Рішення

від 12.12.2017 по справі 910/23615/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2017Справа №910/23615/15 За позовом Публічного акціонерного товариства Златобанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Славінського Валерія Івановича

до Товариства з обмеженою відповідальністю Файрекс

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Текора

про звернення стягнення на предмет застави

Головуючий суддя Демидов В.О.

Судді Сташків Р.Б.

Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача - Новохатній О.В. (дов. №118 від 10.11.2017);

від відповідача - Ушаков О.В. (дов б/н від 05.08.2015);

від третьої особи - не з'явився.

встановив :

03.09.2015 Публічне акціонерне товариство Златобанк звернулося до суду із позовною заявою, у якій просило у рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Текора перед Публічним акціонерним товариством Златобанк за кредитним договором № 154/12-KLMV від 26.06.2012 (із змінами та доповненнями), яка складається з: 882 838,83 євро, що станом на 25.08.2015 за офіційним курсом НБУ еквівалентно 22 005 625,67 гри. - основного боргу, 65 772,33 євро, що станом на 25.08.2015 за офіційним курсом НБУ еквівалентно 1 639 439,98 грн. - процентів, 4 329 877,17 грн. пені, 205 127,16 грн. 3 % річних, 5 000 грн. штрафу за неналежне виконання зобов'язань, в сумі ціни продажу на публічних торгах, визначеної на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, звернути стягнення на предмет застави, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю Файрекс , визначений у договорі застави № 154/12-KLMV/S-2 від 16.05.2013, укладеному між Публічним акціонерним товариством Златобанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Файрекс , а саме: трансформаторна підстанція КТП-400/10/0,4 (кіоск), інвентарний номер 242, розташована за адресою: Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Ужвій Наталії, будинок 21; трансформаторна підстанція КТП-630/10/0,4 кіоск, вакуумний вимикач, інвентарний номер 256, розташована за адресою: Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Ужвій Наталії, будинок 21; генератор дизельний DJ 70 NT (автоматичний з АВР), інвентарний номер 258, розташований за адресою: Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Ужвій Наталії, будинок 21, шляхом проведення публічних торгів із визначенням початкової ціни продажу предмета застави на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Підставою звернення позивача до суду з даним позовом є невиконання умов кредитного договору № 154/12-KLMV від 26.06.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством Златобанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Текора , в забезпечення виконання зобов'язання за яким між позивачем та відповідачем укладено договір застави № 154/12-KLMV/S-2 від 16.05.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2015 порушено провадження у справі №910/23615/15, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Текора , розгляд справи призначено на 13.10.2015.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2015 у зв'язку із неявкою представників сторін та необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи було відкладено на 10.11.2015.

26.10.2015 до загального відділу господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що 23.09.2015 господарським судом міста Києва було винесено рішення по справі №910/17289/15 між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав.

03.11.2015 до загального відділу господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання згідно змісту якого відповідач на підставі ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України просить залишити позовну заяву Публічного акціонерного товариства Златобанк без розгляду.

05.11.2015 представником позивача через загальний відділ суду було подано клопотання про зупинення провадження по справі, яке обґрунтоване тим, що в провадженні Київського апеляційного господарського суду перебуває справа №910/17289/15 за позовом Публічного акціонерного товариства Златобанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Славінського Валерія Івановича до Товариства з обмеженою відповідальністю Текора , Товариства з обмеженою відповідальністю Файрекс та Товариства з обмеженою відповідальністю ІСК Трансекспо про стягнення заборгованості за Кредитним договором у сумі 28 185 069,98 грн. та звернення стягнення на предмет застави та іпотеки.

Крім того, представником позивача через загальний відділ суду було подано заперечення щодо припинення провадження по справі або залишення позову без розгляду.

10.11.2015 представником позивача на виконання вимог ухвал суду від 04.09.2015 та 13.10.2015 через загальний відділ суду було подано письмові пояснення по справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.11.2015 зупинено провадження у справі №910/23615/15 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/17289/15 за позовом Публічного акціонерного товариства Златобанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Славінського Валерія Івановича до Товариства з обмеженою відповідальністю Текора , Товариства з обмеженою відповідальністю Файрекс та Товариства з обмеженою відповідальністю ІСК Трансекспо про стягнення заборгованості за Кредитним договором у сумі 28 185 069,98 грн. та звернення стягнення на предмет застави та іпотеки.

03.07.2017 представником позивача через загальний відділ суду подано клопотання про поновлення провадження у справі №910/23615/15, яке обґрунтоване тим, 14.11.2016 Вищим господарським судом України прийнято постанову, якою рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 у справі №910/17289/15 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2017 поновлено провадження по справі №910/23615/15, розгляд справи призначено на 17.08.2017.

Представником відповідача 17.08.2017 через канцелярію суду було подано клопотання про припинення провадження по справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.08.2017 призначено колегіальний розгляд справи №910/23615/15 та з метою визначення складу колегії суддів відкладено розгляд справи.

За результатами автоматичного розподілу справи №910/23615/15 визначено склад колегії суддів для розгляду справи: головуючий суддя Демидов В.О., судді Сташків Р.Б., Трофименко Т.Ю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.08.2017 вказаною колегією суддів прийнято справу №910/23615/15 до свого провадження та призначено її до розгляду на 03.10.2017.

28.09.2017 представником позивача через загальний відділ суду подано письмові пояснення стосовно заяви відповідача про припинення провадження у справі.

Судове засідання, призначене на 03.10.2017 не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Трофименко Т.Ю. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.10.2017 у зв'язку із виходом судді Трофименко Т.Ю. з відпустки, справу №910/23615/15 призначено до розгляду на 06.11.2017.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2017 у зв'язку із неявкою представника третьої особи, а також необхідністю дослідження поданих сторонами доказів, розгляд справи відкладено на 29.11.2017.

29.11.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме докази невиконання рішення господарського суду м. Києва у справі №910/17289/15 від 09.10.2015.

29.11.2017 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.11.2017 у зв'язку із необхідністю дослідження поданих сторонами доказів, розгляд справи відкладено на 12.12.2017.

12.12.2017 позивач та відповідач надали клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 12.12.2017 з'явилися представники позивача та відповідача, надали пояснення по справі.

Представник третьої особи у судове засідання 12.12.2017 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Розглянувши у судовому засіданні 12.12.2017 клопотання відповідача про припинення провадження по справі та залишення позовної заяви Публічного акціонерного товариства Златобанк без розгляду, суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні, у зв'язку із тим, що наявність рішення господарського суду м. Києва від 23.09.2015 у справі №910/17289/15 про стягнення заборгованості у розмірі 28 185 069,98 грн., яке набрало законної сили, не є підставою для припинення провадження у цій справі про звернення стягнення на предмет застави, оскільки у випадку неналежного виконання боржником обов'язку з повернення кредиту, не позбавляє кредитора права на звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 12.12.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

26.06.2012 між Публічним акціонерним товариством Златобанк (далі - кредитодавець, банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Текора (далі - позичальник, боржник, третя особа) було укладено кредитний договір № 154/12-KLMV (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього кредитного договору.

Згідно з п. 1.2. кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику кредитні кошти у наступних валютах: у гривні та/або Євро у формі відкриття відкличної кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного цим кредитним договором. базовою валютою є гривня. Кредит може надаватися траншами у будь-якій валюті, зазначеній в кредитному договорі, відповідно до письмової заяви позичальника. Позичальник має право в будь-який час без повідомлення банку здійснювати погашення поточної заборгованості по кредиту і за умови дотримання умов надання кредитних коштів, встановлених цим кредитним договором, може знову отримувати кредит в межах максимального ліміту за кредитною лінією. Грошові кошти за кредитною лінією (отримання траншів) надаються банком за заявками позичальника (надалі - заявка) після їх акцепту банком. Заявка складається за формою, затвердженою банком, в 2-х примірниках. Зобов'язання банку по кредитуванню в рамках даного кредитного договору визначаються сумою акцептованої ним заявки та виникають в момент акцепту заявки. При наданні позичальнику кредитних коштів за акцептованою заявкою в обсязі, зазначеному в заявці така заявка вважається виконаною, а зобов'язання банку дотриманими. При досягненні позичальником максимального ліміту заборгованості нові заявки банком не розглядаються до часткового або повного повернення кредитних коштів. Після часткового/повного повернення кредиту позичальник може надавати в банк нові заявки в межах чинного максимального ліміту заборгованості.

За умовами п. 1.2.1. кредитного договору, кредит надається для поповнення оборотних коштів.

Пунктом 1.3. кредитного договору обумовлено, що максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 6 000 000,00 грн. Максимальний ліміт заборгованості на день надання кредиту в разі надання його траншами розраховується в базовій валюті шляхом складання сум виданих траншів в кожній з валют цього кредитного договору, помножених на офіційний курс гривні до валюти наданих траншів, встановлений Національним банком України на день надання чергового траншу, та поділених на курс гривні до базової валюти, встановлений Національним банком України на день надання чергового траншу.

За умовами п. 1.4. кредитного договору, кінцева дата повернення кредиту: не пізніше 15 грудня 2013 року включно.

У відповідності до п. 1.5. кредитного договору, за користування кредитом позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки.

Процентна ставка встановлюється у наступних розмірах: 22 % (двадцять два проценти) річних за користування кредитними коштами у гривні; 14 % (чотирнадцять процентів) річних за користування кредитними коштами в Євро.

Проценти за користування кредитом у гривні сплачуються у гривні, проценти за користування кредитом у Євро сплачуються у Євро (п. 1.6. кредитного договору).

Разова комісія за обслуговування кредиту сплачується позичальником в національній валюті України та становить 18 000,00 грн. Комісія сплачується на рахунок комісії протягом 2-х (двох) календарних днів з дня укладення цього кредитного договору, але не пізніше останнього числа місяця, в якому укладений цей кредитний договір.

Додатковою угодою № 2 від 16.05.2013 до кредитного договору сторони виклали п. 1.2. в наступній редакції: 1.2. Кредитодавець надає позичальнику кредитні кошти у наступних валютах: у гривні та Євро у формі відкриття відкличної кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного цим кредитним договором. Базовою валютою є Євро. Кредит може надаватися траншами у будь-якій валюті, зазначеній в кредитному договорі, відповідно до письмової заяви позичальника. Позичальник має право в будь-який час без повідомлення банку здійснювати погашення поточної заборгованості по кредиту і за умови дотримання умов надання кредитним коштів, встановлених цим кредитним договором, може знову отримувати кредит в межах максимального ліміту за кредитною лінією. Грошові кошти за кредитною лінією (отримання траншів) надаються банком за заявками позичальника (далі - заявка ) після їх акцепту банком. Заявка складається за формою, затвердженою банком, в 2-х примірниках. Зобов'язання банку по кредитуванню в рамках даного кредитного договору визначаються сумою акцептованої ним заявки та виникають в момент акцепту заявки. При наданні позичальнику кредитних коштів за акцептованою заявкою в обсязі, зазначеному в заявці така заявка вважається виконаною, а зобов'язання банку дотриманими. При досягненні позичальником максимального ліміту заборгованості нові заявки банком не розглядаються до часткового або повного повернення кредитних коштів. Після часткового/повного повернення кредиту позичальник може надавати в банк нові заявки в межах чинного максимального ліміту заборгованості. .

Згідно з п. 1.3. кредитного договору в редакції додаткової угоди № 2 від 16.05.2013, максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 1 350 000,00 Євро. Максимальний ліміт заборгованості на день надання кредиту в разі надання його траншами розраховується в базовій валюті шляхом складання сум виданих траншів в кожній з валют цього кредитного договору, помножених на офіційний курс гривні до валюти наданих траншів, встановлений Національним банком України на день надання чергового траншу, та поділених на курс гривні до базової валюти, встановлений Національним банком України на день надання чергового траншу.

Даною додатковою угодою було встановлено кінцеву дату повернення кредиту - не пізніше 01.05.2015 включно.

Крім того, пунктом 1.5. кредитного договору в редакції додаткової угоди № 2 від 16.05.2013 до нього сторони обумовили, що за користування кредитом позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки. Процентна ставка встановлюється у наступних розмірах: 25 % річних за користування кредитними коштами у гривні; 13 % річних за користування кредитними коштами в Євро.

У відповідності до п. 2.2. кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику в межах максимального ліміту за кредитною лінією шляхом їх перерахування відповідно до цільового призначення за наданими позичальником заявками та документами відповідно до чинного законодавства України.

За умовами п. 2.2.1. кредитного договору, повернення кредитних коштів здійснюється на рахунок для оплати боргових зобов'язань та процентів.

Пунктом 2.3. кредитного договору визначено, що проценти за користування кредитом нараховуються кредитодавцем в валюті кредиту.

Згідно з пунктом 2.4. кредитного договору, сплата процентів здійснюється за фактичний строк користування кредитом. При розрахунку процентів приймається рік і місяць, рівні календарній кількості днів - якщо заборгованість за Кредитом в гривні, приймається рік і місяць, рівний 360 календарних днів - якщо заборгованість за Кредитом в іншій валюті. День повернення Кредиту до розрахунку не приймається.

Відповідно до п. 2.5. кредитного договору, позичальник самостійно сплачує (перераховує) проценти на рахунок для оплати боргових зобов'язань та процентів. Проценти сплачуються за період з першого по останній день календарного місяця щомісячно по сьоме число (включно) місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів.

Проценти за останній місяць користування кредитом сплачуються в кінцеву дату повернення кредиту (п. 2.6. кредитного договору).

Пунктом 2.6.1. кредитного договору передбачено, що якщо останній день повернення кредиту та/або сплати процентів припадає на вихідний, святковий день або інший неробочий день, то позичальник має право повернути кредит та/або сплатити проценти наступного робочого дня.

За умовами п. 3.4.1. кредитного договору, позичальник зобов'язаний використовувати кредит виключно на цілі, передбачені цим кредитним договором.

Згідно з п. п. 3.4.2., 3.4.3. та 3.4.4. кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти/комісію у розмірі та в порядку, передбаченому цим кредитним договором, згідно з умовами кредитного договору; повернути кредит в повному обсязі в порядку та в строки, передбачені цим кредитним договором, в тому числі достроково, у разі настання обставин, за яких банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, в тому числі у випадку настання несприятливих обставин/подій; безумовно сплатити неустойку (штраф, пеню), інші штрафні санкції, відшкодувати заподіяні банку збитки, завдані невиконанням/неналежним виконанням умов кредитного договору.

У відповідності до п. 4.1. кредитного договору, за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та/або за несвоєчасну повну чи часткову сплату/несплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення за кожен день прострочення та обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати кредиту та/або процентів до моменту фактичного погашення заборгованості.

Згідно з п. 4.3. кредитного договору, за кожен випадок невиконання/неналежного виконання зобов'язань за цим кредитним договором, передбачених п. 3.4. (зокрема, але не виключно, ненадання/несвоєчасне надання документів, передбачених цим кредитним договором (баланс, звіт про фінансові результати тощо), позичальник сплачує кредитодавцю штраф у розмірі 5 000,00 (п'ять тисяч) гривень 00 коп.

Пунктом 4.6. кредитного договору сторони дійшли згоди про те, що виконання зобов'язань за цим кредитним договором забезпечується всім майном та коштами позичальника, на які може бути звернення стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Кредитний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 7.6. кредитного договору).

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 16.05.2013 ПАТ Златобанк (позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю Файрекс (далі - заставодавець, відповідач) уклали договір застави № 154/12-KLMV/S-2 (далі - договір застави), відповідно до п. 1.1 якого для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань, визначених у статті 2 цього договору, заставодавець підписанням цього договору надає заставодержателеві у заставу майно, визначене у статті 3 цього договору. В силу цього договору заставодержатель має право у разі невиконання боржником боргових зобов'язань, задовольнити свої вимоги за кредитним договором за рахунок предмета застави, переважно перед іншими кредиторами заставодавця та/або боржника.

Згідно п. 3.1. договору застави, предметом застави є рухоме майно, виробниче обладнання, а саме: трансформаторна підстанція КТП-400/10/0,4 (кіоск) - 1 одиниця, інвентарний номер 242, балансова вартість на 31.03.2013, без ПДВ - 70 661,09 грн.; трансформаторна підстанція КТП-630/10/0,4 (кіоск, вакуумний вимикач) - 1 одиниця, інвентарний номер 256, балансова вартість на 31.03.2013, без ПДВ - 153 070,80 грн.; генератор дизельний DJ 70 NT (автоматичний з АВР) - 1 одиниця, інвентарний номер 258, балансова вартість на 31.03.2013, без ПДВ - 86 574,11 грн.

Відповідно до п. 4.4.1 договору застави, заставодержатель має право у випадку невиконання зобов'язання за кредитним договором, переважно перед іншими кредиторами задовольнити свої вимоги за рахунок предмету застави шляхом його реалізації способом, визначеним на розсуд заставодержателя (банку).

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, внаслідок чого утворилась заборгованість, Публічне акціонерне товариство Златобанк звернулося до суду із позовною заявою, у якій просило у рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Текора перед Публічним акціонерним товариством Златобанк за кредитним договором № 154/12-KLMV від 26.06.2012 (із змінами та доповненнями), яка складається з: 882 838,83 євро, що станом на 25.08.2015 за офіційним курсом НБУ еквівалентно 22 005 625,67 гри. - основного боргу, 65 772,33 євро, що станом на 25.08.2015 за офіційним курсом НБУ еквівалентно 1 639 439,98 грн. - процентів, 4 329 877,17 грн. пені, 205 127,16 грн. 3 % річних, 5 000 грн. штрафу за неналежне виконання зобов'язань, в сумі ціни продажу на публічних торгах, визначеної на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, звернути стягнення на предмет застави, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю Файрекс , визначений у договорі застави № 154/12-KLMV/S-2 від 16.05.2013, укладеному між Публічним акціонерним товариством Златобанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Файрекс , а саме: трансформаторна підстанція КТП-400/10/0,4 (кіоск), інвентарний номер 242, розташована за адресою: Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Ужвій Наталії, будинок 21; трансформаторна підстанція КТП-630/10/0,4 кіоск, вакуумний вимикач, інвентарний номер 256, розташована за адресою: Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Ужвій Наталії, будинок 21; генератор дизельний DJ 70 NT (автоматичний з АВР), інвентарний номер 258, розташований за адресою: Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Ужвій Наталії, будинок 21, шляхом проведення публічних торгів із визначенням початкової ціни продажу предмета застави на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підставою звернення позивача до суду з даним позовом є невиконання умов кредитного договору № 154/12-KLMV від 26.06.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством Златобанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Текора , в забезпечення виконання зобов'язання за яким між позивачем та відповідачем укладено договір застави № 154/12-KLMV/S-2 від 16.05.2013.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачаються з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.2015 у справі №910/17289/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 позов ПАТ Златобанк до ТОВ Текора та ТОВ ІСК Трансекспо задоволено повністю; стягнуто солідарно з ТОВ Текора на користь ПАТ Златобанк 882 838,83 євро за основним боргом, що станом на 25.08.2015 за офіційним курсом НБУ еквівалентно 22 005 625,67 грн.; заборгованість за процентами - 65 772,33 євро, що станом на 25.08.2015 за офіційним курсом НБУ еквівалентно 1 639 439,98 грн.; заборгованість по сплаті пені 4 329 877,17 грн.; 3% річних в сумі 205 127,16 грн.; 5 000,00 грн. штрафу за неналежне виконання зобов'язань; стягнуто солідарно з ТОВ ІСК Трансекспо на користь ПАТ Златобанк 882 838,83 євро за основним боргом, що станом на 25.08.2015 за офіційним курсом НБУ еквівалентно 22 005 625,67 грн.; заборгованість за процентами - 65 772,33 євро, що станом на 25.08.2015 за офіційним курсом НБУ еквівалентно 1 639 439,98 грн.; заборгованість по сплаті пені 4 329 877,17 грн.; 3% річних в сумі 205 127,16 грн.; 5 000,00 грн. штрафу за неналежне виконання зобов'язань; у задоволенні позовних вимог ПАТ Златобанк до ТОВ Файрекс відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.11.2016 рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 у справі №910/17289/15 залишено без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2013 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Таким чином, факт наявності порушення за кредитним договором та факт наявності заборгованості за кредитним договором № 154/12-KLMV від 26.06.2012 встановлений рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.2015 у справі №910/17289/15, а тому не потребують доказування у даній справі.

Разом з тим, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем А.Т. винесено постанову від 02.11.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, отже рішення суду про стягнення заборгованості станом на час розгляду цієї справи не виконано.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України, визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель, набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставою є спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом, якою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо (ст. 1, 3 Закону України Про заставу ).

Згідно зі ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про заставу за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Так само частиною 1 статті 20 Закону України Про заставу передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ч. 7 статті 20 Закону України Про заставу реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Згідно зі статтею 25 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону, положеннями якої передбачено такий спосіб звернення стягнення на предмет застави як продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 4.4.1 договору застави, заставодержатель має право у випадку невиконання зобов'язання за кредитним договором, переважно перед іншими кредиторами задовольнити свої вимоги за рахунок предмету застави шляхом його реалізації способом, визначеним на розсуд заставодержателя (банку).

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 4.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 № 1 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів у розгляді справ у спорах про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) господарським судам слід враховувати таке.

Відповідно до приписів статей 589 , 590 ЦК України, частини першої статті 20 Закону України Про заставу , частини першої статті 12 та частини першої статті 33 Закону України Про іпотеку заставодержатель (іпотекодержатель) має право звернути стягнення на предмет застави у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, у встановлений строк (термін), якщо інше не передбачено договором або законом.

Договором або законом можуть бути передбачені й інші підстави, за наявності яких заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави (наприклад, частиною другою статті 20, частиною другою статті 46 Закону України Про заставу , частиною другою статті 33 Закону України Про іпотеку ).

Частиною першою статті 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, згідно з частиною шостою статті 20 Закону України Про заставу звернення стягнення на заставлене майно може бути здійснено також за рішенням третейського суду та на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємствачи підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій якого є у державній власності, може бути здійснене лише на підставі судового рішення (частина шоста статті 20 Закону України Про заставу ). Договори, укладені з порушенням цієї вимоги, повинні визнаватися недійсними згідно зі статтею 215 ЦК України.

Господарським судам слід враховувати, що спеціальним законом щодо правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна є Закон України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень . Позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження визначено статтею 26 цього Закону.

Таким чином враховуючи, що рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.2015 у справі №910/17289/15, яке набрало законної сили, встановлено факт наявності порушення зобов'язання та заборгованості за кредитним договором № 154/12-KLMV від 26.06.2012, а постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т. від 02.11.2017 повернуто виконавчий документ стягувачу, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, отже рішення суду про стягнення заборгованості станом на час розгляду цієї справи не виконано.

При цьому суд зазначає, що наявність судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.09.2013 у справі № 6-73цс13.

Оскільки факт наявності порушення зобов'язання та заборгованості за кредитним договором встановлено рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.2015 у справі №910/17289/15, заборгованість за кредитним договором не погашена, доказів протилежного матеріали справи не містять, позивач набув право задовольнити вимоги за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 154/12-KLMV/S-2 від 16.05.2013.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. У рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Текора (03039, м. Київ, провулок Червоноармійський, буд. 14, код 35910616) перед Публічним акціонерним товариством Златобанк (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 17/52, код 35894495) за кредитним договором № 154/12-KLMV від 26.06.2012 (із змінами та доповненнями), яка складається з: 882 838,83 євро, що станом на 25.08.2015 за офіційним курсом НБУ еквівалентно 22 005 625,67 гри. - основного боргу, 65 772,33 євро, що станом на 25.08.2015 за офіційним курсом НБУ еквівалентно 1 639 439,98 грн. - процентів, 4 329 877,17 грн. пені, 205 127,16 грн. 3 % річних, 5 000 грн. штрафу за неналежне виконання зобов'язань, в сумі ціни продажу на публічних торгах, визначеної на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, звернути стягнення на предмет застави, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю Файрекс (03150, м. Київ, вул. Ямська, буд. 72, код 30520596), визначений у договорі застави № 154/12-KLMV/S-2 від 16.05.2013, укладеному між Публічним акціонерним товариством Златобанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Файрекс , а саме:

- трансформаторна підстанція КТП-400/10/0,4 (кіоск), інвентарний номер 242, розташована за адресою: Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Ужвій Наталії, будинок 21;

- трансформаторна підстанція КТП-630/10/0,4 кіоск, вакуумний вимикач, інвентарний номер 256, розташована за адресою: Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Ужвій Наталії, будинок 21;

- генератор дизельний DJ 70 NT (автоматичний з АВР), інвентарний номер 258, розташований за адресою: Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Ужвій Наталії, будинок 21,

шляхом проведення публічних торгів із визначенням початкової ціни продажу предмета застави на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 14.12.2017.

Головуючий суддя В.О. Демидов

Судді Р.Б. Сташків

Т.Ю. Трофименко