КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 листопада 2017 року №810/3148/17
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Стоматологія "Спектр" до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Київській області про скасування рішень,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Стоматологія "Спектр" (далі - позивач, Підприємство) з позовом до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Київській області (далі - відповідач, ГУ Держпродспоживслужби у Київській області), в якому просить скасувати рішення від 15.06.2017 №36 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700,00 грн. та від 15.06.2017 №37 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083,00 грн. (далі - оскаржувані рішення).
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ГУ Держпродспоживслужби у Київській області здійснювало перевірку господарської діяльності позивача за відсутності підстав для її проведення. Окрім того, відповідачем були допущенні порушення закону під час здійснення перевірки та прийняття за її результатами оскаржуваних рішень.
Позивач пояснює, що відповідно до пункту 46 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067, у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк. У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Натомість, відповідач жодних вимог про усунення порушень законодавства про рекламу Підприємству не направляв.
Окрім того, позивач зазначає, що за результатами перевірки відповідачем не було складено та надіслано позивачу акту перевірки та припису щодо усунення порушень, виявлених під час перевірки. А протокол, який був складений в процесі здійснення заходів контролю за дотриманням законодавства про рекламу, позивачу для ознайомлення не надавався.
Також, позивач звертає увагу, що в оскаржуваних рішеннях та вимозі у порядку частини другої статті 26 Закону України "Про рекламу" не зазначена повна адреса, за якою проводилась перевірка та виявлено недотримання позивачем вимог законодавства про рекламу.
Відповідач позову не визнав, в обґрунтування доводів зазначив, що фахівцем ГУ Держпродспоживслужби у Київській області було встановлено факт розповсюдження позивачем на території смт Макарів Київської області зовнішньої реклами "Сучасна стоматологічна клініка "Спектр", усі види стоматологічних послуг" без тексту попередження наступного змісту "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я", чим порушено вимоги частини четвертої статті 21 Закону України "Про рекламу".
Також, позивачем на вимоги відповідача не було надано документів, зокрема, інформації щодо вартості розповсюдження та виготовлення зовнішньої реклами, розповсюдженої в смт Макарів, необхідних для здійснення щодо контролю, чим порушено вимоги частини другої статті 26 Закону України "Про рекламу".
У зв'язку з чим, керуючись статтею 27 Закону України "Про рекламу", ГУ Держпродспоживслужби у Київській області були прийнятті рішення від 15.06.2017 №36 та №37 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу. При цьому, відповідач зазначає, що оскаржувані рішення про накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про рекламу прийняті відповідно до вимог Закону України "Про рекламу".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 вирішено розгляд даної адміністративної справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.
Приватне підприємство "Стоматологія "Спектр" (ідентифікаційний код 22890371) зареєстроване 10.10.1994 як юридична особа за адресою: 03065, м. Київ, Солом'янський район, проспект Космонавта комарова, буд. 30/28, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.09.2017 (том 1, а.с. 46-48).
Як випливає з матеріалів справи, посадовою особою ГУ Держпродспоживслужби у Київській області при здійсненні контролю за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів реклами встановлено, що при розповсюдженні Приватним підприємством "Стоматологія "Спектр" зовнішньої реклами такого змісту: "Сучасна стоматологічна клініка "Спектр", усі види стоматологічних послуг, лікування, ортодонтія, дитячий огляд, протезування, рентген, тел.: (096)460-44-77, щоденно з 09:00 до 20:00 (субота та неділя з 09:00 до 15:00) Макарів вул. ОСОБА_1 (колишня Фрунзе) 20б, 3 поверх" на бігборді, розташованого в смт Макарів, Київської області з ознаками порушення вимог частини четвертої статті 21 Закону України "Про рекламу", а саме зображення реклами розміщено без текстового попередження "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я", що займає не менше 15 відсотків площі (тривалості) всієї реклами.
За фактом виявленого порушення складений протокол про порушення законодавства про рекламу від 19.05.2017.
