Ухвала

від 12.12.2017 по справі 504/1168/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-кп/785/104/17

Номер справи місцевого суду: 504/1168/15-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2017 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючий суддя ОСОБА_2

судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю: прокурора прокуратури Одеської області ОСОБА_6

представника потерпілого ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

обвинуваченої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Комінтернівське Одеської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_9 на вирок Комінтернівського районного суду Одеської області, від 25.08.2016 року, у кримінальному провадженні № 12014160330001039, внесеному до ЄРДР 14.10.2014 року, яким ОСОБА_9 , засуджена за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Оскарженим вироком ОСОБА_9 засуджена:

- за ч.2 ст.191 КК України - до 2 (двох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців;

- за ч.3 ст.191 КК України - до 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на строк 3 (три) роки;

- ч.1 ст.366 КК України до штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п`ятсот десять) грн. з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_9 визначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на строк 3 (три) роки.

Відповідно до положень ч.3 ст.72 КК України, покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п`ятсот десять) грн. складанню не підлягає, в зв`язку з чим його визначено виконувати самостійно.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_9 звільнена від відбування основного покарання з іспитовим строком 3 (три) роки.

Відповідно до положень п.п. 3), 4) ч.1 ст.76 КК України, на ОСОБА_9 покладені обов`язки:

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, та періодично з`являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнуто з обвинуваченої ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати в сумі 1595 грн. 88 коп., - на користь КП «Редакція газети «Слава Хлібороба» Комінтернівської районної ради Одеської області на відшкодування матеріальної шкоди 26301 (двадцять шість тисяч триста одну) грн. 78 коп.

Також зазначеним вироком вирішені питання про речові докази.

ОСОБА_9 засуджена за те, що працюючи головним редактором КП «Редакція газети «Слава Хлібороба», зловживаючи своїм службовим становищем, складала завідомо неправдивий електронний документ відомість розподілення заробітної плати КП «Редакція газети «Слава Хлібороба» заволодівши таким чином завдавши таким чином грошовими коштами КП «Редакція газети «Слава Хлібороба» на загальну суму 26301 (двадцять шість тисяч триста одну) грн. 78 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_9 вказує на те, що вирок суду першої інстанції є необгрунтованим, що докази її вини в матеріалах провадження відсутні, в зв`язку з чим ОСОБА_9 просить скасувати оскаржений вирок і закрити провадження за відсутністю в її діях складу злочину.

В судовому за сіданні обвинувачена ОСОБА_9 та її захисник підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі, прокурор підтримав апеляційну скаргу частково в частині скасування вироку, представник потерпілого категорично заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Положеннями ч.1 ст.370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Однак, з оскарженого вироку вбачається, що суд першої інстанції не дотримувався вимог зазначеної правової норми.

В результаті апеляційного розгляду апеляційним судом встановлені обставини, які свідчать про істотні порушення кримінального процесуального закону судом першої інстанції в ході судового розгляду, а також при написанні вироку.

Згідно з положеннями п. 2) ч.3 ст.374 КПК України, у разі визнання особи винуватою, в мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Між тим, всупереч зазначеній правовій нормі, з оскарженого вироку вбачається, що в його мотивувальній частині міститься суперечність, яка полягає в тому, що суд першої інстанції спочатку встановив, що ОСОБА_9 призначена на посаду головного редактора КП «Редакція газети «Слава Хлібороба», а потім виклав обов`язки головного бухгалтера, констатуючи, що ОСОБА_9 діяла всупереч вказаним обов`язкам.

При цьому ОСОБА_9 засуджена за заволодіння коштами КП «Редакція газети «Слава Хлібороба» шляхом зловживання своїм службовим становищем, однак зі змісту оскарженого вироку не можливо дійти до однозначного висновку про те, ким саме працювала ОСОБА_9 і якими саме обов`язками вона зловживала.

Також апеляційний суд звертає увагу на той факт, що в мотивувальній частині оскарженого вироку зазначено, що ОСОБА_9 заволодівала грошовими коштами підприємства шляхом складання завідомо неправдивого електронного документу. Однак вирок не містить посилання на те, які саме відомості є неправдивими і в чому саме полягає їх неправдивість.

Заслуговують на увагу, на думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги стосовно того, що на підтвердження висновку суду про винуватість ОСОБА_9 вирок не містить посилання на результати податкових перевірок, актів інвентаризації, аудиторських перевірок, висновків експертизи, на підставі яких суд дійшов до висновку про спричинення діями ОСОБА_9 матеріальної шкоди КП «Редакція газети «Слава Хлібороба» і в якому саме розмірі.

Крім того, згідно з положеннями п. 2) ч.3 ст.374 КПК України, у разі визнання особи винуватою, в мотивувальній частині вироку зазначаються докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

З оскарженого вироку вбачається, що всупереч вимогам вказаних положень закону, суд лише виклав показання свідків, не здійснивши їх аналізу та не зазначивши чим саме показання свідків доводять вину ОСОБА_9 .

Що стосується посилання суду у вироку на письмові докази, апеляційний суд звертає увагу на той факт, що письмові докази у вироку фактично лише перелічені, без розкриття їх змісту та без визначення того, яким чином і в чому саме вони доводять вину обвинуваченої.

Викладені обставини, на думку апеляційного суду, є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення, що, згідно з положеннями п.3) ч.1 ст. 409; ч.1 ст.412 КПК України, є підставами для скасування судового рішення.

При цьому такі процесуальні порушення перешкоджають апеляційного суду змінити оскаржений вирок, або скасувати його і ухвалити новий вирок, тому після скасування оскарженого вироку апеляційний суд вважає за необхідне призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями п. 2) ч.3 ст.374 КПК України, у разі визнання особи винуватою, в мотивувальній частині вироку зазначаються мотиви призначення покарання.

При цьому суд першої інстанції не дотримався вимог вказаної правової норми.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченій ОСОБА_9 , суд першої інстанції зазначив у вироку, що враховує ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, які є злочинами невеликої та середньої тяжкості.

Однак санкція злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України передбачає призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, тому, відповідно до положень ч.4 ст.12 КК України, цей злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.

Невірним також є призначення судом першої інстанції покарання на підставі ст.70 КК України.

В оскарженому вироку, як в мотивувальній так і в резолютивній частині, при призначенні покарання за сукупністю злочинів, суд першої інстанції зазначив, що визначає покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, і остаточно визначив ОСОБА_9 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на строк 3 (три) роки.

При цьому, з незрозумілих причин та за відсутності правових підстав, до покарання у виді штрафу суд першої інстанції застосував інший спосіб призначення покарання за сукупністю злочинів, передбачений ч.1 ст.70 КК України складання покарань, і зазначив, пославшись на положення ч.3 ст.72 КК України, що покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) грн., складанню не підлягає, в зв`язку з чим його слід виконувати самостійно.

Викладені обставини свідчать про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що є підставами для скасування вироку згідно з положеннями ст.409, 413 КПК України.

Положеннями п. 2) ч.3 ст.374 КПК України передбачено, що у разі визнання особи винуватою, в мотивувальній частині вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.

Вказані вимоги закону також не були виконані судом першої інстанції. Зокрема з оскарженого вироку вбачається, що вирішуючи питання щодо задоволення цивільного позову КП «Редакція газети «Слава Хлібороба» на суму 26301 грн. 78 коп., суд мотивував його задоволення тим, що позовні вимоги підтверджуються документами, дослідженими в судових засіданнях, які містяться в матеріалах кримінального провадження. При цьому суд першої інстанції не послався на конкретні докази, а з оскарженого вироку вбачається, що такі докази відсутні.

Викладені обставини свідчать про те, що апеляційний суд позбавлений можливості прийняти будь-яке рішення після скасування вироку, в тому числі і про відсутність в діях ОСОБА_9 складу злочину та про закриття кримінального провадження з цих підстав.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_9 , в частині вимог про закриття кримінального провадження стосовно неї за відсутністю в її діях складу злочину, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 370-372, 374, 376, 404, 407, 409, 412, 413, 415, 419, 532 КПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_9 задовольнити частково.

Вирок Комінтернівського районного суду Одеської області, від 25.08.2016 року, у кримінальному провадженні № 12014160330001039, внесеному до ЄРДР 14.10.2014 року, яким ОСОБА_9 , засуджена за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, скасувати.

Призначити новий розгляд кримінального провадження № 12014160330001039, внесеного до ЄРДР 14.10.2014 року, за обвинуваченням ОСОБА_9 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,в Комінтернівському районному суді Одеської області, в іншому складі, зі стадії підготовчого провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

(підпис)(підпис)(підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_2