Рішення

від 30.11.2017 по справі 923/829/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2017 року Справа № 923/829/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного спеціалізованого виробничого підприємства "Аском", Запорізька область

до Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: виконавчий комітет Стрілківської сільської ради, с. Стрілкове, Генічеського р-ну.

про стягнення 453992 грн. 74 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, директор, наказ про призначення на посаду № 1-К від 01.09.1993р.; ОСОБА_2, представник, дов. б/н від 18.04.2017р.;

від відповідача: ОСОБА_3, представник, дов. б/н від 20.09.2017р.; ОСОБА_4, сільський голова Стрілківської сільської ради, посвідчення № 1 від 31.10.2010р.

від третьої особи: не прибув.

Сутність спору: Позивач (Приватне спеціалізоване виробниче підприємство "Аском", Запорізька область, смт. Якимівка, код ЄДРПОУ 290492235) звернуся з позовом, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача (Стрілківська селищна рада, Херсонська область, Генічеський р-н, с. Стрілкове, код ЄДРПОУ 26283863) 453992 грн. 74 коп., у тому числі: 416847 грн. 88 коп. інфляційних втрат та 37144 грн. 86 коп. річних, нарахованих на несплачену суму заборгованості, що була стягнута згідно рішення Господарського суду Херсонської області від 14.08.2009р. у справі № 7/146-09, яке до наступного часу в установленому порядку не виконано.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що господарським судом прийняте рішення про стягнення 760574 грн. 93 коп. боргу, для примусового виконання якого був виданий наказ № 7/146-09.

10.04.2012р. між позивачем, відповідачем та його виконавчим органом - виконавчим комітетом Стрілківської сільської ради була укладена угода, відповідно до якої, з метою забезпечення виконання рішення від 14.08.2009р. у справі № 7/146-09 сільська рада (відповідач) доручила виконавчому комітету сільської ради виконати рішення господарського суду щодо сплати позивачу стягнутої суми боргу в розмірі 760574 грн. 93 коп., а виконавчий комітет погодився виконати зазначене грошове зобов'язання шляхом перерахування на рахунок позивача у строк до 01.07.2013р. наявного боргу.

Позивач зобов'язався відкликати з органу державної виконавчої служби постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення від 14.08.2009р. та передати відповідачу згідно акта ф. 03-1 побудовані об'єкти за договором № 4 від 13.09.1994р. після їх здачі в експлуатацію.

Доручення по перерахуванню присудженої рішенням від 14.08.2009р. суми, виконавчим комітетом виконано частково у розмірі 100000 грн., після чого виплати було припинено.

Відтак, рішення господарського суду від 14.08.2009р. в частині перерахування решти стягнутої суми - 660574 грн. 93 коп. (з яких 412720 грн. 67 коп. - основний борг) в наступний час залишається без виконання.

З посиланням на рішення Конституційного суду від 30.06.2009р. у справі № 16-рп/2009р.; від 13.12.2012р. у справі № 18-рп/2012р.; припис ст. 129-1 Конституції України, позивач зазначає, що рішення господарського суду є обов'язковим до виконання.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Строк виконання зобов'язання особою, якій було доручено його виконання сплинув 01.07.2013р., до наступного часу рішення господарського суду від 14.08.2009р. боржником не виконано, що стало підставою для перерахування боргу із застосуванням встановлених у 2014р., 2015р., 2016р. індексів інфляції та 3% річних.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 528 ЦК України, у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Позов обґрунтовано правовими нормами ст. 129-1 Конституції України; ст. ст. 509, 510, 525, 526, 528, 610, 625 ЦК України.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачем заявлено клопотання про залучення до суб'єктного складу учасників господарського процесу по справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - виконавчого комітету Стрілківської сільської ради, з якої за позовом позивача в межах провадження, порушеного по господарській справі № 923/695/13 згідно постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2013р. було стягнуто річні за прострочення грошового зобов'язання по перерахуванню присудженої рішенням від 14.08.2009р. у справі № 7/146-09 суми.

Керуючись приписом ст. 27 ГПК України, зважаючи на те, що виконавчий комітет Стрілківської сільської ради має до справи, що розглядається, юридичний інтерес, господарський суд задовольняє клопотання відповідача і залучає виконавчий комітет Стрілківської сільської ради до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними.

