Ухвала

від 30.01.2018 по справі 820/2525/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

30.01.2018 Київ К/9901/1221/17 820/2525/17 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 у справі №820/2525/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ЕЛЕКТРОПРОМ до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ЕЛЕКТРОПРОМ у червні 2017 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2017 № 0001371201.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 18.10.2017 позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 13.12.2017 залишив постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2017 без змін.

Головне управління ДФС у Харківській області 14.12.2017 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 у справі №820/2525/17.

Верховний Суд ухвалою від 28.12.2017 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частин четвертої та п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою), з огляду на ненадання документу, який належним чином підтверджує повноваження представника, який підписав касаційну скаргу, а також документу про сплату судового збору, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали. Крім того, цією ухвалою зобов'язано скаржника надати суду докази, які б підтверджували ціну позову у справі для здійснення розрахунку суми судового збору, яку необхідно сплатити за подання касаційної скарги.

Вказана ухвала Верховного Суду від 28.12.2017 була отримана відповідачем 09.01.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102922210737.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 28.12.2017 скаржником надіслано документ, який належним чином підтверджує повноваження представника податкового органу, яким підписано касаційну скаргу, докази щодо ціни позову у справі (копію податкового повідомлення-рішення від 27.03.2017 №0001371201), а також клопотання про продовження строку усунення недоліків касаційної скарги в частині надання документу про сплату судового збору на 30 днів.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на обмежене фінансування з державного бюджету для сплати судового збору.

У підтвердження наведених обставин скаржником надано копію листа Головного управління ДФС у Харківській області від 03.01.2018 щодо розподілу кошторисних призначень, а також копію довідки від 02.01.2018 про те, що станом на 02.01.2018 кошторис податкового органу на 2018 рік не затверджено.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Як зазначено вище, частиною п'ятою статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) однією з вимог касаційної скарги визначено надання документу про сплату судового збору.

Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017, чинній на момент звернення до суду з клопотанням про продовження процесуального строку та на момент вирішення судом питання щодо вказаного клопотання) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Лише наявність об'єктивних та непереборних обставин, які перешкоджають вчиненню процесуальних дій в межах встановленого ухвалою суду строку може бути підставою для продовження такого строку.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

Згідно з абзацом 2 пункту 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 , під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися об'єктивною підставою для продовження встановленого судом строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Податковим органом не надано доказів вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору безпосередньо у справі №820/2525/17 фінансування з Державного бюджету України.

Крім того, скаржником не надано доказів, які б підтверджували, що у зазначений в клопотанні про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги строк, такі недоліки дійсно будуть усунуті.

На момент постановлення цієї ухвали вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.12.2017 про залишення касаційної скарги без руху в частині надання документу про сплату судового збору не виконано.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, пунктом 1 частини четвертої якої передбачено повернення позовної заяви, якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунуто у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтями 121, 332, підпунктом 12 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Харківській області в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 у справі №820/2525/17.

2. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 у справі №820/2525/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ЕЛЕКТРОПРОМ до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути.

3. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М.Шипуліна