Ухвала

від 11.12.2017 по справі 820/6043/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 р.Справа № 820/6043/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-торгівельне підприємство" СНАБСЕРВІС" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2017р. по справі № 820/6043/16

за позовом Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-торгівельне підприємство" СНАБСЕРВІС"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ремонтно-торгівельне підприємство СНАБСЕРВІС (код 39069028), в якому просить податковий борг у сумі 87 759,44 грн з розрахункових рахунків, відкритих відповідачем у банках, що обслуговують такого платника.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2017 року по справі № 820/6043/16 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористалися своїм правом на подання заперечень на апеляційну скаргу.

Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази та матеріали справи в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю Ремонтно-торгівельне підприємство СНАБСЕРВІС (далі - ТОВ Ремонтно-торгівельне підприємство СНАБСЕРВІС ), код ЄДРПОУ - 39069028, зареєстровано як юридична особа 27.01.2014 року та перебуває на обліку в Центральній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Як вбачається із матеріалів справи, за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальній сумі 87 759,44 грн, який виник на підставі: податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 02.12.2014 року у сумі 3 823,13 грн; податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 20.08.2015 року у сумі 24,03 грн; податкової декларації № НОМЕР_3 від 22.08.2016 року у сумі 516,00 грн; податкової декларації № НОМЕР_4 від 20.07.2016 року у сумі 12 626,00 грн; податкової декларації № НОМЕР_5 від 21.06.2016 року у сумі 10 934,00 грн; податкової декларації № НОМЕР_6 від 18.09.2015 року у сумі 14 191,00 грн; податкової декларації № НОМЕР_7 від 20.08.2015 року у сумі 12 116,00 грн; податкової декларації № НОМЕР_8 від 22.06.2015 року у сумі 4 440,00 грн; податкової декларації № НОМЕР_9 від 16.07.2015 року у сумі 9 119,00 грн; уточнюючий розрахунок до декларації ПДВ № НОМЕР_10 за 01.04.2015 року у сумі 242,00 грн; штрафні санкції у сумі 5 966,00 грн; пеня у сумі 13 762,28 грн.

Позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно до п.п. 19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.7, 19-1.1.10, 19-1.1.34, 19-1.1.45 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; реєструють та ведуть облік платників податків, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, проводять диференціацію платників податків; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством; здійснюють інші функції, визначені законами України.

На підставі п.п. 20.1.4, 20.1.18 та 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Контролюючим органом проведено у період з 05.11.2014 року року по 12.11.2014 року документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Ремонтно-торгівельне підприємство СНАБСЕРВІС з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з постачальниками ТОВ Юрполіс-Компані та ТОВ Філакс щодо придбання товарів (робіт, послуг) за період липень 2014 року та подальшого використання у власній господарській діяльності або реалізації, за наслідками якої складено акт № 4188/20-33-22-01-07/39069028 від 19.11.2014 року.

На підставі висновків акту № 4188/20-33-22-01-07/39069028 від 19.11.2014 року податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02.12.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем у сумі 57 068,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 14 267,00 грн.

ТОВ Ремонтно-торгівельне підприємство СНАБСЕРВІС з метою оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із позовом.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2015 року по справі № 820/19950/14 залишено без задоволення адміністративний позов ТОВ Ремонтно-торгівельне підприємство СНАБСЕРВІС до Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02.12.2014 року.

За результатами апеляційного оскарження апеляційну скаргу ТОВ Ремонтно-торгівельне підприємство СНАБСЕРВІС залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2015 року залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2015 року.

Представником позивача під час судового розгляду справи в судовому засіданні в суді першої інстанції надано пояснення а зазначено, що на підставі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2015 року по справі № 820/19950/14, якою визнано правомірним винесення податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02.12.2014 року, сума боргу за вказаним податковим повідомленням-рішенням 03.06.2015 року була поновлена та відображена в інтегрованій картці платника.

З урахуванням часткової сплати податкового зобов'язання за податковим повідомлення-рішенням № НОМЕР_1 від 02.12.2014 року сума податкового боргу становить 3 823,13 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що 20.08.2015 року контролюючим органом проведено камеральну перевірку ТОВ Ремонтно-торгівельне підприємство СНАБСЕРВІС з питання своєчасності та повноти сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість по декларації за лютий 2015 року, за результатами якої складено акт № 162/20-33-15-01-08/39069028 від 20.08.2015 року.

На підставі висновків акту № 162/20-33-15-01-08/39069028 від 20.08.2015 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_11 від 20.08.2015 року, яким нараховано суму штрафу у розмірі 10 % грошового зобов'язання, яка складає 24,03 грн.

Колегія суддів зазначає, що доказів оскарження чи скасування вказаного рішення відповідачем не надано.

Також з матеріалів справи вбачається, що підприємством самостійно подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_3 від 22.08.2016 року; № НОМЕР_4 від 20.07.2016 року; № НОМЕР_5 від 21.06.2016 року; № НОМЕР_6 від 18.09.2015 року; № НОМЕР_7 від 20.08.2015 року; № НОМЕР_8 від 22.06.2015 року; № НОМЕР_9 від 16.07.2015 року у сумі 9 119,00 грн; уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_10 за 01.04.2015 року.

У відповідності до п. 46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Як визначено п. п. 49.1. та 49.2 ст. 49 Податкового Кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Також з інтегрованої картки платника податків ТОВ Ремонтно-торгівельне підприємство СНАБСЕРВІС вбачається, що за відповідачем рахується нарахована контролюючим органом пеня в розмірі 13 762,28 грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 129 Податкового кодексу України, нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 129 Податкового кодексу України, на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Отже, відповідач має податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальній сумі 87 759,44 грн, що підтверджується наданою контролюючим органом обліковою карткою (зворотній бік).

Відповідно до п.п. 59.1 та 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У зв'язку з непогашенням відповідачем суми податкового зобов'язання протягом встановленого строку, позивачем винесено податкову вимогу № 10082-23 від 30.12.2015 року.

Як передбачено п. 176.1е ст. 176 Податкового кодексу України, платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.)

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.)

Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Стосовно посилань представника відповідача на неприйняття рішення у справі № 820/19950/14 та перебування вказаної справи на розгляді у Вищому адміністративному суді України, колегія суддів зазначає наступне.

За даними програми Діловодство спеціалізованого суду (ДСС) встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2015 року по справі № 820/19950/14 залишено без задоволення адміністративний позов ТОВ Ремонтно-торгівельне підприємство СНАБСЕРВІС до Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02.12.2014 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2015 року апеляційну скаргу ТОВ Ремонтно-торгівельне підприємство СНАБСЕРВІС залишено без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2015 року - залишено без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Згідно з приписами ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відтак, у справі № 820/19950/14 є судове рішення, яке набрало законної сили у відповідності до приписів Кодексу адміністративного судочинства.

Що стосується посилань представника відповідача на здійснення своєчасної сплати за податковими зобов'язаннями визначеними відповідачем у податкових деклараціях, колегія суддів зазначає наступне.

Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 569 від 16.10.2014 року передбачено, що рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Поряд із цим, п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що в разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Колегією суддів встановлено, що контролюючим органом здійснювалось зарахування коштів платника податків в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

У відповідності до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно до п.п. 137 п. 1 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - Державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених Податковим кодексом України та законами України.

На час розгляду справи податковий борг в сумі 87 759,44 грн відповідачем не сплачений, доказів самостійної сплати заборгованості у повному обсязі відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на загальних засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2017 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-торгівельне підприємство" СНАБСЕРВІС" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2017р. по справі № 820/6043/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 14.12.2017 р.