Постанова

від 13.06.2017 по справі 810/1104/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2017 року м. Київ № 810/1104/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ЕМ МАСТЕР ГРУП"

до Переяслав - Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ЕМ МАСТЕР ГРУП" (далі - позивач, ТОВ "ДЖІ ЕМ МАСТЕР ГРУП") з позовом до Переяслав - Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (відповідач, контролюючий орган, Переяслав - Хмельницька ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення від 04.01.2016 № 0000012201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками Акта від 11.12.2015 № 7/2200/35778529 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Франц Бекер Трейд (код ЄДРПОУ 35778529) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2012 по 31.10.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2012 по 31.10.2015 (далі - Акт перевірки), на підставі яких було прийнято спірне податкове повідомлення - рішення і вважає висновки зазначеного Акта безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Позивач стверджує, що відповідачем в порушення вимог підпункту 75.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 86.10 статті 86, підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України у зазначеному Акті перевірки не були відображені суми витрат позивача пов'язані із амортизаційними відрахуваннями та курсовими різницями, які помилково не були відображені ТОВ Франц Бекер Трейд у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2012, 2013, 2014 роки.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що відповідачем зроблено хибні висновки в Акті перевірки, які зводяться до припущень посадових осіб податкового органу щодо заниження позивачем податку на прибуток підприємств.

З огляду на зазначене, позивач вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача у судове засідання призначене на 13.06.2017 не з'явився, водночас 13.06.2017, через канцелярію суду представником позивача було подано заяву в якій зазначено, що ТОВ "ДЖІ ЕМ МАСТЕР ГРУП" не заперечує проти подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0113326407614).

Водночас, у матеріалах справи, містяться письмові заперечення проти позову, в яких відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача та наполягає, що спірне рішення прийнято правомірно і у відповідності до вимог чинного законодавства. В обґрунтування доводів заперечень відповідач посилається на обставини, викладені в Акті перевірки від 11.12.2015 № 7/2200/35778529.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 07.07.2008 Виконавчим комітетом Переяслав - Хмельницької міської ради зареєстровано як юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю Франц Бекер Трейд (свідоцтво про державну реєстрацію від 07.07.2008 № 13581020000000401) (а.с. 14 Том I). На загальних зборах учасників ТОВ Франц Бекер Трейд 01.02.2016 було прийнято рішення про зміну найменування товариства з ТОВ Франц Бекер Трейд на ТОВ ДЖІ ЕМ МАСТЕР ГРУП , що підтверджується Протоколом загальних зборів учасників ТОВ Франц Бекер Трейд від 01.02.2016 та наявним у матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (запис № 13611450000002694) (а.с. а.с. 39-42, 12-18 Том I).

Як платник податків на час проведення перевірки позивач перебував на обліку в Переяслав - Хмельницькій ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

У період з 30.11.2015 по 04.12.2015 працівниками контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Франц Бекер Трейд (код ЄДРПОУ 35778529) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2012 по 31.10.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2012 по 31.10.2015 (далі - Акт перевірки), на підставі яких було прийнято спірне податкове повідомлення - рішення і вважає висновки зазначеного Акта безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

За результатом вказаної перевірки складено Акт перевірки від 11.12.2015 № 7/2200/35778529 (а.с. 44-68 Том I).

У висновках зазначеного Акта перевірки зафіксовано порушення ТОВ Франц Бекер Трейд норм діючого законодавства, а саме:

- п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п.137.1 ст. 137 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 184 800,96 грн., у тому числі за 2012 рік в сумі 35 255,12 грн., за 2013 рік в сумі 116 393,02 грн., за 2014 рік в сумі 33 152,82 грн.

Вказаних висновків відповідач дійшов у зв'язку з наступним.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.11.2012 по 30.10.2015 встановлено, що за період з 01.11.2012 по 30.10.2015 ТОВ Франц Беккер Трейд задекларовано доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 434 962 грн. (213 017 грн. - на формування цього показника (суми) мало вплив здійснення операцій із надання в оренду власних приміщень іншим суб'єктам господарської діяльності юридичним та фізичним особам; 221 945 грн. - на формуван даного показника (суми) мало вплив відображення у складі інших доходів доходів від операцій оренди (лізингу), інших доходів.

Проведеною перевіркою відображеного показника за 2012 рік, за 2013 рік, за 2014 рік в сумі 213 017 грн. на підставі таких документів: податкової звітності, договорів, рахунків-фактур виданих, виписок банку, оборотів по рахунках 361, 703, 79, інше, суцільним порядком, встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 2 Декларацій Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)), з нього: всього у сумі 823 553,75 в тому числі за 2012 рік у сумі 142 250 грн., за 2013 рік у сумі 551 303,75 грн., за 2014 рік у сумі 130000,34 грн.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді формування доходу від реалізації товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Франц Бекер Трейд" здійснювалося за рахунок здавання в оренду власних нежитлових приміщень іншим суб'єктам господарської діяльності юридичним та фізичним особам на визначений строк та за відповідну плату, що встановлена в національній валюті України на підставі укладених договорів оренди офісних та складських приміщень.

Під час перевірки задекларованих даних за 2012 рік, контролюючим органом встановлено, що за даними рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" за 2012 рік обсяг поставки товарів (робіт, послуг) становить 446 034 грн., у тому числі ПДВ у сумі 74 339 грн.; за даними рахунку 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг" за 2012 рік обсяг реалізації робіт і послуг становить 437 034 грн., у тому чисі ПДВ у сумі 72 839 грн., що підтверджується рахунками - фактурами та виданими актами виконаних робіт.

В Акті перевірки зазначено, що доходи у декларації з податку на прибуток підприємств від операцій оренди (лізингу) у 2012 році мають становити 364 195 грн. (437 034 грн. - 72 839 грн.).

Різниця між задекларованими ТОВ "Франц Бекер Трейд" та встановленими в ході перевірки сум доходів (рядок 02 Декларацій) у 2012 році становить 142 250 грн.

Під час перевірки встановлено, що за даними рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" за 2013 рік обсяг поставки товарів (робіт, послуг) становить 847 671,30 грн., у тому числі ПДВ в сумі 141 278,55 грн.; за даними рахунку 703 "Дохід від реалізаї робіт і послуг" за 2013 рік обсяг реалізації робіт і послуг становить 841 113,30 грн., у тому числі ПДВ в сумі 140 185,55 грн., що підтверджується рахунками-фактурами та виданими актами виконаних робіт.

В Акті перевірки зазначено, що документальною перевіркою встановлено, що доходи у декларації з податку на прибуток підприємств від операцій оренди (лізингу) у 2013 році мають становити 700 927,75 грн. (841 113,30 грн. - 140 185,55 грн.).

Різниця між задекларованими ТОВ "Франц Бекер Трейд" та встановленими у ході перевірки сум доходів (рядок 02 Декларацій) у 2013 році становить 551 303,75 грн.

Під час перевірки задекларованих даних за 2014 рік, контролюючим органом встановлено, що за даними рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" за 2014 рік обсяг поставки товарів (робіт, послуг) становить 209 272 грн., у тому числі ПДВ у сумі 34 878,66 грн.; за даними рахунку 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг" за 2014 рік обсяг реалізації робіт і послуг становить 209 272,00 грн., у тому чисі ПДВ у сумі 24 878,66 грн., що підтверджується рахунками - фактурами та виданими актами виконаних робіт.

В Акті перевірки зазначено, що доходи у декларації з податку на прибуток підприємств від операцій оренди (лізингу) у 2014 році мають становити 184 393,34 грн. (209 272,00 грн. - 24 878,66 грн.).

Різниця між задекларованими ТОВ "Франц Бекер Трейд" та встановленими в ході перевірки сум доходів (рядок 02 Декларацій) у 2014 році становить 130 000,34 грн.

Так, відповідач дійшов висновку, що позивачем у перевіряємому періоді до складу інших доходів не включено доходи від здавання власного майна в оренду, всього в сумі 823 553,75 грн. (за 2012 рік у сумі 142 250,00 грн., за 2013 рік у сумі 551 303,75 грн., за 2014 рік у сумі 130 000,34 грн.) чим порушено п. 137.1 ст. 137 Податкового Кодексу України.

Крім того, контролюючим органом в Акті перевірки зазначено, що позивачем у перевіряємому періоді до складу інших доходів не включено суму процентів умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається не поверненою на кінець звітного періоду у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги всього в сумі 100 781,08 грн., у тому числі за 2012 рік в сумі 25 631,51 грн., за 2013 рік у сумі 30 661,36 грн., за 2014 рік у сумі 44 488,21 грн.

Так, податковим органом на підставі банківських виписок та даних бухгалтерського рахунку 685 Розрахунки з іншими кредиторами було встановлено, що станом на 31.12.2012 року, станом на 31.12.2013 року, станом на 31.12.2014 року за ТОВ Франц Бекер Трейд обліковується заборгованість перед ТОВ "Франц Бекер Агросервіс" (код за ЄДРПОУ 34425088) у сумі 440 000,00 грн. за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 20.03.2012 № 20/03, яку отримано 20.03.2012 в сумі 400000,00 грн., 02.04.2012 у сумі 20 000,00 грн., 03.05.2012 року у сумі 20 000,00 грн.

Враховуючи викладене, контролюючим органом під час перевірки повноти визначення доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.11.2012 по 30.10.2015 було встановлено їх заниження всього у сумі 924 335,17 грн., у тому числі за 2012 рік у сумі 167 881,51 грн., за 2013 рік у сумі 581 965,11 грн., за 2014 рік у сумі 174 488,55 грн.

На підставі висновків Акта перевірки, відповідачем 04.01.2016 було прийнято податкове повідомлення - рішення:

- № 0000012201 форми Р , яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 231 001,20 грн., з яких 184 800,96 грн. за основним платежем та 46 200,24 грн. за штрафними санкціями (а.с. 43 Том I).

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки та прийнятим на підставі таких висновків податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Основним законодавчим актом, який врегульовує відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (пункт 86.10 статті 86 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Враховуючи ту обставину, що висновками Акта перевірки зазначено про заниження позивачем податку на прибуток, суд зазначає про таке.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України у цьому розділі (Розділ III Податок на прибуток підприємств) об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Так, статтею 135 Податкового кодексу України встановлено порядок визначення доходів та їх склад.

Згідно пункту 135.1 даної статті доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.2 зазначеної статті встановлено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів (пункт 135.3 статті 135 ПК України).

Відповідно до підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135 Податкового кодексу України, дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Пунктом 135.5 статті 135 Податкового кодексу України визначено, що інщі доходи включають: доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, крім визначених підпунктом 153.3.6 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, процентів, роялті, від володіння борговими вимогами (підпункт 135.5.1); доходи від операцій оренди/лізингу, визначені відповідно до пункту 153.7 статті 153 цього Кодексу (підпункт 135.5.2); суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду (підпункт 135.5.3); вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи (підпункт 135.5.4); суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні (підпункт 135.5.5).

Згідно з пунктом 137.1 статті 137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Статтею 44 Податкового кодексу України визначені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Так, пунктом 44.1 зазначеної статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів і України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, відповідно до якого первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні (далі по тексту - Закон № 996-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З аналізу цієї норми вбачається, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обовязкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства (стаття 1 Закону № 996-ХIV).

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають; відображенню; в бухгалтерському обліку.

Частиною 1 статті 9 вказаного вище Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 цього ж Закону).

Частиною 1 статті 11 Закону № 996-ХIV встановлено, що на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів (частина 2 статті 11).

Cудом встановлено, що позивачем за наслідком господарської діяльності у 2012, 2013, 2014 роках подавалась Податкова декларація з податку на прибуток підприємства за відповідні звітні (податкові) періоди, що містяться в матеріалах справи (а.с. 79-87 Том I).

Зі змісту вказаних податкових декларацій вбачається, що позивачем в декларації за 2012 рік, витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування зазначено у сумі 221 775 грн. (адміністративні витрати 151 163 грн., інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати 70 612 грн.); за 2013 рік витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування зазначено у сумі 158 624 грн. (адміністративні витрати 120 232 грн., інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати 38 392 грн.); за 2014 рік витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування зазначено у сумі 54 393 грн. (адміністративні витрати 54 393 грн.) Разом 434 792 грн.

В Акті перевірки від 11.12.2015 № 7/2200/35778529 відповідачем зазначено, що перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.11.2012 по 31.10.2015 не встановлено їх заниження або завищення (а.с. 52 Том I).

Також в Акті перевірки вказано, що за період з 01.11.2012 по 31.10.2015 ТОВ Франц Бекер Трейд задекларовано амортизаційні відрахування в сумі 0,00 грн., перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань за період з 01.11.2012 по 31.10.2015 не встановлено їх заниження або завищення.

В ході судового розгляду справи позивачами заявлено клопотання про проведення судової експертизи.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 25.02.1994 № 4038-ХІІ "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Основні види експертиз визначені в пункті 1.2 в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 535 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), серед яких наявна, зокрема, економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій (підпункт 1.2.3.).

З метою належного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, судом було задоволено клопотання позивачів та призначено у справі судову економічну експертизу бухгалтерського та податкового облыку.

На вирішення експертів були поставлені наступні питання:

1. Чи підтверджуються нормативно та документально висновки Переяслав - Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, викладені в Акті перевірки щодо заниження ТОВ "Франц Бекер Трейд" (найменування на час проведення перевірки - ТОВ "Франц Бекер Трейд") податку на прибуток в періоді з 01.11.2012 по 31.10.2015 на загальну суму 184800,96 грн., у тому числі за 2012 рік в сумі 35255,12 грн., за 2013 рік в сумі 116393,02 грн., за 2014 рік в сумі 33152,82 грн.

2. Чи підлягали включенню до складу витрат ТОВ "Джі Ем Мастер Груп" (найменування на час проведення перевірки - ТОВ "Франц Бекер Трейд") з метою формування об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств протягом 2012 - 2014 років витрати, пов'язані із амортизацією основних засобів ТОВ "Джі Ем Мастер Груп", а також витрати у вигляді від'ємного значення курсових різниць від переоцінки зобов'язань за позикою у сумі 1 000 000 євро, отриманою ТОВ "Джі Ем Мастер Груп" від громадянина ФРН ОСОБА_5 за договором позики № 1 від 15 липня 2008 року.

3. Чи повинні були бути та в яких сумах відображені витрати, зазначені у попередньому пункті, у складеному Переяслав-Хмельницькою ОДПІ ГУ ДВС у Київській області Акті перевірки № 7/2200/35778529 від 11 грудня 2015 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Франц Бекер Трейд" (код ЄДРПОУ 35778529) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2012 року по 31.11.2015 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2012 року по 31.10.2015?

4. Який об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за 2012, 2013 та 2014 роки, та яка сума податкових зобов'язань із податку на прибуток підприємств повинні були бути відображені у складеному Переяслав-Хмельницькою ОДПІ ГУ ДВС у Київській області Акті перевірки № 7/2200/35778529 від 11 грудня 2015 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Франц Бекер Трейд" (код ЄДРПОУ 35778529) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2012 року по 31.11.2015 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2012 року по 31.10.2015, виходячи із зафіксованих в акті перевірки порушень ТОВ "Джі Ем Мастер Груп" вимог податкового законодавства в частині неповного відображення у податковій звітності доходів підприємства, а також витрат (якщо вони підлягали відображенню в акті перевірки), пов'язаних із амортизацією основних засобів та від'ємним значенням від перерахунку курсових різниць за позикою у сумі 1 000 000 євро, отриманою ТОВ "Джі Ем Мастер Груп" від громадянина ФРН ОСОБА_5 за договором позики № 1 від 15 липня 2008 року.

До Київського окружного адміністративного суду за результатами проведеної судово- економічної експертизи надійшов висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28.12.2016 № 11442/22536-22538/16-45 (далі - Висновок експертів).

За результатами експертизи експерти дійшли таких висновків:

- по першому питанню, висновки, Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, викладені в Акті перевірки щодо заниження ТОВ Франц Бекер Трейд (найменування на час проведення перевірки - ТОВ Франц Бекер Трейд ) податку на прибуток в періоді з 01.11.2012 по 31.10.2015 на загальну суму 184 800,96 грн., у тому числі за 2012 рік в сумі 35 255,12 грн., за 2013 рік в сумі 116 393,02 грн., за 2014 рік в сумі 33 152,82 грн., документально не підтверджуються.

- по другому питанню, витрати, пов'язані із амортизацією основних засобів ТОВ Джі Ем Мастер Груп , а також витрати у вигляді від'ємного значення курсових різниць від переоцінки зобов'язань за позикою у сумі 1 000 000 євро, отриманою ТОВ Джі Ем Мастер Груп від громадянина ФРН ОСОБА_5 за Договором позики № 1 від 15.07.2008 підлягали включенню до складу витрат ТОВ Джі Ем Мастер Груп (найменування на час проведення перевірки - ТОВ Франц Бекер Трейд ) з метою формування об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств протягом 2012 - 2014 років.

- по третьому питанню, протягом 2012 - 2014 років підлягали включенню до складу витрат ТОВ Джі Ем Мастер Груп (найменування на час проведення перевірки - ТОВ Франц Бекер Трейд ) з метою формування об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств витрати, пов'язані із амортизацією основних засобів ТОВ Джі Ем Мастер Груп в загальній сумі 1 272 962,80 грн., а також витрати у вигляді від'ємного значення курсових різниць від переоцінки зобов'язань за позикою в 1 000 000 євро, отриманою ТОВ Джі Ем Мастер Груп від громадянина ФРН ОСОБА_5 за Договором позики від 15.07.2008 № 1 в загальній сумі 8 934 855 грн.

Стосовно четвертого питання експерти зазначили, що дане питання не відноситься до компетенції судових експертів-економістів, оскільки потребує оцінки акту Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 11.12.2015 № 7/2200/35778529 Про результати документальної позапланової виїзної пеоевіоки Товариства з обмеженою відповідальністю Джі Ем Мастер Груп (код ЄДРПОУ 35778529) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2012 по 31.10.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2012 по 31.10.2015 .

Враховуючи положення зазначених норм діючого законодавства, висновку експертів та документів, що містяться в матерііалах справи, судом встановлено наступне.

Як встановлено судом, позивачем додано до матеріалів справи копії Фінансових звітів суб'єкта малого підприємництва станом на 31.12.2012, 31.12.2013, 31.12.2014 (а.с. 76-78 Том I).

Відповідно до даних Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва станом на 31.12.2012 залишкова вартість основних засобів на початок звітного року складає 6037.8, станом на кінець звітного періоду 5608,4; первісна вартість на початок звітного року 7195.7 на кінець звітного періоду 7192.7; знос на початок звітного року 1157.9 на кінець звітного періоду 1584.3.

Згідно із Фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва станом на 31.12.2013 залишкова вартість основних засобів на початок звітного року складає 5608.8, станом на кінець звітного періоду 5182,2; первісна вартість на початок звітного року 7192.7 на кінець звітного періоду 7192.7; знос на початок звітного року 1584.3 на кінець звітного періоду 2010.5.

Відповідно до даних Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва станом на 31.12.2014 залишкова вартість основних засобів на початок звітного року складає 5182,2 станом на кінець звітного періоду 4761.8; первісна вартість на початок звітного року 7192.7 на кінець звітного періоду 7192.7; знос на початок звітного року 2010.5 на кінець звітного періоду 2430.9.

Показники фінансової звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, який веде підприємство.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 затверджено Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (далі - Інструкція від 30.11.1999 № 291). Інструкція від 30.11.1999 № 291 встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб.

План рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку). Інструкція від 30.11.1999 № 291 із застосування Плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і субрахунках.

Згідно з порядком, зазначеним в Інструкції № 291, рахунки Класу І Необоротні активи призначені для узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій, капітальних інвестицій, довгострокової дебіторської заборгованості та інших необоротних активів, а також зносу необоротних активів.

На рахунках цього класу з відповідним веденням аналітичного обліку узагальнюється інформація про наявність і рух необоротних активів, належних підприємству на праві власності, отриманих на праві господарського відання, на праві оперативного управління, отриманих у фінансовий лізинг, у довірче управління чи за договором оренди цілісного майнового комплексу .

Позивачем було надано суду копії Оборотно-сальдових відомостей за 2012, 2013, 2014 роки, згідно яких, ТОВ Франц Бекер Трейд для обліку основних засобів веде субрахунки 103 Будинки та споруди , 104 Машини та обладнання , 109 Інші основні засоби , які досліджувались під час проведення судово - економічної експертизи (а.с. 22-53 Том II).

Рахунок 10 Основні засоби призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об'єктів інвестиційної нерухомості.

До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку (П(С)БО) 7 Основні засоби , затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509.

За дебетом рахунку 10 Основні засоби відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів, за кредитом - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.

На субрахунку 103 "Будинки та споруди" ведеться облік наявності та руху будинків, споруд, їх структурних компонентів та передавальних пристроїв, а також житлових будівель.

На субрахунках 104 "Машини та обладнання" ведеться облік відповідно машин та обладнання.

На субрахунку 109 "Інші основні засоби" ведеться облік основних засобів, які не включені до інших субрахунків рахунку 10 "Основні засоби".

Згідно даних Оборотно-сальдових відомостей за 2012, 2013, 2014 роки за Дебетом рахунку 10 Основні засоби обліковуються основні засоби загальною балансовою вартістю, яка відображена в Балансі як первісна вартість, в сумі 7 192 692,66 грн., в тому числі по субрахунках: Будинки та споруди - 7 155 559,33 грн., Машини та обладнання - 36 333,33 грн., 109 Інші основні засоби - 800 грн.

Як зазначалось вище, підставою для бухгалтерського та податкового обліку є первинні документи.

В матеріалах справи міститься Договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 24.07.2008 (а.с. 80-87 Том II).

Згідно даного договору ТОВ Спецтехпроект-НВП (Продавець) передає, а ТОВ Франц Бекер Трейд (Покупець) приймає у власність нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: Київська обл., м. Переяслав- Хмельницький, вул. Героїв Дніпра, 48, а саме: зернопереробний комплекс (цегла), літера за планом А1 загальною площею 960,10 кв. м.; офіс центрального відділку, який складається з адміністративної будівлі (цегла) під А1 загальною площею 321,30 кв. м.; складські приміщення, складається з двох будинків загальною площею 1050,60 кв. м, а саме: склад (шлакоблок) під літерою Б1 площею 180,30 кв. м; склад (шлакоблок) під літерою Г2 площею 870,30 кв. м; приміщення офіс МТС (цегла), літера з Д1 площею 21070,70 кв. м; митно-ліцензійний склад з площадкою (цегла), під літерами И, І 2 площею 886,30 кв. м; склад сипучих продуктів (2-й поверх обладнано під готель) (цегла, бетонні блоки) під літерою З 3 , площею 1278,40 кв. м; готельний комплекс (цегла), під літерою Є4 площею 648,70 кв. м.

Пунктом 2.1 зазначеного договору встановлено, що продаж об'єкту вчиняється за ціною 8 000 000,00 грн. з ПДВ (ПДВ розрахунково складе - 6 666 666,67 грн.).

Згідно Акту приймання - передачі майна від 15.08.2008 року, укладеного між ТОВ Спецтехпроект-НВП (продавець) та ТОВ Франц Бекер Трейд (покупець), загальна вартість майна, переданого за найменуваннями по Договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 24.07.2008, який в подальшому названо Об'єктом продажу становить 8 000 000,00 грн. з ПДВ (а.с. 88-90 Том II).

Сторони на день підписання акту від 15.08.2008 підтвердили сплату покупцем вартості майна в повному обсязі (додаткові документи).

Згідно п. 7 П(С)БО 7 Основні засоби , придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів .

Наказом міністерства статистики України від 29.12.1995 р. № 352 затверджено типові форми первинної облікової документації з обліку основних засобів.

Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № 03-1) застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів, для обліку вводу їх в експлуатацію, за винятком тих випадків, коли введення об'єктів в дію повинно, у відповідності з існуючим законодавством оформлятися в особливому порядку, для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів із одного цеху (відділу, дільниці) в інший, для оформлення передачі основних засобів зі складу (із запасу) в експлуатацію, а також для виключення із складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації).

Судом встановлено, що введення об'єктів в експлуатацію відображено в бухгалтерському обліку проводкою Дебет 103 - Кредит 1521.

Відповідно до наданої на дослідження оборотно-сальдової відомості по рахунку 10 Місця зберігання; Необоротні активи за 2012 рік на початок року обліковуються основні засоби первісною вартістю 7 195 692,66 грн., на кінець року первісною вартістю 7 192 692,66 грн. (зменшення в результаті вибуття на суму 3000,00 грн.).

Згідно оборотно-сальдових відомостей по рахунку 10 Місця зберігання; Необоротні активи за 2013 рік та 2014 рік первісна вартість основних засобів не змінювалась і становила 7 192 692,66 грн.

Крім того, судом встановлено, що крім зазначених об'єктів у позивача станом на 01.01.2012 обліковуються основні засоби, а саме: стіл складний первісна вартість 800,00 грн. (видаткова накладна від 03.02.2009 № 00008), ємність 15 м. куб. (3 шт) первісна вартість 3000,00 грн., верстат токарний первісна вартість 750,00 грн., кран балка, обладнана електротельфером, 3т первісна вартість 13 333,33 грн., кран балка, обладнана електротельфером, 5т первісна вартість 15833,33 грн., зварювальний трансформатор первісна вартість 500,00 грн., верстат деревообробний (3 шт) первісна вартість 2500,00 грн., верстат пакувальний первісна вартість 833,33 грн., заточувальний верстат (2 шт) первісна вартість 1166,68 грн., верстат шліфувальний первісна вартість 833,33 грн., обігрівач приміщення масляний первісна вартість 11 66,67 грн., зарядний пристрій первісна вартість 416,67 грн. (акт прийому - передачі майна від 20.03.2009 по договору від 18.03.2009 № 01002 (а.с. 91-94 Том II)). Загальна вартість складає 41 133,34 грн. без ПДВ.

Також позивачем на підтвердження збільшення балансової вартості наявних у ТОВ Франц Бекер Трейд основних засобів, у результаті їх поліпшення (ремонтів) були надані суду наступні документи: Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2010 № ОУ-200 на 170 833,33 грн. без ПДВ; Акт здачі-прийняття від 30.06.2009 № ОУ-0000001 - 108 333,34 грн. без ПДВ; Видаткову накладну від 15.10.2008 № 219 - 333,33 грн. без ПДВ; Видаткову накладну від 10.10.2008 № 227 - 333,33 грн.; Видаткову накладну від 15.12.2010 № 672 - 10256,04 грн.; Видаткову накладну від 15.12.2010 № 186 - 616,67 грн.; Видаткову накладну від 07.10.2008 № НЛ681007018 - 4609,32 грн.; Видаткову накладну від 15.12.2010 № 673 - 3143,95 грн.

Як слідує з наданих на дослідження оборотно-сальдових відомостей по рахунку 10 Місця зберігання; Необоротні активи , балансова вартість зазначених основних засобів, станом на дату початку перевірки 01.11.2012 та на 31.12.2014 становила 7 192 692,66 грн.

Отже, документально підтверджується наявність на балансі ТОВ Франц Бекер Трейд станом на 01.01.2012 основних засобів первісною вартістю в загальній сумі 7 195 692,66 грн.

В періоді, що підлягав перевірці згідно Акта перевірки первісна вартість основних засобів, що обліковуються на рахунку 10 Місця зберігання; Необоротні активи становила 7 192 692,66 грн.

Відповідно до пункту 22 П(С)БО 7 Основні засоби , амортизації підлягає вартість необоротних активів, що становить об'єкт амортизації.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання та переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації (пункти 23, 28).

Одним з методів, визначених у пункті 26 - є метод прямолінійного списання за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно (пункт 29).

Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Суму нарахованої амортизації всі підприємства/установи відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу основних засобів (пункт 30).

У бухгалтерському обліку передбачено рахунок 13 "Знос необоротних активів", який призначено для узагальнення інформації про нараховану амортизацію та індексацію зносу (накопиченої амортизації) необоротних матеріальних і нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

На субрахунку 131 "Знос основних засобів" узагальнюється інформація про суму зносу тих необоротних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 "Основні засоби".

Відповідно до пункту 144.1 Податкового кодексу України, амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів.

Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів, а також методи нарахування амортизації обумовлено в пункті 145.1 статті 145 Податкового кодексу України, згідно з якою до групи 3 відносяться будівлі з мінімально допустимим строком корисного використання 20 років.

Підпунктом 145.1.2 пункту 145.1 статті 145 Податкового кодексу України встановлено, що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом По підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1 і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації).

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати: очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний та моральний знос, що передбачається; правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори (підпункт 145.1.3 вказаної статті).

Підпунктом 145.1.5 пункту 145.1 статті 145 Податкового кодексу України визначено, що одним із методів нарахування амортизації основних засобів є прямолінійний метод, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

У наказах Про облікову політику на 2012, 2013, 2014 роки, ТОВ Франц Бекер Трейд зазначено: …Визнання, оцінку і облік основних засобів проводити відповідно до П(С)БО 7. Одиницею обліку вважати окремий об'єкт основних засобів та інших матеріальних необоротних активів. Групування основних засобів в аналітичному обліку встановити відповідно до вимог інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку.

Амортизацію окремого об'єкта основних засобів розраховувати (прямолінійним) методом згідно вимог П(С)БО 7 (а. с. 165-170 Том I)

Позивачем надано суду Відомості нарахування амортизації, відповідно до яких сума нарахованої за прямолінійним методом амортизації склала: 2012 рік - 426 373,40 грн. ((35 592,85*2)+(35 518,77*10)); 2013 рік - 426 225,24 грн. (35 518,77*12); 2014 рік - 420 364,17 грн. ((35 518,77*2)+(34 932,66*10)). Всього сума амортизації за 2012 - 2014 рік включно, склала - 1 272 962,80 грн. (а. с. 88-123 Том I).

Відповідно до підпункту 138.10.4 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, до складу витрат відносяться інші операційні витрати, що включають, зокрема, амортизацію наданих в оперативну оренду необоротних активів.

Під час розгляду справи, судом на підставі висновку експертів та документів, що містяться в матеріалах справи встановлено, що ТОВ Франц Бекер Трейд в деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2012, 2013, 2014 роки у складі витрат не були відображені суми амортизації основних засобів, що використовуються в господарській діяльності та/або надаються в оренду (пп. 138.8.5, 138.10.4 ПК України) та які значаться у регістрах бухгалтерського обліку у відповідних періодах, а саме: 2012 рік - 426 373,40 грн., 2013 рік - 426 225,24 грн.; 2014 рік - 420 364,17 грн., всього - 1 272 962,80 грн.

Також судом встановлено, що контролюючим органом під час перевірки не було досліджено та встановлено факту занижені суми амортизації основних засобів, що використовуються в господарській діяльності та/або надаються в оренду чим порушено норми Податкового кодексу України.

Стосовно висновків відповідача щодо того, що до складу інших доходів не включено суму процентів умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається не поверненою на кінець звітного періоду у розмірі облікової ставки НБУ, суд зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів справи 15.07.2008 між паном ОСОБА_5 (Позикодавець) та ТОВ Франц Бекер Трейд (Позичальник) укладений Договір позики № 1, згідно з умовами якого Позикодавець надає Позичальнику позику в сумі 1 000 000,00 євро строком до 30.06.2018 року (а.с. 124-139 Том I).

Відповідно до пункту 2.3 договору метою (призначенням) позики є фінансування купівлі Позичальником наступних об'єктів нерухомості: виробнича база в складі: приміщення і офіс МТС (цегла), готельний комплекс (цегла), митно-ліцензійний склад з площадкою (цегла), заправка з резервуарами (цегла), склад сипучих продуктів (2-й поверх обладнано під готель), офіс центрального відділку (адмінбудівля) (цегла), складські приміщення в складі двох будинків, що розташована в м. Переяслав- Хмельницький, вул. Героїв Дніпра, 48; зернопереробний комплекс за адресою м. Переяслав-Хмельницький, вул. Героїв Дніпра, 48; частини земельних ділянок під цими об'єктами, а також частини земельних ділянок, необхідних для їх обслуговування.

Згідно з умовами пункту 4.1 договору, проценти застосовуватимуться щодо позики за фіксованою ставкою, що складатиме 8% річних.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІV (далі - ЦКУ) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або рівну кількість речей такого ж роду і якості.

Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Обов'язки з договору позики виникають лише для однієї сторони - позичальника. Отримавши у власність передані йому позикодавцем гроші або речі, визначені родовими ознаками, позичальник зазвичай стає зобов'язаним повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей такого ж роду і якості.

Договір позики може бути о платним або безоплатним. Позикодавець має право на отримання з позичальника процентів суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підпунктом 14.1.267 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Сума позики за Договором позики від 15.07.2008 р. № 1 перерахована, згідно виписок банку, на рахунок НОМЕР_2 в Райффайзен Банк Аваль : 29.07.2008 в сумі 560000 євро та 07.08.2008 в сумі 440000 євро. (а. с. 140-141 Том I).

Отже, за вищевказаними документами, оформлена господарська операція з отримання ТОВ Франц Бекер Трейд позики, яка в обліку підприємства відобразиться збільшенням його зобов'язань.

Згідно абзацу а) підпункту 138.10.4 пункту 138.10 статті 138 ПК України, до складу інших операційних витрат відносяться витрати за операціями в іноземній валюті, втрати від курсової різниці, визначені згідно зі статтею 153 цього Кодексу.

Оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями регулюється підпунктів 153.4.1, 153.4.2 пункту 153.4 статті 153 ПК України, згідно з якими не включаються в дохід і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з... отриманням ... позик від інших осіб кредиторів, а також поверненням позик, наданих платником податку іншим особам - дебіторам. Не включаються до витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з поверненням платником податку основної суми кредиту, у тому числі субординованого боргу, позики.

Термін "основна сума" означає суму наданого кредиту, позики або депозиту (строкових, довірчих рахунків) без урахування процентів, фіксованих виплат, премій, виграшів, суму консолідованого іпотечного боргу в частині, яка відповідає ціні зобов'язання .

Відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 ПК України, визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) враховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) - у складі витрат платника податку.

Бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті регулюється П(С)БО 21 Вплив змін валютних курсів , затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 193 від 10.08.2000 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.2000 за № 515/4736, відповідно до пункту 4 якого: курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах; монетарні статті - статті балансу про кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які отримуватимуться або сплачуватимуться у фіксованій (або визначеній) сумі коштів або їх еквівалентів.

Згідно з пунктом 7 П(С)Б0 21, монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кожну дату балансу.

Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення розрахунків та на дату балансу (п. 8 П(С)БО 21).

Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-ХІV, звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу (року). Отже, датами звітного балансу є останній день кварталу, тобто: 31 березня, 30 червня, 30 вересня та 31 грудня.

Операція отримання кредиту визнається в бухгалтерському обліку як зобов'язання (П(С)БО 11 Зобов'язання ). Для правильного відображення отримання валютного кредиту слід розрізняти, від кого його отримано (від резидента чи нерезидента) та на який термін, тобто є він довгостроковим чи короткостроковим. Якщо довгостроковий валютний кредит отримано від банку, його слід відображати за кредитом субрахунка 502 Довгострокові кредити банків в іноземній валюті , а якщо від інших кредитодавців (у т. ч. і нерезидентів) - за кредитом субрахунка 506 Інші довгострокові позики в іноземній валюті .

Частина довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню протягом 12-ти місяців з дати балансу, переводиться у поточну на субрахунок 612 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті . Робиться таке переведення проведенням за Дебетом відповідного рахунка 50 та Кредитом субрахунка 612.

Як зазначалось вище, заборгованості за такими статтями відносяться до монетарних відповідно до пункту 4 П(С)БО 21. Отже, відповідно до пункту 8 того ж П(С)БО, визначення курсових різниць проводитиметься на кожну дату балансу та на дату здійснення господарської операції. А курсові різниці від перерахунку монетарних статей про фінансову діяльність (діяльність, що призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства - пункту 4 П(С)БО 4 Звіт про рух грошових коштів ), згідно з тим самим п. 8, відображаються у складі інших доходів (витрат) відповідно на субрахунках 744 та 974. Причому, згідно з підпункту 153.1.3 ПК України, у позичальника - платника податку на прибуток, у разі виконання умови використання валютних запозичень у зв'язку з провадженням господарської діяльності, додатне значення курсових різниць враховується у складі доходів, а від'ємне значення - у складі витрат платника податку.

При цьому курсові різниці у податковому обліку визначаються за тими самими правилами, що і в бухгалтерському обліку. Фактично курсові різниці за бухгалтерським обліком можуть знайти своє відображення і в податковому обліку у разі виконання умови, що запозичені кошти отримано для здійснення господарської діяльності позичальника. При цьому, курсові різниці визначаються як за самими борговими зобов'язаннями, так і за нарахованими відсотками за користування коштами.

Загальне правило визнання фінансових витрат - вони визнаються витратами того звітного періоду, за який їх було нараховано (визнано зобов'язаннями). А нарахування треба здійснювати за датою, прописаною у кредитному договорі (договорі позики). Проведення з нарахування відсотків у позичальника робиться за Дебетом субрахунка 951 Відсотки за кредит з Кредитом субрахунка 684 Розрахунки за нарахованими відсотками . Оскільки заборгованість за нарахованими процентами також відноситься до монетарних статей, то на дату здійснення господарської операції (сплати відсотків нерезиденту) та на дату балансу треба визначати курсові різниці. Ці різниці також відносяться до інших доходів (витрат).

Під час розгляду справи, представником відповідача не було надано суду доказів сплати процентів за Договором позики від 15.07.2008 № 1.

Згідно наданих на дослідження Оборотно-сальдових відомостей, за кредитом рахунку 506 Інші довгострокові позики в іноземній валюті станом на 01.01.2012, 31.12.2012, 31.12.2013, 31.12.2014 значиться сума заборгованості в розмірі 10 298 050 грн.

Під час проведення експертизи, експертами було здійснено розрахунок курсових різниць на підставі даних офіційного сайту НБУ https:/bank.gov.ua/ щодо курсу гривні до євро , який наведено таблиці № 6 (а.с. 16 Том II).

Відповідно до підпункту 135.5.11 пункту 135. 5 статті 135 та підпункту 138.12.1 пункту 138.12 статті 138 Податкового Кодексу України доходи та витрати при визначенні курсових різниць та проведенні операцій з продажу і придбання іноземної валюти у встановленому порядку включаються відповідно до складу інших доходів або інших витрат.

Так, експерти дійшли висновку, що на підставі підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України, сума курсових різниць, що підлягає перерахуванню у податковому обліку ТОВ Франц Бекер Трейд за Договором позики від 15.07.2008 № 1 та включається до складу інших витрат становить 8 934 855 грн., зокрема: 2012 рік - 239 119 грн.; 2013 рік - 504 358 грн.; 2014 рік- 8 191 378 грн.

При відображенні показника рядка 06.4.12 Додатка ІВ до рядка 06.4 Податкової декларацій з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, 2013 рік, 2014 рік сума курсових різниць не значиться.

Таким чином, протягом 2012 - 2014 років підлягали включенню до складу витрат ТОВ Джі Ем Мастер Груп з метою формування об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств витрати, пов'язані із амортизацією основних засобів ТОВ Джі Ем Мастер Груп в загальній сумі 1 272 962,80 грн., а також витрати у вигляді від'ємного значення курсових різниць від переоцінки зобов'язань за позикою в 1 000 000 євро, отриманою ТОВ Джі Ем Мастер Груп від громадянина ФРН ОСОБА_5 за Договором позики № 1 від 15.07.2008 в загальній сумі 8 934 855 грн.

Під час дослідження сум доходів, витрат та об'єкта оподаткування експертами були встановлені такі дані:

За 2012 рік - доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за даними перевірки 389 827 грн., за документами 389 827 грн.; витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за даними перевірки 221 775 грн., за документами 887 267 грн. (426 373,40 (сума амортизації) + 239 119 грн. (сума курсової різниці) + 221 775 грн. (дані перевірки)); обєкт оподаткування (р. 07) за даними перевірки 168 052 грн., за документами - 497 440 грн.;

За 2013 рік - доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за даними перевірки 740 506 грн., за документами 731 589 грн.; витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за даними перевірки 158 624 грн., за документами 1 089 207 грн. (426 225,24 грн. (сума амортизації) + 504 358 грн. (сума курсової різниці) + 158 624 грн. (дані перевірки)); обєкт оподаткування (р. 07) за даними перевірки + 581 965 грн., за документами - 357 618 грн.;

За 2014 рік - доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за даними перевірки 228 882 грн., за документами 228 794 грн.; витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за даними перевірки 54 393 грн., за документами 8 666 135 грн. (420 364,17 грн. (сума амортизації) + 8 191 378 грн. (сума курсової різниці) + 54 393 грн. (дані перевірки)); обєкт оподаткування (р. 07) за даними перевірки + 174 489 грн., за документами - 8 437 341 грн..

Враховуючи вказані дані, експерти дійшли висновку, що об'єкт оподаткування податком на прибуток за 2012, 2013, 2014 роки має від'ємний результат, у результаті чого сума податку на прибуток нараховується зі знаком мінус та переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Отже, беручи до уваги висновок експерта та документи, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що висновки відповідача щодо заниження ТОВ Франц Бекер Трейд податку на прибуток в періоді з 01.11.2012 по 31.10.2015 на загальну суму 184 800,96 грн., у тому числі за 2012 рік в сумі 35 255,12 грн., за 2013 рік в сумі 116 393,02 грн., за 2014 рік в сумі 33152,82 грн., є необгрунтованими та такими, що документально не підтверджуються.

Відповідно до статей 11 і 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач, в свою чергу, жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого спірного податкового - повідомлення рішення суду не надав. Доводів позивача та висновків еспертизи відповідач належним чином не спростував.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що висновки викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності, не мають доказової сили за відсутності факту їх доведення та є лише носіями певної інформації, яка є суто суб'єктивною думкою податкових органів.

Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем висновків щодо заниження ТОВ Франц Бекер Трейд податку на прибуток в періоді з 01.11.2012 по 31.10.2015 на загальну суму 184 800,96 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування спірного податкового повідомлення - рішення від 04.01.2016 № 0000012201

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно зі статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Враховуючи той факт, що позивачем вимог про відшкодування судових витрат не було заявлено, судові витрати стягненню на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.01.2016 № 0000012201.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.