Постанова

від 14.12.2017 по справі 813/3958/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2017 року справа № 813/3958/17

16 год.48хв. зал судових засідань № 8

Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Гулика А.Г.,

судді Брильовського Р.М.,

судді Сакалоша В.М.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідачів Мельника Ю.В., Бабія І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного нотаріуса Бориславського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, державного підприємства "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України про визнання протиправним і скасування наказу, визнання протиправними дій, -

встановив:

приватний нотаріус Бориславського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, державного підприємства "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" від 20.10.2017 №3239/5;

- визнати протиправними дії державного підприємства "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України щодо заблокування 26.10.2017 позивачу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 12 місяців.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою для прийняття оскарженого наказу є висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 12.10.2017 за результатами розгляду скарги ОСОБА_6 від 15.08.2017, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.08.2017 №С-21367. Позивач вважає, що посвідчення ним 16.01.2017 акта приймання-передачі №47/100 часток комплексу, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та державна реєстрація 23.01.2017 прав та їх обтяжень за №33519626 не порушує прав та інтереси скаржника ОСОБА_6 Позивач зазначає, що відповідно до ч.5 ст.7 закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень комісія може розглядати лише скарги осіб, які можуть підтвердити факт порушення їх прав в результаті прийнятого рішення. Оскільки спірне майно не належить і не належало на праві власності скаржнику ОСОБА_6, то відповідач не мав підстав для прийняття скарги ОСОБА_6 до розгляду.

Крім того, позивач вважає, що відповідач неналежно розглянув скаргу ОСОБА_6 від 15.08.2017, неповно з'ясував всі обставини справи та, як наслідок, прийняв помилкове рішення про часткове задоволення скарги ОСОБА_6 Позивач вказує, що відповідач безпідставно не взяв до уваги його пояснень. Крім того, позивач зазначає, що він був присутнім 12.10.2017 при розгляді Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації скарги ОСОБА_6, проте на її засіданні жодне рішення не приймалось. Позивач вважає оскаржений наказ від 20.10.2017 №3239/5 немотивованим та необґрунтованим, прийнятим за результатами неповного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач Міністерство юстиції України подало до суду заперечення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову повністю. Заперечення обґрунтовані тим, що відповідач розглянув скаргу ОСОБА_6 від 15.08.2017 відповідно до наданих йому повноважень та в порядку, встановленому чинним законодавством України. За результатами розгляду вказаної скарги встановлено, що ОСОБА_6 є співвласником прав на нерухоме майно - майновий комплекс, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. З огляду на наведене, позивач протиправно всупереч вимогам ст.358 Цивільного кодексу України здійснив реєстрацію права власності на спірне майно без згоди всіх співвласників, в тому числі і ОСОБА_6 Тому, відповідач вважає правомірним наказ Міністерства юстиції України "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" від 20.10.2017 №3239/5. Просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Відповідач ДП "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України подало до суду заперечення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову повністю. Заперечення обґрунтовані тим, що ДП "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України не є суб'єктом владних повноважень, а тому, не може бути відповідачем у справі за позовом ОСОБА_1 Відповідач зазначає, що він виконав вимоги наказу Міністерства юстиції України "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" від 20.10.2017 №3239/5 в частині тимчасового блокування позивачу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 12 місяців. Вказаний наказ Міністерства юстиції України є обов'язковим для виконання ДП Національні інформаційні системи .

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві. Просили суд позов задовольнити повністю.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили з підстав, наведених у письмових запереченнях. Просили суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю, з наступних підстав.

ОСОБА_1 є приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу Львівської області, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття нотаріальною діяльністю НОМЕР_1 від 18.03.2005.

ОСОБА_6 звернувся до відповідача Міністерства юстиції України зі скаргою від 15.08.2017 на позивача, в якій просив:

- скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Бориславського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33519626 від 23.01.2017, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності за ТзОВ ВУДКРАФТ ТРЕЙДІНГ код ЄДРПОУ 40034234 на 47/100 часток комплексу нерухомого майна, що знаходиться в АДРЕСА_2;

- скасувати рішення державного реєстратора державного нотаріуса Трскавецької державної нотаріальної контори ОСОБА_7 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 34606322 від 04.04.2017, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_8 на 18/100 часток комплексу нерухомого майна, що знаходиться в АДРЕСА_2;

15.09.2017 Міністерство юстиції України направило позивачу копію скарги ОСОБА_6 від 15.08.2017.

Суд встановив, що розгляд скарги ОСОБА_6 відбувся 12.10.2017 на засіданні Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

За результатами розгляду скарги ОСОБА_6 від 15.08.2017 відповідач Міністерство юстиції України видало наказ від 20.10.2017 №3239/5 Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , яким скаргу ОСОБА_6 задоволено частково, скасовано рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Бориславського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33519626 від 23.01.2017, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності за ТзОВ ВУДКРАФТ ТРЕЙДІНГ код ЄДРПОУ 40034234 на 47/100 часток комплексу нерухомого майна, що знаходиться в АДРЕСА_2; тимчасово заблоковано доступ позивачу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 12 місяців. Виконання наказу в частині заблокування доступу до Реєстру покладено до ДП Національні інформаційні системи .

На виконання вказаного наказу Міністерства юстиції України від 20.10.2017 №3239/5 ДП Національні інформаційні системи 26.10.2017 заблокувало позивачу доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 12 місяців.

Не погоджуючись з наказом Міністерства юстиції України від 20.10.2017 №3239/5 та діями ДП Національні інформаційні системи щодо його виконання, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним і скасування наказу, визнання протиправними дій.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним і скасування наказу Міністерства юстиції України "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" від 20.10.2017 №3239/5, суд встановив таке.

Правові засади та процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також процедура ведення Державного реєстру прав регулюється Законом України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон України 1952-15) та Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою кабінету Міністрів України від 26.10.2017 в№1141 (далі - Порядок №1141).

Відповідно до ст.2 вказаного Закону України №1952-15 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Внесення відомостей до Державного реєстру прав здійснюється виключно на підставі та в порядку, визначених Законом.

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону України №1952-15 державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено вказаним Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених вказаним Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;

10) здійснює інші повноваження, передбачені вказаним Законом.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України №1952-15 державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Статтею 24 Закону України №1952-15 передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, зокрема, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Порядком №1127 визначено умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Для проведення державної реєстрації прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, інші документи, визначені вказаним Порядком.

Відповідно до п.18 Порядку №1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Згідно з п.19 Порядку №1127 державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Відповідно до п.12 Порядку №1127 під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов'язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів.

Згідно з ст.358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Відповідно до п.48 Порядку №1127 для державної реєстрації права власності у зв'язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подаються:

1) документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна.

Справжність підписів на акті приймання-передачі майна або іншому документі, що підтверджує факт передачі такого майна, засвідчується відповідно до Закону України "Про нотаріат";

3) рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою);

4) письмова згода всіх співвласників (у разі, коли передача здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності).

Як встановив суд, на розгляд до Міністерства юстиції України надійшла скарга ОСОБА_6 від 15.08.2017 з вимогою, зокрема, визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора державного нотаріуса Трускавецької державної нотаріальної контори ОСОБА_7 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 34606322 від 054.04.2017, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на 18/100 часток комплексу нерухомого майна, що знаходиться в АДРЕСА_2.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно майновий комплекс, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 228919946103), перебуває у спільній частковій власності (35/100 часток належать ОСОБА_6, 47/100 часток належать ТзОВ ВУДКРАФТ ТРЕЙДІНГ , 18/100 часток належать ОСОБА_1).

За результатом розгляду заяви про ТзОВ ВУДКРАФТ ТРЕЙДІНГ приватний нотаріус Бориславського нотаріального округу ОСОБА_1 прийняв рішення від 23.01.2017 №33519629 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. До вказаної заяви ТзОВ ВУДКРАФТ ТРЕЙДІНГ додало такі документи: статут ТзОВ ВУДКРАФТ ТРЕЙДІНГ від 09.11.2016, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.01.2017, протокол загальних зборів учасників ТзОВ ВУДКРАФТ ТРЕЙДІНГ від 28.09.2015, акт приймання-передачі 47/100 часток комплексу, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, від 16.01.2017.

Суд встановив, що позивач прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33519626 від 23.01.2017 на підставі поданих не в повному обсязі документів, а саме без письмової згоди всіх співвласників спірного майна, одним з яких є ОСОБА_6, чим порушив ст.358 ЦК України, п.2 ч.23 ст.10 Закону України №1952-15, п.48 Порядку №1124. Крім того, при прийнятті вказаного рішення позивач не перевірив документи на наявність підстав для зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

З урахуванням того, що ОСОБА_6 є співвласником 35/100 часток речових прав на нерухоме майно майновий комплекс, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, суд відхиляє доводи позивача про те, що рішення від 23.01.2017 №33519629 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не стосується прав та законних інтересів ОСОБА_6

Відповідно до п.2 ч.6 ст.37 Закону України №1952-15 за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

З огляду на наведене, суд вважає, наказ Міністерства юстиції України "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" від 20.10.2017 №3239/5 правомірним та таким, що скасуванню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій ДП "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України щодо заблокування 26.10.2017 позивачу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 12 місяців, суд встановив таке.

Згідно з п.2.2 статуту ДП "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №1884/5 від 02.10.2015, предметом діяльності ДП "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України є технічне та технологічне забезпечення створення, запровадження, експлуатація програмно-інформаційних комплексів системного ведення Державних реєстрів тощо.

Відповідно до ч.6 ст.37 Закону України №1952-15 до повноважень Міністерства юстиції України належить, зокрема, прийняття рішення про скасування рішення про державну реєстрацію, тимчасове блокування або анулювання доступу до Державного реєстру прав.

Абзацом 7 ч.7 ст.37 вказаного Закону України №1952-15 передбачено, що технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених підпунктами "г" та "ґ" пункту 2 частини шостої вказаної статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України.

Відповідно до п.6 Порядку надання ідентифікаторів доступу до Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №2585/5 від 15.12.2015, тимчасове блокування та анулювання доступу до реєстрів у випадках, передбачених законом, здійснюється технічним адміністратором реєстрів на підставі рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу, оформленого відповідно до законодавства.

Адміністратор реєстрів у день надходження відповідного рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу, яке надсилається супровідним листом, невідкладно здійснює тимчасове блокування або анулювання доступу до реєстру відповідного користувача незалежно від того, чи змінено ним категорію користувача (уповноважена особа суб'єкта державної реєстрації, центру надання адміністративних послуг, нотаріус, його помічник, посадова особа Міністерства юстиції України, його територіальних органів, державний виконавець, приватний виконавець або інша особа, уповноважена відповідно до законодавства на здійснення реєстраційних дій у реєстрі) на момент надходження відповідного рішення.

Тимчасове блокування доступу користувача до відповідного реєстру здійснюється на строк, указаний у рішенні Міністерства юстиції України, його територіального органу. У разі якщо дата відновлення доступу користувачу припадає на вихідний або святковий день, відновлення такого доступу здійснюється на наступний робочий день.

Згідно з п.7 ст.2 Закону України №1952-15 технічний адміністратор Державного реєстру прав (далі - технічний адміністратор) - державне унітарне підприємство, визначене Міністерством юстиції України та віднесене до сфери його управління, що здійснює заходи із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав, відповідає за його технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних вказаного реєстру, здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав, організовує та проводить навчання для роботи з вказаним реєстром.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України №1059/5 від 25.6.2015 Деякі питання щодо визначення адміністратора Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України таким адміністратором визначено ДП "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України.

Як встановив суд, що відповідач Міністерство юстиції України видало наказ від 20.10.2017 №3239/5 Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , яким скаргу ОСОБА_6 задоволено частково, скасовано рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Бориславського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33519626 від 23.01.2017, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності за ТзОВ ВУДКРАФТ ТРЕЙДІНГ код ЄДРПОУ 40034234 на 47/100 часток комплексу нерухомого майна, що знаходиться в АДРЕСА_2; тимчасово заблоковано доступ позивачу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 12 місяців. Виконання наказу в частині заблокування доступу до Реєстру покладено до ДП Національні інформаційні системи .

Суд бере до уваги, що у ДП Національні інформаційні системи відсутні повноваження та фактична можливість надавати правову оцінку рішенням Міністерства юстиції України про тимчасове блокування доступу державним реєстраторів до Державного реєстру прав або ж встановлювати наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржників на рішення чи дії реєстраторів.

З огляду на наведене, суд вважає правомірними дії ДП "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України щодо виконання вимог наказу Міністерства юстиції України від 20.10.2017 №3239/5 Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в частині заблокування 26.10.2017 позивачу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 12 місяців.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні адміністративного позову нотаріуса Бориславського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, державного підприємства "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України про визнання протиправним і скасування наказу, визнання протиправними дій відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя А.Г.Гулик

Суддя Р.М.Брильовський

Суддя В.М.Сакалош