Постанова

від 13.12.2017 по справі 2а/0570/2845/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2017 р. Справа № 2а/0570/2845/2011

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень:

- від 25.01.2011 року № 0000521742/2 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 259891 грн. 50 коп. у тому числі основний платіж в сумі 173261 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 86630 грн. 50 коп.;

- від 19.11.2010 року № 0000531742/2 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 37985 грн. 81 коп.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, податкові повідомлення - рішення, які оскаржуються, винесені відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Вказує на те, що правомірність включення сум ПДВ до складу податкового кредиту позивачем підтверджена фактичним отриманням товарів, наявністю у платника податку належним чином оформлених податкових накладних та інших документів, передбачених чинним законодавством.

Вважає неправомірним посилання податкового органу на відсутність реальності господарських операцій з контрагентами, оскільки фактичне виконання договорів, укладених з суб'єктами господарювання, підтверджене первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, та, крім того, як вважає позивач, порушення норм законодавства його контрагентами не може нести для нього жодних негативних наслідків.

Враховуючи наведене, просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що податкові повідомлення - рішення, які оскаржуються, винесені податковим органом в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Вказує на те, що під час перевірки податковим органом встановлений факт порушення позивачем вимог чинного законодавства, як зазначено в акті про результати перевірки, факт здійснення фінансово - господарської діяльності ТОВ Донстройтранс , ПП Донтехкомплект , ТОВ Вторстандарт поза межами правового поля, оскільки фінансово - господарські взаємовідносини та правочини, укладені з зазначеними суб'єктами господарювання не спричинили реального настання юридичних наслідків та економічних вигод.

Враховуючи наведене, просив в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 7 червня 2011 року, яка ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року залишена без змін, адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 25 січня 2011 року № 0000531742/2 та № 0000521742/2 задоволений.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року, у зв'язку із захопленням будівлі Донецького окружного адміністративного суду невідомими особами в період проведення антитерористичної операції на території міста Донецька, судове провадження в адміністративній справі було відновлене в частині процесуальних документів, постановлених Донецьким окружним адміністративним судом під час розгляду та вирішення справи по суті та письмових доказів, що були надані сторонами по справі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 січня 2017 року касаційна скарга Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції задоволена частково, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 7 червня 2011 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення суду першої та апеляційної інстанцій, Вищий адміністративний суд виходив з того, що судам попередніх інстанцій необхідно перевірити фактичні обставини, що можуть свідчити про факти порушення позивачем умов запровадження спрощеної системи оподаткування, визначених статтею 1 Указу, які б виключали можливість застосування до суб'єкта малого підприємництва правил оподаткування, передбачених для платників єдиного податку та докази встановлених порушень вимог податкового законодавства контрагентами позивача - ТОВ Донстройтранс , ПП Донтехкомплект , ТОВ Вторстандарт та ДП ВК Краснолиманська .

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2017 року Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція замінена на ОСОБА_2 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.03.2017 року позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 25 січня 2011 року № 0000531742/2 та № 0000521742/2 залишена без розгляду.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 року ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 15.03.2017 року скасована, справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представники сторін надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, суд з'ясував наступні обставини справи.

ФОП ОСОБА_1 включений до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрований за адресою: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Маршала Москаленко, 178, ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_1, перебуває на обліку як платник податків у ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.

05.11.2010 року Красноармійською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області здійснила документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 28.10.2008 року по 30.06.2010 року, за результатами якої складений акт № 1277-17-313-2-2397011230 (том 1, а.с. 78-134).

Під час перевірки податковим органом встановлені порушення ФОП ОСОБА_1 вимог чинного законодавства, а саме:

- ст.13, ст.14 розділу 4 Декрету Кабінету Міністрів України Про прибутковий податок з громадян , п.19.1 ст.19 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб , в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся на суму 66828 грн. 04 коп., в тому числі по періодах: за 2009 рік в сумі 4962 грн. 38 коп., за 1 півріччя 2010 року в сумі 61865 грн. 66 коп.;

- встановлено проведення операцій, що фактично не здійснювалися та не мали на меті подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії приватного підприємця призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, чим порушено п.1.3, 1.7 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість , в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 156883 грн., в т.ч.: за лютий 2010 року в сумі 34016 грн., за березень 2010 року в сумі 9485 грн., за квітень 2010 року в сумі 67730 грн., за травень 2010 року в сумі 24447 грн., за червень 2010 року в сумі 21205 грн.;

- п.2.1 ст.2; п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.7.5 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість , у результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 16378 грн., в тому числі по періодах: за лютий 2010 року в сумі 16378 грн.

На підставі акту перевірки Красноармійська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області прийняла податкові повідомлення - рішення:

- від 25.01.2011 року № 0000521742/2 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 259891 грн. 50 коп. у тому числі основний платіж в сумі 173261 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 86630 грн. 50 коп.;

- від 19.11.2010 року № 0000531742/2 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 37985 грн. 81 коп.

Висновок податкового органу про порушення підприємством вимог чинного законодавства зроблений на підставі встановлених під час перевірки, як зазначено в акті про результати перевірки, завищення валового доходу 4-го кварталу 2009 року на 60150 грн. та заниження витрат цього ж періоду на 27067 грн. 50 коп. та фактів здійснення фінансово - господарської діяльності поза межами правового поля, оскільки фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ Донстройтранс , ПП Донтехкомплект , ТОВ Вторстандарт та правочини, укладені з зазначеними суб'єктами господарювання не спричинили реального настання юридичних наслідків та економічних вигод.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 08.09.2009 року ФОП ОСОБА_1 надав до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції заяву про застосування прощеної системи оподаткування, обліку та звітності, на підставі якої позивачу видано свідоцтво про сплату єдиного податку серії Є 671971 від 10.09.2009 року.

14.12.2009 року ФОП ОСОБА_1 надав заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, на підставі якої на зворотному боці свідоцтва про сплату єдиного податку серії Є 671971 від 10.09.2009 року відповідачем здійснений запис про продовження терміну дії свідоцтва на 2010 рік.

30.01.2010 року, у зв'язку із наданням ФОП ОСОБА_1 заяви про реєстрацію платником податку на додану вартість, Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією підприємець зареєстрований платником податку на додану вартість, про що видано свідоцтво № 100266367.

28.01.2010 року ФОП ОСОБА_1 надав до податкової інспекції декларацію про доходи, одержані з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року і в зазначеній декларації у звітному періоді - 2009 році, не задекларований об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб через перебування на спрощеній системі оподаткування.

05.05.2010 року ФОП ОСОБА_1 надав до податкової інспекції декларацію про доходи, одержані з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року, у якій визначив оподатковуваний дохід в розмірі 9167 грн., сума задекларованого валового доходу звітного періоду складає - 337630 грн., сума задекларованих витрат, пов'язаних із отриманням доходу - 328463 грн.

04.08.2010 року ФОП ОСОБА_1 надав до податкової інспекції декларацію про доходи, одержані з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року, у якій визначив оподатковуваний дохід 2-го кварталу 2010 року в сумі 11 653 грн., сума задекларованого позивачем валового доходу звітного періоду складає - 579 751 грн., сума витрат, пов'язаних із одержанням доходу - 568098 грн.

За період лютий 2010 року - червень 2010 року позивач декларував позитивне значення податку відповідних звітних періодів в розмірі 4866 грн. - у лютому 2010 року, в розмірі 1238 грн. - у березні 2010 року, в розмірі 1780 грн. - у квітні 2010 року, в розмірі 1616 грн. - у травні 2010 року, в розмірі 1450 грн. - у червні 2010 року.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі, 06.10.2009 року між ТОВ Донуглепоставка та ФОП ОСОБА_1 укладений договір про надання послуг № 1/10, за умовами якого виконавець надає, а замовник приймає та сплачує надані йому послуги.

Виконання умов договору підтверджене:

- актом виконаних робіт згідно договору від 06.10.2009 року № 1/10 на суму 43648 грн.;

- актом виконаних робіт згідно договору від 06.10.2009 року № 1/10 на суму 100254 грн.;

- актом виконаних робіт згідно договору від 06.10.2009 року № 1/10 на суму 100254 грн.;

- актом виконаних робіт згідно договору від 06.10.2009 року № 1/10 на суму 43648 грн.;

- актом виконаних робіт згідно договору від 06.10.2009 року № 1/10 на суму 100254 грн.;

- актом виконаних робіт згідно договору від 06.10.2009 року № 1/10 на суму 43648 грн.;

- актом виконаних робіт згідно договору від 06.10.2009 року № 1/10 на суму 100254 грн.;

31.12.2009 року між ФОП ОСОБА_1 та ДП ВК Краснолиманська укладений договір від 31.12.2009 року № 31/12-1т про закупівлю послуги з перевезення вантажів спеціалізованим автомобільним транспортом, укладений з учасником-переможцем процедури відкритих торгів, проведеної 22.12.2009 року на підставі рішення тендерного комітету, оформленого протоколом засідання від 2009 року, за умовами якого виконавець надає послуги з виконання вантажоперевезень автомобілями марки КАМАЗ 42145, КАМАЗ 54112, КАМАЗ 5320, КАМАЗ 5511, ЗИЛ - ММЗ - 555, Кран 35715, Кран 45142.

Виконання умов договору підтверджене:

- податковою накладною від 31.01.2010 року №2;

- податковою накладною від 28.02.2010 року №4;

- податковою накладною від 28.02.2010 року №5;

- податковою накладною від 28.02.2010 року №7;

- податковою накладною від 22.04.2010 року №16;

- податковою накладною від 22.04.2010 року №17;

- податковою накладною від 22.04.2010 року №18;

- податковою накладною від 27.04.2010 року №20;

- податковою накладною від 27.04.2010 року №21;

01.04.2010 року між ТОВ Вторстандарт та ФОП ОСОБА_1 укладений договір, за умовами якого покупець приймає та оплачує, а продавець постачає товар.

Виконання умов договору підтверджене:

- накладною від 20.04.2010 року;

- податковою накладною від 20.04.2010 року №52004;

- специфікацією від 31.05.2010року;

- податковою накладною від 31.05.2010 року №63105;

- податковою накладною від 21.07.2010 року №22106;

01.03.2010 року між ПП Донтехкомплект та ФОП ОСОБА_1 укладений договір № 01/03-10, за умовами якого покупець приймає та оплачує, а продавець постачає товар.

Виконання умов договору підтверджене:

- специфікацією від15.03.2010 року;

- податковою накладною від 15.03.2010 року №630;

01.02.2010 року між ТОВ Донстройтранс та ФОП ОСОБА_1 укладений договір б/н, за умовами якого орендодавець передає у тимчасове платне володіння та користування автомобільний транспорт, а орендар зобов'язується прийняти у тимчасове володіння та користування автомобіль та оплатити орендну плату.

Виконання умов договору підтверджене:

- актом приймання-передачі від 01.02.2010 року б/н;

- актом здачі-прийому виконаних робіт від 28.02.2010 року №18;

- актом здачі-прийому виконаних робіт від 30.04.2010 року №31;

- актом здачі-прийому виконаних робіт від 31.05.2010 року №310550;

- податковою накладною від 28.02.2010 року №280204;

- податковою накладною від 30.04.2010 року №300416;

- податковою накладною від 31.05.2010 року №310550;

- податковою накладною від 30.06.2010 року №300651.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач вважає неправомірним висновок податкового органу про порушення ним вимог чинного законодавства з питань оподаткування, тому просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення - рішення.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до норм закону, з питань оподаткування, чинного на час спірних взаємовідносин, контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Щодо виявлених відповідачем порушень пунктів 2,6 Указу Президента України Про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва та пункту 19.1 статті 19 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб , що стали підставою для висновку про завищення позивачем валового доходу 4-го кварталу 2009 року на 60150 грн. та заниження витрат цього ж періоду на 27067 суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 22.10. Закону України Про податок з доходів фізичних осіб оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю здійснюється відповідно до положень Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 Про прибутковий податок з громадян , який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Пунктом 2 Указу Президента України № від 03 липня 1998 року № 727/98 Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва , фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають можливість перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності шляхом придбання свідоцтва про сплату єдиного податку, якщо на вид підприємницької діяльності, який здійснює така фізична особа, місцевою радою встановлено ставку єдиного податку, при умові, що обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалам справи та не спростовано відповідачем, 08.09.2009 року позивачем отримано свідоцтво про сплату єдиного податку та видом діяльності позивача визначений: 60.21.1 діяльність автомобільного регулярного транспорту .

В період перебування позивача на спрощеній системі оподаткування, в 4-му кварталі 2009 року позивач отримав на банківський рахунок грошові кошти від Товариства з обмеженою відповідальністю Донуглепоставка в сумі 60150 грн. та зазначені кошти були перераховані в рахунок сплати послуг, наданих позивачем за умовами договору від 06.10.2009 року № 1/10, а саме, послуги з перевезення працівників замовника маршрутами, що визначаються додатковими угодами до цього договору.

Згідно п. 4 Указу Президента України Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва , спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

Відповідно до абз. 8 п. 2 Указу визначено, що доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

З системного аналізу норм зазначеного Указу вбачається, що ним не визначений порядок чи спосіб розмежування платником податку доходів, отриманих суб'єктом підприємницької діяльності від діяльності, що оподатковується за спрощеною системою оподаткування та доходів, отриманих від підприємницької діяльності, що оподатковується на загальних умовах.

Оскільки нормами чинного законодавства встановлений вичерпний перелік умов, дотримання яких є необхідним для застосування спрощеної системи оподаткування та ці умови не обмежують суб'єкта малого підприємництва у виборі здійснюваних ним видів діяльності, що оподатковуються за спрощеною системою оподаткування, лише тими, що зазначені у свідоцтві про сплату єдиного податку чи в будь-якому іншому документі, суд вважає, що доводи відповідача щодо отримання позивачем доходів від здійснення діяльності, що не передбачена свідоцтвом по сплату єдиного податку в сумі 60150 грн. мають оподатковуватися на загальних умовах, є безпідставними.

Щодо висновків податкового органу про порушення позивачем вимог п.1.3, 1.7 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість суд зазначає наступне.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість визначений статтею 7 Закону України Про податок на додану вартість , який був чинний на час спірних взаємовідносин.

Згідно пункту 1 цієї статті поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Порядок формування податкового кредиту платника податків був встановлений підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно приписів цього підпункту податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 закону України «Про податок на додану вартість» .

Згідно пункту 5.1 цієї статті валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи податковий кредит відповідних звітних податкових періодів формувався позивачем по факту постачання товарів (робіт, послуг), витрати формувалися позивачем по факту здійснення перерахування коштів.

Щодо наявності підстав для формування позивачем витрат та податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, між позивачем та ТОВ Донстройтранс , ПП Донтехкомплект , ТОВ Вторстандарт , ДП ВК Краснолиманська укладались господарські договори на виконання робіт (надання послуг).

Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України, статтями 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Виходячи із змісту укладених між позивачем та його контрагентами договорів вбачається, що зазначеними договорами сторони узгодили всі умови, що є істотними для даного виду договорів.

З системного аналізу норм чинного законодавства, чинного на час спірних взаємовідносин, вбачається, що платник податків в податковому обліку має відобразити господарські операції, що реально відбувалися. Реальність виконання господарських операцій має встановлюватися, окрім іншого, за наслідками співставлення даних первинного бухгалтерського обліку та даних податкового обліку платника податків.

Зокрема, відповідно до вимог пункту 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30 травня 1997 року дані, що наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник фізична особа, в інших випадках підписами відповідальних посадових осіб (керівник, головний бухгалтер), печаткою.

Враховуючи наведене, суд вважає безпідставним висновок відповідача про неправомірність включення позивачем зазначених у податкових накладних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

Виходячи з позицій, висловлених Європейським Судом з прав людини у рішеннях по справах Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії , Булвес АД проти Болгарії , позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених в Інформаційному листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби , наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності висновків про порушення позивачем норм чинного законодавства з питань оподаткування в розумінні зазначеної норми Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Пунктом 1 частини 2 зазначеної норми Закону визначено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Оскільки під час розгляду справи встановлена протиправність висновків органу владних повноважень про порушення позивачем норм чинного законодавства з питань оподаткування, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, а податкові повідомлення - рішення - скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, ст. 2, ст. 7 - 15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 124-154, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 25.01.2011 року № 0000521742/2 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 259891 грн. 50 коп. у тому числі основний платіж в сумі 173261 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 86630 грн. 50 коп. та від 19.11.2010 року № 0000531742/2 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 37985 грн. 81 коп. - задовольнити повністю.

Податкове повідомлення - рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції від 25.01.2011 року № 0000521742/2 про збільшення Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 259891 грн. 50 коп. у тому числі основний платіж в сумі 173261 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 86630 грн. 50 коп. - визнати протиправним та скасувати.

Податкове повідомлення - рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції від 19.11.2010 року № 0000531742/2 про збільшення Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 37985 грн. 81 коп. - визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Маршала Москаленко, 178) судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Давиденко Т.В.