Постанова

від 13.12.2017 по справі 924/753/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2017 р. Справа № 924/753/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Павлюк І. Ю. ,

судді Демянчук Ю.Г.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників сторін:

позивача: Бухольц Ю.В., Нестерук М.І.

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу відповідача Житлово-будівельного кооперативу "Будкомфорт-2" на рішення господарського суду Хмельницької області від 25.10.2017 р. у справі № 924/753/17

за позовом Фізична особа підприємець Бухольц Юлія Вікторівна

до Житлово-будівельний кооператив "Будкомфорт-2"

про стягнення в сумі 165 612, 05 грн.

Позивач фізична особа-підприємец Бухольц Юлія Вікторівна звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до житлово-будівельного кооперативу „Будкомфорт-2" про стягнення з відповідача (враховуючи заяву про зменшення позовних вимог від 19.09.2017 р., яка була прийнята судом в судовому засіданні 19.09.2017р.) 168710,12 грн., з яких 118258,24 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу (поставки) від 10.03.2016 р., 4782,14 грн. 3 % річних, 22108,55 грн. інфляційних нарахувань, 23564,19 грн. пені.

25.10.2017р. позивачем в судовому засіданні подано заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені у зв'язку з арифметичною помилкою, прийняту місцевим господарським судом, згідно якої просить стягнути з відповідача 165612,05 грн., з яких 118258,24 грн. основного боргу, 4782,14 грн. 3% річних, 22108,55 грн. інфляційних нарахувань, 20463,12 грн. пені /а.с.145/.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.10.2017р. у справі № 924/753/17, позов фізичної особи-підприємця Бухольц Юлії Вікторівни до житлово-будівельного кооперативу „Будкомфорт-2" про стягнення 165612,05 грн. задоволено.

Стягнуто з житлово-будівельного кооперативу „Будкомфорт-2" на користь фізичної особи-підприємця Бухольц Юлії Вікторівни 118258,24 грн. заборгованості, 4782,14 грн. 3 % річних, 22108,55 грн. інфляційних втрат, 20463,12 грн. пені, 2484,18 грн. витрат зі сплати судового збору, 5000,00 грн. витрат з оплати послуг адвоката.

Відповідач ЖБК „Будкомфорт-2", не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішеннямгосподарського суду Хмельницької області від 25.10.2017р. у справі № 924/753/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що наявні у матеріалах справи накладні на поставку товару не можуть братися судом до уваги, поскільки не відповідають вимогам ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні у зв'язку з використанням позивачем при їх оформленні факсиміле. Крім того, товар, вказаний у видаткових накладних № 38 та № 49 відсутній на складі відповідача, а товар за накладною № 29 відсутній у кількості, вказаній позивачем.

Таким чином, скаржник вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог; просить рішення господарського суду Хмельницької області від 25.10.2017 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що договір та видаткові накладні засвідчені відтисками печатки, а відсутність товару на складі може свідчити про його використання відповідачем. Вважає, що господарський суд Хмельницької області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обгрунтоване рішення, а тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити /а.с.170-171/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2017р. апеляційну скаргу ЖБК „Будкомфорт-2" прийнято до провадження та призначено її розгляд на 13.12.2017р. об 11:30 год. /а.с.162/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.12.2017р., задоволено клопотання ФОП Бухольц Ю.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручено господарському суду Вінницької області. При цьому, у зв'язку із відсутністю вільного часу проведення судового засідання в режимі відеоконференції 13.12.2017 року об 11:30 год. у господарському суді Вінницької області змінено час судового засідання на 13.12.2017 року об 14:10 год. шляхом виправлення описки /а.с.177-178/.

13.12.2017р. в судовому засіданні позивачем підтримано позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу.

13.12.2017р. відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив; про дату, місце та час (зміну часу) судового засідання повідомлений належним чином згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с.179/.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Поскільки ухвалою суду від 16.11.2017р. явка повноважних представників сторін в судове засіданні 13.12.2017р. обов'язковою не визнавалася, то судова колегія вважає можливим повторно розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.03.2016р. між фізичною особою-підприємцем Бухольц Юлією Вікторівною (надалі - продавець, позивач) та житлово-будівельним кооперативом „Будкомфорт-2" (надалі - покупець, відповідач, апелянт) укладено договір купівлі-продажу (поставки) (надалі - Договір), згідно п.1.2 якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити товар, отриманий по видатковій накладній згідно рахунка-фактури, яка видається для покупця в кожному окремому випадку отримання товару.

Предметом договору є товар, найменування, кількість та вартість якого визначена в рахунках-фактурах, що видаються на замовлені партії товару (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору, товар відпускається покупцю на підставі видаткової накладної згідно рахунка-фактури.

Умова постачання - самовивіз товару покупцем зі складу продавця (п.2.2 Договору).

За умовами п.2.3 Договору, право власності на товар у покупця виникає з моменту його отримання уповноваженим представником покупця або передачі транспортній організації для перевезення.

Продавець надає покупцю наступні документи на товар, що поставляється: рахунок, видаткова, копії документів якості підприємства-виробника (п.2.4 Договору).

Оплата за отриманий товар здійснюється на розрахунковий рахунок продавця, строк оплати 14 днів від дня поставки товару (п.2.5 Договору).

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, асортимент та кількість якого відповідає умовам договору; передати покупцеві всі документи, що стосуються товару та підлягають передачі разом із товаром відповідно до умови договору (п.4.1 Договору).

Покупець зобов'язаний прийняти товар за якістю, асортиментом та кількістю; оплатити товар в розмірах і терміни, установлені договором (п.4.2 Договору).

Відповідно до п.5.2 Договору, за прострочення здійснення розрахунку за товар в термін, вказаний в п.2.5 даного договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, встановленої на цей період, за кожний день прострочення платежу.

Оплата суми пені не звільняє покупця від виконання своїх зобов'язань по даному договору (п.5.3 Договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п.8.1 Договору).

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений п.8.1 цього договору та закінчується 31.12.2016р. Закінчення строку договору не звільняє сторони від обов'язку виконати взяті на себе зобов'язання та від відповідальності за його порушення, яка мала місце під час дії цього договору (п.п.8.2, 8.3 Договору).

У період з 10.03.2016р. по 01.06.2016р. позивачем продано відповідачу товару на загальну суму 189281,49 грн., що підтверджується видатковими накладними та рахунками-фактурами:

- № 26 від 10.03.2016 р. на суму 14607,00 грн. /а.с.58-59/,

- № 29 від 14.03.2016 р. на суму 112500,00 грн. /а.с.60-61/,

- № 32 від 17.03.2016 р. на суму 14998,00 грн. /а.с.62-63/,

- № 33 від 18.03.2016 р. на суму 5126,25 грн. /а.с.64-65/,

- № 36 від 31.03.2016 р. на суму 2863,00 грн. /а.с.66-67/,

- № 38 від 01.04.2016 р. на суму 14459,24 грн. /а.с.68-69/,

- № 48 від 12.04.2016 р. на суму 15651,00 грн. /а.с.70-71,

- № 49 від 01.06.2016 р. на суму 9077,00 грн. /а.с.72-73/.

Відповідачем здійснено часткову оплату за товар на загальну суму 71023,25 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку позивача:

- за 28.03.2016р. сплачено 5126,25 грн. "за буд. матеріали зг. рах. №33 від 18.03.16 р. без ПДВ" /а.с.49/,

- за 04.04.2016р. сплачено 2863,00 грн. "за буд. матеріали зг. рах. № 36 від 31.03.16 р. без ПДВ", - 14607,00 грн. "за буд. матеріали зг. рах. № 26 від 10.03.16 р. без ПДВ", - 17776,00 грн. "за буд. матеріали зг. рах. № 32 від 17.03.16 р. без ПДВ" /а.с.51/,

- за 24.05.2016 р. - 15651,00 грн. "за буд. матеріали зг. рах. № 48 від 12.04.16 р. без ПДВ" /а.с.55/,

- за 18.07.2016 р. - 15000,00 грн. "за пінопласт зг. рах. № 29 від 14.03.16 р. без ПДВ" /а.с.55/.

Враховуючи здійснені відповідачем оплати з відповідним призначенням платежу, а також зарахування позивачем, відповідно до наданих ним пояснень, 2778,00 грн. переплати за видатковою накладною № 32 від 17.03.2016р. в рахунок оплати видаткової накладної № 29 від 14.03.2016р., неоплаченими залишився товар, отриманий згідно з видатковими накладними № 29 від 14.03.2016 р. в сумі 94722,00 грн., № 38 від 01.04.2016 р. на суму 14459,24 грн., № 49 від 01.06.2016р. на суму 9077,00 грн. Загальна сума боргу становить 118258,24 грн.

В акті звірки взаєморозрахунків за період 01.02.2016р.-01.07.2016р., складеному сторонами, зазначено про наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 138897,24 грн./а.с.32/.

07.03.2017р. ФОП Бухольц Ю.В. направлено ЖБК Будкомфорт-2 претензію вих.№ 1 від 07.03.2017 р. з вимогою погасити заборгованість в сумі 138897,24 грн. за договором купівлі-продажу від 10.03.2016р. до 31.03.2017р., яку останнім отримано 09.03.2017р. згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення і залишено без відповіді та задоволення /а.с.56-57/.

Таким чином, наявність заборгованості за поставлений відповідно до договору купівлі-продажу (поставки) від 10.03.2016р. товар в сумі 118258,24 грн. слугувало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення 118258,24 грн. основного боргу, 4782,14 грн. 3 % річних, 22108,55 грн. інфляційних нарахувань, 20463,12 грн. пені, всього 165612,05 грн. (з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог).

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення, зважаючи на таке.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Правовідносини сторін виникли на підставі договору купівлі-продажу від 10.03.2016 року.

Згідно з частиною 1 статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пукнтом 2.5 Договору сторони погодили здійснення оплати за отриманий товар на розрахунковий рахунок продавця, строк оплати - 14 днів від дня поставки товару.

Судом встановлено, позивачем відпущено відповідачу товар на загальну суму 189281,49 грн. згідно з видатковими накладними № 26 від 10.03.2016 р. на суму 14607,00 грн., № 29 від 14.03.2016 р. на суму 112500,00 грн., № 32 від 17.03.2016 р. на суму 14998,00 грн., № 33 від 18.03.2016 р. на суму 5126,25 грн., № 36 від 31.03.2016 р. на суму 2863,00 грн., № 38 від 01.04.2016 р. на суму 14459,24 грн., № 48 від 12.04.2016 р. на суму 15651,00 грн., № 49 від 01.06.2016 р. на суму 9077,00 грн. та рахунків-фактур на оплату товару № 26 від 10.03.2016 р. на суму 14607,00 грн., № 29 від 14.03.2016 р. на суму 112500,00 грн., № 32 від 17.03.2016 р. на суму 14998,00 грн., № 33 від 18.03.2016 р. на суму 5126,25 грн., № 36 від 31.03.2016 р. на суму 2863,00 грн., № 38 від 01.04.2016 р. на суму 14459,24 грн., № 48 від 12.04.2016 р. на суму 15651,00 грн., № 49 від 01.06.2016 р. на суму 9077,00 грн.

Відповідачем оплату отриманого товару проведено частково в сумі 71023,25 грн. (виписки по особовому рахунку за 28.03.2016 р. на суму 5126,25 грн., за 04.04.2016 р. - 2863,00 грн., 14607,00 грн., 17776,00 грн., за 24.05.2016 р. - 15651,00 грн., за 18.07.2016 р. - 15000,00 грн.).

Тобто заборгованість становить 118258,24 грн., в т.ч. за видатковими накладними № 29 від 14.03.2016 р. на суму 94722,00 грн., № 38 від 01.04.2016 р. на суму 14459,24 грн., № 49 від 01.06.2016 р. на суму 9077,00 грн.

Відповідно до ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно част.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.612 ЦК України, невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 118258,24 грн. боргу є такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Судом не приймається твердження відповідача про невідповідність видаткових накладних вимогам, зокрема, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" з мотивів відсутності ідентифікуючих даних особи, яка від імені відповідача підписала накладну, та вчинення підпису на видаткових документах за допомогою факсиміле відповідача, поскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження використання факсиміле на видаткових накладних, як існування останнього та незаконного використання його невідомою особою.

Крім того, ст.204 ЦК України визначено презумпція правомірності правочину, а відповідачем схвалено правочин щодо поставки товару шляхом оплати товару, отриманого на підставі видаткових накладних .

Колегія суддів критично оцінює твердження скаржника про відсутність товару, вказаного у видаткових накладних № 38 та № 49, та частково товару за накладною № 29 на складі ЖБК Будкомфорт-2 , поскільки зазначене може свідчити про використання відповідачем такого товару у своїй виробничій діяльності.

Щодо позовних вимог про стягнення 20463,12 грн. пені, 22108,55 грн. інфляційних втрат та 4782,14 грн. 3 % річних.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (част.1 ст.546 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (част.1, 3 ст.549 ЦК України).

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що за прострочення здійснення розрахунку за товар в термін, вказаний в п. 2.5 даного договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, встановленої на цей період, за кожний день прострочення платежу.

Тобто п.5.2 Договору сторони погодили відповідальність покупця ЖБК Будкомфорт-2 у разі порушення умов Договору щодо оплати поставленого товару.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поскільки прострочення відповідача по оплаті поставленого позивачем товару за видатковими накладними № 29 від 14.03.2016 р. не суму 94722,00 грн., № 38 від 01.04.2016 р. на суму 14459,24 грн., № 49 від 01.06.2016 р. на суму 9077,00 грн. має місце, то позовні вимоги про стягнення 20463,12 грн. пені, 22108,55 грн. інфляційних втрат та 4782,14 грн. 3 % річних є підставними та підлягають задоволенню за обгрунтованим розрахунком позивача, перевіреним судом та визнаним вірним /а.с.95-96/.

Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на правову допомогу у розмірі 12000,00 грн.

За змістом ст.44 ГПК України до складу судових витрат належать, зокрема, судовий збір, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, оплати послуг адвоката.

Судові витрати складаються з судового збору, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність ".

Матеріали справи містять докази понесених позивачем ФОП Бухольц Ю.В. витрат у сумі 12000,00 грн., пов'язаних з оплатою послуг адвоката. Так, представництво позивача ФОП Бухольц Ю.В. у суді здійснював адвокат Нестерук Марина Іванівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 810 від 04.02.2013р., що діяв на підставі договору про надання правової допомоги № 560 від 18.07.2017р., на виконання умов якого ФОП Бухольц Ю.В. сплачено адвокату гонорар у сумі 12000,00 грн. по квитанції №18/07/2017-ГС від 18.07.2017 р. за надання правової допомоги за договором № 560 від 18.07.2017 р., розрахунок вартості адвокатських послуг, акт виконаних робіт по договору про надання правової допомоги № 560 від 18.07.2017р..

Згідно зі ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (стаття 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013 (п.6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 р. № 7.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п.6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. № 7, вирішуючи питання про розподіл витрат на послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування їх, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. При вирішенні питання про стягнення витрат за вказані послуги суд зобов'язаний прийняти до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду Хмельницької області про те, що з огляду на складність справи, тривалість розгляду, неспіврозмірність вартості адвокатських послуг по відношенню до їх обсягу, невизнання явки представників сторін в судове засідання місцевого господарського суду (крім першого) обов'язковою, на відповідача слід покласти витрати, понесені позивачем на оплату адвокатських послуг, в сумі 5000,00 грн.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Хмельницької області у даній справі ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 25.10.2017 р. у справі № 924/753/17 залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача Житлово-будівельного кооперативу "Будкомфорт-2" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 924/753/17 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Демянчук Ю.Г.