Постанова

від 14.12.2017 по справі 826/14412/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 грудня 2017 року № 826/14412/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В. при секретарі судового засідання Бєсєді А.Ю. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ДТК-Трейдінг доГоловного управління ДФС у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДТК-Трейдінг (далі по тексту - позивач, ТОВ ДТК-Трейдінг ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 вересня 2017 року № 0005861402.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2016 року відкрито провадження у справі №826/14412/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 05 грудня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив; на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 01 вересня 2017 року № 0005861402 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, відповідно до абзацу другого пункту 123.1 статті 123, за порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України ТОВ ДТК-Трейдінг збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 4 190 664,00 грн, в тому числі: за основним платежем - 3373062 грн, за штрафними санкціями - 817602 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 19 липня 2017 року № 270/26-15-14-02-01-14/37791075 Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ДТК-Трейдінг (код 37791075) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2017 року (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки встановлено, серед іншого, наступне порушення: підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, статті 1, статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 3373062,00 грн, в тому числі: за 2015 рік на суму 102654,00 грн; за III квартал 2016 року на суму 1572681,00 грн; за IV квартал 2016 року нам суму 1621579,00 грн, за I квартал 2017 року на суму 76148,00 грн.

Вказані в акті перевірки порушення мотивовані неправомірним включенням позивачем до складу витрат вартості операцій по взаємовідносинам із ТОВ Агролайн Холдінг (код ЄДРПОУ 39701769) та ТОВ Тяжнефть (код ЄДРПОУ 40404799), та безпідставним включенням до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість по цим відносинам у зв'язку із не підтвердженням реальності вчинення господарських операцій, виходячи із того, що контрагенти не мають достатніх можливостей для виконання спірних операцій; договори та первинні документи підписані від імені контрагентів невідомими особами, ненадані первинні документи (звіти) для підтвердження товарності та реальності здійснення господарських операцій за перевіряємий період; наявні кримінальні провадження відносно службових осіб контрагентів постачальників; формування постачальниками сумнівного податкового кредиту по ланцюгу постачання тощо.

Позивач вважає протиправними податкове повідомлення-рішення, оскільки господарські операції підтверджені первинними документами та податковими накладними, а ТОВ ДТК-Трейдінг дотримано передбачені Податковим кодексом України умови для формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову повністю підтримав висновки акту перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ ДТК-Трейдінг та ТОВ Агролайн Холдінг , ТОВ Тяжнефть ; мету придбання та обставини використання придбаних послуг (товарів) у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.

На підставі наявних у справі доказів суд встановив, що між ТОВ ДТК-Трейдінг (Постачальник) та ТОВ Тяжнефть (Покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів від 18 серпня 2016 року № 68/2016, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а Покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі нафтопродукти.

На підставі вказаного договору сторонами складені та підписані наступні документи:

видаткові товарні накладні: № РН-0000771 від 18 серпня 2016 року; № РН-0000772 від 19 серпня 2016 року; № РН-0000773 від 22 серпня 2016 року; № РН-0000774 від 22 серпня 2016 року; № РН-0000775 від 23 серпня 2016 року; № РН-0000776 від 28 серпня 2016 року; № РН-0000811 від 29 серпня 2016 року; № РН-0000854 від 02 вересня 2016 року; № РН-0000855 від 02 вересня 2016 року; № РН-0000856 від 06 вересня 2016 року; № РН-0000857 від 07 вересня 2016 року; № РН-0000966 від 30 вересня 2016 року; № РН-0001006 від 03 жовтня 2016 року; № РН-0001007 від 04 жовтня 2016 року; № РН-0001008 від 06 жовтня 2016 року; № РН-0001009 від 10 жовтня 2016 року; № РН0001010 від 12 жовтня 2016 року; № РН-0001064 від 25 жовтня 2016 року; РН-0001065 від26 жовтня 2016 року; № РН-0001066 від 21 жовтня 2016 року; № РН-0001162 від 02 листопада 2016 року;

товарно-транспортні накладні та довіреності: № 0001206 від 18 серпня 2016 року; № 0001213 від 19 серпня 2016 року; № 0001219 від 22 серпня 2016 року; № 0001220 від 22 серпня 2016 року; № 0001221 від 22 серпня 2016 року; № 0001228 від 23 серпня 2016 року; № 0001229 від 23 серпня 2016 року; № 0001250 від 25 серпня 2016 року; № 0001251 від 25 серпня 2016 року; № 0001246 від 29 серпня 2016 року; № 0001338 від 02 вересня 2016 року; № 0001319 від 02 вересня 2016 року; № 0001324 від 06 вересня 2016 року; № 0001328 від 01 вересня 2016 року; № 0001329 від 07 вересня 2016 року; № 0001343 від 30 вересня 2016 року; № 0001421 від 03 жовтня 2016 року; № 0001427 від 04 жовтня 2016 року; № 0001431 від 06 жовтня 2016 року; № 0001446 від 10 жовтня 2016 року; № 00011448 від 10 жовтня 2016 року; № 0001454 від 12 жовтня 2016 року; № 0001484 від 25 жовтня 2016 року; № 0001485 від 25 жовтня 2016 року; № 0001486 від 25 жовтня 2016 року; № 0001490 від 26 жовтня 2016 року; № 0001496 від 26 жовтня 2016 року; № 0001491 від 26 жовтня 2016 року; № 0001493 від 27 жовтня 2016 року; № 0001494 від 27 жовтня 2016 року; № 0001495 від 27 жовтня 2016 року; № 0001572 від 02 листопада 2016 року;

податкові накладні: № 1 від 01 листопада 2016 року; № 129 від 26 жовтня 2016 року; № 130 від 26 жовтня 2016 року; № 124 від 25 жовтня 2016 року; № 67 від 12 жовтня 2016 року; № 55 від 10 жовтня 2016 року; № 30 від 06 жовтня 2016 року; № 31 від 06 жовтня 2016 року; № 15 від 04 жовтня 2016 року; № 11 від 03 жовтня 2016 року; № 183 від 30 вересня 2016 року; № 38 від 06 вересня 2016 року; № 39 від 06 вересня 2016 року; № 15 від 02 вересня 2016 року; № 16 від 02 вересня 2016 року; № 188 від 29 серпня 2016 року; № 168 від 25 серпня 2016 року; № 153 від 23 серпня 2016 року; № 152 від 23 серпня 2016 року; № 146 від 22 серпня 2016 року; № 129 від 18 серпня 2016 року; № 130 від 18 серпня 2016 року;

банківські виписки: від 18 серпня 2016 року № БВ-0000158 на загальну суму 1213700,00 грн; від 22 серпня 2016 року № БВ-0000161 на загальну суму 2000000,00 грн; від 23 серпня 2016 року № БВ-0000162 на загальну суму 1424500,00 грн; від 25 серпня 2016 року № БВ-0000163 на загальну суму 611581,52 грн; від 29 серпня 2016 року № БВ-0000165 на загальну суму 210820,00 грн; від 02 вересня 2016 року № БВ-0000169 на загальну суму 1000000,00 грн; від 06 вересня 2016 року № БВ-0000171 на загальну суму 1740000,00 грн; від 30 вересня 2016 року № БВ-0000189 на загальну суму 536514,00 грн; від 03 жовтня 2016 року № БВ-0000190 на загальну суму 1500000,00 грн; від 06 жовтня 2016 року № БВ-0000193 на загальну суму 678000,00 грн; від 10 жовтня 2016 року № БВ-0000195 на загальну суму 1000000,00 грн; від 12 жовтня 2016 року № БВ-0000197 на загальну суму 285100,00 грн; від 25 жовтня 2016 року № БВ-0000205 на загальну суму 1500000,00 грн; від 26 жовтня 2016 року № БВ-0000206 на загальну суму 3155584,00 грн; від 01 листопада 2016 року № БВ-0000210 на загальну суму 864000,00 грн.

Також, між ТОВ ДТК-Трейдінг (Постачальник) та ТОВ Агролайн Холдинг (Покупець) укладено Договір поставки від 26 червня 2015 року № ОП-294/80, за умовами якого ТОВ ДТК-Трейдінг зобов'язується передати в погоджені строки, а ТОВ Агролайн Холдинг прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі нафтопродукти, найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються окремо на кожну партію Товару.

На підставі вказаного договору сторонами складені та підписані наступні документи: видаткова накладна № РН-0000364 від 26 травня 2016 року; податкова накладна № 78 від 26 травня 2016 року; банківська виписка № БВ-0000364 від 26 травня 2015 року.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних обставин) визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд враховує наявність в матеріалах справи первинних документів по відносинам із постачальниками, однак звертає увагу, що формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою формування витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та придбання послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

Досліджуючи питання пов'язаності придбаних позивачем робіт/послуг з його господарською діяльністю, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Позивач зазначив, що всі господарські операції здійснені ТОВ ДТК-Трейдінг у взаємовідносинах з ТОВ Тяжнефть та ТОВ Агролайн-Холдінг здійснені відповідно до вимог чинного законодавства України; дохід отриманий в результаті цієї діяльності відповідає в повному обсязі за ознаками, визначеними пунктом 8 Положення (стандарту) БО 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290; первинні документи на реалізацію нафтопродуктів складені позивачем на користь ТОВ Тяжнефть та ТОВ Агролайн-Холдінг містять всі реквизити, передбачені частиною 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

При цьому, суд звертає увагу на те, що жодних доказів на підтвердження зазначеного та, відповідно, реальності вказаних операцій у межах господарської діяльності позивач до суду не надав.

Як стверджує відповідач, під час проведення перевірки здійснено аналіз ланцюга придбання пального TOB ДТК-Трейдінг , яке було реалізовано TOB Тяжнефть та встановлено:

Бензин А-92 ЄВРО вид І клас D (код УКТЗЕД 2710124134) було придбано у TOB ЗАХІДНА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ , яке в свою чергу є імпортером реалізованого пального. Постачальником є нерезидент: ОАО Орскнефтеоргсинтез , Росія, ціна 11,00 - 12,00 грн. за 1л.

Бензин А-92 ЄВРО (код УКТЗЕД 2710124194) було придбано у ПП Укрпалетсистем , яке є імпортером реалізованого пального. Постачальником є нерезидент: ОАО Мозирський нафтопереробний завод , Білорусь, ціна 10,90 - 11,20 грн. за 1л.

Бензин А-92 ЄВРО (код УКТЗЕД 2710124195) було придбано у TOB Трейд Коммодіті , яке є імпортером реалізованого пального. Постачальником є нерезидент: Мозирський цех державного підприємства Білорусьнафта-Транс , Білорусь, ціна 8,90 - 11,40 грн. за 1л.

Бензин А-95 ЄВРО (код УКТЗЕД 2710124512) було придбано у ПП Укрпалетсистем , яке є імпортером реалізованого пального. Постачальником є нерезидент: ОАО Мозирський нафтопереробний завод , Білорусь, ціна 12,00 - 12,20 грн. за 1л.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження вищезазначених обставин.

Так, наприклад в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про складські приміщення позивача, на яких зберігався товар, докази поставки палива позивачу від його постачальників, журнал обліку товару (палива), який витребовувався судом неодноразово, проте позивачем не наданий.

Перевіркою встановлено, що в провадженні слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування №32016100060000119, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.10.2016, за фактом фіктивного підприємництва, вчиненого повторно, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України.

Також, досудовим розслідуванням встановлено, що невстановленими слідством особами, в період 2015-2017 років, розроблено та втілено у життя злочинний механізм, діяльність якого направлена на створення (придбання) ряду суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності, легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, пособництво ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах підприємствами реального сектору економіки, шляхом документального оформлення безтоварних операцій з купівлі-продажу цінних паперів, що фактично не мають жодної цінності від підприємств, які мають ознаки фіктивності, службові особи яких не мають жодного відношення до ведення господарської діяльності підприємствами, зокрема, TOB Тяжнефть .

Також, судом враховуються наступні висновки перевірки, за відсутності доказів позивача на їх спростування:

TOB Тяжнефть (попередня назва TOB ДОНБАС ОІЛ ) (код 40404799) стан 0, перебуває на обліку в 1716 ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області. Вид діяльності: 46.71- оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Свідоцтво платника діюче, не звітують з січня 2017. Період взаємовідносин: серпень - листопад 2016. Обсяг проведених операцій 17719,8 тис. грн., в т.ч. ПДВ 2953,3 грн. Чисельність працюючих в періоді взаємовідносин -1 особа. ОФ - відсутні.

Взаємовідносини відбувались на підставі договору поставки нафтопродуктів № ОП - 68/2016 від 18.08.2016, укладеного між TOB ДТК-Трейдінг , що має статус платника податку на прибуток на загальних підставах, в особі директора ОСОБА_1, що діє па підставі Статуту, іменоване в подальшому Постачальник, з однієї сторони, та TOB ТЯЖНЕФТЬ , в особі представника підприємства ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, іменоване в подальшому Покупець.

В ході перевірки по контрагенту - покупцю TOB Тяжнефть встановлено та враховано наступне: податкова адреса в періоді взаємовідносин: 87516, Донецька обл., м.Маріуполь, Орджонікідзевський р-н., вул. Волгодонська, 2, каб.59; одноосібний засновник, директор та головний бухгалтер: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1;

відповідь Державної прикордонної служби України від 14.08.2017 №0.64/25890/0/15-17 (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 15.08.2017 №12848/9) на запит ГУ ДФС у м. Києві від 21.07.2017 №10445/9/26-15-14-02-01. щодо підтвердження або спростування факту перетину кордону України гр. ОСОБА_2 У відповіді зокрема зазначено, що за результатами проведеної перевірки інформації, що зберігається в базі даних Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України , що функціонує відповідно до пункту 23 Положення про цю базу даних, затвердженого наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 25.06.2007 №472, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2007 за №765/14032, відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування між Донецькою та Луганською областями та тимчасово окупованою територією АР Крим з 01.01.2014 по теперішній час громадянином України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в базі даних не виявлено.

Щодо відносин із ТОВ Агролайн Холдінг суд зазначає, що в наданих копіях видаткових накладних відсутнє місце складання документу, не зазначені реквізити (П.І.Б.) відповідальної особи, яка отримувала товар зі сторони покупця.

Перевіркою не підтверджено здійснення відвантаження товару на адресу TOB Агролайн Холдінг , однак, встановлено, що станом на 31 грудня 2015 року товар списано у зв'язку з його реалізацією та не обліковується на складі залишків товарних запасів.

Під час перевірки та розгляду справи у суді позивач не посилався та не надавав будь-яких інших документів на підтвердження здійснення спірних операцій за участю контрагентів.

В ході розгляду справи позивачем не надано доказів, а судом не встановлено наявності у контрагентів достатніх трудових ресурсів для здійснення спірних операцій.

Таким чином, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДТК-Трейдінг задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ДТК-Трейдінг відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Аверкова