі відповідачеві товару за вказаними накладними позивач суду не надав.

Як свідчать матеріали справи, позивач визначив суму боргу за даними бухгалтерського обліку позивача, а саме згідно доданих позовної заяви складених та підписаних позивачем акту звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2016-22.08.2017 та акту звіряння взаємних розрахунків станом на 28.08.2017р. У вказаних актах позивач зафіксував поставку товару відповідачу на загальну суму 342160,44 грн., позивач зазначив про сплату відповідачем 311189,04 грн., і як наслідок обчислив борг в сумі 30971,40 грн. (а.с.23, 24).

Проте, до вказаної суми поставки позивач включив вищевказані непідписані накладні на загальну суму 53161,44 грн., тобто документи за якими не підтверджено факту передачі товару відповідачу.

Оскільки, позивачем не доведено факту поставки товару відповідачу та прийняття цього товару відповідачем за вказаними накладними на загальну суму 53161,44 грн., а отже, й не доведено факту наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за вказаними у позові поставками на заявлену суму - 30971,40 грн. З вказаної позивачем суми поставки 342160,44 грн. мінус 53161,44 грн. вартості товару за непідписаними накладними, залишок становить 288999,00 грн. Позивач зазначив про сплату відповідачем 311189,04 грн. Отже, наявність буоргу не підтверджується поданими доказами.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що позивачем не доведено факту поставки товару на заявлену у позові суму, не доведено заявленої до стягнення суми боргу, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення 30971,40 грн. основного боргу.

У позові в частині стягнення 19988,94 грн. інфляційних, 1708,00 грн. - 3 % річних, 16792,07 грн. пені теж слід відмовити, оскільки дані вимоги є похідними від вимог про стягнення основного боргу, правомірність яких не доведена позивачем.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено та підписано: 12.12.2017р.

Суддя Т. М. Безрук