Ухвала

від 21.11.2017 по справі 536/2059/16-ц

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/2059/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 року м.Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Колотієвського О.О.,

при секретарі - Клоновій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання нечинними та скасування рішень органу місцевого самоврядування,-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Кременчуцького районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання нечинними та скасування рішень органу місцевого самоврядування.

22 листопада 2017 року під час судового засідання представник Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області - ОСОБА_3 заявив клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтовував тим, що в своєму позові позивач просить визнати не чинним та скасувати рішення Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 16.10.2015 року про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для оформлення права власності ОСОБА_4 та рішення від 15.11.2016 року про передачу ОСОБА_4 у власність земельну ділянку площею 0,1438 га ( кадастровий номер 5322480401:01:0~03:0111) за адресою с. Білецьківка, Кременчуцький район, провулок Садовий 2 - для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Щодо вимог позивача про скасування рішення Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 16.10.2015 року про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для оформлення права власності ОСОБА_4, ОСОБА_3 зазначив наступне:

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.3 КАС України)

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб). прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Частиною 1 ст.122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом, або за результатами аукціону (ч.1 ст. 116 ЗК України).

За правилами ч.1 ст.123 ЗК України, надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених законом, або на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При цьому розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, установлених ст.122 цього кодексу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розроблення до певного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (ч.2 ст.123 ЗК України).

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні (ч.3 ст.123 ЗК України).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст. 186 цього кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом після отримання позитивного висновку такої експертизи, приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (ч.6 ст.123 ЗК України).

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

- затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

- надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Підставою відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Аналіз наведених норм права у взаємозв'язку дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передання земельної ділянки у користування (оренду) та власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання.. Отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її в користування чи власність.

Отже, при прийнятті рішення Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 16.10.2015 року про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для оформлення права власності ОСОБА_4 відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України у справі № 820/3507/15 від 07.06.2016 року.

Щодо вимог про скасування рішення від 15.11.2016 року про передачу ОСОБА_4 у власність земельну ділянку площею 0,1438 га (кадастровий номер 5322480401:01:003:0111) за адресою с. Білецьківка, Кременчуцький район, провулок Садовий 2 - для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до п. З постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до ст. ст. 15. 16 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України (ст. 17), ГПК України (ст. ст. 1, 12) КПК України або КУпАП віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших с, по-перше, наявність у них спору про право цивільне

(справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією із сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень:

Пунктом 7 ч. 1 ст. З КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.34 ч.1 ст. 26 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин становленні статтею 12 Земельного кодексу.

Згідно ч. Ст. 59 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до правової позиції, що міститься у п.3 Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 8 від 20.05.2013 року Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів : Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті З КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування...

Згідно п.12 цієї ж Постанови, з аналізу норм статті 26 Закону № 280/97-ВР. статті 6 Закону України від 9 квітня 1999 року № 586-X1V "Про місцеві державні адміністрації", частини першої статті 116 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-Ш випливає, що управління та розпорядження державним і комунальним майном є організаційно-правовою діяльністю суб'єктів владних повноважень - органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які здійснюють її шляхом прийняття актів з дотриманням встановленої процедури.

Земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, належать до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, фактично між позивачем та відповідачем виник спір щодо здійснення ним своїх владних повноважень відповідно до Закону.

Крім того, за суб'єктним складом ( відповідно до вимог ст. 17 КАС України ) даній спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки Відповідач є суб'єктом владних повноважень.

Відповідний висновок міститься у Рішенні Конституційного Суду України № 10-рп/2010 від 1 квітня 2010 року у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 143 Конституції України, пунктів а . 6 . в , г статті 12 Земельного кодексу України, п. 1ч. 1 ст. 17 КАС України, у якому визначено, що вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо оскаржень його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів.

На підставі вищевикладеного просив суд, ухвалити рішення, яким задовольнити дане клопотання та закрити провадження у цивільній справі за номером 536/2059/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області та ОСОБА_4 про визнання рішень органу місцевою самоврядування протиправними та їх скасування, оскільки справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання.

Суд, дослідивши матеріали клопотання та матеріали справи, вважає, що в клопотанні ОСОБА_3 слід відмовити з наступних підстав:

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до розяснень, викладених у п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК України, статтею 152 ЗК України, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року № 1559-VI "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК).

Враховуючи, що спір по справі виник із земельних правовідносин, то він носить цивільно-правовий характер, а відтак має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 15, 210, 293, 294 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання представника Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області - ОСОБА_3 про закриття провадження у справі - відмовити.

Ухвала Кременчуцького районного суду може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з дня проголошення .

СуддяОСОБА_6