Ухвала

від 07.12.2017 по справі 911/2582/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"07" грудня 2017 р. Справа №911/2582/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Гончарова С.А.

Куксова В.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги "Центру духовної та соціально-психологічної реабілітації "Перемога" на рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2017 (повний текс якого складено - 10.11.2017) у справі №911/2582/17 (суддя Т.П.Карпечкін)

за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Броварської міської ради Київської області

до Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області;

Управління комунальної власності Броварської міської ради Київської області;

Управління освіти і науки Броварської міської ради Київської області;

"Центру духовної та соціально-психологічної реабілітації "Перемога"

про скасування рішення, визнання недійсним договору та зобов'язання повернути майно

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.10.2017 у справі №911/2582/17 позовні вимоги Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Броварської міської ради Київської області до Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області; Управління комунальної власності Броварської міської ради Київської області; Управління освіти і науки Броварської міської ради Київської області; "Центру духовної та соціально-психологічної реабілітації "Перемога" про скасування рішення, визнання недійсним договору та зобов'язання повернути майно - задоволено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням скаржник ("Центр духовної та соціально-психологічної реабілітації "Перемога") звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2017 та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно автоматичного розподілу справ між суддями для розгляду апеляційної скарги "Центру духовної та соціально-психологічної реабілітації "Перемога" сформовано колегію суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий), Гончаров С.А., Куксов В.В.

Дослідивши матеріали поданої апеляційної скарги, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту без розгляду за наступних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення апелянта з апеляційною скаргою), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015)", Законом України "Про судовий збір" передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

П.п. 4 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір" (в редакції чинній станом на день подання апеляційної скарги) встановлено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

п.п 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" (в редакції чинній станом на день подання позову) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено у розмірі 1600,00 грн.

П. 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року N 7, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (абзац другий частини третьої статті 6 Закону).

У серпні 2017 року (згідно відбитку штемпеля на позовній заяві, яка подана до суду першої інстанції - 28.08.2017) Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Броварської міської ради Київської області звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому заявлено 2 (дві) вимоги немайнового характеру та 1 (одна) вимога майнового характеру, а саме:

-визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету

Броварської міської ради Київської області №69 від 10.02.2015 в частині включення до переліку орендарів, яким продовжено термін дії договорів оренди комунального майна територіальної громади м. Бровари Центру духовної та соціально-психологічної реабілітації Перемога для розміщення центру реабілітації від наркотичної та алкогольної залежності;

-визнати недійсним укладений між Управлінням комунальної власності Броварської міської ради Київської області, Центром духовної та соціально-психологічної реабілітації

Перемога та Управлінням освіти і науки Броварської міської ради Київської області Договір оренди комунального майна територіальної громади міста Бровари №2/30-15 від 01.03.2015;

-зобов'язати Центр духовної та соціально-психологічної реабілітації Перемога звільнити та повернути нежитлове приміщення, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Бровари, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Калініна (Є. Сверсюка), буд. 6, загальною площею 369,8 кв.м.

Отже, при зверненні з позовом до суду першої інстанції судовий збір за подачу позову з трьома вимогами немайнового характеру складав 4800,00 грн. (1600,00 грн. х 3 = 4 800,00 грн.).

Таким чином, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2017 у справі №911/2582/17 підлягав сплаті в розмірі 5 280,00 грн. (4800грн. х 110% = 4 800,00 грн.).

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, судом встановлено, що апелянтом подано до наведених матеріалів апеляційної скарги у якості доказів сплати судового збору за апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2017 у справі №911/2582/17 квитанцію №49 від 26.10.2017 про сплату судового збору в розмірі 1760,00 грн., тобто в розмірі меншому ніж передбачено Законом України "Про судовий збір". Сума недоплати складає 3 520,00 грн.

Таким чином, апелянтом не подано доказів сплати у встановленому законом розмірі судового збору за апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2017 у справі №911/2582/17.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі заявив клопотання, у якому просив відстрочити останньому сплату судового збору за апеляційне оскарження вищенаведеного рішення суду першої інтанції. Клопотання мотивоване тим, що "Центр духовної та соціально-психологічної реабілітації "Перемога" є неприбутковою громадською організацією, яка комерційну діяльність не здійснює і не отримує прибутку, тому немає в своєму розпорядженні необхідної суми коштів та потребує певного додаткового часу для іі збору.

Відповідно до ч. 1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір").

Слід зазначити, що даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору, з урахуванням належності поданих стороною доказів неможливості здійснення такої оплати та складного фінансового становища.

Відповідно до п.3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. №7, клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Колегія суддів зазначає, що положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на розстрочення від сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин та поданих доказів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 2 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

При цьому, оскільки ст.129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За практикою Європейського суду з прав людини принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993 р., серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23 жовтня 1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38).

Особливо це стосується позовів, що виникають із господарських правовідносин, які засновані на юридичній рівності їх учасників.

Крім того, обставини відстрочення сплати судового збору мають бути доведені належними доказами.

Скаржник вказує, що у Центрі духовної та соціально-психологічної реабілітації Перемога тільки двоє робітників отримують мінімальну заробітну плату, а всі інші співробітники працюють на громадських, волонтерських засадах.

Суд апеляційної інстанції дослідивши подане апелянтом клопотання, встановив, що вказане клопотання не містить відомостей що у заявника тяжке фінансове становище, а також відсутні грошові кошти на рахунках - апелянтом в порядку ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не подано.

Таким чином, скаржником не подано апеляційному суду жодних належних та допустимих доказів в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували неможливість сплати судового збору, як не подано і доказів тяжкого фінансового становища, а також інших доказів, за допомогою яких можна б було встановити відсутність коштів для сплати судового збору, а також перевірити наявність обставин щодо підстав відстрочення/зменшення сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянтом взагалі не подано доказів скрутного фінансового становища, як не подано і доказів, що підтверджують винятковість випадку відстрочення/зменшення судового збору.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на недоведеність Центром духовної та соціально-психологічної реабілітації Перемога обставин відстрочення сплати судового збору, клопотання про відстрочення сплати судового збору за наведених апелянтом обставин та поданих доказів - судом апеляційної інстанції відхиляється.

При цьому, суд звертає увагу апелянта на те, що вимоги процесуального закону не обмежують апелянта у повторному заявлені клопотання про відстрочення/розстрочення/відстрочення від сплати судового збору при наявності документально підтверджених та обґрунтованих доказів неможливості сплати розміру судового збору.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню Київським апеляційним господарським судом на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з тим, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом Коцюбинській селищній раді, клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги - судом апеляційної інстанції не розглядається.

Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга на підставі ч. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України може бути поданою повторно (з клопотанням про поновлення строку на подання апеляційної скарги).

Керуючись статтею 86, п. 3 ч. 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу "Центру духовної та соціально-психологічної реабілітації "Перемога" на рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2017 у справі №911/2582/17 (з доданими матеріалами) - повернути без розгляду.

2.Матеріали справи №911/2582/17 повернути до Господарського суду Київської області.

3.Ухвала може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.А. Гончаров

В.В. Куксов