Ухвала

від 28.11.2017 по справі 804/4827/17

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 листопада 2017 року м. Київ К/800/39534/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ)

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2017

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017

у справі № 804/4827/17 Дніпропетровського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РАФТОЛА

до Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ДПІ 25.11.2017 (згідно зі штампом на копії поштового конверту) звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 у справі № 804/4827/17.

ДПІ подано клопотання про відстрочення сплати судового збору на подання касаційної скарги, яке обґрунтовує тим, що залишок коштів на рахунку для сплати судового збору складає лише 406,85 грн. На підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору ДПІ надано світлокопію виписки по рахунках від 27.10.2017, з якої вбачається, що залишок коштів за КЕКВ 2800 становить 406,85 грн.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка вважає, що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя через неможливість сплатити судовий збір з певних причин, може подати до суду відповідне клопотання з обґрунтуванням доводів про наявність таких перешкод.

Клопотання ГУ ДФС у Київській області про відстрочення сплати судового збору підлягає задоволенню.

Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, перешкоди для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 210-215 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Клопотання Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення задовольнити: відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до закінчення касаційного провадження у справі № 804/4827/17.

Відкрити касаційне провадження за скаргою Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 у справі № 804/4827/17.

Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 804/4827/17.

В порядку підготовки справи до касаційного розгляду: 1) надіслати копії ухвали про відкриття касаційного провадження особам, які беруть участь у справі; 2) надіслати особам, які беруть участь у справі, копію касаційної скарги, запропонувавши у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали подати заперечення на касаційну скаргу; 3) роз'яснити особам, які беруть участь у справі, що на стадії касаційного провадження вони наділені процесуальними правами та обов'язками, передбаченими статтею 49 (з врахуванням меж перегляду справи судом касаційної інстанції, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України), статтями 219, 236 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного

суду України Є.А. Усенко