21 квітня 2017 року відповідач звернувся до позивача з вимогою №10-01-21/2292 у порядку частини другої статті 26 Закону України "Про рекламу", в якій зазначено про необхідність з'явитися уповноваженого представника Підприємства до 11.05.2017 та надати наступні документи: копію свідоцтва про державну реєстрацію (витягу), копію Ліцензії на право здійснення медичної практики, письмові пояснення, затверджені макети реклами, документальне підтвердження вартості розповсюдженої реклами (договори з рекламодавцями або розповсюджувачем реклами, акти виконаних робіт, квитанції про сплату тощо), іншу інформацію, що може мати істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення, та повідомлено про час та місце розгляду справи про порушення законодавства України про рекламу.
У відповідь, позивач листом від 11.05.2017 №5 повідомив, що жодним чином не порушив законодавства про рекламу, а саме, те що норма частини четвертої статті 21 Закону України "Про рекламу" на нього не поширюється. Також у вказаному листі, позивач зазначив, що ГУ Держпродспоживслужби у Київській області проведено перевірку з порушенням норм Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
24 травня 2017 року відповідач звернувся до позивача з повторною вимогою №10-01-21/2853, в якій роз'яснив позивачу, що контроль за додержанням законодавства про рекламу не підпадає під дію Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Також у вказаній вимозі, відповідач зазначив про необхідність з'явитися уповноваженого представника Підприємства до 09.06.2017 та знову надати необхідні документи, а також повідомлено про час та місце розгляду справи про порушення законодавства України про рекламу.
У зв'язку з ненаданням Підприємством документів, зокрема, інформації щодо вартості розповсюдження та виготовлення зовнішньої реклами, розповсюдженої в смт Макарів, необхідних для здійснення повноважень щодо контролю, відповідачем складено протокол від 09.06.2017 про наявні ознаки порушення вимог частини другої статті 26 Закону України "Про рекламу".
На підставі вказаного протоколу, рішенням від 13.06.2017 відповідачем вирішено розпочати розгляд справи про порушення законодавства відносно рекламодавця - Приватного підприємства "Стоматологія "Спектр", у відповідності до вимог пункту 11 Порядку накладання штрафів за порушення законодавства України про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693.
Крім того, на підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 19.05.2017 та доданих матеріалів про наявні ознаки порушення вимог частини четвертої статті 21 Закону України "Про рекламу", відповідачем прийнято також рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 25.05.2017.
На підставі проколу засідання від 15.06.2017 та матеріалів справи, ГУ Держпродспоживслужби у Київській області прийняті рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу:
- від 15.06.2017 №36, яким за порушення вимог частини другої статті 26 Закону України "Про рекламу", відповідно до частини шостої статті 27 Закону України "Про рекламу", накладено на Підприємство штраф у розмірі 1700,00 грн.
- від 15.06.2017 №37, яким за порушення вимог частини четвертої статті 21 Закону України "Про рекламу", відповідно до частин другої, сьомої статті 27 Закону України "Про рекламу", накладено на Підприємство штраф у розмірі 5083,00 грн.
Не погоджуючись із вказаними рішенням, позивач звернувся до суду.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд зазначає, що відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів врегульовані Законом України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 №1023-XII (далі - Закон №1023-XII, у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).
Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1023-XII, держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Частиною третьою статті 5 Закону №1023-XII встановлено, що захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.
Відповідно до статті 26 Закону №1023-XII, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, у тому числі: перевіряти додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб'єктів; одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції; накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Пунктом 12 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в області, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 15.02.2016 №45, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2016 за № 365/28495 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Головне управління Держпродспоживслужби відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами.
Тобто, на відповідача законодавством покладений обов'язок здійснення контролю за дотриманням Закону України "Про рекламу" суб'єктами господарювання.
Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закону України "Про рекламу" від 03.07.1996 №270/96-ВР (далі - Закон №270/96-ВР, у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).
Статтею 1 Закону №270/96-ВР передбачено, що реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 26 Закону №270/96-ВР, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами.
За приписами частини четвертої статті 21 Закону №270/96-ВР, реклама лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити: об'єктивну інформацію про лікарський засіб, медичний виріб, метод профілактики, діагностики, лікування, реабілітації і здійснюватися так, щоб було зрозуміло, що наведене повідомлення є рекламою, а рекламований товар є лікарським засобом, медичним виробом, методом профілактики, діагностики, лікування, реабілітації; вимогу про необхідність консультації з лікарем перед застосуванням лікарського засобу чи медичного виробу; рекомендацію щодо обов'язкового ознайомлення з інструкцією на лікарський засіб; текст попередження такого змісту: "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я", що займає не менше 15 відсотків площі (тривалості) всієї реклами.
У рекламі лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації забороняється розміщення: відомостей, які можуть справляти враження, що за умови застосування лікарського засобу чи медичного виробу консультація з фахівцем не є необхідною; відомостей про те, що лікувальний ефект від застосування лікарського засобу чи медичного виробу є гарантованим; (абз. 2, 3 ч. 6 ст. 21 Закону №270/96-ВР).
Згідно з частиною другою статті 26 Закону №270/96-ВР, на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.
Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.
У силу положень частини першої статті 27 Закону №270/96-ВР, особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами.
У частині шості статті 27 Закону №270/96-ВР передбачено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 7 ст. 27 Закону №270/96-ВР).
Суд зазначає, що вказаним законом встановлено виключний перелік засобів, виробів та методів, в рекламі яких суб'єкти господарювання зобов'язані розміщувати текст попередження із словами: "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я", а саме при рекламуванні лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації.
Як випливає з матеріалів справи, посадовими особами відповідача було встановлено наявність рекламного носія - зовнішньої реклами позивача у вигляді бігборду розміром 3 на 6 метрів в смт Макарів, Київської області.
Суд встановив, що на вказаному рекламному носієві розміщено рекламу, що являє собою графічне зображення з текстом "Сучасна стоматологічна клініка "Спектр", усі види стоматологічних послуг, лікування, ортодонтія, дитячий огляд, протезування, рентген, тел.: (096)460-44-77, щоденно з 09:00 до 20:00 (субота та неділя з 09:00 до 15:00) Макарів вул. ОСОБА_1 (колишня Фрунзе) 20б, 3 поверх".
Відповідно до статті 2 Закону України "Про лікарські засоби" від 04.04.1996 №123/96-ВР, лікарський засіб - будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів" від 02.10.2013 №753, медичний виріб - будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта в разі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти.
Щодо методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації то зазначені поняття передбачають наявність у зображенні реклами засобів, знарядь, способів або процесу, за допомогою яких здійснюється постановка діагнозу, лікування та попередження хвороб, тощо.
Ортодонтія - розділ стоматології, що займається лікуванням дефектів розвитку зубів і щелепно-лицьового кістяка. Через нерівність зубів і порушень зубного ряду, зуби важко піддаються гігієнічним процедурам, більше до наражаються на ризик раннього розвитку карієсу і пародонтиту, а також можуть викликати додаткові навантаження щелепно-лицьових м'язів при жуванні, що, у свою чергу, призводить до головного болю, синдрому скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС), болю в області шиї, плечового суглоба і спини.
Протезування - медико-технічна дисципліна, що займається питаннями компенсації відсутньої або лікуванням порушеної функції органів опори і руху за допомогою спеціальних механічних пристроїв - протезів. Протезування, що є суміжною дисципліною між медициною і технікою, тісно пов'язане з ортопедією, травматологією і відновлювальною хірургією та ін.
Суд також звертає увагу на те, що рентгенографія (рентген) - це спосіб променевої діагностики, в результаті якого зображення внутрішніх органів і тканин проектується за допомогою рентгенівських променів.
Тобто, Підприємством у зовнішній рекламі зазначені методи лікування, профілактики та діагностики. Відтак, вказана реклама медичного центру "Стоматологія "Спектр" потребує зазначення встановленого Законом України "Про рекламу" застереження.
Щодо посилання позивача на порушення відповідачем порядку проведення перевірки, а саме: не вручення позивачу перед початком перевірки направлення та посвідчення особи, яка проводила перевірку; не складання відповідачем акту перевірки; не направлення позивачу протоколу про порушення законодавства про рекламу, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 (далі - Порядок №693), підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.
Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк (п. 10 Порядку №693).
Згідно з пунктом 11 Порядку №693, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
При цьому, оформлення таких документів як акти перевірок, направлення на перевірку, повідомлення про перевірку, наказ на проведення перевірки рекламним законодавством України не передбачено.
Також слід зазначити, що Законом України "Про рекламу", на відміну від Закону України "Про захист прав споживачів", органам з питань захисту прав споживачів не надано право здійснювати планові та позапланові заходи державного нагляду.
Пунктом 13 Порядку №693 передбачено, що посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу: перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.
Отже, в даному випадку посадова особа Держпродспоживслужби повинна скласти протокол про порушення законодавства про рекламу, перевірити відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження та в разі необхідності витребувати документи, усні чи письмові пояснення та іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу.
Виходячи з аналізу вказаних правових норм, здійснення заходів контролю за дотриманням законодавства про рекламу не є перевіркою діяльності суб'єкта господарювання та не підпадає під дію Закону України "Про основні засади держаного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"; перевірка відповідності підстав розміщення реклами вимогам чинного законодавства здійснюється в порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №693 від 26.05.2004, на підставі Закону України "Про рекламу".
Суд також зазначає, що Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу не передбачено обов'язку відповідача направити Підприємству протокол про порушення законодавства про рекламу. Позивач мав можливість подати заперечення та ознайомитись з матеріалами справи, зокрема, вказаним протоколом, оскільки був обізнаний вимогами від 21.04.2017 №10-01-21/2292 та від 24.05.2017 №10-01-21/2853 про час та місце розгляду справи про порушення законодавства України про рекламу, а також необхідність надання документів та пояснень з цього приводу, що доводами позовної заяви не спростовано.
Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що ГУ Держпродспоживслужби у Київській області не порушено порядку проведення перевірки.
Щодо посилання позивача на відсутність у вимозі та рішенні про накладення штрафних санкцій повної адреси, а саме: не зазначено вулицю та номеру будинку, за якою проводилась перевірка, суд зазначає, що Підприємство не спростовує наявність зовнішньої реклами медичного центру "Стоматологія "Спектр" на бігборду в смт Макарів, Київської області, а вказує лише на недоліки оформлення вищезазначених рішень, які не можуть бути підставою для їх скасування, оскільки вони не спростовують факту порушення позивачем законодавства про рекламу. Окрім того, матеріали справи містять фото бігборду на якому розміщено вказану рекламу, що дозволяє ідентифікувати об'єкт.
Суд також відхиляє посилання позивача, що штраф був застосований до Підприємства передчасно, оскільки ГУ Держпродспоживслужби у Київській області не направлялось жодних вимог про усунення порушень законодавства про рекламу, з огляду на наступне.
Позивач в обґрунтування доводів посилається на пункт 46 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2003 №2067, яким передбачено, що у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк. У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Суд звертає увагу на те, що у разі усунення порушень вимог законодавства про рекламу рекламодавець не звільняється від відповідальності за таке порушення. Окрім того, з такою вимогою уповноважена особа звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами. Не направлення відповідачем вказаної вимоги не свідчить про неможливість застосування відповідачем до Підприємства передбачених статтею 27 Закону України "Про рекламу" штрафних санкцій.
На підставі викладеного, суд вважає, що рішення Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Київській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 15.06.2017 №36 та від 15.06.2017 №37 є правомірними, а вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат з позивача відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Басай О.В.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2017 |
Оприлюднено | 15.12.2017 |
Номер документу | 70996159 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні