Рішення

від 13.06.2007 по справі 7/101-92

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/101-92

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ       

                                                       РІШЕННЯ  

Від  "13" червня 2007 р.                                             по справі  № 7/101-92

За позовом Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Луцьк

до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західний нафтовий холдинг", м. Луцьк

та            Спільного українсько-американське закритого акціонерного товариства "Фондове агентство "Схід-Інвест"", м. Луцьк

про визнання недійсними договорів та стягнення 5 000 000 грн.

Головуючий суддя          Шум М.С.

Судді                               Кравчук А.М.

                                      Якушева І.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Драюк М.С., представник (доручення №554 від 16.04.2007р.)

від відповідачів: Білицький Б.М., представник ТзОВ "Західний нафтовий холдинг" (довіреність №481 від 23.05.2007р.), Пащук В.С., представник ТзОВ "Західний нафтовий холдинг" (довіреність №482 від 23.05.2007р.), Ткачук Н.С., представник ЗАТ "Фондове агентство "Схід-Інвест"" (довіреність від 17.05.2007р.)

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України учасникам судового процесу було роз'яснено їх права та обов'язки. Заяв та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.

З метою надання додаткових доказів в судовому засіданні 11.06.2007р. було оголошено перерву до 13.06.2007р. до 09 год. 10 хв.

Суть спору: позивач – спільне українсько-англійське підприємство "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулося до господарського суду Волинської області з позовною заявою про визнання недійсними договору доручення №Б 160407/2 від 16.04.2007р., укладеного між спільним українсько-англійським підприємством "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі по тексту - Позивач) та спільним українсько-американським закритим акціонерним товариством "Фондове агентство "Схід-Інвест"" (надалі по тексту – Відповідач-2) та договору купівлі-продажу цінних паперів №160407/2/1 від 16.04.2007р., укладеного між спільним українсько-англійським підприємством "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю та товариством з обмеженою відповідальністю "Західний нафтовий холдинг" (надалі по тексту – Відповідач-1) та про стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю "Західний нафтовий холдинг" 5 000 000 грн., отриманих згідно договору купівлі-продажу цінних паперів №160407/2/1 від 16.04.2007р.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що директором Позивача Корецьким С.Ф. з перевищенням своїх повноважень 16 квітня 2007 року укладений із Відповідачем-2 договір доручення №Б 160407/2 на купівлю цінних паперів на загальну суму 5 000 000 грн.

16 квітня 2007 року від імені Позивача на підставі договору доручення №Б 160407/2 Відповідач-2 уклав із Відповідачем-1 договір доручення купівлі-продажу цінних паперів №160407/2/1.

Однак, зазначені договори укладені із порушень вимог Цивільного кодексу України та суперечать статуту Позивача, оскільки згідно статуту угоди на суму, яка перевищує              3 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян директор має право укладати за умови надання згоди на її укладення зборами учасників товариства. Згода на купівлю цінних паперів згідно договору купівлі-продажу цінних паперів №Б 160407/2/1 від 16.04.2007р. на загальну суму 5 000 000 грн. Зборами учасників товариства не надавалась.

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Західний нафтовий холдинг" у відзиві на позовну заяву та представники в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги заперечили, мотивуючи тим, що відповідно до ст. 1002 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено договором або законом, повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення. Згідно п.3.1. договору доручення №Б 160407/2 від 16.04.2007р., укладений між Позивачем та Відповідачем-2 сума винагороди, яку довіритель виплачує повіреному становить 500 гривень. Сума винагороди, яку згідно закону та договору доручення №Б 160407/2 від 16.04.2007р. довіритель виплачує повіреному в розумінні ст. 632 Цивільного кодексу України є ціною договору. Отже, договір доручення укладений на суму 500 гривень, що не перевищує вказану в Статуті суму 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому для укладання останнього згода зборів учасників товариства не потрібна.

Частиною 2 ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. З вищенаведеної норми вбачається, що підписання угоди від імені юридичної особи може здійснюватись на підставі закону, довіреності, установчих документах чи інших правових актів, тобто, вбачається відокремленість (незалежність) даних підстав, яка полягає в тому, що для підписання письмової угоди від імені юридичної особи необхідна наявність будь-якої з вищенаведених підстав.

Директор Позивача Корецький С.Ф. під час укладення договору доручення                  №Б 160407/2 від 16.04.2007р. виконував повноваження надані як Статутом, так і законом. Статутом Позивача прямо передбачено компетенцію директора представляти інтереси товариства перед іншими особами, а також укладати від імені товариства з ними угоди. Даним Статутом не передбачено укладення угод будь-яких інших органом товариства, не передбачено також порядок та форму надання згоди зборами учасників товариства на укладання угод понад суму вказану у статуті. Директор Корецький С.Ф. діяв відповідно до закону, оскільки ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що директор вирішує всі питання діяльності підприємства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників. Оскільки ст.ст. 41, 59 Закону України "Про господарські товариства" до виключної компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю не належить укладення договорів (належить лише затвердження договорів, укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства), то згідно Закону України "Про господарські товариства" директор товариства з обмеженою відповідальністю має право укладати угоди.

Отже, укладення директором Корецьким С.Ф. договору доручення №Б 160407/2 від 16.04.2007р. було вчинено як на підставі закону так і статуту.

В судовому засіданні 13.06.2007р. представником Відповідача-2 було заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи – ТзОВ "БМ Банк". Судом дане клопотання відхилено як необґрунтоване.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

16 квітня 2007 року між Позивачем та Відповідачем-2 було укладено договір доручення на купівлю цінних паперів №Б 160407/2.

Відповідно до ст.ст. 1000-1005 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними. Повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення.

Згідно умов даного договору Відповідач-2 (Повірений) зобов'язувався здійснити від імені та за рахунок Позивача (Довіритель) купівлю цінних паперів – простих векселів від 30.08.2006р. за №№32000304314 та 32000304315, а останній в свою чергу зобов'язувався сплатити Відповідачу-2 винагороду за здійснення дій по цьому договору.

Пунктом 1.3. даного договору встановлено, що Повірений зобов'язується здійснити придбання 2 цінних паперів, загальною номінальною вартість 5 000 000 грн., сумарною вартістю купівлі цінних паперів 5 000 000 грн.

16 квітня 2007 року Відповідач-2, від імені позивача та на підставі договору доручення №Б 160407/2 від 16.04.2007р., уклав із Відповідачем-1 договір купівлі-продажу цінних паперів №Б 160407/2/1.

Згідно умов даного договору Відповідач-2 купив, а Відповідач-1 продав цінні папери - прості векселі від 30.08.2006р. за №№32000304314 та 32000304315.

16 квітня 2007 року між Відповідачем-2, за погодженням директора Позивача Корецьким С.Ф., та Відповідачем-1 було підписано акт прийому-передачі цінних паперів. Згідно даного акту, продавець (Відповідач-1) передав, а покупець (Відповідач-2) прийняв, цінні папери у кількості 2 шт., загальною номінальною вартістю 5 000 000 грн., сумарною вартістю купівлі цінних паперів 5 000 000 грн.

30 квітня 2007 року між Відповідачем-2 та Позивачем в особі директора           Корецького С.Ф. було підписано акт виконання робіт по договору доручення на купівлю цінних паперів №Б 160407/2 від 16.04.2007р. Згідно даного акту, Виконавець (Відповідач-2) передав згідно договору доручення , а Замовник (Позивач) прийняв виконані роботи по купівлі цінних паперів зазначених у п. 1.2.1 Договору доручення загальною номінальною вартість 5 000 000 грн., сумарною вартістю купівлі цінних паперів5 000 000 грн.

На виконання умов договору купівлі-продажу цінних паперів №Б 160407/2/1 від 16.04.2007р. Позивач платіжним дорученням №30 від 27.04.2007р. перерахував на рахунок Відповідача-1 5 000 000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згадані вище договори, з боку покупця, були підписані та погоджені директором Позивача Корецьким С.Ф., який, як вбачається з преамбули договору доручення №Б 160407/2 від 16.04.2007р., діяв на підставі Статуту. У відповідності до ч.2 ст.92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від ЇЇ імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Як вбачається із змісту Статуту Позивача, затвердженого рішенням власника товариства №70 від 20.10.2006р., до компетенції директора належать всі питання діяльності Товариства, крім тих, що віднесені до компетенції зборів учасників (п.11.14); директор має право без доручення представляти інтереси Товариства та вчиняти від його імені юридично значущі дії, (п.п.1 п.11.12); підписувати доручення (довіреності)              (п.п.2 п.11.12); укладати угоди на суму яка не перевищує 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та укладати угоди на суму яка перевищує                                            3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за умови надання згоди на її укладення Зборами учасників Товариства (п.п.3 п.11.12). Згідно п. 11.2 Статуту Позивача вищим органом товариства є Збори учасників. До виключної компетенції Зборів учасників, серед інших, належить надання згоди на укладення виконавчим органом товариства договорів (угод, контрактів) на суму яка перевищує 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.п. К п. 11.7.).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що директор Позивача, укладаючи договір доручення на купівлю цінних паперів №Б 160407/2 від 16.04.2007р. та погоджуючи договір купівлі-продажу цінних паперів №Б 160407/2/1 від 16.04.2007р. на суму                            5 000 000 грн., що перевищує встановлене в Статуті Позивача обмеження в розмірі                     3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вийшов за межі наданих йому Статутом повноважень, що є порушенням ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України.

Частина 3 ст.92 ЦК України визначає, що обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування лежить на сторонах. Ні Відповідач-1, ні Відповідач-2 не довели факту існування на момент укладення договорів у директора Позивача Корецького С.Ф. спеціальних повноважень на їх укладення, а також не спростували твердження Позивача про те, що під час укладення договору доручення на купівлю цінних паперів №Б 160407/2 від 16.04.2007р. та погодження договору купівлі-продажу цінних паперів №Б 160407/2/1 від 16.04.2007р. були відсутні додаткові документи, які б надавали повноваження директору Позивача на укладення та погодження таких договорів, а саме рішення Зборів учасників товариства, як це передбачено Статутом.

Разом з тим, Позивач додатково зазначив, що його контрагент по договору доручення на купівлю цінних паперів №Б 160407/2 від 16.04.2007р. мав всі можливості ознайомитись із установчими та іншими документами, на підставі яких діяв директор, в тому числі з Статутом Позивача, і дізнатися про встановлені там обмеження повноважень виконавчого органу товариства - директора. Цього твердження не заперечує і представник Відповідача-2 під час розгляду справи.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що Відповідач-2, під час укладення оспореного договору, за всіма обставинами не міг не знати про обмеження повноважень директора Позивача.

Суд відхиляє доводи Відповідача-1, викладені у відзивах на позовну заяву і підтримані представниками відповідача в судовому засіданні стосовно вчинення Позивачем ряду дій (підписання акту прийому-передачі цінних паперів та проведення оплати в сумі 5 000 000 грн.), які відповідач, на підставі ст. 241 ЦК України, вважає схваленням особою правочину, укладеного представником особи з перевищенням наданих йому повноважень. Факт прийняття Позивачем виконання договору не може бути прийнятим судом як вчинення дії, яка свідчить про схвалення правочину, оскільки передача простих векселів №32000304314 від 30.08.2006р. та №32000304315 від 30.08.2006р. по акту прийому-передачі відбувались одномоментно з укладенням оспрюваних договорів за підписом тієї ж особи – директора Позивача Корецького С.Ф., який діяв з перевищенням наданих йому повноважень. Інших дій, які б були спрямовані Позивачем на виконання договору, і свідчили б про прийняття його до виконання, не вчинялось.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що договір доручення на купівлю цінних паперів №Б 160407/2 від 16.04.2007р. та договір купівлі-продажу цінних паперів №Б 160407/2/1 від 16.04.2007р. укладені з порушеннями вимог ч.ч. 1, 3 ст. 92 - без дотримання вимог щодо чинності правочину, встановлених у ч.ч. 1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України. Тому, такі договори підлягають визнанню недійсними на підставі                           ч.1 ст. 215 ЦК України.

Судом не береться до уваги твердження Відповідача-1 щодо підписання            Корецьким С.Ф. договору доручення ціною 500 грн., оскільки як вбачається із п. 1.1.-1.3. договору доручення Повірений зобов'язувався здійснити від імені та за рахунок Довірителя купівлю цінних паперів – простих векселів від 30.08.2006р. за №№32000304314 та 32000304315, загальною номінальною вартістю 5 000 000 грн. Отже, предметом договору є купівля цінних паперів – простих векселів від 30.08.2006р. за №№32000304314 та 32000304315 вартістю 5 000 000 грн., а  500 грн. є сума винагороди за виконання даного договору.

Відповідно до ст.ст. 1000-1005 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними. Повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення.

Отже, предметом договору доручення є здійснення повіреним від імені та за рахунок довірителя юридично значимих дій (укладення правочинів, приймання товарів, робіт і послуг, витребування та підписання документів тощо). В даному випадку винагорода в сумі 500 грн. не є ціною договору, а ціною договору є вартість цінних паперів, які Повірений має придбати для Довірителя (вартість цінних паперів становить            5 000 000 грн., згідно п. 1.3. договору доручення).

Статтею 216 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Крім цього, застосувавши вимоги ст. 216 Цивільного кодексу України, що передбачає правові наслідки недійсності правочину, суд прийшов до висновку про необхідність повернення Позивачем 2-х цінних паперів, а саме: простих векселів №32000304314 від 30.08.2006р. та №32000304315 від 30.08.2006р., а Відповідачем-1 в свою чергу зобов'язаний повернути 5 000 000 грн.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідачів, витрати, що пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України, ст.ст. 92, 203, 204, 207, 215-217, 241 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Визнати недійсним договір доручення №Б 160407/2 від 16.04.2007р., укладений між спільним українсько-англійським підприємством "Західна нафтова група" у формі ТзОВ та спільним українсько-американським закритим акціонерним товариством "Фондове агентство "Схід-Інвест"".

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів №Б 160407/2/1 від 16.04.2007р., укладений між спільним українсько-англійським підприємством "Західна нафтова група" у формі ТзОВ та товариством з обмеженою відповідальністю "Західний нафтовий холдинг".

3. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Західний нафтовий холдинг" (м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4, код ЄДРПОУ 34396309) на користь спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі ТзОВ                      (м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 30887609) 5 000 000 грн., отриманих згідно договору купівлі-продажу цінних паперів №160407/2/1 від 16.04.2007р.

4. Позивачу - спільному українсько-англійському підприємству "Західна нафтова група" у формі ТзОВ (м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 30887609) повернути 2 цінні папери, а саме: прості векселі №32000304314 від 30.08.2006р. та №32000304315 від 30.08.2006р.

5. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Західний нафтовий холдинг" (м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4, код ЄДРПОУ 34396309) та спільного українсько-американського закритого акціонерного товариства "Фондове агентство "Схід-Інвест"" (м. Луцьк, вул. Грушевського, 30/54, код ЄДРПОУ 25228595) на користь спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі ТзОВ (м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 30887609) судові витрати в розмірі              25 703 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме із товариства з обмеженою відповідальністю "Західний нафтовий холдинг" 25 500 грн. в повернення по сплаті державного мита та 59 грн. в повернення по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а із спільного українсько-американського закритого акціонерного товариства "Фондове агентство "Схід-Інвест"" (м. Луцьк, вул. Грушевського, 30/54, код ЄДРПОУ 25228595) 85 грн. в повернення по сплаті державного мита та 59 грн. в повернення по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

6. Вжиті у відповідності до ухвали господарського суду від 11.05.2007р. заходи щодо забезпечення позову – накладений арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Західний нафтовий холдинг" (м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4, код ЄДРПОУ 34396309) на суму позову, що становить 4 974 297 грн., скасувати.

Головуючий суддя                                                    

Судді                                                                                          А.М. Кравчук

                                                                                             І.О. Якушева