Рішення

від 13.12.2017 по справі 910/18770/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2017Справа №910/18770/17 За позовом Заступника прокурора Львівської області

до 1) Львівської обласної ради

2) Бродівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок

треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні позивача

1) Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства

2) Головне управління Держгеокадастру у Львівській області

3) Приватне підприємство Західний Буг

про визнання незаконним та скасування рішення Львівської обласної ради

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від прокуратури - Вінник О.О. (посв. №036704 від 15.12.2015);

від відповідача-1 не з'явився;

від відповідача-2 не з'явився;

від третьої особи-1 не з'явився;

від третьої особи-2 не з'явився;

від третьої особи-3 не з'явився.

встановив :

26.10.2017 Заступник прокурора Львівської області звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до Львівської обласної ради та Бродівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Львівської обласної ради від 05.12.2016 №82 Про надання в користування мисливських угідь у Львівській області Бродівській районній організації Українського товариства мисливців і рибалок ;

- визнати недійсним Договір про умови ведення мисливського господарства від 05.12.2016 №82, укладений між Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Бродівською районною організацією Українського товариства мисливців і рибалок.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2017 порушено провадження у справі №910/18770/17, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області та Приватне підприємство Західний Буг , розгляд справи призначено на 16.11.2017.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.11.2017, з урахуванням ухвали цього ж суду від 04.12.2017 про виправлення описки, у зв'язку із неявкою представників відповідачів та третіх осіб, невиконання ними вимог ухвали суду від 30.10.2017, а також необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 05.12.2017.

04.12.2017 відповідач-2 через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, у якому просить не скасовувати рішення Львівської обласної ради від 22.11.2016 №299 Про надання в користування мисливських угідь у Львівській області Бродівській районній організації Українського товариства мисливців і рибалок .

04.12.2017 третя особа-1 через загальний відділ діловодства суду подала письмове пояснення по справі, у якому просила суд вирішити спір на розсуд суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.12.2017, у зв'язку із неявкою представників відповідачів та третіх осіб, а також необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 13.12.2017.

13.12.2017 Заступник прокурора Львівської області через загальний відділ діловодства суду подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої виправив технічну описку щодо дати та номера оскаржуваного рішення, та просив визнати незаконним та скасувати рішення Львівської обласної ради від 22.11.2016 №299 Про надання в користування мисливських угідь у Львівській області Бродівській районній організації Українського товариства мисливців і рибалок ; визнати недійсним договір про умови ведення мисливського господарства від 05.12.2016 №82, укладений між Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Бродівською районною організацією Українського товариства мисливців і рибалок.

У судове засідання 13.12.2017 з'явився представник прокуратури, надав пояснення по суті справи.

Представники відповідачів 1, 2 та третіх осіб 1, 2, 3 в судове засідання 13.12.2017 не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 13.12.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

Рішенням Львівської обласної ради від 22.11.2016 №299 Про надання в користування мисливських угідь у Львівській області Бродівській районній організації Українського товариства мисливців і рибалок Бродівській районній організації Українського товариства мисливців і рибалок (далі - відповідач-2) вирішено надати у користування строком на 15 років мисливські угіддя у визначених додатком до даного рішення межах, а також доручено Львівському обласному управлінню лісового та мисливського господарства в місячний термін укласти з відповідачем-2 відповідний договір про умови ведення мисливського господарства.

Згідно з додатком до даного рішення обласної ради відповідачу-2 надано польові угіддя на адміністративній території Бродівської міської і Підкамінської селищної рад, а також Гаївської, Батьківської, Пеняківської, Пониковицької, Суховільської, Черницької, Наквашанської, Попівецької, Паликоровівської, Вербівчицької, Маркопільської, Пниквянської та Ясенівської сільських рад Бродівського району загальною площею 21 732,9 га.

У подальшому, на підставі оскаржуваного рішення Львівської обласної ради (відповідач-1), між Управлінням та відповідачем-2 укладено договір про умови ведення мисливського господарства від 05.12.2016 №82.

Згідно з умовами вказаного договору, відповідачу-2 надано польові угіддя на адміністративній території Бродівської міської і Підкамінської селищної рад, а також Гаївської, Батьківської, Пеняківської, Пониковицької, Суховільської, Черницької, Наквашанської, Попівецької, Паликоровівської, Вербівчицької, Маркопільської, Пниквянської та Ясенівської сільських рад Бродівського району загальною площею 21 732,9 га. строком до 22.11.2031.

Обгрунтовуючи позов, заступник прокурора Львівської області посилався на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідачем-1 порушено вимоги ч. ч. 1, 2 ст. 22 Закону України Про мисливське господарство та полювання , оскільки дане рішення прийнято за відсутності відповідних погоджень третіх осіб 2 і 3, а оскільки договір про умови ведення мисливського господарства укладено на виконання незаконного рішення відповідача-1, відповідно такий суперечить вимога законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав .

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до абз. 10 ст. 1 Закону України Про мисливське господарство та полювання мисливські угіддя - ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства.

Статтею 22 Закону України Про мисливське господарство та полювання передбачалось, що мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок . Мисливські угіддя надаються у користування на строк не менш як на 15 років.

У відповідності до ст. 21 Закону України Про мисливське господарство та полювання ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь. Умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь. Форма договору встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Отже, положеннями законодавства, яке регулює порядок надання та здійснення користування мисливськими угіддями, передбачено, що мисливські угіддя надаються у користування, зокрема, відповідними обласними радами, за поданням територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання та за погодженням з визначеними Законом органами, на строк не менше як на 15 років, а умови ведення мисливського господарства визначаються в договорі.

Таким чином, запровадження на законодавчому рівні погоджень всіх землекористувачів зумовлене необхідністю узгодження реалізації власниками земельних ділянок, на яких знаходиться мисливське угіддя, прав на землю з реалізацією користувачем мисливських угідь права на ці угіддя.

При цьому слід зазначити, що згідно зі статтею 22 Закону України „Про мисливське господарство та полювання" власники та користувачі земельних ділянок мають переважне право на користування мисливськими угіддями.

Отже, суд наголошує, що право на користування мисливськими угіддями може виникнути лише за наявності згоди всіх без виключення землевласників та землекористувачів, отриманої у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, законом встановлено, що для ведення мисливського господарства необхідні погодження усіх власників та користувачів земельних ділянок, на яких знаходяться мисливські угіддя, які планується отримати у користування для ведення мисливського господарства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 11.08.2010 у справі №50/550-50/560.

Відповідно до інформації, наданої листом відділом у Бродівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 23.08.2017 №673/101-17, станом на 01.01.2016 у межах адміністративних територій Бродівської міської і Підкамінської селищної рад, а також Гаївської, Батьківської, Пеняківської, Пониковицької, Суховільської, Черницької, Наквашанської, Попівецької, Паликоровівської, Вербівчицької, Маркопільської, Пниквянської та Ясенівської сільських рад Бродівського району перебувало 4065,992 га земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованих поза межами населених пунктів, а також 137,5505 га сільськогосподарських земель резервного фонду.

Відповідно до вимог ст. 122 Земельного кодексу України, земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів передаються у власність або користування центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин (Державною службою України х питань геодезії, картографії та кадастру) та його територіальними органами.

У той же час, згідно з інформаціє, наданою листом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (третя особа-2) від 22.08.2017 №10-13-0.2-11354/2-17, останнім не здійснювалося погодження надання відповідачу-2 у користування мисливських угідь.

Також, із звернень Приватного підприємства Західний Буг (третя особа-3) від 31.05.2017 №3Б-1380-05-17, від 01.08.2017 №3Б-1743-07-17, від 17.08.2017 №3Б-1840-08-17, від 15.09.2017 №3Б-1990-09-17, а також доданих до них документів (картографічних матеріалів, договорів оренди землі та довідок Пониквянської і Пониковицької сільських рад Бродівського району від 30.08.2017 №413/02-17/17 і від 08.09.2017 №1561) вбачається, що останнє не погоджувало надання у користування відповідача-2 мисливських угідь на території орендованих підприємством сільськогосподарських угідь загальною площею 3 728,95 га, розташованих на адміністративній території зазначених місцевих рад.

Аналізом доданих до подання Державного агентства лісового ресурсів України від 19.05.2016 №03-11/2934-16 документів, що стали підставою для прийняття обласною радою оскаржуваного рішення, підтверджено, що погодження на надання відповідачу-2 у користування мисливських угідь на території орендованих третьою особою-3 сільськогосподарських угідь Пониквянської і Пониковицької сільських рад Бродівського району не надавались і власниками цих земельних ділянок (паїв), оскільки до зазначеного подання долучено лише погодження власників земельних ділянок (паїв), розташованих на території Пониквянської сільської ради, загальною площею лише 129,75 га.

Як зазначалося вище, згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України Про мисливське господарство та полювання , мисливські угіддя надаються у користування на строк не менш як на 15 років.

Проте, всупереч зазначеним вимогам Закону, у доданих до вищевказаного подання Держлісагентства погодженнях суб'єктів господарювання - сільськогосподарських товаровиробників, зокрема: сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. В.Стефаника (від 22.02.2016 №19), ТОВ Броди-Агро , СТзОВ Прогрес-Плюс (від 20.11.2012 №187), МПП Діброва (від 15.04.2013 №19), ФГ Кіс-Агро (від 15.04.2013 №10), ФГ Сокіл (від 20.08.2013), а також власників земельних ділянок (паїв), розташованих на території Пониквянської сільської ради, не зазначено на який саме строк вони погодили надання відповідачу-2 мисливських угідь у користування.

Окрім цього, усі вищевказані погодження орендарів та власників земельних ділянок надано без долучення до них картографічних матеріалів, а тому по них неможливо встановити конкретне місцезнаходження земельних ділянок та, відповідно, зробити висновок про їх входження до складу проектованих меж мисливських угідь.

Наведені обставини викладені у зауваженнях до проекту оскаржуваного рішення, поданих начальником відділу правової та кадрової роботи Львівської обласної ради Мельником А.І., проте комісією з питань екології, природних ресурсів та рекреації Львівської обласної ради залишені поза увагою, що підтверджується витягом з протоколу засідання комісії від 06.09.2016 №12.

Також, всупереч вимогам ч. 6 ст. 21 вказаного Закону відповідачем-2 не укладено з третіми особами 2, 3 договорів щодо врегулювання відносин в ході користування мисливськими угіддями, розташованими на підвідомчій їм території, що підтверджується зверненням третьої особи-3 від 31.05.2017 №3Б-1380-05-17.

При цьому суд відхиляє посилання відповідача на те, що ним на підставі листа управління Держкомзему у Бродівському районі від 30.05.2012 №01-34/880 отримано погодження на надання у користування мисливських угідь, оскільки даним листом управління Держкомзему у Бродівському районі надано відповідачу-2 лише експлікацію земельних угідь, які можна передати для ведення мисливського господарства, а не на які надано відповідне погодження, оскільки надання такого погодження згідно з ст. 122 Земельного кодексу України входило до компетенції вищестоящого органу, яким на той час було Головне управління Держкомзему у Львівській області.

Щодо отримання відповідачем-2 від третьої особи-3 погодження щодо надання у користування мисливських угідь на підставі листа останньої від 21.11.2012 №979, суд дійшов висновку, що вказаний лист не може вважатися належним погодженням, оскільки після погодження у 2012 році надання відповідачу-2 у користування мисливських угідь площа та конфігурація орендованих ПП Західний Буг земель змінилась внаслідок укладення у 2014 році додаткових договорів оренди земель, і саме змінені площі надані як мисливські угіддя у користування відповідачу-2, а тому, на момент прийняття у 2016 році Львівською обласною радою оскаржуваного рішення, потребувало отримання відповідачем-2 нового або ж додаткового погодження.

З огляду на вказане вище у сукупності, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідачем-1 порушено вимоги ч. ч. 1, 2 ст. 22 Закону України Про мисливське господарство та полювання , оскільки дане рішення прийнято за відсутності відповідних погоджень третіх осіб 2 і 3.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

В той же час, відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що Львівська обласна рада, всупереч ст. 22 Закону України Про мисливське господарство та полювання прийняла рішення від 22.11.2016 №299 Про надання в користування мисливських угідь у Львівській області Бродівській районній організації Українського товариства мисливців і рибалок без погодження надання у користування мисливських угідь з усіма власниками або користувачами земельних ділянок, тому є підстави відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування для визнання цього рішення незаконним та його скасування.

Що стосується договору про умови ведення мисливського господарства від 05.12.2016 №82, що укладений між Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Бродівською районною організацією Українського товариства мисливців і рибалок, то суд зазначає наступне.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до статті 215 ЦК України, що кореспондуються з положеннями ст. 207 ГК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, господарському суду належить встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, зокрема, відповідність змісту правочину вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства.

Укладений на виконання вказаного рішення договір про умови ведення мисливського господарства від 05.12.2016 №82 також суперечить ст. 22 Закону України Про мисливське господарство та полювання , оскільки всупереч вимогам даної статті Закону на відведення земельної ділянки, щодо умов ведення мисливського господарства відповідачем-2 на які було укладено спірний договір, погодження усіма землекористувачами, землевласниками та органами місцевого самоврядування не надавалося.

При цьому, з огляду на те, що договір про умови ведення мисливського господарства укладено на виконання незаконного рішення відповідача-1 від 05.12.2016 №82, відповідно такий суперечить вимогам законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним.

Аналогічної правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України у постановах від 28.05.2014 у справі №910/11729/13 та від 17.02.2016 у справі №910/13743/15.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідачів у рівних частинах судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Львівської обласної ради від 22.11.2016 № 299 Про надання в користування мисливських угідь у Львівській області Бродівській районній організації Українського товариства мисливців і рибалок .

3. Визнати недійсним договір про умови ведення мисливського господарства від 05.12.2016 №82, що укладений між Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства (79054, Львівська область, місто Львів, вул. Яворницького, будинок 8-Б, код 35227669) та Бродівською районною організацією Українського товариства мисливців і рибалок (80600, Львівська область, м. Броди, вул. Лисенка, 16, код 23964002).

4. Стягнути з Львівської обласної ради (79008, Львівська область, м. Львів, вул. Винниченка, будинок 18, код 22340506) на користь прокуратури Львівської області (79005, Львівська область, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19, код 02910031, рахунок №35211093000774 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) судовий збір в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

5. Стягнути з Бродівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок (80600, Львівська область, м. Броди, вул. Лисенка, 16, код 23964002) на користь прокуратури Львівської області (79005, Львівська область, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19, код 02910031, рахунок №35211093000774 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) судовий збір в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Повне рішення складене та підписане 18.12.2017

Суддя В.О. Демидов