Рішення

від 11.12.2017 по справі 914/1481/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2017р. Справа № 914/1481/17

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи :

За позовом: до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмеханізм", м.Кропивницький Кіровоградської області Фізичної особи - підприємця Хом'як Марії Василівни, м.Львів про: стягнення безпідставно набутих коштів. Ціна позову 347 869,71 грн. Головуючий суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Ділай У.І.

Суддя Мороз Н.В.

Представники:

від позивача: Парокінний І.А. - представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: Махеда Н.В. - представник (довіреність в матеріалах справи);

Права та обов'язки згідно ст. ст. 20, 22 ГПК України суд роз'яснив представнику позивача. Заяви про відвід колегії суддів не надходили. Клопотань про технічну фіксацію від сторін не надходило.

Суть спору: Товариством з з обмеженою відповідальністю "Спецмеханізм", м.Кропивницький Кіровоградської області, подано на розголяд до господарського суду Львівської області позов про стягнення з Фізичної особи - підприємця Хом'як Марії Василівни, м.Львів, 347 869,71 грн. безпідставно набутих коштів.

Ухвалою суду від 21.07.2017р. за даним позовом порушено провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 02.08.2017р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі.

Подальший хід розгляду справи висвітлено у відповідних ухвалах суду по справі. Так, зокрема, розгляд справи відкладався з підстав, зазначених у відповідних ухвалах сужду по справі. Ухвалою суду від 28.09.2017р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Внаслідок автоматизованого розподілу, проведеного у відповідності до ст.2-1 ГПК України, згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 28.09.2017р., у склад колегії увійшли головуючий суддя Кітаєва С.Б., судді Ділай У.І. і Гоменюк З.П. Ухвалою суду від 28.09.2017р. вказаною колегією суддів справу прийнято до свого провадження і призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.11.2017р. У зв'язку з відпусткою судді Гоменюк З.П., що унеможливила її участь в судовому процесі, 22.11.2017р., у відповідності до ст.2-1 ГПК України, проведено повторний автоматизований розподіл, внаслідок якого у склад колегії увійшла суддя Мороз Н.В. Ухвалою суду від 23.11.2017р. відкладено розгляд справи на 11.12.2017р.

Документи, які поступили до справи в ході її розгляду від сторін, зареєстровані в день їх поступлення в документообігу Господарського суду Львівської області, прийняті судом та приєднані до матеріалів справи.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання 11.12.2017р. забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та поданих поясненнях, просить позовні вимоги задоволити.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника забезпечив, позовні вимоги заперечив, з підстав, викладених у відзиві та наданих суду поясненнях.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності у відповідності до ст.43 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Спецмеханізм включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням юридичної особи є: 25006, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця В ячеслава Чорновола, будинок 14/2, квартира 2.

Відповідач, ФОП Хом як Марія Василівна, включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, її місцепроживанням є адреса :79000, м.Львів, вул.Крушельницької, будинок №7, квартира № 7.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сторони не перебувають в процесі припинення чи банкрутства.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в сумі 347 869,71 грн., мотивуючи заявлені вимоги тим, що 07.02.2017 року відповідачем було виставлено позивачу рахунок №2 від 07.02.2017р. на суму 347969,71 грн., який був оплачений позивачем платіжним дорученням №752 від 07.02.2017 року. Позивач стверджує, що кошти ТОВ Спецмеханізм сплатило помилково на рахунок відповідача, оскільки, хоча й велись між сторонами переговори щодо укладення в майбутньому змішаного договору поставки та монтажу обладнання для доїння кіз, зберігання, охолодження та переробки молока та позивачем були перераховані відповідачу частково кошти, проте відповідач так і направив позивачу проекту договору, перелік обладнання, технічні показники та характеристики обладнання, іншу необхідну інформацію про обладнання. Крім того, припинився зв язок із відповідачем. Позивач стверджує, що відповідач до цього часу не надіслала пропозиції укласти договір, не підтвердила наявність у неї обладнання та персоналу, який би міг здійснити монтаж такого обладнання.

