Ухвала

від 14.12.2017 по справі 331/5657/17(2-а/331/204/2017)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2017 рокусправа № 331/5657/17 провадження №2-а/331/204/2017

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу

відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області

на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 вересня 2017 року по справі №331/5657/17(провадження №2-а/331/204/2017) за позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця,-

в с т а н о в и В :

Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя звернулося до суду з позовом, в якому просило:

1) визнати протиправною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Фесенко Ю.В. про відкриття виконавчого провадження від 02.08.2017р. ВП №54414729 в частині стягнення з Управління виконавчого збору;

2) скасувати п.3 постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Фесенко Ю.В. про відкриття виконавчого провадження від 02.08.2017р. ВП №54414729 в частині стягнення з Управління виконавчого збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що Управлінням на виконання постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31 травня 2017 року по справі №331/1673/17 добровільно проведено перерахунок пенсії стягувача та з 03.10.2016р. призначено новий розмір пенсії у сумі 2805,03 грн., сума заборгованості за період з 03.10.2016р. по 30.07.2017р. становить 15511,23 грн., яку було нараховано з урахуванням виплачених сум. Відповідно до ч.9 ст.27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Вказуючи на те, що рішення суду було виконано Управлінням 25.07.2017р., тобто до відкриття провадження у справі, пенсійний орган вважає постанову державного виконавця в частині стягнення з боржника виконавчого збору незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 вересня 2017 року позов задоволено. Постанова суду мотивована встановленими обставинами справи, які свідчать про

те, що постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31 травня 2017 року у справі №331/1673/17 зобов'язано боржника здійснити нарахування та виплату пенсії починаючи з 03 жовтня 2016 року. Зважаючи на те, що пенсія є періодичним платежем, суд першої інстанції дійшов висновку, що стягнення державним виконавцем з Управління виконавчого збору є безпідставним, оскільки відповідно до п.1 ч.5 ст.27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилався на необґрунтовані висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для стягнення виконавчого збору. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що згідно п.3 ч.5 ст.27 Закону виконавчий збір не стягується якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого Постановою КМУ від 03.09.2014 року №440, яка прийнята на виконання ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", підлягають виконанню виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені ч.1 ст.2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" суб'єкти, які видані або ухвалені до 1 січня 2013 року. У спірному випадку судове рішення набрало законної сили 06.07.2017р., тобто після 01.01.2013р., а отже виконання рішення здійснюється не в порядку Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а в порядку ст.63 розділу VIII Закону України Про виконавче провадження , а тому виконавчий збір підлягає стягненню з боржника у порядку та в розмірі, встановлені Законом України Про виконавче провадження .

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 31.07.2017р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист №331/1673/17 про зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити ОСОБА_2 з 03 жовтня 2016 року перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату виданої відокремленим підрозділом шахтою Новопалівською (ЄДРПОУ 00177425) ДП Донбасантраціт за період з січня 1987 року про липень 1994 року та здійснити з 03 жовтня 2016 року нарахування та виплату пенсії згідно вказаної довідки.

02.08.2017р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Фесенко Ю.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №331/1673/17 та стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 12800грн.

Не погодившись з рішенням державного виконавця щодо стягнення судового збору, позивач звернувся з позовом до суду.

За наслідками перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31 травня 2017 року у справі №331/1673/17, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року, визнано протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови в зарахуванні при призначенні та виплаті пенсії ОСОБА_2 довідки про заробітну плату, яка видана відокремленим підрозділом шахтою Новопалівською (ЄДРПОУ 00177425) ДП Донбасантраціт за період з січня 1987 року по липень 1994 року; зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити ОСОБА_2 з 03 жовтня 2016 року перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату виданої відокремленим підрозділом шахтою Новопалівською (ЄДРПОУ 00177425) ДП Донбасантраціт за період з січня 1987 року по липень 1994 року та здійснити з 03 жовтня 2016 року нарахування та виплату пенсії згідно вказаної довідки.

На виконання вказаного судового рішення УПФУ у добровільному порядку здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_2 В той же час, фактично суми перерахунку ОСОБА_2 виплачені не були, що і зумовило видання виконавчого листа з метою примусового виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За змістом частини 3 вказаного Закону за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

З огляду на положення вказаних норм права державним виконавцем вирішено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 12800грн., що становить чотири мінімальних розмірів заробітної плати.

Частиною 5 статті 27 Закону України Про виконавче провадження визначено випадки коли виконавчий збір не стягується. Так, п.3 ч.5 ст.27 Закону передбачено, що виконавчий збір не стягується якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Вказуючи на неможливість застосування п.3 ч.5 ст.27 Закону України Про виконавче провадження до спірних правовідносин, державний виконавець посилається на те, що відповідно до Постанови КМУ від 03.09.2014 року №440 Про затвердження порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою , прийнятою на виконання ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені ч.1 ст.2 вказаного Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до 1 січня 2013 року подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості. У спірному випадку судове рішення набрало законної сили 06.07.2017р., тобто після 01.01.2013р., а отже виконання рішення не здійснюється за рахунок коштів , передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

З приводу таких доводів відповідача суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що Закон України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень не обмежує виконання лише тих судових рішень, які були ухвалені до 01.01.2013р.

Пунктом 3 Перехідних та Прикінцевих положень Закон України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень визначено, що виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Тобто, вказаною нормою права визначено лише порядок дій відносно судових рішень, які були ухваленні до набрання чинності цим Законом, але не вказано того, що у межах цього Закону виконуються судові рішення виключно ті, які були ухвалені до набрання чинності цим Законом.

Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що задовольняючи позов, суд першої інстанції фактично виходив з положень п.1 ч.5 ст.27 Закону України Про виконавче провадження , яким передбачено, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів. Оскільки, пенсія є періодичним платежем, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що виконавчий збір на примусове виконання рішення суду не повинен стягуватися.

Також, на думку колегії суддів, державний виконавець не звернув уваги на те, що судові рішення про соціальні виплати виконуються виключно за рахунок коштів державного бюджету (за певною бюджетною програмою), при цьому, інших коштів, які б могли бути спрямовані відповідачем на виконання рішення суду, в УПФУ не існує.

Згідно з пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою УПФУ від 22 грудня 2014 року №28-2 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №41/26486), управління ПФУ у районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі Управління) є органами ПФУ, підпорядкованими відповідно головним управлінням ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів ПФУ.

Відповідно до пункту 4 Положення основним завданням Управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів ПФУ та інших джерел, визначених законодавством. Управління відповідно до покладених на нього завдань планує доходи та видатки коштів ПФУ в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету ПФУ.

Отже, враховуючи повноваження УПФУ та приймаючи до уваги те, що фактична виплата перерахованих пенсії, у зв'язку з виконанням рішень судів, можлива лише за умови фінансування з державного бюджету (за певною бюджетною програмою), суд апеляційної інстанції вважає безпідставним стягнення з відповідача виконавчого збору.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 вересня 2017 року по справі №331/5657/17(провадження №2-а/331/204/2017) - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 18.12.2017р.)

Головуючий суддя: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк