Ухвала

від 13.12.2017 по справі 696/321/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ



АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2083/17

Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 47

ОСОБА_1

Доповідач в апеляційній інстанції

ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого

ОСОБА_2

суддів

ОСОБА_3, ОСОБА_4

при секретарі

ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Кам‘янського районного суду Черкаської області від 14 вересня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестагропром», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, про визнання договору оренди землі розірваним,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, яким просив визнати договір оренди землі від 03.09.2009, укладений між ним та відповідачем щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7121886500:02:000:0435 розірваним, мотивуючи про те, що він є власником указаної земельної ділянки, площею 3,03 га, що розташована в адміністративних межах Телепинської сільської ради Кам’янського району Черкаської області. 03.09.2009 між ним та ТОВ «Інвестагропром» укладено на 10 років договір оренди цієї земельної ділянки, згідно умов якого відповідач зобов’язався виплачувати позивачу оренду плату. Однак відповідач неналежним чином сплачував орендну плату, а в 2016 році взагалі не перераховував жодних коштів. 22.03.2017 позивач подав відповідачу заяву про розірвання договору оренди, проте відповідач жодних дій по поверненню земельної ділянки її власнику не вчинив, що й стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Рішенням Кам‘янського районного суду Черкаської області від 14.09.2017 позов у справі залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги у справі задовольнити. В обґрунтування вказано на доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві та на те, що суд першої інстанції не врахував, що вимоги у справі спрямовані на захист порушеного права позивача на володіння та користування своєю земельною ділянкою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з’явилися у судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав та мотивів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивач обрав невірний спосіб захисту його порушеного права, оскільки діючим законодавством не передбачено такий спосіб захисту порушеного права як визнання договору розірваним.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду та вважає, що встановивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, та ухвалив у справі законне і обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не вбачає, виходячи з наступного.

При розгляді справи встановлено, що позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7121886500:02:000:0435, площею 3,03 га, що розташована в адміністративних межах Телепинської сільської ради Кам’янського району Черкаської області.

03.09.2009 між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено на 10 років договір оренди вказаної земельної ділянки.

22.03.2017 позивач подав відповідачу заяву про розірвання цього договору.

Ніяких відповідей на цю заяву від відповідача не надходило.

Як вірно вказав суд першої інстанції, згідно положень ст. 3 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. При цьому конкретні способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у статті 16 ЦК України.

Згідно п.п. 3, 4 ст. 31 ЗУ «Про про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються ЗК України, Цивільним кодексом України (далі – ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Положеннями статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов’язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом «д» статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.( Правова позиція ВСУ від 11.10.2017 року по справі 6-1449)

Позивач ОСОБА_6 в своєму позові зазначає, що орендар неодноразово допускав неповну виплату орендної плати, при цьому не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних доводів, також не довів суду, що ці невиплати носили системний характер (тобто два і більше рази), та також що внаслідок допущених відповідачем порушень він був значною мірою позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору оренди.

Відповідно до п.37 договору оренди землі, укладеного між сторонами справи, його розірвання в односторонньому порядку допускається виключно у випадках використання земель не за цільовим призначенням , несвоєчасної сплати орендної плати.

При цьому у п. 36 вказаного договору оренди вбачається, що спірний договір оренди припиняється шляхом його розірвання двома способами : за взаємною згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема, унаслідок невиконання іншою стороною обов’язків, передбачених договором.

Одночасно колегія суддів враховує, що згідно роз‘яснень п.8 Постанови пленуму ВСУ «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» за №7 від 16.04.2004 року питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред'явлення позову про розірвання договору.

Оскільки за змістом положень укладеного між сторонами договору оренди та ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» розірвання договору оренди землі є одним із способів його припинення (тобто припинення самих правовідносин з приводу оренди землі) у випадку, якщо одна зі сторін договору хоче припинити правовідносини з приводу оренди землі у судовому порядку , вона може звертатися до суду із позовом яким, зокрема, просити суд розірвати укладений між сторонами договір оренди землі з підстав, визначених договором або законом, а не про визнання договору розірваним, так як така вимога спрямована не на вирішення судом спору про право стосовно розірвання договору, а на констатацію у судовому порядку факту його розірвання в односторонньому порядку без отримання згоди іншого учасника угоди.

Оскільки нормами чинного законодавства не передбачено можливості в учасника земельних правовідносин звертатися до суду із вимогами про визнання договору таким, що є розірваним в односторонньому порядку, які є предметом позову у даній справі, відповідно, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх прав та законних інтересів.

Колегія суддів враховує, що апеляційні доводи правильності таких висновків не спростовують, адже не спрямовані на визначення правової підстави для звернення до суду із вимогами про визнання договору оренди землі розірваним.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу – відхилити.

Рішення Кам‘янського районного суду Черкаської області від 14 вересня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестагропром», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, про визнання договору оренди землі розірваним - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня її проголошення.

Головуючий :

Судді :