30 березня 2017 р. ТОВ Спецмонтаж рекомендованим листом (штрихкодовий ідентифікатор 2500622495228) направило відповідачу претензію № 1 від 30.03.2017 р. з вимогою про повернення коштів. Відповідач відмовилась отримувати лист з поштового відділення і лист повернувся відправнику без вручення.

Натомість, стверджує позивач, 07.04.2017 р. TOB Спецмеханізм отримало від відповідача рекомендоване відправлення конверт № 7904408083410, у якому містилися два рахунки: оригінал рахунку № 2 від 07.02.2017 року та оригінал рахунку № 3 від 20.03.2017 р. без будь-яких інших супроводжуючих документів. В рахунках також не було зазначено номеру, дати та виду договору, на підставі якого видані такі рахунки.

У відповідь, позивач листом № 3 від 10 квітня 2017 року повторно повідомив відповідачу, що ТОВ Спецмеханізм не укладало з ФОП Хом'як Марією Василівною жодного договору. Що рахунок № 2 від 07.02.2017 року оплачений помилково, тому ТОВ Спецмеханізм чекає від ФОП Хом як М.В. повернення оплачених коштів в добровільному порядку на підставі претензії № 1 від 30.03.2017 року, яка направлена відповідачу раніше. Щодо рахунку № 3 від 20.03.2017 року підстав оплачувати немає, тому цей рахунок оплачуватись не буде.

13 травня 2017 р. ТОВ СПЕЦМЕХАНІЗМ цінним листом (штрихкодовий ідентифікатор 2500627385374) направило Відповідачу другу претензію № 2 від 13.05.2017 р. з вимогою про повернення коштів. Відповідач 30.05.2017 року отримала лист з претензією особисто, але відповіді на претензію не надала до цього часу.

Оскільки договір між ФОП Хом'як М.В. та ТОВ Спецмеханізм не укладений та не підписаний, то між сторонами відсутні будь-які зобов язання договірного характеру. Крім того, позивач посилається на те, що для укладення договорів купівлі-продажу на суму що перевищує 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок необхідним є попереднє погодження укладення директором товариства таких договорів загальними зборами учасників ТОВ Спецмеханізм , в силу положень п.6.2 статуту товариства.

Позов мотивований посиланням на положення ст.ст.180,181 Господарського кодексу України та, зокрема , ст.1212 ЦК України.

Заявлені позовні вимоги не визнає відповідач, вважає їх безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

ФОП Хом'як М.В. здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 №964250. Основними видами господарської діяльності ФОП Хом'як М.В. є розведення овець і кіз, виробництво м'ясних продуктів, оптова торгівля сільськогосподарськими машинами та устаткуванням та інше.

Як зазначено у позовній заяві, між ФОП Хом'як М.В. та ТОВ СПЕЦМЕХАНІЗМ велись переговори з приводу укладення договору купівлі-продажу та поставки сільськогосподарського обладнання для доїння кіз.

Переговори велись як у телефонному режимі, так і та шляхом обміну листами засобами електронної пошти. Зокрема, для вказаних цілей ФОП Хом'як М.В. використовувала електронну пошту з адресою Bernard Wilem < wbs-ua@ukr.net>, ТОВ СПЕЦМЕХАНІЗМ - Григір C.I. hsi@olis-group.com.ua та Oksana Hryhir < hold.73@,mail.ru>.

Зазначені обставини підтверджуються наступними листами:

від 23.09.2016 з електронної адреси < wbs-ua@ukr.net>. яким скеровано на електронну адресу hsi@olis-group.com.ua комерційну пропозицію на доїльну установку для кіз на 12 кіз одночасного доїння без платформи, згідно із якою вартість установки становить 18 620 євро (з урахуванням опції 5 420 євро) з доставкою у м. Львів.

від 31.10.2016 з електронної адреси < wbs-ua@ukr.net> яким скеровано на електронну

адресу hsi@olis-group.com.ua комерційну пропозицію на доїльну установку для кіз на 12 кіз одночасного доїння із швидким виходом наперед з платформою, згідно із якою ціна установки 20 205 євро (з урахуванням знижки 10%) з доставкою у м. Львів.

від 15.11.2016, 01.12.2016 з електронної адреси < wbs-ua@ukr.net>. яким скеровано на електронну адресу hsi@olis-group.com.ua детальний опис обладнання (фото) та роз'яснено питання щодо його експлуатації.•

від 12.12.2016 з електронної адреси < wbs-ua@ukr.net>. яким скеровано на електронну

адресу hsi@olis-group.com.ua та < hold.73@mail.ru> скановані документи необхідні для укладення договору (свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Хом'як М.В., свідоцтва платника єдиного податку Хом'як М.В., витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

від 03.01.2017 з електронної адреси < wbs-ua@ukr.net>. яким скеровано на електронну адресу hsi@olis-group.com.ua проект договору поставки №MK/LK 0116 від 03.01.2017, яким передбачено умови поставки сільськогосподарського обладнання для доїння кіз, а також специфікацію до договору, для узгодження.

від 13.01.2017 з електронної адреси < wbs-ua@ukr.net> на електронні адреси hsi@olis-group.com.ua та < hold.73@mail.ru>. яким скеровано проект договору №MK/LK 0116 від 13.01.2017 із внесеними корективами.

від 24.01.2017 < hold.73@mail.ru> на електронну адресу hsi@olis-group.com.ua. яким скеровано проект договору №MK/LK 0116 від 13.01.2017 та специфікацією із змінами.

від 26.01.2017 з електронної адреси < wbs-ua@ukr.net> на електронні адреси hsi@olis- group.com.ua та < hold.73@mail.ru>, яким надіслано новий проект договору та специфікацію із змінами, із обґрунтуванням причин неможливості включення деяких правок до договору.

від 26.01.2017 з електронної адреси hsi@olis-group.com.ua на електронну адресу < wbs- ua@ukr.net>. яким скеровано деякі зауваження щодо кількісних показників обладнання.

від 03.02.2017 з електронної адреси < wbs-ua@ukr.net>. яким на електронну адресу < hold.73@mail.ru> та hsi@olis-group.com.ua. надіслано проект договору та специфікацію зі змінами.

від 06.02.2017 з електронної адреси < wbs-ua@ukr.net>. яким на електронну адресу < hold.73@mail.ru>. скеровано підписані та засвідчені печаткою ФОП Хом'як М.В. остаточний варіант договору №MK/LK 0116 від 06.02.2017 та специфікації, а також рахунок №2 від 06.02.2017 на часткову оплату за обладнання на суму 349 057,82 грн.

Відтак відповідач вважає, що договір купівлі-продажу та поставки сільськогосподарського обладнання для доїння кіз між ФОП Хом'як М.В. та ТОВ Спецмеханізм укладений у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами (у тому числі електронною поштою), а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, оскільки законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Окрім цього, як зазначено вище 06.02.2017 ФОП Хом'як М.В. скеровано ТОВ Спецмеханізм підписаний та засвідчений печаткою остаточний варіант договору №MK/LK 0116 від 06.02.2017 та специфікації, а також рахунок №2 від 06.02.2017 на часткову оплату за обладнання на суму 349 057,82 грн.

В подальшому, у зв'язку із коливанням валютного курсу, за результатами переговорів, сторони дійшли згоди щодо розміру 70% за обладнання та погодились на суму у розмірі 347 869,71 грн. У зв'язку із цим, ФОП Хом'як М.В. скеровано новий рахунок №2 від 07.02.2017 на нову, погоджену, суму у розмірі 347 869,71 грн., який сплачений ТОВ Спецмеханізм у повному обсязі.

З огляду на викладені вище обставини, відповідач зазначає, що укладення договору відбувалось наступним чином.

06.02.2017 ФОП Хом'як М.В. скерувала ТОВ СПЕІІМЕХАНІЗМ договір №MK/LK 0116 від 06.02.2017 та специфікацію, а також рахунок №2 від 06.02.2017 на часткову оплату за обладнання на суму 349 057,82 грн., тобто пропозицію укласти договір (оферту).

07.02.2017 ТОВ Спецмеханізм акцептувало вказану пропозицію, про що свідчать дії Товариства, спрямовані на виконання умов договору, а саме: часткова оплата за обладнання для доїння кіз (рахунок №2 від 07.02.2017 на суму 347 769,71 грн.)

Відповідач посилається на те, що у договорі №MK/LK 0116 від 06.02.2017 та специфікації передбачено усі істотні умови, необхідні для укладення договорів вказаної категорії.

А тому, ФОП Хом'як М.В. та ТОВ СПЕЦМЕХАНІЗМ , укладаючи договір, дійшли згоди щодо усіх його істотних умов.

Відтак, відповідач вважає, що твердження Позивача щодо безпідставного набуття Відповідачем коштів у сумі 347 869.71 грн. є необґрунтованими і в задоволені позову слід відмовити.

Позивач у поданих поясненнях заперечив доводи відповідача про укладення договору, стверджує що відповідач не направляв ТОВ Спецмеханізм жодної пропозиції щодо укладення договору, жодногоо проекту договору ні через УДППЗ Укрпошту , ні через кур єрську пошту, ні в електронному вигляді на електронну пошу. Відповідно, позивач не схвалював у відповідь та й не міг схвалювати жодної пропозиції відповідача, оскільки такі пропозиції не надходиди. Крім тогоо, стверджує, що ТОВ Спецмеханізм немає жодного відношення та технічного доступу до будь-якої електронної адреси, які вказав відповідач у відзиві. До пояснення ( вх.№ 33005/17 від 28.09.2017 р. позивач долучив копію наказу №11/1 від 28.08.2014 р. по Товариству Спецмеханізм Про реєстрацію електронної адреси . ( оригінал наказу надавався для огляду в судовому засіданні).

Оскільки, договір між Позивачем та Відповідачем є неукладеним, так як сторони його не уклали, то є правові підстави для зміни майнового стану сторін. Всі умови виникнення зобов'язання з безпідставного набуття майна Відповідачем, доведено позовною заявою та доданими документами.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

Порядок та особливості укладення договорів, зокрема, господарських, а також вирішення переддоговірних спорів врегульованістаттями 638 - 649 Цивільного кодексу України та статтями 179 - 187 Господарського кодексу України.

Як вбачається з приписів ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Волевиявлення учасника правочину згідно частини 3 статті 203 ЦК України має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. За приписами норм статей 181, 183-185 цього Кодексу, додержання сторонами загального порядку укладення господарських договорів є обов'язковим. Умовами пункту 1 статті 638 ЦК визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Статтею 641 ЦК України передбачено, що пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пунктом 1 статті 640 ЦК України встановлено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Як вбачається із вищезазначених норм укладення договору є процесом досягнення згоди з усіх істотних умов договору, що тягне за собою факт укладення договору, який є юридичним фактом. Норма статті 638 ЦК України включає обов"язкові елементи при дотриманні яких договір є укладеним, а саме "належна форма", "усі істотні умови", "досягнення згоди". По-перше, у належній формі сторони мають визначити коло усіх істотних умов. По-друге, у належній формі досягти згоди з усіх істотних умов. По-третє надати результату досягнення згоди належної форми. Надання належної форми результату досягнення згоди з усіх істотних умов є надання належної форми самому договору. Законодавець зазначає, що договір укладається у наступному порядку: пропозиція укласти договір (оферта) має передувати, прийняттю пропозиції (акцепту) другою стороною. Надання належної форми договору, тобто результату досягнення згоди з усіх істотних умов, і є належною формою досягнення згоди з усіх істотних умов. Належна форма досягнення згоди, не лише торкається питання надання договору належної форми, а і питання належної форми самого порядку (процесу) укладення договору. У першу чергу порядок укладення договору стосується вимог до оферти (ст. 641 ЦК України), та акцепту (ст. 642 ЦК України), як документів з однієї сторони, так і вимог щодо надання оферті і акцепту, як діям сторін майбутнього договору, юридичного значення. Так, прийняття пропозиції щодо укладення договору може відбутися не шляхом направлення акцепту у вигляді листа (документу, що відображає повне і безумовне погодження, зазначених та відображених у оферті, істотних умов), а шляхом вчинення дії (дій) з боку акцептанта, зміст та характер якої (яких) відповідає умовам пропозиції укласти договір (п. 2 ст. 642 ЦК України). Відповідність названих дій (дії) умовам, що відображені у пропозиції укласти договір, і надає названій дії юридичне значення, що дозволяє говорити про юридичне значення факту укладення договору в цілому. Коли договір укладається шляхом складання одного документу, чи обміну листами, виникають питання залежності констатації факту укладення договору від реквізитів названих документів, наявність або відсутність яких посвідчує або навпаки заперечує волевиявлення його сторін щодо досягнення ними згоди з усіх істотних умов. Слід також зазначити, що не лише відсутність досягнення згоди з усіх обумовлених сторонами договору умов тягне факт не укладення договору. Не визначення всього кола істотних умов, що призводить до недосягнення згоди з усіх істотних умов, також веде до неукладенності договору. Обов'язковою умовою, у відношенні якої сторони мають досягнути згоди, є умова про предмет договору. Так, домовляючись про предмет договору, сторони мають домовитися і про зміст зобов'язання, тобто про ті права та обов'язки, які формують основу змісту зобов'язання, яке має виникнути на підставі названого договору, і про ті дії які мають вчинити сторони виконуючи та реалізовуючи охоплені предметом договору права та обов'язки і про об'єкти, що сторони за договором мають передати одна одній. Предмет договору є тією умовою, відповідно до якої, у першу чергу, відбувається кваліфікація договору та визначається його юридична природа. Слід відносити до істотних умов не лише ті умови, досягнення згоди у відношенні яких відбувається у момент укладення договору, але і тих без досягнення згоди у відношенні яких неможливо виконати зобов'язання, яке виникло на підставі названого договору. Важливим моментом при укладенні договору також є те, що пропозиція укласти договір має містити не лише істотні умови договору, а і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Намір на майбутнє вважати себе зобов'язаною у разі прийняття пропозиції породжує стан правового зв'язку між оферентом та акцептантом до виникнення договірного зобов'язання, тобто до виникнення правовідношення, що може бути породжене договором.

Зміст договору купівлі-продажу повинен відповідати вимогам глави 54 ЦК України. Так, договір купівлі-продажу є оплатним, двосторонньо зобов'язуючим та консенсуальним, основною і визначальною його ознакою є перехід майна у власність покупця.Сторонами в договорі купівлі-продажу -продавцем і покупцем -виступають всі учасники цивільного обігу -громадяни, юридичні особи та держава. Право продажу май на, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди сторін за всіма суттєвими умовами, якими є предмет та ціна. Предметом договору купівлі-продажу, згідно ізст. 656 ЦК України, може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. В останньому випадку про це повинно бути зазначено у договорі. ( постанова Вищого господарського суду України від 30.01.2007 р. справа N 17/346). Продавцеві сплачується вартість відчужуваного майна лише у грошовому виразі. Змістом договору купівлі-продажу є взаємні права та обов'язки сторін. Основним обов'язком продавця є передача речі покупцеві, а його правом - вимога до покупця щодо сплати вартості речі (майна). Основним обов'язком покупця є сплата обумовленої ціни, а його правом - вимога до продавця щодо передачі обумовленої договором речі (майна).

Відповідно до ч.1 ст. 208 ЦК України, правочин між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Частиною 2 ст. 207 ЦК України встановлена спеціальна вимога для письмових правочинів юридичної особи. Вони мають бути підписані особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Письмовою формою вважається таке оформлення правочину, яке забезпечує фіксацію змісту правочину в одному або в кількох документах. Єдиного документа у вигляді договору купівлі-продажу , 22.04.08р. сторонами не укладалось.

Як вбачається з матеріалів справи та стверджується позивачем, відповідачем направлено на адресу позивача рахунок №2 від 07.02.2017 року на суму 347 869,71 грн. Як вбачається зі змісту рахунку у ньому вказано постачальником ФОП Хом як М.В., платником ТОВ Спецмеханізм ; підстава виставлення позивачу рахунку №2 від 07.02.2017 р. на сплату 347 860,71 грн. відповідачем в цьому рахунку не вказана. У рахунку міститься посилання на те, що кошти в зазначеній в ньому сумі є частковою оплатою за обладнання для доїння кіз.

Платіжним дорученням №752 від 07 лютого 2017 року позивач перерахував на рахунок позивача кошти в сумі 347869,71 , вказавши у призначенні платежу, що це часткова оплата за обладнання для доїння кіз згідно рахунку №2 від 07.02.2017 р.

Відтак, в рахунку №2 від 07.02.2017 р. визначено сторони, визначено суму - 347 869,71 грн. як часткову оплату обладнання для доїння кіз. При цьому не зазначено ціни кожної складової обладнання, загальної вартості обладнання , не визначено предмету, а саме не зазначено індивідуалізаційні (назва, асортимент, комплектність) ознаки, ознаки якості товару - обладнання для доїння кіз. Із представленого рахунку не вбачається, пропозиції купівлі-продажу обладнання для доїння кіз, не вбачається також вираження наміру особи, яка зробила пропозицію, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття, а також не вбачається і зобов"язань іншої сторони щодо оплати повної вартості обладнання, строків оплати, поставки обладнання. Тобто представлений суду рахунок, є нічим іншим ніж пропозицією/вимогою оплатити кошти.

Платіжними дорученнями №752 від 07.02.2017 р. позивачем перераховано кошти в сумі 347869,71 грн. із призначенням платежу: часткова оплата за обладнання для доїння кіз зг.рах.№2 від 07.02.2017 р., без ПДВ .

Аванс виконує лише доказову та платіжну функції, та виконання зобов"язання не забезпечує. У разі невиконання зобов"язання, за яким було передано аванс, останній підлягає поверненню.Утих випадках, коли сторони домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансовими і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися" (Ухвала судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 26.02.2004 р.// "Вісник Верховного Суду України", N 3, 2005 р.; Ухвала судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 21.06.2006 р.// "Вісник Верховного Суду України", N 12, 2006 р.).

Намір особи, яка робить пропозицію вступити у пов'язуючу її домовленість, що називається договором, має бути визначена у достатній мірі, що робить зобов"язання для іншої сторони можливими для виконання. Інших доказів волевиявлення сторін щодо укладення договору ,про який зазначає відповідач, суду не надано. Відтак, суд приходить до висновку , що станом на 07.02.2017 року сторонами не досягнуто згоди в належній формі з усіх істотних умов, а відтак не може погодитися що 07.02.2017 р. договір купівлі-продажу обладнання для доїння кіз між ТзОВ "Спецмеханізм та ФОП Хом як М.В. є таким, що укладений. Відтак, як вбачається із матеріалів справи , на дату перерахування коштів 07.02.2017 р. , між ТзОВ Спецмеханізм і ФОП Хом як М.В. не існувало договірних відносин.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з письмовими вимогами повернути йому кошти в сумі 347 869,71 грн., як безпідставно перераховані. Однак , відповіді на свої звернення, не отримав, кошти на рахунок не поступили.

Суд вважає непідтвердженими, в розумінні положеньст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України, доводи відповідача про те, що проект договору купівлі-продажу доїльного обладнання , завірений підписом та печаткою відповідача, був скерований позивачу і що рахунок №2 від 07.02.2017 р. на часткову оплату коштів за обладнання виставлявся позивачу , виходячи із умов цього договору, який містив всі істотні умови , передбачені для такого вилду договорів, і був частково виконаним позивачем.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів надіслання проекту договору позивачу через органи поштового зв язку чи у формі надіслання електронного документа.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Надане відповідачем листування у формі роздрукованих повідомлень електронної пошти не може бути прийняте в якості належних та допустимих доказів в підтвердження тих обставин, на яких грунтутються його заперечення на позов.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", який встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів, у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: обов'язковий реквізит електронного документа - обов'язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються законом. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах (стаття 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Згідно з статтею 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний підпис - дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних; електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті (стаття 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис").

Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі (стаття 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис").

Проте, подане відповідачем листування у формі роздрукованих повідомлень електронної пошти не містить даних для ідентифікації підписувачів та підтвердження цілісності даних в електронній формі, не є носієм доказової інформації.

Стосовно доводів представника відповідача про те, що має місце факт підроблення документів позивачем, зокрема долучених ним до пояснення (вх.№33005/17 від 28.09.2017 р.), оскільки вони завірені недійсною печаткою ТОВ Спецмеханізм , то до таких тверджень сторони суд відноситься критично. По-перше, такі обставини можуть бути підтверджені лише спеціалістами в галузі експертизи, які мають спеціальні знання тощо. Відповідач не клопотав про проведення судової експертизи і не виявляв наміру її оплатити. По-друге, як пояснив представник позивача в судовому засіданні, була виготовлена друга печатка, у зв язку із зміною в назві населеного пункту, що не заборонено діючим законодавством України, з урахуванням того, що Наказ МВС України від 11.01.99 №17 Про затвердження Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів , яка, зокрема, визначала порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, був скасований Наказом МВС України від 11.01.2011 року № 5, який був виданий на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 1216 "Про внесення змін до Положення про дозвільну систему", протоколу наради під головуванням Прем'єр-міністра України від 19.06.2010 N 37002/0/1-10, а також з метою приведення нормативно-правових актів МВС, що регламентують діяльність дозвільної системи, у відповідність до законодавства України, визнано таким, що втратив чинність, наказ МВС України від 11.01.99 N 17 .

Суд вбачає за доцільне також зауважити, що відповідачем не доведено та не підтверджено належними і допустимими доказами факт використання ним перерахованих позивачем коштів для придбання обладнання, не доведено наявність у відповідача обладнання, готового для поставки позивачу тощо.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки, що встановлено ст. 190 Цивільного кодексу України. Гроші (грошові кошти) у розмінні ст. 192 названого Кодексу є майном. В абзаці 7 ч. 1 ст. 2 ЗУ Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень вказано, що рухоме майно - окрема рухома річ, сукупність рухомих речей, гроші, валютні цінності, цінні папери, а також майнові права та обов'язки, у тому числі майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Верховним Судом України в постанові від 02.10.13 у справі № 688цс13 зазначено, що зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону,адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю, а саме до стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набуті кошти в сумі 347869,71 грн..

Відповідно до ст..49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати у розмірі 5218,05 грн.

Керуючись ст.ст.1, 2, 4-3, 12, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИ Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця Хом'як Марії Василівни (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спецмеханізм (25006, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул.В'ячеслава Чорновола, буд.14/2, кв.2, ідентифікаційний код 38614136) безпідставно набуті кошти в сумі 347869,71 грн. та 5218,05 грн. судового збору.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 14.12.2017р.

Головуючий суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Ділай У.І.

Суддя Мороз Н.В.