КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" листопада 2017 р. Справа№ 911/2017/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Іоннікової І.А.
Тищенко О.В.
За участі представників:
від позивача: Бойченко С.А. - представник
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: Васянович С.М. - представник;
Алєксєєв Д.М. - представник;
Рябенко П.К. - представник
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства Форте-Плюс на рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2017 року по справі № 911/2017/17 (Суддя - Антонова В.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВВ-Брік Траст
до 1. Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської
області
2. Приватного підприємства Форте-Плюс
за участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міськрайонне управління Держгеокадарсту у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області
про вчинення певних дій
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Київської області від 21.09.2017 року у справі № 911/2017/17 позовні вимоги ТОВ ВВ-Брік Траст задоволено в повному обсязі.
Визнано незаконним та скасовано рішення 10-тої сесії 24-го скликання Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 27.02.2004 Про надання в оренду земельної ділянки ПП Форте-плюс .
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,75 га, з кадастровим номером 3222482400:03:002:0002, укладений 18.05.2004 між Горенською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та Приватним підприємством Форте-Плюс , посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Апишковою З.І. за реєстровим №2440 та зареєстрований Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 06.07.2004 за №161.
Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю ВВ-Брік Траст право власності на земельну ділянку площею 0,6946 га, що розташована в селі Горенська Києво-Святошинського району Київської області, відповідно до каталогу координат поворотних точок меж цієї земельної ділянки:
№ Х У
1. Х 5594507.22, У 3357566.85
2. Х 5594505.91, У 3357568.54
3. Х 5594505.36, У 3357569.24
4. Х 5594476.54, У 3357598.17
5. Х 5594463.75, У 3357611.14
6. Х 5594458.44, У 3357616.37
7. Х 5594450.87, У 3357624.00
8. Х 5594437.26, У 3357612.55
9. Х 5594424.66, У 3357602.30
10. Х 5594411.30, У 3357620.12
11. Х 5594408.25, У 3357624.36
12. Х 5594399.41, У 3357637.84
13. Х 5594385.29, У 3357628.51
14. Х 5594372.23, У 3357619.80
15. Х 5594367.20, У 3357616.44
16. Х 5594376.59, У 3357605.89
17. Х 5594377.95, У 3357604.23
18. Х 5594383.33, У 3357598.20
19. Х 5594393.03, У 3357587.45
20. Х 5594404.64, У 3357573.63
21. Х 5594422.86, У 3357552.94
22. Х 5594433.14, У 3357541.63
23. Х 5594453.88, У 3357518.83
24. Х 5594459.02, У 3357523.02
25. Х 5594506.86, У 3357560.80
Та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство Форте-Плюс звернулося до Київського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2017 року, у справі № 911/2017/17 та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ ВВ-Брік Траст відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи, а крім того, суд грубо порушив норми процесуального права.
До апеляційної скарги відповідачем-2 додано додаткові докази, обґрунтовуючи неможливість подання відповідних доказів до суду першої інстанції, відповідач-2 зазначив, що вказані докази були відсутні у відповідача на момент розгляду справи судом першої інстанції, та були отримані на підставі адвокатських запитів у строк який позбавив відповідача-2 можливості надати відповідні докази до суду першої інстанції, в той же час відповідач-1, рішення якого оскаржують, не забезпечив надання відповідних доказів до суду першої інстанції.
Враховуючи наведене, апелянт просив прийняти додаткові докази на стадії апеляційного перегляду та розглянути справу з урахуванням додатково поданих доказів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду 25.10.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 22.11.2017.
Представник позивача 21.11.2017 через канцелярію Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача-2, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Представники відповідача-1 та третьої особи у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши думку представників позивача та відповідача-2, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та без участі представників відповідача-1 та третьої особи.
До апеляційної скарги відповідачем-2 додано клопотання про залучення третіх осіб без самостійних вимог, а саме членів КСП АК Бучанський , оскільки рішення у справі може вплинути на їх права.
Розглянувши у судовому засіданні заявлене клопотання, колегія суддів зазначає, що відповідачем-2 до клопотання не додано переліку осіб яких заявник вважає за доцільне залучити до участі у справі, а також не обґрунтовано яким саме чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки вказаних осіб. У зв'язку з чим, підстави для задоволення клопотання відсутні.
Щодо клопотання відповідача-2 про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, долучених до апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Дослідивши подані докази та обґрунтування неможливості їх подання, колегія суддів дійшла висновку, що вказані докази є належними та допустимими, а клопотання про долучення їх до матеріалів справи є обґрунтованим, крім того, частину з доказів долучених до апеляційної скарги було подано до суду першої інстанції, однак суд не прийняв їх до розгляду, у зв'язку з чим розгляд справи здійснюється з урахуванням додатково поданих доказів.
Представники позивача та відповідача-2 у судовому засіданні надали пояснення по суті спору.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
31 березня 2000 року Києво-Святошинською районною радою народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області видано КСП АК Бучанський державний акт серії КВ на право колективної власності на землі 2681,1 га в межах Горенської сільської ради, зареєстрований за № 117.
Вказана земельна ділянка вибула з державної власності з моменту отримання КСП АК Бачанський державного акту на право колективної власності на землю, та як вбачається з матеріалів справи.
За твердженням відповідача, у період між датою видачі Державного акту на право колективної власності на землю від 31.03.2000 №117 та датою підписання мирової угоди (28.01.2008) загальні збори членів КСП АК Бучанський здійснювали реорганізацію КСП АК Бучанський , відповідно до якої частину майна за розподільчими балансами та актами приймання-передачі було передано іншим суб'єктам господарювання або членам КСП АК Бучанський .
Рішення про реорганізацію КСП АК Бучанський було оформлено протоколами зборів членів КСП АК Бучанський , а саме:
Протокол № 1 від 18.01.2000 та №2 від 09.03.2000 - створення комісії з реформування реорганізації) КСП Бучанський та затвердження її повноважень;
Протокол №3 від 11.06.2000 - затвердження розрахунку та розподілу пайового фонду, паїв та затвердження розподільчих балансів і актів приймання - передачі, відповідно до яких передавалось майно КСП АК Бучанський іншим суб'єктам господарювання;
Протокол №4 від 25.12.2001 - закріплено за кожним створеним підприємством, відповідне майно та суми боргів, яке бере на себе відповідне підприємство.
Посилаючись на вказані протоколи, відповідач-2 вказує, що майно, яке в подальшому було передано йому в оренду, вибуло з власності КСП АК Бучанський у зв'язку з добровільною відмовою.
Заперечуючи проти вказаного твердження, позивач надав Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.12.2008 у справі № 10/696-07 в якій, зокрема, зазначено:
Беручи до уваги кількість членів КСП АК Бучанський , що прийняли участь у загальних зборах 25.12.2001 р., загальні збори членів КСП АК Бучанський були неправомочними через відсутність кворуму, а отже рішення, прийняті цими зборами і оформлені протоколом № 4 від 25.12.2001 р., є недійсними.
В той же час, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.03.2008 у справі № К-3784/07 зазначено:
Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників (ч.З ст.5 ЗК України в редакції 1992 р., що діяв на час виникнення правовідносин).
Згідно п.10.1 Статуту КСП АК Бучанський , найвищим органом управління КСП є загальні збори.
Загальними зборами КСП АК Бучанский від 11.06.2000 р. (протокол № 3) прийнято рішення про затвердження розподільчого балансу майна КСП АК Бучанський між СТОВ Бучанське , ТОВ Рено , СТОВ АФ Промінь та ТОВ Новий шлях .
На виконання вимог Указу Президента Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки протоколом № 4 від 25.12.2001 р. загальних зборів членів та уповноважених осіб КСП АК Бучанський оформлено рішення про ліквідацію останнього шляхом реорганізації.
Крім того, затверджено перелік майна, що підлягає передачі правонаступникам, серед яких і ТОВ Новий шлях (копія протоколу у справі). У п. 1,2,3 та 4 протоколу № 4 визначено майно та земельні ділянки під ними, передані ТОВ Новий шлях , сільській раді, СТОВ Бучанське , ТОВ Рено та СТОВ АФ Промінь .
Отже, процес реформування майнових та земельних відносин в КСП був завершений , про що свідчить і п.9 протоколу № 4.
Відповідно до пункту 12 Порядку оформлення правонаступництва та зобов'язання реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств , затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 р. № 63, при виділенні з КСП одного або декількох нових підприємств до кожного з них переходять за передавальним або роздільним актом (балансом) майнові права та обов'язки підприємства, що реорганізується. При реорганізації шляхом виділення КСП не втрачає статусу юридичної особи. У нього залишаються майнові права та обов'язки в частині, що не перейшли до правонаступників.
Пункт 17 Порядку оформлення правонаступництва та зобов'язання реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств зазначає, що обсяг правонаступництва визначається за передавальним (розподільчим) актом (балансом), складеним на дату реорганізації КСП і затвердженим вищим органом управління КСП, який може бути уточнений на дату врегулювання майнових відносин у частині боргових зобов'язань підприємства і затверджений загальними зборами співвласників або іншим уповноваженим органом. Разом з установчими документами підприємства правонаступника розподільний (передавальний) баланс є правовою підставою для встановлення наявності та обсягів правонаступництва за майновими правами та обов'язками КСП.
Згідно з протоколом № 4 від 25.12.2001 р., права та обов'язки щодо земельної ділянки господарського двору перейшли до Горенської сільради та ТОВ Новий шлях , що підтверджується розподільчим балансом (т.2 а.с.19).
Таким чином, в результаті реорганізації КСП АК Бучанський відбувся перехід майнових прав та обов'язків до правонаступників та Горенської сільської Ради. Суд апеляційної інстанції на підставі доказів у справі дійшов у цьому вірного висновку.
Статтею 5 Земельного кодексу України в редакції 1992 р. передбачено, що землі загального користування, колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів та акціонерних товариств, що ліквідуються або збанкрутіли, передаються у відання відповідних місцевих рад народних депутатів.
Таким чином, передача спірних земельних ділянок КСП АК Бучанський Горенській сільській раді відповідала вимогам земельного законодавства, що було чинним на момент передачі.
Наведені обставини свідчать про наявність двох судових рішень, які набрали законної сили, а висновки, наявні у мотивувальних частинах вказаних рішень, суперечать один одному.
Враховуючи, що висновки щодо чинності рішень загальних зборів затверджених протоколом № 4 від 25.12.2001, які містяться в резолютивній частині судових рішень у адміністративній справі № К-3784/07 та господарській справі № 10/696-07, суперечать один одному, колегія суддів дійшла висновку, що вказана обставина має бути встановлена безпосередньо при розгляді справи № 911/2017/17.
Відповідно до ст. 25 ЦК Української РСР, чинного на момент прийняття рішення статутом КСП АК Бучанський , юридична особа діє на підставі статуту (положення). Установи та інші державні організації, що перебувають на державному бюджеті, а у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, також і інші організації можуть діяти на підставі загального положення про організації даного виду.
Відповідно до змісту протоколу загальних зборів № 4 від 25.12.2001, на зборах були присутні: працівники КСП АК Бучанський , пенсіонери, уповноважені, всього 369 чоловік, натомість в матеріалах справи відсутній статут КСП АК Бучанський чи його завірена копія, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити відповідність вказаного протоколу статуту.
Крім того, у суду відсутні відомості про наявність судових рішень, відповідно до резолютивною частини яких, рішення загальних зборів КСП АК Бучанський оформлені протоколом № 4 від 25.12.2001 р. визнано недійсними чи скасовано, а відповідно, враховуючи презумпцію правомірності правочину, у суду відсутні підстави вважати рішення загальних зборів КСП АК Бучанський оформлені протоколом № 4 від 25.12.2001 недійсним.
18.01.2008 між ТОВ ВВ-Брік Траст , КСП Агрокомбінат Бучанський та головою комітету кредиторів - Підприємством Добробут Всеукраїнської організації інвалідів Союз організацій інвалідів України укладено мирову угоду, предметом якої є передача у власність позивача єдиного майнового комплексу КСП АК Бучанський та включення валових активів КСП АК Бучанський до складу активів позивача на умовах, визначених мировою угодою.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.01.2008 у справі № 182/12б-98/3/14/18 вищевказану мирову угоду затверджено судом.
Відповідно до умов мирової угоди під єдиним майновим комплексом КСП АК Бучанський розуміються усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, боги (за винятком зобов'язань КСП АК Бучанський , відшкодування яких передбачено пп.. б, в, г п.1 ч.1 ст.31 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом) та усі інші майнові права, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури.
В подальшому, КСП АК Бучанський було припинено шляхом приєднання до позивача, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.01.2013 року № 15632783 та статутом позивача.
Таким чином, позивач є правонаступником КСП АК Бучанський , що не оспорюється сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.05.2017 позивачем отримано лист № 508/7 від Горенівської сільської ради Києво-Святошннського району Київської області (надалі - також Відповідач-1) з якого позивачу стало відомо, що 18.05.2004 року між Горенською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та Приватним підприємством ФОРТЕ-ПЛЮС (надалі - Відповідач-2) було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,75 га, з кадастровим номером 3222482400:03:002:0002, строком на 50 років.
Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Апишковою 3.І. за реєстровим № 2440 та зареєстрований Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 06.07.2004 року за № 161.
Позивач стверджує, що земельна ділянка площею 0,75 га, з кадастровим номером 3222482400:03:002:0002, накладається на земельну ділянку, яка визначена під номером 34 в державному акті на право колективної власності на землю, виданому КСП АК Бучанський 31.03.2000 року та зареєстрованому за № 117.
Позивач вважає, що договір оренди земельної ділянки площею 0,75 га укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2 порушує його права, оскільки вказана земельна ділянка не знаходилася на момент надання її в оренду в державній чи комунальній власності, права на дану земельну ділянку має ТОВ ВВ-Брік Траст , який є правонаступником КСП АК Бучанський .
Таким чином, на думку позивача, відповідач-1 не мав повноважень на розпорядження землею, що передана у власність КСП АК Бучанський права на яку перейшли до ТОВ ВВ-Брік Траст .
Позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення відповідача-1 Про надання в оренду земельної ділянки ПП Форте-плюс , яке було прийнято десятою сесією 24-го скликання 27.02.2004 року.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що спірним рішенням передано в оренду земельну ділянку площею 0,75 га, на підставі даного рішення між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір оренди земельної ділянки від 18.05.2004 року, чим порушено його права, так як земельна ділянка площею 0,75 га з кадастровим номером 3222482400:03:002:0002, яка розташована в с. Горенка Києво-Святошинського району Київської області та передана в оренду ПП Форте-Плюс , частково накладається (площа накладання 0,06946 га) на земельну ділянку, визначену під №34 в державному акті на право колективної власності на землю серії КВ, виданому 31.03.2000 року КСП АК Бучанський , правонаступником якого є ТОВ ВВ-Брік Траст .
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Частиною 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (п. г ч. 3 ст. 153 ЗК України).
Згідно ст. 761 Цивільного кодексу України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Судом встановлено, що 31.03.2000 КСП АК Бучанський видано державний акт серії КВ на право колективної власності на землю, зареєстрований за № 117, в якому містилися спірні земельні ділянки.
В подальшому, 25.12.2001 рішенням загальних зборів учасників КСП АК Бучанський оформленим протоколом № 4, зокрема, вирішено передати ТОВ Новий Шлях , зокрема, сінозберігання та силосні траншеї/земельна ділянка - 1 га/ .
На підставі вказаного рішення, правонаступником та користувачем земельної ділянки разом із сінозберігальним приміщенням (сіносховищем) стало підприємство ТОВ Новий шлях директором та засновником, якого був член КСП АК Бучанський громадянин ОСОБА_7, який вийшов із складу колективного сільськогосподарського підприємства і забрав належне йому майно (із загального майнового фонду) і земельні ділянки, на яких розташоване зазначене майно.
Отримання майна здійснювалось відповідно до Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам і організаціям , та Порядку оформлення правонаступництва та зобов'язань, реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 № 63.
В подальшому ТОВ Новий шлях продало сінозберігальне приміщення (сіносховище) відповідно до Договору купівлі-продажу від 08.05.2003 року (копія договору долучена до апеляційної скарги), нежиле приміщення, розміщене на спірній земельній ділянці було продано громадянину Ізраїлю ОСОБА_8.
Відповідно до змісту договору купівлі-продажу, нежиле приміщення, розміщене в селі Горенка, Києво-Святошинського району, Київської області, по вул. Радгоспна, 3, належало ТОВ Новий Шлях на підставі свідоцтва на право власності на нежилі будівлі та споруди, виданого Горенською сільською радою.
При цьому, ТОВ Новий шлях відмовилось від права користування земельною ділянкою, на якій розміщено сіносховище на користь Горенської селищної ради, оскільки приміщення, яке було розташоване на зазначеній ділянці, було продано, а права користування/власності ТОВ Новий шлях не оформило на момент продажу. Горенська сільська рада вилучила спірну земельну ділянку та передала її до складу земель запасу сільської ради відповідно до рішення від 27.02.2004 року (копія якого долучена до апеляційної скарги).
Тобто, земельна ділянка, на якій було розташоване сіносховище перейшла у комунальну власність у зв'язку з відмовою КСП АК Бучанський від земельної ділянки на користь ТОВ Новий шлях та відмовою ТОВ Новий шлях від спірної земельної ділянки на користь Горенської сільської ради, вказані акти є чинними, що не спростовано сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому, Горенська сільська рада спірним рішенням передала земельну ділянку на якій знаходиться приміщення сіносховища в оренду ПП Форте-плюс (рішення Горенської сілської ради від 27.02.2004 року).
В подальшому Горенська сільська рада прийняла рішення від 03.02.2005 року про передачу земельних ділянок КСП АК Бучанський площею 33 га, на яких знаходилось нерухоме майно членів колективного сільськогосподарського підприємства, до земель запасу сільської ради.
КСП АК Бучанський оскаржило рішення Горенської сільської ради від 03.02.2005 про передачу земельних ділянок площею 33 га до земель запасу сільської ради, посилаючись на відсутність у сільради компетенції та повноважень розпоряджатись земельними ділянкам, що належать КСП АК Бучанський .
Вищий адміністративний суд України Ухвалою від 26.03.2008 (у справі № К-3784/07) підтвердив законність Постанови Київського міжобласного господарського суду від 22.01.2007 (у справі №30/3а-06) якою КСП АК Бучанський відмовлено в задоволенні позовних вимог. Рішення Горенської сільської ради від 03.02.2005 року визнано законним.
Рішенням 10-тої сесії 24-го скликання Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 27.02.2004 Про надання в оренду земельної ділянки ПП Форте-плюс було надано в оренду з правом першочергового викупу строком на 50 років ПП Форте-плюс для розміщення виробничої бази земельну ділянку площею 0,75 га земель державної власності (землі запасу) сільської ради в с. Горенка, по вул. Радгоспній.
Згідно п. 1.1. договору оренди земельної ділянки, орендодавець, згідно з рішенням Х сесії ХХІV скликання Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 27.02.2004 року, надає в оренду, а орендар приймає у строкове, платне володіння і користування з правом викупу земельну ділянку, що перебуває у державній власності, загальною площею 0,75 га, розташовану на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, в межах населеного пункту, за адресою: село Горенка, вулиця Радгоспна, під № ТРИ.
Позивачем до матеріалів справи надано Висновок Державного підприємства Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою від 20.09.2017 №01/10-05/574, в якому вказано, що земельна ділянка площею 0,75 га з кадастровим номером 3222482400:03:002:0002, яка розташована в с. Горенка Києво-Святошинського району Київської області та передана в оренду ПП Форте-Плюс , частково накладається (площа накладання 0,06946 га) на земельну ділянку, визначену під №34 в державному акті на право колективної власності на землю серії КВ, виданому 31.03.2000 року КСП АК Бучанський , правонаступником якого є ТОВ ВВ-Брік Траст .
Однак, враховуючи, що спірна земельна ділянка на момент передачі в оренду відповідачу-2 була передана до земель запасу сільради, колегія суддів дійшла висновку, що до державного акту на право колективної власності на землю серії КВ, виданого 31.03.2000 року КСП АК Бучанський мало бути внесено відповідні зміни щодо виключення спірної ділянки, однак у відповідачів відсутній обов'язок щодо вчинення відповідних дій, що не спростовано сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Частиною 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (п. г ч. 3 ст. 153 ЗК України).
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами права у нього на спірну земельну ділянку, оскільки земельна ділянка вибула з власності КСП АК Бучанський ще до укладення мирової угоди у 2008 році, а відповідно відсутні підстави для визнання недійсним рішення Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 27.02.2004 Про надання в оренду земельної ділянки ПП Форте-плюс , визнання недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,75 га, з кадастровим номером 3222482400:03:002:0002, укладений 18.05.2004 між Горенською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та Приватним підприємством Форте-Плюс , посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Апишковою З.І. за реєстровим №2440 та зареєстрований Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 06.07.2004 за №161 та визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю ВВ-Брік Траст право власності на земельну ділянку площею 0,6946 га, що розташована в селі Горенська Києво-Святошинського району Київської області, відповідно до каталогу координат поворотних точок меж цієї земельної ділянки наданих позивачем.
Щодо клопотання відповідача-2 про застосування до спірних правовідносин позовної давності, колегія суддів зазначає, що в п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів роз'яснено, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Посилання сторони на сплив позовної давності в процесі касаційного перегляду судового рішення не вважається такою заявою. У суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом.
Враховуючи, що клопотання про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності подано без обґрунтування неможливості його подання до суду першої інстанції, а також у зв'язку з тим, що права позивача відповідачами не порушено, колегія суддів не приймає вказане клопотання до розгляду.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відмовляючи у прийнятті до розгляду документів долучених до клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.07.2010, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.07.2010 № 26720707, витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.08.2016 № НВ-3207004672016, відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір дарування від 10.10.2009, договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 21.07.2005 та 08.05.2003, ухвала ВАСУ від 26.03.2008 № К-3784/07, рішення Горенської сільської ради від 27.02.2004, протоколу № 4 від 25.12.2001 загальних зборів членів КСП АК "Бучанський", суд першої інстанції не встановив чи відповідають вони критеріям належності та допустимості, а обмежився посиланням на відсутність обґрунтування на підтвердження яких обставин подано зазначені докази, та не зазначено які доводи позивача спростовують документи, подані відповідачем-2.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2017 року у справі № 911/2017/17 підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, апеляційна скарга Приватного підприємства Форте-Плюс підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства Форте-Плюс задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2017 року у справі № 911/2017/17 - скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВВ-Брік Траст (01021, м.Київ, Вул. М.Грушевського, будинок 28/2, нежиле приміщення 43, код ЄДРПОУ 35057883) на користь Приватного підприємства Форте-Плюс (08105, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Горенка, Вул. Радгоспна, будинок 3, код ЄДРПОУ 32498490) 7997,00 грн. (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто сім грн. 00 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду Київської області видати накази.
6. Матеріали справи № 911/2017/17 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді І.А. Іоннікова
О.В. Тищенко
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2017 |
Оприлюднено | 17.12.2017 |
Номер документу | 71026095 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні