Ухвала

від 13.12.2017 по справі 820/2525/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 р.Справа № 820/2525/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Бартош Н.С. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дудки О.А.

за участю: представників позивача - Железняка О.В., Коваленка О.О.; представника відповідача - Фіщук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2017р. по справі № 820/2525/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ЕЛЕКТРОПРОМ"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ЕЛЕКТРОПРОМ" (в подальшому - ТОВ НВП "ЕЛЕКТРОПРОМ") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС України у Харківській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.03.2017р. № 0001371201.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2017р. задоволено позов.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2017р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Конституції України, Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги

Судовим розглядом встановлено, що ГУ ДФС України в Харківській області на підставі п. 20.1.4, п. 20.1 ст.20, ст. 75, 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, наданих у лютому 2017 року за звітний період грудень 2016 року та податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період січень 2017 року наданих підприємством ТОВ НВП "ЕЛЕКТРОПРОМ".

За результатами проведеної камеральної перевірки складено акт від 03.03.2017 року № 786/20-40-12-01-22/14089096, яким встановлено наступні порушення: п. 187.1 статті 187, п.200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України, пп.1, пп.2 п.З розділу V Порядку сповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016р. № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016р. за №159/28289, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету за звітний період грудень 2016 року у сумі 516 360,00 грн.; ст. 200, п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ зі змінами та доповненнями, п.1 розділу II, пп.1, пп.2 п. З розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016р. № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016р. за №159/28289, що призвело до завищення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету за звітний період січень 2017 року у сумі 16625 грн., заниження суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 499 735 грн.

На підставі вищезазначених висновків, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.03.2017р. №0001371201.

Не погодившись з вищезазначеним податковим повідомленням - рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення - рішення не обґрунтоване та прийняте з порушенням норм чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, за змістом абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Згідно п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) та п. 1 розділу ІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за №159/28289, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Таким чином, на дату виникнення у платника податку податкового зобов'язання з податку на додану вартість останній повинен скласти податкову накладну, яку зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 20 календарних днів після цієї дати. Незалежно від факту реєстрації такої податкової накладної, платник податку повинен відобразити суму податкового зобов'язання у податковій звітності за відповідний період.

Судовим розлядом встановлено, що 17.01.2017 р. ТОВ НВП "Електропром" подано до Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області податкову декларацію з ПДВ за грудень 2016 року (а. с. 62).

Також, платником податків до вказаної декларації подано додаток 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", в якому в рядку 27 зазначено обсяг постачання у розмірі 3230132,59 грн. за грудень 2016 року, розмір ПДВ становить 646026, 58 грн. (а. с. 66)

Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних підприємством зареєстровані податкові накладні, видані КП "Міськелектротранссервіс" на суму ПДВ у розмірі 646026,58 грн. (а. с. 8).

03.02.2017 р. ТОВ НВП "Електропром" подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2016 року, та додаток 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" (а. с. 71-75).

Згідно показників даного уточнюючого розрахунку від 03.02.2017 р., підприємством помилково здійснено зменшення суми обсягів продажу на суму 2581797,00 грн. (ПДВ у сумі 516360,00 грн.) та придбання товарів на суму 2575591,00 грн. (ПДВ у сумі 514458,00 грн.) на митній території України, що оподатковується за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію.

ТОВ НВП "Електропром" виявлено факт помилкового надання вищезазначеного уточнюючого розрахунку, з огляду на що підприємством факт заниження податкових зобов'язань по ПДВ за грудень 2016 року виправлено самостійно, шляхом декларування податкових зобов'язань у сумі 516360,00 грн. у декларації з ПДВ за січень 2017 року, яка подана позивачем до контролюючого органу 17.02.2017 року (а. с. 76-77).

Згідно "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до декларації за січень 2017 року позивачем включено суму ПДВ у розмірі 516360,00 грн. за період складання податкових накладних - грудень 2016 року (а. с. 78).

Судовим розглядом встановлено, що у зв'язку із не вірним відображенням у складі податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2017 р. суми штрафу у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати за грудень 2016 р., підприємством 02.03.2017 р. надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2017 року (а. с. 81)

Згідно зазначеного уточнюючого розрахунку підприємством було відкориговано зазначену помилку та сплачено до бюджету суму штрафних санкцій (5%) , яка була відображена у рядку 18.3 уточнюючого розрахунку № 9031935565 від 02.03.2017 р. у розмірі 25818 грн., та сплачена до бюджету, згідно платіжних доручень № 2631 від 01.03.2017 р., № 2633 від 01.03.2017 р.

Згідно п. 49.10 ст. 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Таким чином, у разі дотримання платником податку вимог ст. ст. 48, 49 Податкового кодексу України, при складанні та поданні звітності, в тому числі уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, контролюючий орган зобов'язаний прийняти та зареєструвати таку звітність без попередньої перевірки задекларованих у ній показників.

Норми Податкового кодексу України не визначають процедуру дій контролюючого органу при наявності обставин щодо неправильного коригування платником податків показників у поданій податковій звітності, що була прийнята контролюючим органом в порядку ст. 49 Кодексу.

Статтею 50 Податкового кодексу України передбачено право платника податків на внесення змін до вже поданої податкової звітності, а саме у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що чинне податкове законодавство не передбачає обмежень щодо виправлення платником податків самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, в тому числі в будь-якому рядку відповідної податкової декларації, а також не обмежує кількість таких уточнень, розрахунків.

Із урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову ТОВ НВП "ЕЛЕКТРОПРОМ" та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2017р. № 0001371201, оскільки позивач до проведення камеральної перевірки, самостійно виявивши помилки під час подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації за грудень 2016 року, провів відповідне коригування у порядку, визначеному ст. 50 Податкового кодексу України, а саме, збільшив загальну суму грошового зобов'язання по ПДВ у декларації за січень 2017 року на суму недоплати ПДВ у розмірі 516360 грн. та сплатив штрафні санкції відповідно до вимог абз. б. п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, що було зафіксовано у рядку 18.3 уточнюючого розрахунку від 02.03.2017 р., що, в свою чергу, вказує на безпідставність та необґрунтованість податкового повідомлення-рішення.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2017 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2017р. по справі № 820/2525/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В. Судді Бартош Н.С. Курило Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 18.12.2017 р.