Звертає увагу на те, що згідно трьохсторонньої угоди від 10.04.2012р., яка за своєю правовою сутністю є правочином з переведення боргу, фактично відбулась заміна сторони (боржника) у зобов'язанні, і новим боржником є виконавчий комітет. Зважаючи на цю обставину, нарахування інфляційних втрат та річних за прострочку грошового зобов'язання по виконанню судового рішення за період з 2014-2016р.р. і стягнення їх з відповідача є безпідставним.

Крім того, додаткову угоду від 10.01.1996р. до контракту № 4 від 13.09.1994р., укладені між позивачем та радгоспом ім. газети "Радянська Україна", на підставі якого у відповідача виник обов'язок щодо сплати боргу згідно рішення від 14.08.2009р. у справі № 7/146-09 визнано недійсною рішенням Господарського суду Херсонської області від 29.07.2015р. у справі № 923/952/15, залишеним без змін постановами апеляційного та касаційного судів, відповідно від 29.10.2015р. та 26.02.2016р., що свідчить про відсутність у нового боржника обов'язку щодо сплати боргу, стягнутого рішенням від 14.08.2009р. № 7/146-09 в силу відсутності такого обов'язку у первісного боржника внаслідок визнання недійсною угоди до контракту № 4.

Відповідач також звертає увагу на те, що для стягнення основного боргу сплинув строк загальної позовної давності, зважаючи на що спливла позовна давність і до додаткової вимоги, якою вважає нараховані інфляційні втрати та річні. Наголошує на тому, що заміна сторони у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Розгляд справи відбувався з перервою, яка оголошувалася до 30 листопада 2017р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 14.08.2009р. у справі № 7/146-09, з відповідача на користь позивача стягнуто 760574 грн. 93 коп. (а.с. 10-11).

07 вересня 2009р. господарським судом стягувачу виданий наказ № 7/146-09 для примусового виконання прийнятого судом рішення.

10 квітня 2012р. між Стрілківською сільською радою (відповідач, сторона-1); ПСВП "Аском" (позивач, сторона-3) та виконавчим комітетом Стрілківської сільської ради (третя особа, сторона-2) укладено угоду на забезпечення виконання рішення господарського суду Херсонської області від 14.08.2009р. по справі № 7/146-09 та стягнення коштів з Стрілківської сільської ради згідно наказу господарського суду № 7/146-09 у розмірі 760574 грн. 93 коп. (а.с. 66-67).

Пунктом 1 угоди передбачено, що сторона - 1 (відповідач) на підставі рішення сесії сільської ради № 338 від 06.04.2012р. доручає стороні - 2 (третя особа) виконати на користь сторони - 3 (позивач) рішення Господарського суду Херсонської області від 14.08.2009р. по справі № 7/146-09, а саме, сплатити стороні - 3 760574 грн. 93 коп., а сторона - 2 погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання у розмірі 760574 грн. 93 коп., що визначено рішенням суду.

Суму боргу, зазначену у п. 1 угоди, сторона - 2 зобов'язується сплатити стороні - 3 шляхом перерахування на рахунок останнього, починаючи з квітня 2012р. рівними частинами у розмірі 50000 грн. до повного погашення суми боргу. Останній платіж у розмірі 60574 грн. 93 коп. сторона - 2 вносить на рахунок сторони - 3 у червні 2013р.

Пунктом - 3 угоди передбачено, що сторона - 3 (позивач) бере на себе зобов'язання надати до ВДВС Генічеського РУЮ у Херсонській області лист про відзив постанови про відкриття виконавчого провадження по стягненню із сторони - 1 (відповідач) суми боргу у розмірі 760574 грн. 93 коп.

Відповідно до п. 6 угоди, угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення їх печатками, діє до повної сплати боргу до 01.07.2013р.

На виконання умов угоди, стороною - 2 перераховано стороні - 3 грошові кошти в сумі 100000 грн., після чого виплати було припинено.

Станом на дату звернення та подачі позову, залишок непогашеного боргу становить 660574 грн. 93 коп., з яких 412720 грн. 67 коп. - основний борг. (а.с. 47).

У зв'язку із невиконанням зобов'язання третьою особою, якій було передоручено таке виконання, позивач перерахував суму основного боргу (412720 грн. 67 коп.) із застосуванням встановленого індексу інфляції за 2014р. (124,9 %); 2015р. (143,3 %); 2016р. (112,4 %), а також нарахував за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р. річні за ставкою 3 %.

Згідно наведеного в позовній заяві розрахунку сума інфляційних втрат складає 416847 грн. 88 коп.; річних 37144 грн. 86 коп., разом - 453992 грн. 74 коп.

З огляду на те, що рішення від 14.08.2009р. по справі № 7/146-09 про стягнення заборгованості стосується саме відповідача, іншою особою, якій було передоручено виконання рішення, зобов'язання не виконано, цей обов'язок має виконати сам боржник, позивач перерахував відповідно до вимог ст. 625 ЦК України суму невиконаного зобов'язання по сплаті основного боргу з урахуванням річних та встановленого індексу інфляції, суми яких просить стягнути з відповідача.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм правову оцінку, суд визнав позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Господарським судом встановлено, що рішення Господарського суду Херсонської області від 14.08.2009р. у справі № 7/146-09, яким з відповідача на користь позивача стягнуто 760574 грн. 93 коп., з яких 412720 грн. 67 коп. непогашений основний борг, набрало законної сили, є чинним і обов'язковим до виконання відповідно до норми прямої дії ст. 129-1 Конституції України, ст. 115 ГПК України.

Зазначене рішення є самостійною належною правовою підставою для виконання відповідачем обов'язку щодо сплати стягнутої суми.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.ст. 599 та 611 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених правових норм, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання річних та завданих інфляцією збитків.

Частинами 1 та 2 ст. 528 ЦК України встановлено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Наведений позивачем розрахунок інфляційних втрат та річних судом досліджено і перевірено.

Згідно проведеного судом за наслідками перевірки розрахунку позивача, розмір інфляційних втрат при індексі інфляції за 2014-2016р.р. 2,011 % складає 417160 грн. 16 коп.; річних - 37144 грн. 86 коп. Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати складають 416847 грн. 88 коп.; річних - 37144 грн. 86 коп.

Відтак, позов підлягає задоволенню в межах заявлених до стягнення сум, з покладенням на відповідача витрат по оплаті судового збору.

Доводи відповідача до уваги не приймаються як безпідставні та такі, що повністю спростовуються встановленими фактичними обставинами справи.

Так, посилання відповідача на рішення Господарського суду Херсонської області від 29.07.2015р. по справі № 923/952/15, яким було визнано недійсною додаткову угоду від 10.01.1996р., укладену між позивачем та відповідачем до контракту № 4 від 13.09.1994р. не зумовлює автоматичних наслідків для рішення, винесеного 14.08.2009р. по справі № 7/146-09, оскільки воно в порядку, передбаченому ст.ст. 113-114 ГПК України за нововиявленими обставинами не переглядалося, і відповідачем такий позов не заявлявся.

Не спростовує законності та обов'язковості рішення від 14.09.2009р. також і винесення органом державної виконавчої служби за заявою стягувача постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 18.04.2012р.

Щодо пропущеної позивачем за твердженням відповідача позовної давності для захисту порушеного права, суд зазначає наступне.

Інформаційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, і поряд із нарахованими річними за прострочення виконання грошового зобов'язання, є складовою частиною основного боргу.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок річних та інфляційних втрат здійснюється відповідно до ЦК України, листа Верховного суду України № 62-97р. від 03.04.1997р. з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ та Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права.

Згідно умов трьохсторонньої угоди, укладеної 10.04.2012р. між сторонами та третьою особою, сторонами було змінено шляхом реструктуризації виконання боргу, строк виконання зобов'язання по його погашенню і встановлено новий строк - до 01.07.2013р.

Відповідно до ч. 2 ст. 528 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

У зв'язку із неналежним виконанням обов'язку боржника особою, якій було передоручено виконання, станом на 01.07.2013р. сума невиконаного зобов'язання за рішенням господарського суду від 14.08.09р. по справі № 7/146-09 складає 660574 грн. 93 коп., обов'язок виконання якого після спливу установленого умовами угоди від 10.04.2012р. строку, має виконати відповідач.

Порушення майнового права позивача є триваючим у часі.

З позовом про стягнення нарахованих за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р. річних та інфляційних втрат, позивач звернувся 30.08.2017р.

Таким чином, вимога про стягнення інфляційних втрат та річних, нарахованих за період з 01.01.2014р. по 29.08.14р. включно, пред'явлена з пропуском встановленої ст. 257 ЦК України позовної давності.

Відповідач звернувся з заявою про застосування строку позовної давності щодо заявлених вимог.

Одночасно, позивач в письмовій заяві від 14.11.2017р. звернувся з клопотанням про захист порушеного права, зважаючи на поважність причини пропущення строку позовної давності, мотивуючи це ініціюванням як позивачем так і відповідачем у період з 2014-2015р.р. низки позовів, за наслідками розгляду яких, виходячи з підстав та визначених предметів позовів, факт існування боргу міг бути визнаним відсутнім.

Зокрема, предметом розгляду справи № 923/1121/14 (рішення від 19.08.14р.) за позовом позивача до Стрілківської сільської ради та її виконавчого комітету було стягнення 660574 грн. 93 коп. боргу у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем та особою, якій було доручено виконання, рішення від 14.08.09р. у справі № 7/146-09; заяви виконавчого комітету Стрілківської сільської ради про перегляд цієї справи за нововиявленими обставинами.

Винесені рішення по даній справі скасовувалися вищими судами, з її направленням на новий розгляд апеляційному суду.

Справа № 923/952/15 (рішення від 29.07.2015р.) за позовом виконавчого комітету Стрілківської сільської ради до сільської ради та ПСВП "Аском" про визнання недійсною угоди до контракту № 4 від 13.09.94р.

Справа № 908/346/17 (рішення від 18.04.2017р.) за позовом виконавчого комітету Стрілківської сільської ради до ПСВП "Аском" про стягнення 133574 грн. 58 коп.

Невизначенність у правовідносинах сторін та судові тяжби, різна оцінка судами певних обставин та встановлення преюдиціальних фактів, позбавили позивача можливості звернутися з вимогою про захист свого права в межах позовної давності.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Суд враховує, що інфляційні втрати та річні нараховано за три роки, тобто в межах трирічного строку, порушення зобов'язання є триваючим і воно до наступного часу не виконане; те, що протягом 2014-2017р.р. сторонами ініціювалися позови, предмети яких стосувалися чинності контракту та угод, які були підставою для винесення рішення від 14.08.2009р. по справі № 7/146-09, судами здійснювалася різна оцінка певних обставин та встановлення преюдиціальних фактів, які впливали на правову позицію позивача та подачу позову (з огляду на значну суму судового збору, виходячи з суми позову) і визнає поважною причини пропуску позовної давності за вимогою по нарахованих інфляційних збитках і річних з 01.01.2014р. по 29.08.2014р., у зв'язку з чим порушене право підлягає захисту.

Позивачем також були заявлені клопотання про відшкодування за рахунок відповідача витрат його уповноваженого представника на проїзд (вартість квитків на поїзд) в розмірі 688 грн. 75 коп. та 415 грн. 30 коп., які судом відхилено, оскільки вони не є витратами, пов'язаними з розглядом справи у розумінні припису ст. 44 ГПК України. (інших витрат, до яких відносяться суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи).

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Стрілківської сільської ради, 75583, Херсонська область, Генічеський р-н, с. Стрілкове, вул. Центральна, 105-Е, код ЄДРПОУ 26283863, р. рахунки не відомі на користь Приватного спеціалізованого виробничого підприємства "Аском", 72501, Запорізька обл., смт. Якимівка, вул. Першотравнева, 1-а, код ЄДРПОУ 20492235, р. рахунки не відомі, 416847 (чотириста шістнадцять тисяч вісімсот сорок сім) грн. 88 коп. інфляційних втрат, 37144 (тридцять сім тисяч сто сорок чотири) грн. 86 коп. річних та 6809 (шість тисяч вісімсот дев'ять) грн. 89 коп. витрат по оплаті судового збору.

Повне рішення складено 13.12.2017р.

Суддя Н.О. Задорожна