ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2017 року Справа № 911/2981/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Корсак В.А., Поляк О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Василівське" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 у справі№911/2981/15 Господарського суду Київської області за позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Василівське" до 1. Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 3. Головного управління Держгеокадастру у Київській області проскасування розпоряджень, визнання недійсними договорів, зобов'язання звільнити земельні ділянки та зобов'язання вчинити дії та за зустрічним позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до 1. Товариства з додатковою відповідальністю "Василівське" 2. Білоцерківської міської ради провизнання таким, що втратив чинність державний акт та зобов'язання вчинити дії за участю представників сторін: від позивача:Кириченко Ю.В., від відповідача 1:не з'явився, від відповідача 2:ОСОБА_4, Танцюра К.Л., Танцюра Л.О., від відповідача 3:не з'явився В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Київської області від 08.12.2016 у справі №911/2981/15 позовні вимоги за первісним позовом задоволено частково. Визнано недійсним Розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 29.03.2004 №106 "Про передачу СПД ОСОБА_10 в оренду земельної ділянки (землі водного фонду)". Припинено провадження у справі №911/2981/15 за первісним позовом в частині вимог про визнання недійсними договорів оренди земель водного фонду, які укладені 13.09.2006 між Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області та СПД ОСОБА_9 та зареєстровані 13.09.2006 в Київській регіональній філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" за: №040601000002 (об'єкт оренди, земельна ділянка площею 16,5329 га - став №1), №040601000004 (об'єкт оренди, земельна ділянка площею 3,8571 га - став №2), №040601000005 (об'єкт оренди, земельна ділянка площею 10,5785 га - став № 3, договору оренди земель водного фонду із гідроспорудою за адресою: АДРЕСА_1, який укладений 13.09.2006 між Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області та СПД ОСОБА_9 Припинено провадження у справі №911/2981/15 за первісним позовом в частині вимоги про зобов'язання СПД ОСОБА_9 (відповідача2) звільнити земельну ділянку площею 16,5329 га - став №1, кадастровий номер НОМЕР_1, земельну ділянку площею 3,8571 га - став №2, кадастровий НОМЕР_2, земельну ділянку площею 10,5785 га - став № 3, кадастровий № НОМЕР_3, земельну ділянку площею 0,4058 га, кадастровий номер НОМЕР_4 із гідроспорудою за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язано Управління Держземагентства у Білоцерківському районі Київської області виключити з Державного земельного кадастру відомості про реєстрацію земельної ділянки площею 3, 8571 га, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, кадастровий номер НОМЕР_5 за СПД ОСОБА_9 Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Припинено провадження у справі №911/2981/15 за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 до Товариства з додатковою відповідальністю "Василівське" та Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області про визнання таким, що втратив чинність Державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_7 від 07.06.1996 року, який був виданий на припинене КСП "Жовтень" та зобов'язання Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та права користування земельними ділянками, зареєстрованими за ТДВ "Василівське" №№ 6767116, 5982881, 8446049, 8444045.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 у справі №911/2981/15 вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю "Василівське", з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.
Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.10.2017 (головуючий: суддя Мачульський Г.М., судді: Коробенко Г.П., Дроботова Т.Б.) у справі №911/2981/15 задоволено клопотання Товариства з додатковою відповідальністю "Василівське" про поновлення строку на подання касаційної скарги, відновлено строк на її подання, зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.
Згідно Указу Президента України №357/2017 від 10.11.2017 суддів Дроботову Т.Б. та Мачульского Г.М. призначено суддями Верховного Суду.
Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 15.11.2017 №08.03-04/5898 призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи №911/2981/15, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Алєєва І.В., судді - Кравчук Г.А., Поляк О.І.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.11.2017 зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду у новому складі колегії суддів.
Ухвалою від 28.11.2017 Вищий господарський суд України відклав розгляд касаційної скарги.
Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 01.12.2017 №08.03-04/6594 у зв'язку з запланованою відпусткою судді Кравчука Г.А., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №911/2981/15, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Алєєва І.В. (доповідач), судді - Корсак В.А., Поляк О.І.
В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 12.12.2017 представник Товариства з додатковою відповідальністю "Василівське" підтримав вимоги касаційної скарги, представники Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 заперечували проти її задоволення. Інші учасники судового процесу уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.
Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Товариства з додатковою відповідальністю "Василівське" підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, розпорядженням Білоцерківської районної державної адміністрації від 29.03.2004 №106 "Про передачу в оренду земельної ділянки (землі водного фонду)" (далі за текстом - розпорядження №106), затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду суб'єкту підприємницької діяльності Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_9 для риборозведення за рахунок земель водного фонду в межах Василівської сільської ради Білоцерківського району. Зазначеним розпорядженням вилучена із земель загального користування (землі водного фонду) в межах Василівської сільської ради земельна ділянка загальною площею 81,9641 га та передана в оренду Суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_9 для риборозведення за рахунок земель водного фонду в межах Василівської сільської ради Білоцерківського району.
На підставі вищезазначеного розпорядження між Білоцерківською районною державною адміністрацією та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 укладено: - договір оренди строком на сорок дев'ять років, зареєстрований 13.09.2006 за №040601000002 (об'єкт оренди, земельна ділянка площею 16,5329 га), кадастровий номер НОМЕР_1; - договір оренди строком на сорок дев'ять років, зареєстрований 13.09.2006 за №040601000004 (об'єкт оренди, земельна ділянка площею 3,8571 га), кадастровий НОМЕР_2; - договір оренди строком на сорок дев'ять років, зареєстрований 13.09.2006 за №040601000005 (об'єкт оренди, земельна ділянка площею 10,5785 га), кадастровий НОМЕР_6.
Разом з цим, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням IV сесії 22 скликання Васильківської сільської Ради народних депутатів від 21.11.1995 Колективному сільськогосподарському підприємству "Жовтень" передана у постійне користування земельна ділянка загальною площею 216,2 га для сільськогосподарського виробництва, про що видано Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_7 від 07.06.1996.
Товариство з додатковою відповідальністю "Василівське" є правонаступником Колективного сільськогосподарського підприємства "Жовтень" (зміна організаційно-правової форми шляхом перетворення в ЗАТ "Василівське" та перереєстрації 28.12.1995) та правонаступником Закритого акціонерного товариства "Василівське" (шляхом перетворення в ТДВ "Василівське" та державної реєстрації 21.06.2013), що підтверджується наданими позивачем статутом ЗАТ "Василівське", статутом ТДВ "Василівське", статутом КСП "Жовтень", протоколом зборів уповноважених членів КСП "Жовтень" від 15.10.1995 про реорганізацію КСП "Жовтень" в ЗАТ "Василівське", протоколом №1 від 15.11.1995 установчих зборів ЗАТ "Василівське", Розпорядженням Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 28.12.1995 №74 про перереєстрацію КСП "Жовтень" в ЗАТ "Василівське", передавальним актом ЗАТ "Василівське" станом на 31.10.2015, довідкою реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області від 21.09.2015 №2183.
Чинний Земельний кодекс України, прийнятий 25.10.2001, визначив право постійного користування земельною ділянкою як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч. 1 ст. 92). Підстави припинення користування земельними ділянками унормовані статтею 141 Земельного кодексу України. За приписами наведеної норми такими підставами є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати. Наведеною правовою нормою, в якості самостійної підстави для припинення права користування земельною ділянкою визначено припинення діяльності державних та комунальних підприємств установ та організацій. Припинення діяльності зазначених юридичних осіб пов'язане з неможливістю подальшого здійснення ними своїх юридичних обов'язків та реалізації суб'єктивних прав. Припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ, організацій відбувається у разі їх ліквідації або реорганізації. В розумінні статті 141 Земельного кодексу України, припинення права користування земельною ділянкою не передбачає автоматичного переходу цього права до іншого суб'єкта господарювання.
Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" і стаття 125 Земельного кодексу України пов'язують виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права.
Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій (п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").
Проте, обов'язок переоформлення права користування земельною ділянкою, який містився також у п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, визнаний неконституційним на підставі рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 (у справі №1-17/2005) у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 92, п. 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками). Зокрема, вказаним рішенням визнано неконституційними положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення та положення п. 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18.12.1990 №563-XII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою. Таке рішення Конституційного Суду України мотивовано тим, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.
Статтею 104 ЦК України передбачені умови припинення юридичної особи, а ст. 108 цього Кодексу передбачене перетворення юридичної особи. Ці дії мають різні юридичні наслідки. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи. Відповідно до положень ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права. Згідно ст. 181 вказаного Кодексу до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) - належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Постановою Верховного Суду України від 21.02.2011 у справі №21-3а11 було викладено правову позицію, відповідно до якої приписи п. "в" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.
Крім того, місцевим господарським судом враховано, що оскаржуваним Розпорядженням Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_9 переданий в оренду ставок з гідроспорудою за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності позивачу та знаходиться на земельній ділянці, площею 0, 4058 га, кадастровий номер НОМЕР_4, цільове призначення: для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами, яка перебуває у постійному користуванні позивача, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 22.08.2014, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.08.2014 (на гідроспоруду), витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.06.2014 (на земельну ділянку площею 0, 4058 га, кадастровий номер НОМЕР_4).
За таких обставин, обґрунтованими є висновок господарського суду першої інстанції про те, що Товариство з додатковою відповідальністю "Василівське" має право користуватись земельними ділянками, на яких знаходяться належні йому об'єкти нерухомості, на тих же правових підставах, що і попередній власник цих об'єктів, тобто на праві постійного користування. Державний акт є правовстановлюючим документом щодо права землекористування, яке виникло на підставі відповідного рішення IV сесії 22 скликання Васильківської сільської Ради народних депутатів від 21.11.1995 та перейшло до правонаступника.
Згідно висновків експертизи №19193/15-41 від 11.03.2016 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, координати контуру земельної ділянки площею 16,5329 га кадастровий номер НОМЕР_1 (договір оренди №040601000002), земельної ділянки площею 3,8571 га, кадастровий номер НОМЕР_5 (договір оренди №040601000004) земельної ділянки, площею 10,5785 га, кадастровий номер НОМЕР_3 (договір оренди №040601000005), наданих в оренду ФОП ОСОБА_9, розташовані на території Василівської сільської ради Білоцерківського району Київської області більшою частиною співпадають (накладаються) з координатами точок контуру земельної ділянки площею 216,2 га, яка значиться в Державному акті на право постійного користування землею НОМЕР_9 від 07.06.1996 виданого КСП "Жовтень".
З огляду на зазначене господарський суд першої інстанцій мотивовано зазначив, а апеляційною інстанцією не спростовано, що сам факт співпадання, до того ж переважного, є достатнім для висновку про порушення права позивача на користування земельною ділянкою на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_8 від 07.06.1996, яка фактично вилучена з порушенням вимог ст.ст.141, 142, 149 Земельного кодексу України.
Беручи до уваги вищевикладене, місцевий господарський суд з метою відновлення порушеного права Товариства з додатковою відповідальністю "Василівське" дійшов вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення первісних позовних вимог в частині визнання недійсним розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 29.03.2004 №106 "Про передачу СПД ОСОБА_10 в оренду земельної ділянки (землі водного фонду)" та відповідно необхідністю виключення з Державного земельного кадастру відомості про реєстрацію земельної ділянки площею 3,8571 га, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, кадастровий номер НОМЕР_5 за СПД ОСОБА_9
Зважаючи на те, що під час розгляду даної справи в господарському суді першої інстанції, пішов з життя ОСОБА_9, який брав участь у справі в статусі другого відповідача за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом, місцевий господарський суд правомірно припинив провадження в іншій частині позовних вимог на підставі ст. 80 ГПК України.
Посилання апеляційної інстанції на свідоцтва про успадкування ФОП ОСОБА_4 права оренди на спірні земельні ділянки є передчасними з огляду на хронологію прийняття рішення місцевим господарським судом та оформлення відповідних свідоцтв.
Відповідно до ст. 111 5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.
Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Приписами ст. 111 7 ГПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 у справі №911/2981/15 підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Київської області від 08.12.2016 у справі №911/2981/15 - залишенню в силі.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Василівське" - задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 у справі №911/2981/15 - скасувати.
Рішення господарського суду Київської області від 08.12.2016 у справі №911/2981/15 - залишити в силі.
Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя В.А. Корсак Суддя О.І. Поляк
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2017 |
Оприлюднено | 15.12.2017 |
Номер документу | 71010609 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Алєєва I.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні