Рішення

від 14.12.2017 по справі 904/7589/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.2017 Справа № 904/7589/17

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором поставки

та За зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ", м. Київ

про стягнення пені за договором поставки

Головуючий колегії - суддя Петрова В.І.

Члени колегії: суддя Ліпинський О.В.,

суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_1, дов. від 18.03.17р.

від відповідача (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_2, дов. №52-16/70

від 15.08.17р.

СУТЬ СПОРУ:

У липні 2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 4 757 783,88грн., 3% річних у розмірі 22 245,25грн., інфляційних у розмірі 126 593,55грн.

Позовні вимоги обгрунтовував неналежним виконанням відповідачем умов договору №01-22/04 від 22.04.2016р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару згідно Специфікації №10 від 06.04.2017р.

Ухвалою суду від 28.07.2017р. порушено провадження у справі №904/7589/17.

Відповідач позов не визнавав, зазначав, що умовами договору (п.9.6. в редакції додаткової угоди №4 від 01.01.2017р.) передбачено його право притримати грошові кошти, належні до виплати позивачу за договором №01-22/04 від 22.04.2016р. та іншими договорами, у розмірі суми, зазначеної в повідомленні податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства та в акті ненормативного характеру, винесеного податковим органом у відношенні відповідача, а також право здійснювати фактичний контроль за дотриманням позивачем і його безпосередніми контрагентами-постачальниками товарів податкового законодавства шляхом визначення в договорі №01-22/04 від 22.04.2016р. відповідальності позивача щодо багатоступеневих ланцюгів придбання товарів. Відповідач зазначав, що винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень у відношенні відповідача, а також повідомлень про порушення позивачем вимог податкового законодавства та направлення відповідачем позивачу повідомлень про притримання у відповідності до вимог п.9.6. та ст.595 Цивільного кодексу України свідчить про те, що як підставу для притримання у себе грошових коштів, обумовлених договором, визначено суму податкового кредиту, задекларовану відповідачем щодо взаємовідносин з позивачем та відносно якої податковим органом виявлено порушення позивачем вимог податкового законодавства. Відповідач стверджував, що ніяким чином не відмовлявся від виконання своїх зобов'язань за договором щодо оплати отриманого товару, адже діяв відповідно до умов договору, а саме п.9.6. Відповідач вважав, що в розумінні п.9.6. договору та ст.594 Цивільного кодексу України він виконав усі вимоги параграфа 7 "Притримання" глави 49 "Забезпечення виконання зобов"язання" Цивільного кодексу України і мав право застосувати оперативно-господарську санкцію та притримати грошові кошти у сумі 4 757 783,88грн. До того ж, пунктом 13.6. договору сторони погодили інший розмір процентів річних, відмінний від встановленого ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, який дорівнює нулю, у зв"язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 3% річних є необгрунтованими.

17.08.2017р. відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом до позивача за первісним позовом та просив:

- прийняти зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом;

- стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" пеню у розмірі 1 405 713,59грн.

Зустрічні позовні вимоги обгрунтовував тим, що позивач за первісним позовом неналежним чином виконував умови договору №01-22/04 від 22.04.2016р. в частині своєчасної та повної поставки товару - коксового дріб"язку згідно Специфікації №8 від 01.12.2016р. (недопоставка) та вапняку флюсового згідно Специфікації №5 від 22.07.2016р. (непоставка).

Ухвалою суду від 17.08.2017р. прийнято зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" до спільного розгляду з первісним позовом у справі №904/7589/17.

Відповідач за зустрічним позовом зустрічний позов не визнає, зазначає, що листом за №241 від 26.12.2016р. він повідомив ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК" про неможливість поставки 1000т коксового дріб"язку у грудні 2016р. та просив підтвердити можливість перенесення строків відвантаження залишку 1000т на перші числа січня 2017р., однак ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК" не дало відповіді на цей лист, а також не вимагало передання залишку обсягу коксового дріб"язку. Листом від 03.01.2017р. ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК" просило з 04.01.2017р. тимчасово призупинити відвантаження коксового дріб"язку у зв"язку з великою скупченістю залізничних вагонів на ст. Кривий Ріг. Крім того, у січні 2017р. розпорядженням №ЦДЗМ/87 від 13.01.2017р. було введено заборону на відправку вантажу кокс за всіма напрямками, що унеможливило виконання ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" взятих на себе зобов"язань з поставки даного виду товару. ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" стверджує, що вапняк флюсовий згідно Специфікації №5 від 22.07.2016р. був поставлений у встановлений строк у повному обсязі.

Ухвалою суду від 20.10.2017р. прийнято справу №904/7589/17 до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя - Петрова В.І., судді - Ліпинський О.В., Рудовська І.А.

У судових засіданнях оголошувались перерви згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

28.11.2017р. ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" подало до суду клопотання про зменшення розміру пені за недопоставку коксового дріб"язку згідно Специфікації №8 від 01.12.2016р. на 90%.

14.12.2017р. у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2016р. між Публічним акціонерним товариством "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (покупець, ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК") та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" (продавець, ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ") укладено договір №01-22/04, за умовами якого продавець зобов»язався передати у власність, а покупець - прийняти та оплатити товар, за цінами, у кількості та в порядку, зазначених у Специфікаціях, оформлених у виді Додатків до договору і які є його невід»ємною частиною.

За п.4.2. договору ціни на товар є твердими. Загальна сума договору складає суму вартості товару за всіма Специфікаціями (Додатками) до договору (п.4.3. договору).

Згідно п.5.1. договору кожна партія товару поставляється покупцю на умовах та у строки, визначені сторонами у Специфікаціях до договору. Товар поставляється залізничним транспортом (п.5.2. договору).

Відповідно до п.5.3. договору датою поставки вважається дата календарного штемпеля станції призначення на залізничній накладній, якщо інші умови не вказані у Специфікаціях.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що продавець зобов»язується протягом двох робочих днів з дати відвантаження сповістити (факсимільним зв»язком або електронною поштою) покупця про здійснене на його адресу відвантаження чергової партії товару.

За п.6.2. договору сповіщенням є копія паспорту якості та рахунок (ціна одиниці, вартість товару) продавця, які містять дату, найменування, кількість товару, номер залізничних вагонів і квитанцій про приймання вантажу, найменування вантажоодержувача та вантажовідправника і станції відправлення, надіслані покупцю факсом або електронною поштою.

Згідно п.6.3. договору продавець надає покупцю таку документацію на товар:

6.3.1. одноразово, перед початком поставки товару, копії таких документів (завірені оригінальною печаткою продавця): ТУ (СОУ МПП або ГОСТ) виробника; радіаційно-гігієнічний висновок;

6.3.2. за кожною партією товару протягом 5 днів від дати відвантаження копії документів на е-mail: maidanik-oi@ugok.com/ua або за тел.ф. (056) 403-74-35 з подальшим наданням оригіналів: рахунок-фактура - 1 екземпляр; акт приймання-передачі товару (із зазначенням номерів залізничних вагонів та залізничних накладних) - 2 екземпляри; податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умов відносно реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. У випадку передплати податкові накладні надаються у 3-х денний строк з моменту здійснення передплати; паспорт/сертифікат якості - 1 екземпляр (завірена копія); залізнична накладна (копія).

Відповідно до п.6.4. договору залізнична накладна та паспорт (сертифікат) якості - оригінали, оформлюються і передаються відправником під час відвантаження товару та прямують разом з ним до покупця.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що покупець здійснює вхідний контроль товару за кількістю та якістю.

Договір набуває чинності з моменту підписання обома сторонами та діє до 31.12.2017р. У випадку, якщо на 31.12.2017р. між сторонами залишаться невиконаними зобов»язання щодо поставки та/або оплати товару, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов»язань (п.13.4. договору, з урахуванням додаткової угоди №3 від 01.01.2017р.).

Специфікацією №10 від 06.04.2017р. сторони узгодили найменування товару - вапняк флюсовий фракції 0-5мм, кількістю 6500 т, на загальну суму 4 508 400,00грн., строк поставки - квітень 2017р. (2400 т), травень 2017р. (4100 т), умови поставки - СРТ ст. Кривий Ріг.

Згідно п.3 Специфікації №10 датою поставки та переходу права власності вважається дата календарного штемпеля станції призначення покупця на залізничній накладній.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується сторонами, що ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" у квітні - травні 2017р. поставило ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК" вапняк флюсовий фракції 0-5мм у кількості 6859,550т на загальну суму 4 757 783,88грн. (т.1, а.с.52-135, т.6, а.с.15-34).

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За п.8.1. договору оплата прийнятого товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, на підставі рахунків-фактур та наданих податкових накладних, виставлених продавцем на умовах та строки, зазначені у Специфікаціях до договору. Датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Згідно п.4 Специфікації №10 оплата прийнятого товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 15 календарних днів з дати поставки товару та надання оригіналів рахунків-фактур, податкових накладних.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи вбачається, що ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК" у визначений договором строк не розрахувалось з ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" за поставку вапняку флюсового на загальну суму 4 757 783,88грн.

У той же час, ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК" зазначає, що умовами договору (п.9.6. в редакції додаткової угоди №4 від 01.01.2017р.) передбачено його право притримати грошові кошти, належні до виплати ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" за договором №01-22/04 від 22.04.2016р. та іншими договорами, у розмірі суми, зазначеної в повідомленні податкового органу про порушення ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" податкового законодавства та в акті ненормативного характеру, винесеного податковим органом у відношенні ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК", а також право здійснювати фактичний контроль за дотриманням ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" і його безпосередніми контрагентами-постачальниками товарів податкового законодавства шляхом визначення в договорі №01-22/04 від 22.04.2016р. відповідальності ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" щодо багатоступеневих ланцюгів придбання товарів. ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК" зазначає, що винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень відносно нього, а також повідомлень про порушення ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" вимог податкового законодавства та направлення ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК" Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" повідомлень про притримання у відповідності до вимог п.9.6. та ст.595 Цивільного кодексу України свідчить про те, що як підставу для притримання у себе грошових коштів, обумовлених договором, визначено суму податкового кредиту, задекларовану ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК" щодо взаємовідносин з ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" та відносно якої податковим органом виявлено порушення ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" вимог податкового законодавства. ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК" стверджує, що ніяким чином не відмовлявся від виконання своїх зобов'язань за договором щодо оплати отриманого товару, адже діяв відповідно до умов договору, а саме п.9.6. ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК" вважає, що в розумінні п.9.6. договору та ст.594 Цивільного кодексу України воно виконало усі вимоги параграфа 7 "Притримання" глави 49 "Забезпечення виконання зобов"язання" Цивільного кодексу України і мало право застосувати оперативно-господарську санкцію та притримати грошові кошти у сумі 4 757 783,88грн.

Згідно ст.594 Цивільного кодексу України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом. Кредитор має право притримати річ у себе також у разі, якщо права на неї, які виникли після передачі речі у володіння кредитора, набула третя особа. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження притриманої речі несе кредитор, якщо інше не встановлено законом.

Суд вважає, що притримання ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК" грошових коштів у сумі 4 757 783,88грн. не є забезпеченням виконання зобов"язання в розумінні ст.594 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимога позивача за первісним позовом про стягнення з заборгованості за поставлений товар у розмірі 4 757 783,88грн. підлягає задоволенню.

Вимога позивача за первісним позовом про стягнення 3% річних за загальний період з 07.05.2017р. по 18.07.2017р. у розмірі 22 245,25грн. не підлягає задоволенню на підставі такого.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, згідно п.13.6. договору сторони домовились, що прострочені покупцем грошові зобов»язання, передбачені цим договором, повинні виконуватись без урахування індексу інфляції та 3% річних.

У даному випадку сторони у п.13.6. договору погодили інший розмір процентів річних, відмінний від встановленого ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, який дорівнює нулю, а отже вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 22 245,25грн. є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Вимога позивача за первісним позовом про стягнення інфляційних з травня по червень 2017р. у розмірі 126 593,55грн. підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Інфляційні слід нараховувати з місяця, наступного за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж (абз.3 п.3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Господарський суд, перерахувавши інфляційні за червень 2017р., встановив, що вони складають 61 170,52грн. та підлягають до стягнення. В іншій частині первісних позовних вимог щодо стягнення інфляційних суд вважає за необхідне відмовити у зв"язку із неправильним визначенням періоду для їх нарахування.

Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення пені у розмірі 1 405 713,59грн. підлягає частковому задоволенню на підставі нижченаведеного.

У Специфікації №8 від 01.12.2016р. сторони визначили поставку товару - коксовий дріб"язок у кількості 3000т (толеранс +/- 10%, що з розрахунку від загальної кількості становить 300т), на умовах СРТ ст. Кривий Ріг, строк поставки - грудень 2016р. Датою поставки вважається дата календарного штемпеля станції призначення покупця на залізничній накладній. Загальна сума Специфікації становить 12 513 492,00грн. з ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ", що воно частково поставило ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК" коксовий дріб"язок у грудні 2016р. у кількості 2384,750т.

Таким чином, кількість недопоставленого коксового дріб"язку згідно Специфікації №8 від 01.12.2016р., за вирахуванням толерансу 10%, складає 315,250т (3000т загальний обсяг поставки - 2384,750т обсяг поставленого товару - 300т толеранс 10%).

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п.9.3. договору продавець несе відповідальність за непоставку або недопоставку товару у вигляд пені у розмірі 0,3% від суми недопоставленого товару за кожний день прострочки поставки.

Позивач за зустрічним позов просить стягнути з відповідача пеню за недопоставку коксового дріб"язку згідно Специфікації №8 від 01.12.2016р., нараховану на суму 1 314 959,45грн., за період з 01.01.2017р. по 30.06.2017р. у розмірі 714 022,98грн.

Господарський суд, перерахувавши пеню за недопоставку коксового дріб"язку згідно Специфікації №8 від 01.12.2016р., нараховану на суму 1 314 958,19грн. (315,250т Х 4 171,16грн.), за період з 01.01.2017р. по 30.06.2017р., встановив, що вона складає 714 022,30грн. та підлягає до стягнення. В іншій частині зустрічних позовних вимог щодо стягнення пені за недопоставку коксового дріб"язку згідно Специфікації №8 від 01.12.2016р. суд вважає за необхідне відмовити у зв"язку із неправильним визначенням суми для її нарахування.

Крім того, у Специфікації №5 від 22.07.2016р. сторони визначили поставку товару - вапняку флюсового фракції 0-5мм у кількості 1905т (толеранс +/- 10%, що з розрахунку від загальної кількості становить 190,500т), на умовах СРТ ст. Кривий Ріг, строк поставки - серпень-вересень 2016р. Датою поставки вважається дата календарного штемпеля станції призначення покупця на залізничній накладній. Загальна сума Специфікації становить 1 266 832,62грн. з ПДВ.

ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК" стверджує, що ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" не поставило вапняк флюсовий за Специфікацією №5, у зв"язку з чим ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК" нарахувало йому пеню за непоставку товару згідно цієї Специфікації за період з 01.10.2016р. по 31.03.2017р. у розмірі 691 690,61грн.

Однак ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" стверджує, що вапняк флюсовий згідно Специфікації №5 від 22.07.2016р. був поставлений у встановлений строк у повному обсязі.

Із матеріалів справи вбачається, що у липні 2016р. сторони уклали Специфікацію №4 від 19.07.2016р. та Специфікацію №5 від 22.07.2016р. щодо поставки вапняку флюсового у строк серпень-вересень 2016р. обсягом 18095т та 1905т відповідно.

Так, у серпні 2016р. ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" за Специфікаціями №4 та №5 поставило вапняк флюсовий обсягом 5116,28т, а саме: за Специфікацією №4 поставило 3190,850т, за Специфікацією №5 - 1925,430т.

