Ухвала

від 14.12.2017 по справі 17/6-191

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14 грудня 2017 року Справа №17/6-191 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянувши клопотання заступника прокурора Тернопільської області №05-973 вих-17 від 14.12.2017 (вх.№22328 від 14.12.2017) про відновлення строку для подання скарги на рішення, дії , бездіяльність посадових осіб (головного державного виконавця та начальника відділу) Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області з виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 23.03.2009

у справі

за позовом: Івано-Франківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України, м.Київ, в особі Державного підприємства "Івано-Франківське лісове господарство", м.Івано-Франківськ

до відповідача: фізичної особи-підприємця Войтовича Івана Івановича, м.Тернопіль

про стягнення 10500,40грн,

Без виклику учасників провадження .

ВСТАНОВИВ:

10.03.2009 рішенням Господарського суду Тернопільської області задоволено позовні вимоги Івано-Франківського міжрайонного природоохоронного прокурора, заявлені в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України в особі Державного підприємства "Івано-Франківське лісове господарство". Стягнуто з фізичної особи-підприємця Войтовича Івана Івановича, (АДРЕСА_1 (гуртожиток), ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 10500,40грн заборгованості - на користь Державного підприємства "Івано-Франківське лісове господарство" (м.Івано-Франківськ, вул.Грушевського, 31, ідентифікаційний код 22192129), 105,00грн державного мита та 118,00грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - в дохід Державного бюджету України.

23.03.2009 в порядку ст.ст.116, 117 ГПК України на примусове виконання даного рішення суду видано судові накази.

14.12.2017 Заступник прокурора Тернопільської області звернувся в порядку ст.121 2 Господарського процесуального кодексу України до Господарського суду Тернопільської області із скаргою №05-973 вих-17 від 14.12.2017 (вх.№22328 від 14.12.2017) на рішення, дії та бездіяльність посадових осіб (головного державного виконавця та начальника відділу) Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, згідно якої просить суд:

1) визнати неправомірними рішення, дії та бездіяльність головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Гурина Р.М. щодо повернення 19.05.2017 стягувачу наказу суду №17/6-191 від 23.03.2009 про стягнення з ФОП Войтовича І.І. 10500,40грн заборгованості на користь ДП "Івано-Франківське лісове господарство";

2) визнати неправомірними дії начальника Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Литвина Р.М. щодо нездійснення контролю за додержанням Закону України "Про виконавче провадження", правильністю, своєчасністю та повнотою вчинення виконавчих дії головним державним виконавцем;

3) визнати незаконним та скасувати повідомлення від 19.05.2017 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання;

4) зобов'язати посадових осіб Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області здійснити дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", з виконання наказу №17/6-191 від 23.03.2009.

Крім того, у прохальній частині скарги прокурор просить суд відновити пропущений строк для подання скарги на дії ДВС та визнати причини пропуску поважними.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.12.2017 автоматизованою системою документообігу суду для розгляду даної скарги визначено суддю Андрусик Н.О.

Розглянувши подану скаргу та клопотання про відновлення пропущеного строку для подання скарги, дослідивши норми чинного законодавства, судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним, і відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений, за наявності поважних причин його пропуску, наявність якої обґрунтовується заявником.

У поданій скарзі Заступником прокурора Тернопільської області зазначено, що про порушення інтересів держави йому стало відомо лише 03.11.2017 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а 07.11.2017 було подано скаргу щодо неправомірності дій державного виконавця для розгляду начальнику міського відділу ДВС в порядку ст.73 Закону України "Про виконавче провадження", постановою якого від 14.11.2017 визнано законними дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Відповідь органів ДВС від 17.11.2017 (№9714/3.1-03-23) разом з постановою начальника Тернопільського міськвідділу ДВС, надійшла до прокуратури області лише 23.11.2017, відтак, останнім робочим днем, до 24-ї години якого могла бути подана скарга на дії ДВС є 07.12.2017 .

05.12.2017 року прокурор вже звертався до господарського суду Тернопільської області із скаргою №05-919 вих17 від 05.12.2017 на рішення, дії чи бездіяльність органів державного виконавця, однак ухвалою від 08.12.2017р. скаргу разом із долученими до неї матеріалами повернуто скаржнику без розгляду, з огляду на недотримання останнім вимог п.6 ч.1 ст. 63 ГПК України.

З точки зору законодавства, зокрема статті 53 ГПК України, відновлення та продовження процесуального строку можливе за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Тотожне, зазначено Вищим господарським судом України у п.9.7 постанови Пленуму "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012.

Згідно наданих Вищим господарським судом України роз'яснень, що викладені у п.8 Інформаційного листа від 06.08.2008 № 01-8/471 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)", у застосуванні ч.1 ст.53 ГПК України господарський суд повинен у кожному випадку з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Тобто, клопотання про відновлення строку має бути підтверджене належними доказами у справі відповідно до вимог ст.ст.33, 34 ГПК України та оцінюватись відповідно до норм ст. 43 цього ж кодексу.

На переконання суду, поважними, можуть визнаватися лише об'єктивно непереборні, незалежні від волевиявлення заявника обставини, пов'язані з істотними перешкодами та труднощами для вчинення процесуальних дій.

Однак, наведені прокуратурою доводи, в розумінні Господарського процесуального кодексу, не можуть розцінюватись судом як належний та допустимий доказ поважності причин пропуску встановленого частиною 1 статті 121-2 ГПК України 10-ти денного строку, оскільки стосуються поновлення строку за дією, що була вчинена державним виконавцем в травні 2017 року.

Втім, щодо поновлення пропущеного строку на звернення із скаргою в частині оскарження дій начальника Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області з приводу винесення ним постанови № 01/27 від 14.11.2017, то скаржником взагалі не наведено жодних обставин, які б свідчили про поважність пропуску строків на звернення до суду.

При цьому суд враховує, що звернення із порушенням встановленого законом порядку судового оскарження рішень чи дій органу ДВС (ухвала від 08.12.2017 року) не перериває, не відновлює та не зупиняє встановленого чинним законодавством процесуального строку.

Лише норми ст.121 ЦПК України та 108 КАС України містять випадки, за наявності яких, після усунення недоліків, скарга вважається поданою у день первинного її подання. В той же час, процесуальне законодавство у сфері господарського судочинства подібних положень не містить.

Як наслідок, первинне оскарження прокуратурою дій органу ДВС з порушенням встановленого ГПК України порядку, на переконання суду, не може вважатись поважною причиною для відновлення процесуального строку.

Жодних інших обставин, які б об'єктивно були непереборними, не залежали від волевиявлення прокурора та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для встановлення поважності причин пропуску строку, скаржник суду не навів, як і не надав доказів на їх існування.

У пункті 9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України від 17.10.2012 №9 (далі - Постанова) зазначено, що встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК України судом без виклику сторін виноситься ухвала.

Підсумовуючи наведене суд констатує, що підстави для відновлення пропущеного процесуального строку на оскарження відсутні, а відтак, у задоволенні заяви прокурору з даного приводу, слід відмовити.

З огляду на викладене, суд залишає скаргу без розгляду.

Керуючись ст.ст. 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання прокуратури Тернопільської області про відновлення пропущеного строку для подання скарги на рішення, дії та бездіяльність посадових осіб Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області - відмовити .

2. Скаргу, подану заступником прокурора Тернопільської області №05-973 вих-17 від 14.12.2017 (вх.№22328 від 14.12.2017) на рішення, дії та бездіяльність посадових осіб Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області - залишити без розгляду.

3. Ухвалу направити Прокуратурі Тернопільської області, вул.Листопадова, 4, м.Тернопіль, 46000; Державному агентству лісових ресурсів України, вул.Шота Руставелі, 9-А м.Київ, 01023; Державному підприємству "Івано-Франківське лісове господарство", вул.Василіянок, 48, м.Івано-Франківськ, 76019; ФОП Войтовичу Івану Івановичу, АДРЕСА_2 Тернопільському міському відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, вул.Князя Острозького, 14, м.Тернопіль, 46001.

Суддя Н.О. Андрусик