Справа № 815/5063/17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2017 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Глуханчука О.В.,
секретар судового засідання - Любімова О.Є.
за участю сторін:
представника позивача - Швець К.О. (за договором про надання правової допомоги)
представника відповідача - Тарановського Р.В. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТТК-ЮГ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю ТТК-ЮГ звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, у якому з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 82-90), просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0048541212 від 07 вересня 2017 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 26 060, 00 грн.; №0048551212 від 07 вересня 2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 348 236, 00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що за результатами камеральної перевірки податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю ТТК-ЮГ з ПДВ за звітний період - червень 2017 року, відповідачем складено акт, у якому зазначено про допущення підприємством порушень п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України. Із зазначеними висновками позивач не погодився, що виразилось в його запереченнях на акт. Однак, позивач зазначає, що відповідач не прийняв до уваги його заперечення та 13 вересня 2017 року представнику ТОВ ТТК-ЮГ вручені повідомлення-рішення від 07 вересня 2017 року №0048541212 та №0048551212. Проте, позивач із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується, вважає їх незаконними та безпідставними з огляду на наступне. Так, позивач стверджує, що за результатами господарської діяльності ТОВ ТТК-ЮГ , директором підприємства складено податкову накладну №18 від 22 червня 2017 року, яку 04 липня 2017 року направлено для реєстрації в ЄРПН. У зв'язку з неотриманням повідомлення щодо отримання/доставки ДФС податкової накладної, позивач здійснив декілька спроб відправити податкову накладну, у тому числі змінюючи суми, порядковий номер, тощо, проте електронна система на відповідні дії не реагувала. Відтак, директор був впевнений, що податкові накладні не відправлені. Як зазначає позивач, пізніше йому стало відомо про вихід зі строю програмного забезпечення, робота якого була відновлена лише 10 липня 2017 року. Однак, у подальшому з'ясувалось, що усі спроби надіслання податкової накладної №18 від 22 червня 2017 року були зафіксовані системою. Водночас, позивач вказує, що зазначені податкові накладні не відповідали реальному здійсненню господарської діяльності ТОВ ТТК-ЮГ , оскільки подавались під час збою в системі, внаслідок кібератаки. Для того щоб відобразити реальний стан господарських операцій, ТОВ ТТК-ЮГ здійснено розрахунок коригування, складено акт взаєморозрахунків з контрагентом, однак ГУ ДФС в Одеській області відхилено реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН, пояснюючи це відмовою у реєстрації ДФС України податкових накладних. Позивач вважає, що оскільки ним виявлено та виправлено помилку, то у відповідача не має підстав для притягнення позивача до відповідальності шляхом збільшення грошових зобов'язань з ПДВ у спірних податкових повідомленнях-рішеннях.
Крім того, позивач зазначив, що підставою формування показників податкової звітності є первинні документи, які фіксують здійснення господарської операції, тоді як помилково складені податкові накладені не відповідають реальному здійсненню господарської діяльності, відтак не можуть бути підставою формування даних податкової звітності, що не враховано відповідачем.
Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду з позовними вимогами про скасування, як протиправних, податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області від 07 вересня 2017 року №0048541212 та №0048551212.
Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав заперечення відповідно до яких зазначив, що за результатами камеральної перевірки встановлено порушення ТОВ ТТК-ЮГ вимог п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ від 28.01.2016 №21, що виразилось у заниженні в декларації з ПДВ за звітний (податковий) період - червень 2017 року суми, що сплачується до державного бюджету (р. 18), у розмірі 267 332, 30 грн. та завищення суми від'ємного значення (р. 19) у розмірі 26 060, 00 грн. На переконання відповідача, ТОВ ТТК-ЮГ не відображено суми ПДВ, вказані у поданих для реєстрації податкових накладних, у складі податкових зобов'язань в декларації з ПДВ за червень 2017 року, що й стало причиною заниження суми грошового зобов'язання з ПДВ та завищення розміру від'ємного значення суми ПДВ.
За таких обставин, спірні податкові повідомлення-рішення відповідач вважає обґрунтованими, прийнятими відповідно до положень чинного законодавства, а також, встановлених за результатами перевірки порушень, у зв'язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.
Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступні обставини та факти.
Як вбачається з матеріалів справи, головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування м. Одеси управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС в Одеській області у порядку п. 76.1, п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю ТТК-ЮГ за звітний період - червень 2017 року.
За результатами перевірки складено Акт від 18 серпня 2017 року №5983/15-32-12-12/39704838 Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ ТТК-ЮГ , код ЄДРПОУ 40670949, за звітний (податковий) період - червень 2017 року (а.с. 19-22).
Відповідно до висновків акту перевірки, дані перевірки податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ ТТК-ЮГ , поданої за звітний (податковий) період - червень 2017 року свідчать про порушення п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ від 28.01.2016 №21, що виразилось у заниженні в декларації з ПДВ за звітний (податковий) період - червень 2017 року суми, що сплачується до державного бюджету (р. 18), у розмірі 267 332, 30 грн. та завищення суми від'ємного значення (р. 19) у розмірі 26 060, 00 грн.
Не погодившись з висновками акту перевірки, позивач, скориставшись своїм правом, відповідно до п. 86.7 ст. 87 Податкового кодексу України, подав до Головного управління ДФС в Одеській області свої заперечення на акт від 18 серпня 2017 року №5983/15-32-12-12/39704838 (а.с. 23-26).
Однак, надані заперечення відповідачем враховані не були.
Під час судового розгляду справи встановлено, що в написанні номеру акту від 18 серпня 2017 року Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ ТТК-ЮГ , код ЄДРПОУ 40670949, за звітний (податковий) період - червень 2017 року відповідачем допущено технічну помилку щодо зазначення останніх 8 цифр, які відповідають коду ЄДРПОУ юридичної особи (40670949). Вказану технічну помилку виправлено при складанні спірних податкових повідомлень-рішень.
Так, на підставі акту перевірки від 18 серпня 2017 року №5983/15-32-12-12/40670949 та відповіді за результатами розгляду заперечень від 05 вересня 2017 року №8644/10/15-32-12-12-10, Головним управлінням ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:
- згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, №0048551212 від 07 вересня 2017 року, яким ТОВ ТТК-ЮГ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 348 236, 00 грн., з яких 278 589, 00 грн. - за податковим зобов'язанням та 69 647, 00 грн. - за штрафними фінансовими санкціями (а.с .17);
- згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, №0048541212 від 07 вересня 2017 року, яким ТОВ ТТК-ЮГ зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 26 060, 00 грн. (а.с. 13).
Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з вимогами про їх скасування з підстав, наведених в адміністративному позові.
Згідно описової частини акту перевірки, зміст порушення позивачем вимог п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України полягає у тому, що ТОВ ТТК-ЮГ не відображено суму податку на додану вартість, зазначену у складених ним податкових накладних, у складі податкових зобов'язань в декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - червень 2017 року.
Водночас, позивач стверджує, що директором ТОВ ТТК-ЮГ за результатами господарської діяльності підприємства було складено податкову накладну №18 від 22 червня 2017 року та направлено її 04 липня 2017 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Не отримавши повідомлення щодо доставки та/або прийняття документу, позивач здійснив декілька спроб відправити податкову накладну, у тому числі змінюючи суми, порядковий номер, тощо, проте електронна система на відповідні дії не реагувала. Відтак, директор був впевнений, що податкові накладні не відправлені.