У подальшому, додатковою угодою №2 від 04.09.2016р. було внесено зміни щодо ціни товару. За даною угодою здійснювалась поставка вапняку флюсового: у вересні 2016р. - 8792,090т.

Листом за №52-07/8178 від 03.10.2016р. ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК" запропонувало ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" закінчити у жовтні 2016р. відвантаження вапняку за додатковою угодою №2 від 04.09.2016р.

ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" у жовтні 2016р. відвантажило 3759,560т; з 03.11.2016р. по 07.11.2016р. відвантажило ще 913,590т.

Таким чином, ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК" у встановлений строк поставило узгоджений сторонами обсяг вапняку флюсового за Специфікацією №4 - 16656,090т, за Специфікацією №5 - 1925,430т (т.6, а.с.35-110, т.8, а.с.73-228).

У зв"язку з цим доводи ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК" щодо непоставки вапняку флюсового згідно Специфікації №5 від 22.07.2016р. суд вважає безпідставними.

Враховуючи викладене, зустрічні позовні вимоги щодо стягнення пені за непоставку товару згідно Специфікації №5 за період з 01.10.2016р. по 31.03.2017р. у розмірі 691 690,61грн. не підлягають задоволенню.

28.11.2017р. ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" подало до суду клопотання про зменшення розміру пені за недопоставку коксового дріб"язку згідно Специфікації №8 від 01.12.2016р. на 90%, оскільки дана сума пені є непропорційно великою у порівнянні зі збитками ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК". ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" зазначає, що воно без порушень строків поставило 2384,750т коксового дріб"язку, що, з урахуванням толерансу, становить 90% виконання зобов"язання щодо поставки згідно Специфікації №8. Листом за №241 від 26.12.2016р. ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" повідомило ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" про неможливість поставки 1000т коксового дріб"язку у грудні 2016р. та просило підтвердити можливість перенесення відвантаження залишку 1000т у перших числах січня 2017р., однак ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК" не дало відповіді на даний лист, а також не вимагало передання залишку обсягу коксового дріб"язку. Листом від 03.01.2017р. ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК" просило з 04.01.2017р. тимчасово призупинити відвантаження коксового дріб"язку у зв"язку із великою скупченістю залізничних вагонів на ст. Кривий Ріг, однак більше не зверталось з вимогою відвантаження залишку обсягу за Специфікацією №8.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи, що ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" без порушень строків поставило 2384,750т коксового дріб"язку, що, з урахуванням толерансу, становить майже 90% виконання зобов"язання щодо поставки згідно Специфікації №8, та звернулось до ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГЗК" з проханням пролонгації строку поставки коксового дріб"язку у перших числах січня 2017р., суд вважає за можливе зменшити розмір стягуваної пені за недопоставку коксового дріб"язку згідно Специфікації №8 від 01.12.2016р. на 30% та стягнути пеню у розмірі 499 815,61грн.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ЄДРПОУ 00191000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" (01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд.7/14, ЄДРПОУ 31551049) заборгованість за поставлений товар у розмірі 4 757 783,88грн. (чотири мільйона сімсот п"ятдесят сім тисяч сімсот вісімдесят три грн. 88коп.), інфляційні у розмірі 61 170,52грн. (шістдесят одна тисяча сто сімдесят грн. 52коп.) та 72 284,32грн. (сімдесят дві тисячі двісті вісімдесят чотири грн. 32коп.) судового збору, про що видати наказ.

В іншій частині первісного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" (01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд.7/14, ЄДРПОУ 31551049) на користь Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ЄДРПОУ 00191000) пеню у розмірі 499 815,61грн. (чотириста дев"яносто дев"ять тисяч вісімсот п"ятнадцять грн. 61коп.) та 10 710,33грн. (десять тисяч сімсот десять грн. 33коп.) судового збору, про що видати наказ.

В іншій частині зустрічного позову відмовити.

Повне рішення складено 15.12.2017р.

Головуючий колегії - суддя ОСОБА_3

Члени колегії:

Суддя О.В. Ліпинський

Суддя І.А. Рудовська