Постанова

від 11.12.2017 по справі 803/1540/17

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 року Справа № 803/1540/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання - Головатій І.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Парки та сквери м. Луцька до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Парки та сквери м. Луцька (далі - КП Парки та сквери м. Луцька ) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 23 жовтня 2017 року за №0219891308, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені у розмірі 418 619 грн. 53 коп., в тому числі штрафні (фінансові) санкції - 401 483 грн. 92 коп., пеня - 17 135 грн. 61 коп.; від 23 жовтня 2017 року за №0220141308, яким визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі по військовому збору, пені у розмірі 45 204 грн. 51 коп., в тому числі штрафні (фінансові) санкції - 43 115 грн. 27 коп., пеня - 2 089 грн. 24 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі акту перевірки від 12 жовтня 2017 року №11250/03-20-13-08/37887516 Про результати планової виїзної документальної перевірки КП Парки та сквери м. Луцька з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01 липня 2014 року по 30 червня 2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 07 жовтня 2011 року по 30 червня 2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 03 серпня 2014 року по 30 червня 2017 року . Перевіркою встановлено порушення підпунктів 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 статті 176, підпункту 129.1.3 пункту 129.1, пункту 129.4 статті 129, Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 833 809 грн. 28 коп. (в тому числі: за IV квартал 2014 року - 18 925 грн. 80 коп., за 2015 рік - 253 851 грн. 90 коп., за 2016 рік - 347 491 грн. 45 коп., за І півріччя 2017 року - 213 540 грн. 13 коп.) та військовий збір в сумі 77 755 грн. 37 коп. (в тому числі: за IV квартал 2014 року - 2 054 грн. 26 коп., за 2015 рік - 27 604 грн. 84 коп., за 2016 рік - 30 157 грн. 98 коп., за І півріччя 2017 року - 17 938 грн. 29 коп.).

Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу, викладеними в акті перевірки та оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, з наступних підстав.

З розрахунку фінансових та штрафних санкцій до акту перевірки від 12 жовтня 2017 року №11250/03-20-13-08/37887516 вбачається, що контролюючим органом застосовано до підприємства штрафні санкції вперше у розмірі 25% та в подальшому у розмірі 50% та 75% сум податку, що були несвоєчасно перераховані до бюджету. Однак, в даному випадку факт повторного протягом 1095 днів не утримання та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору контролюючим органом жодним актом встановлено та зафіксовано не було, не надано відповідачем доказів винесення податкових повідомлень-рішень, якими КП Парки та сквери м. Луцька були б збільшені суми грошового зобов'язання двічі чи тричі впродовж 1095 днів, що передували прийняттю оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Таким чином, вважає, що відповідачем безпідставно застосовано до КП Парки та сквери м. Луцька штрафні (фінансові) санкції в розмірах 50% та 75% за несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Також позивач зазначає, що в акті перевірки від 12 жовтня 2017 року №11250/03-20-13-08/37887516 відсутня інформація про кількість днів прострочення з перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за квітень та травень 2017 року. Про відсутність прострочення за ці періоди вказує також той факт, що контролюючим органом не була нарахована пеня за квітень травень 2017 року зі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, однак, відповідачем неправомірно були нарахованої штрафні санкції за ці періоди, а саме, за квітень 2017 року в сумі 32 950 грн. 89 коп. та за травень 2017 року в сумі 37 385 грн. 77 коп.

Крім того, зазначає, що впродовж періоду, що був охоплений перевіркою у зв'язку з складним фінансовим становищем підприємства виплата заробітної плати працівникам та виплата податку на доходи фізичних осіб та військового збору здійснювалась із затримкою, однак, перерахування вказаних податків до бюджету здійснювалось одночасно із виплатою заробітної плати, що підтверджується реєстрами сплати платежів по податку на доходи фізичних осіб, військовому збору та по заробітній платі.

З наведених підстав вважає, що податкові повідомлення-рішення від 23 жовтня 2017 року за №0219891308 та №0220141308 винесені з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні від 24 листопада 2017 року пред'явленні позовні вимоги заперечив, з посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні перевірки та вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23 жовтня 2017 року за №0219891308 та №0220141308 прийняті у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для визнання їх протиправними та скасування немає. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача підтримав доводи, наведені у запереченнях, просив в задоволені позову відмовити.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов частково з таких підстав.

Судом встановлено, що в період з 15 вересня 2017 року по 28 вересня 2017 року ГУ ДФС у Волинській області проведено планову виїзну документальну перевірку КП Парки та сквери м. Луцька з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01 липня 2014 року по 30 червня 2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 07 жовтня 2011 року по 30 червня 2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 03 серпня 2014 року по 30 червня 2017 року, за результатами якої складено акт від 12 жовтня 2017 року №11250/03-20-13-08/37887516.

Перевіркою встановлено порушення підпунктів 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 статті 176, підпункту 129.1.3 пункту 129.1, пункту 129.4 статті 129, Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 833 809 грн. 28 коп. (в тому числі: за IV квартал 2014 року - 18 925 грн. 80 коп., за 2015 рік - 253 851 грн. 90 коп., за 2016 рік - 347 491 грн. 45 коп., за І півріччя 2017 року - 213 540 грн. 13 коп.) та військовий збір в сумі 77 755 грн. 37 коп. (в тому числі: за IV квартал 2014 року - 2 054 грн. 26 коп., за 2015 рік - 27 604 грн. 84 коп., за 2016 рік - 30 157 грн. 98 коп., за І півріччя 2017 року - 17 938 грн. 29 коп.).

За наслідками перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення: від 23 жовтня 2017 року за №0219891308, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені у розмірі 418 619 грн. 53 коп., в тому числі штрафні (фінансові) санкції - 401 483 грн. 92 коп., пеня - 17 135 грн. 61 коп.; від 23 жовтня 2017 року за №0220141308, яким визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі по військовому збору, пені у розмірі 45 204 грн. 51 коп., в тому числі штрафні (фінансові) санкції - 43 115 грн. 27 коп., пеня - 2 089 грн. 24 коп.

При цьому, з розрахунку штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб вбачається, що відповідно до вимог пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України позивачу нараховано штраф в загальній сумі 61 962 грн. 23 коп., відповідно до вимог пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України нараховано штраф в сумі 339 521 грн. 69 коп. Разом з тим при розрахунку штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб за пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України відповідачем допущена арифметична помилка на суму 225 грн., таким чином, відповідно до вимог пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України нараховано штраф в розмірі 339 746 грн. 69 коп.

Як слідує з розрахунку штрафних санкцій по військовому збору, до позивача застосовано штраф згідно із пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України на суму 4 794 грн. 85 коп., згідно із пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України - 38 320 грн. 42 коп.

Однак, суд не погоджується з такими висновками ГУ ДФС у Волинській області, враховуючи наступне.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Згідно із статтею 18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Згідно з абзацом першим пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Підпунктами 1.1-1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України визначено, що платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Оскільки порядок нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку з доходів фізичних осіб та військового збору врегульовані одними й тими ж нормами законодавства, надалі суд даватиме оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням одночасно.

Відповідно до статті 168 Податкового кодексу України, якою визначено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету, оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку здійснюється податковим агентом.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

За змістом підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Отже, банківська установа не вправі приймати від платника податків платіжні документи на перерахування доходу без одночасного подання останнім платіжних документів на перерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України визначено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно із пунктом 54.2 статті 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Тобто, вказані норми визначають дві різні обставини, за наявності яких у податкового агенту виникає обов'язок перерахувати до бюджету податку на доходи фізичних осіб:

- якщо податковий агент здійснює виплату доходу на користь іншого платника податків, то виникає зобов'язання утримати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб під час виплати такого доходу (підпункт 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України),

- якщо податковий агент здійснює нарахування оподаткованого доходу, але не виплачує його іншому платнику податку, то виникає зобов'язання сплатити податок (перерахувати) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

З акту перевірки від 12 жовтня 2017 року №11250/03-20-13-08/37887516 вбачається, що за період з 01 жовтня 2014 року по 30 червня 2017 року КП Парки та сквери м. Луцька нараховано, але не своєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 885 082 грн. 05 коп., в тому числі за жовтень 2014 року - 2 782 грн. 29 коп., за листопад 2014 року - 4 350 грн. 86 коп., за грудень 2014 року - 11 792 грн. 65 коп., за січень 2015 року - 9 853 грн. 26 коп., за лютий 2015 року - 15 249 грн. 91 коп., за березень 2015 року - 17 608 грн. 37 коп., за квітень 2015 року - 22 836 грн. 97 коп., за травень 2015 року - 21 851 грн. 79 коп., за червень 2015 року - 25 141 грн. 00 коп., за липень 2015 року - 26 840 грн. 19 коп., за серпень 2015 року - 25 753 грн. 85 коп., за вересень 2015 року - 22 967 грн. 23 коп., за жовтень 2015 року - 24 074 грн. 09 коп., за листопад 2015 року - 19 306 грн. 77 коп., за грудень 2015 року - 22 095 грн. 51 коп., за січень 2016 року - 24 810 грн. 02 коп., за лютий 2016 року - 26 835 грн. 51 коп., за березень 2016 року - 28 924 грн. 20 коп., за квітень 2016 року - 31 401 грн. 33 коп., за травень 2016 року - 31 475 грн. 52 коп., за червень 2016 року - 32 232 грн. 52 коп., за липень 2016 року - 36 355 грн. 52 коп., за серпень 2016 року - 32 053 грн. 36 коп., за вересень 2016 року - 29 033 грн. 30 коп., за жовтень 2016 року - 24 336 грн. 49 коп., за листопад 2016 року - 23 615 грн. 43 коп., за грудень 2016 року - 26 417 грн. 88 коп., за січень 2017 року - 35 887 грн. 54 коп., за лютий 2017 року - 34 555 грн. 64 коп., за березень 2017 року - 47 314 грн. 74 коп., за квітень 2017 року - 43 937 грн. 52 коп., за травень 2017 року 49 847 грн. 69 коп. Оскільки термін перерахування податку за червень 2017 року в сумі 51 272 грн. 77 коп. не наступив, сума не рахується несвоєчасно перерахованою до бюджету податковим агентом, тому заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб становить 833 809 грн. 28 коп.

Крім того, за період з 01 липня 2014 року по 30 червня 2017 року позивачем не своєчасно перераховано до бюджету військовий збір на загальну суму 82 208 грн. 31 коп., в тому числі за жовтень 2014 року - 288 грн. 62 коп., за листопад 2014 року - 229 грн. 99 коп., за грудень 2014 року - 1 279 грн. 27 коп., за січень 2015 року - 1 229 грн. 95 коп., за лютий 2015 року - 1 693 грн. 76 коп., за березень 2015 року - 1 928 грн. 69 коп., за квітень 2015 року - 2 484 грн. 34 коп., за травень 2015 року - 2 435 грн. 23 коп., за червень 2015 року - 2 672 грн. 26 коп., за липень 2015 року - 2 902 грн. 48 коп., за серпень 2015 року - 2 731 грн. 20 коп., за вересень 2015 року - 2 437 грн. 80 коп., за жовтень 2015 року - 2 652 грн. 30 коп., за листопад 2015 року - 2 076 грн. 14 коп., за грудень 2015 року - 2 360 грн. 69 коп., за січень 2016 року - 2 150 грн. 15 коп., за лютий 2016 року - 2 287 грн. 94 коп., за березень 2016 року - 2 463 грн. 64 коп., за квітень 2016 року - 2 747 грн. 94 коп., за травень 2016 року - 2 787 грн. 15 коп., за червень 2016 року - 2 883 грн. 90 коп., за липень 2016 року - 3 204 грн. 60 коп., за серпень 2016 року - 2 802 грн. 37 коп., за вересень 2016 року - 2 539 грн. 53 коп., за жовтень 2016 року - 2 093 грн. 56 коп., за листопад 2016 року - 1 985 грн. 38 коп., за грудень 2016 року - 2 211 грн. 82 коп., за січень 2017 року - 3 035 грн. 70 коп., за лютий 2017 року - 2 921 грн. 04 коп., за березень 2017 року - 4 013 грн. 94 коп., за квітень 2017 року - 3 745 грн. 41 коп., за травень 2017 року 4 222 грн. 20 коп. Оскільки термін перерахування збору за червень 2017 року в сумі 4 452 грн. 94 коп. не наступив, сума не рахується несвоєчасно перерахованою до бюджету податковим агентом, тому заборгованість зі сплати військового збору становить 77 755 грн. 37 коп.

Відповідальність платників податків за податкові правопорушення регламентується главою 11 Податкового кодексу України, яка, зокрема, передбачає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків (стаття 126 Податкового кодексу України) та за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати (стаття 127 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В той же час, пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України передбачено, що не нарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Положення статті 126 Податкового кодексу України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Тобто, у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 Податкового кодексу України.

Положення статті 127 Податкового кодексу України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 Податкового кодексу України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто, склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Вказана правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 10 листопада 2015 року у справі №21-2919а15 і в силу вимог частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для врахування при застосуванні таких норм права.

З огляду на те, що в акті перевірки від 12 жовтня 2017 року №11250/03-20-13-08/37887516 не зафіксовано факту ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору КП Парки та сквери м. Луцька як податковим агентом до або під час виплати доходу (заробітної плати) працівникам, застосування ГУ ДФС у Волинській області пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України при нарахуванні штрафних санкцій є безпідставним. За вказаних обставин суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в частині нарахування позивачу штрафних санкцій відповідно до пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України по податку на доходи фізичних осіб на суму 339 746 грн. 69 коп. та по військовому збору на суму 38 320 грн. 42 коп.

Разом з тим, при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання нараховується пеня (підпункт 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України).

На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. (абзац другий пункту 129.4 статті 129 Податковий кодексу України).

У зв'язку із встановленням прострочення КП Парки та сквери м. Луцька сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, суд дійшов висновку про правомірність і обґрунтованість податкових повідомлень-рішень відповідача від 23 жовтня 2017 року за №0219891308 та №0220141308 в частині застосування до позивача штрафу відповідно до вимог пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України та нарахування пені, а тому позовні вимоги підприємства в цій частині до задоволення не підлягають.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з наданих суду статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення частково шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 жовтня 2017 року за №0219891308 на суму 339 746 грн. 69 коп. та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 жовтня 2017 року за №0220141308 на суму 38 320 грн. 42 коп., в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 23 жовтня 2017 року за №0219891308 на суму 339 746 грн. 69 коп.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 23 жовтня 2017 року за №0220141308 на суму 38 320 грн. 42 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Комунального підприємства Парки та сквери м. Луцька (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, будинок 119, ідентифікаційний код юридичної особи 37887516) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 39400859) 5 670 (п'ять тисяч шістсот сімдесят) грн. 98 коп. понесених витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк

Постанова в повному обсязі складена 14 грудня 2017 року.