Як з'ясувалось у подальшому, усі спроби надіслання податкової накладної №18 від 22 червня 2017 року були зафіксовані автоматизованою системою. Так, згідно Квитанцій №1 автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів ДФС України, до центрального рівня ДПС України доставлено та прийнято податкові накладні: № 24 від 22 червня 2017 року на суму 299910, 43 грн., у т.ч. ПДВ 49985, 07 грн.; №26 від 22 червня 2017 року на суму 30000, 00 грн., у т.ч. ПДВ 5000, 00 грн., №23 від 22 червня 2017 року на суму 299910, 43 грн., у т.ч. ПДВ 49985, 07 грн.; №22 від 22 червня 2017 року на суму 67540, 18 грн., у т.ч. ПДВ 11256, 70 грн., №17 від 22 червня 2017 року на суму 299910, 43 грн., у т.ч. ПДВ 49985, 07 грн.; №28 від 22 червня 2017 року на суму 67540, 18 грн., у т.ч. ПДВ 11256, 70 грн., №32 від 22 червня 2017 року на суму 67540, 18 грн., у т.ч. ПДВ 11256, 70 грн., №27 від 22 червня 2017 року на суму 30000, 00 грн., у т.ч. ПДВ 5000, 00 грн., №21 від 22 червня 2017 року на суму 299910, 43 грн., у т.ч. ПДВ 49985, 07 грн., №31 від 22 червня 2017 року на суму 67540, 18 грн., у т.ч. ПДВ 11256, 70 грн.
Реєстрація вказаних податкових спочатку була зупинена, після чого комісією ДФС України прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних (а.с. 91-161).
Отже, позивач стверджує, що реальному здійсненню господарської діяльності ТОВ ТТК-ЮГ відповідає податкова накладна №18 від 22 червня 2017 року, інші податкові накладні виписані та направлені помилково, у зв'язку зі збоями в роботі електронної системи.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Так, згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).
У відповідності з п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Предметом камеральної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю ТТК-ЮГ була податкова звітність з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - червень 2017 року.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), врегульований статтею 200 Податкового кодексу України.
Так, згідно з п. 200.1 ст. 200 цього Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
У відповідності з п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.
Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 -1 .3 статті 200 -1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 -1 .3 статті 200 -1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За приписами п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У відповідності з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183цього Кодексу.
Згідно приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Як вбачається з матеріалів справи, в податковій декларації з ПДВ за червень 2017 року ТОВ ТТК-ЮГ задекларувало показники на підставі складеної ним податкової накладної №18 від 22 червня 2017 року.
Судом встановлено, що податкову накладну №18 від 22 червня 2017 року складено позивачем у зв'язку з наступним.
Так, 24 квітня 2017 року між ТОВ ТТК-ЮГ (Виконавець) та МП ГОДСЕНД ЛТД ТОВ (Замовник) укладено Договір про виконання робіт від 24 квітня 2017 року, відповідно до умов якого Виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з монтажу автоматичної установки пожежної сигналізації, система сповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, система автоматичного порошкового пожежегасіння, монтаж автоматизації системи протидимного захисту. Ціна Договору складає 300 000, 00 грн., у т.ч. ПДВ - 50 000, 00 грн. (а.с. 28).
22 червня 2017 року сторони Договору підписали Акт №ОУ-0000019 здачі-прийняття робіт (надання послуг), яким засвідчили, що Виконавцем (ТОВ ТТК-ЮГ ) проведені роботи по Договору від 24 квітня 2017 року. Загальна вартість робіт - 249 925, 36 грн. без ПДВ, ПДВ - 49 985, 07 грн. Сторони претензій одна до одної не мають (а.с. 27).
Детальна вартість робіт по Договору від 24 квітня 2017 року відображена в Довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2017 року та Договірній ціні (а.с. 29-30).
На підтвердження розрахунків за виконані роботи, позивачем надано виписку по рахунку ТОВ ТТК-ЮГ за період з 21.06.2017 по 23.06.2017, з якого вбачаються операції по зарахування на рахунок позивача коштів від МП ГОДСЕНД ЛТД ТОВ (а.с. 32-34).
У зв'язку з виконанням робіт по Договору від 24 квітня 2017 року та їх оплату замовником, ТТК-ЮГ , як постачальником послуг, складено на користь отримувача цих послуг податкову накладну №18 від 22 червня 2017 року на загальну суму 299 910, 43 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 49 985, 07 грн.
На виконання вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, вказану податкову накладну позивачем направлено до Державної фіскальної служби України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно роздруківки з Електронного кабінету платника податків, податкова накладна №18 від 22 червня 2017 року на загальну суму 299 910, 43 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 49 985, 07 грн., зареєстрована в ЄРПН за результатами розгляду скарги (а.с. 227-228).
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Згідно з п. 201.14 ст. 201 Податкового кодексу України, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.
Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу (п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України).
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем в податковій декларації за червень 2017 року відображено суму податку на додану вартість на підставі даних, підтверджених первинними документами, складеними за результатами здійснення господарської операції по Договору з МП ГОДСЕНД ЛТД ТОВ. Ці ж показники вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній №18 від 22 червня 2017 року.
У свою чергу, відповідач зазначив, що реальність операції, за результатами якої позивачем задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ, ним не оскаржується, оскільки проводилась камеральна перевірка виключно даних, зазначених у податковій декларації з ПДВ за червень 2017 року у співставленні з даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Як слідує з акта, в результаті камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ ТОВ ТТК-ЮГ за звітний (податковий) період - червень 2017 року, виявлено розбіжності даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних.
Водночас, абз. 20 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Отже, виявивши розбіжності даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних, контролюючий орган, з метою достовірного встановлення обставин щодо виявлених розбіжностей, мав змогу провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача.
Крім того, суд враховує, що позивач, не погодившись з актом камеральної перевірки від 18 серпня 2017 року №5983/15-32-12-12/39704838, подав, відповідно до п. 86.7 ст. 87 Податкового кодексу України, до Головного управління ДФС в Одеській області свої заперечення, у яких повідомив, що при реєстрації податкової накладної №18 від 22 червня 2017 року у нього виникли певні проблеми та інші надіслані податкові накладні від 22 червня 2017 року не відповідають реальному здійсненню господарської діяльності ТОВ ТТК-ЮГ , оскільки подані у зв'язку зі збоями в роботі інформаційної системи. Разом із запереченнями на акт позивачем подавались документи, які підтверджують господарські операції (а.с. 23-26). Однак, відповідачем вказані заперечення враховані не були.
Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - Порядок).
До податкової декларації з податку на додану вартість (далі - декларація) вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (абзац другий п. 1 розд. ІІІ Порядку).
Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший п. 6 розд. ІІІ Порядку).
Отже, в декларації платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому, обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в помилковій (другій) податковій накладній і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в декларації.
Аналогічне роз'яснення наведене в листі ДФС України від 08 листопада 2017 року №2557/6/99-95-42-03-15/ІПК Про відображення помилково складеної податкової накладної у податковій декларації з ПДВ (а.с. 195).
Згідно ч. ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом із тим, відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування, не доведено та судом не встановлено достатніх доказів на підтвердження висновків податкової про порушення ТОВ ТТК-ЮГ вимог п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що податковою безпідставно збільшено ТТК-ЮГ суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 348 236, 00 грн. та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 26 060, 00 грн.
Таким чином, судом встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення від 07 вересня 2017 року №0048541212 та №0048551212 не прийняті відповідачем обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, що є підставою для їх скасування.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю ТТК-ЮГ .
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, суд, у відповідності до приписів ст. 94 КАС України, здійснює розподіл судових витрат на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 11, 69, 71, 72, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ТТК-ЮГ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0048541212 від 07 вересня 2017 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0048551212 від 07 вересня 2017 року.
Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТТК-ЮГ (код ЄДРПОУ 40670949) витрати на оплату судового збору у розмірі 5614, 44 грн. (п'ять тисяч шістсот чотирнадцять гривень 44 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови складено та підписано судом 18 грудня 2017 року.
Суддя О.В. Глуханчук
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2017 |
Оприлюднено | 22.12.2017 |
Номер документу | 71072736 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Глуханчук О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні